Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/7991/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 30.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.

Номер судового провадження: 2/204/923/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 204/7991/24 
		Провадження № 2/204/923/25 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 січня 2025 року      м. Дніпро
		 
		Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого  судді                    Черкез Д.Л.,
		за участю секретаря судового засідання        Карнаух В.В.,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		03 грудня 2024 року до суду з Дніпровського апеляційного суду згідно з постановою від 28 листопада 2024 року для продовження розгляду надійшла цивільна справа № 204/7991/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якій позивач просила стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 13922,00 грн., в рахунок відшкодування збитків 214,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 6136,82 грн., 3% річних у розмірі 1286,78 грн., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 6961,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що позивач є пенсіонером за віком. У період з 14 липня 2021 року по 16 липня 2021 року вона здійснила на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 два платежі на загальну суму 13 922,00 грн. Спочатку 14 липня 2021 року позивач сплатила кошти в сумі 6 961,00 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 з призначенням платежу: «за інформаційну послугу» та 16 липня 2021 року позивач здійснила ще один платіж, також на суму 6 961,00 грн. на той самий рахунок ФОП ОСОБА_2 з аналогічним призначенням платежу. Платіж від 14 липня 2021 року було вчинено з розрахункового рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» за рахунок кредитних коштів. Сплата вказаних коштів відбулась за наступних обставин. У січні 2021 року позивач натрапила на шахрайську фінансову організацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Менеджер описував «Траст Макворі Кепітал» як поважну міжнародну фінансову організацію з багаторічною історією. Скориставшись довірливістю позивача та некомпетентністю у питаннях фінансів та інвестицій, позивача вмовили вносити кошти на її так званий «торговий рахунок». Виконуючи інструкції менеджера, позивач встановила на своєму мобільному телефоні програму для віддаленого доступу «AnyDesk», у такий спосіб менеджери отримали доступ до керування рахунками позивача в системі «Приват24». В ході співробітництва з цією начебто організацією (яка насправді виявилася шахрайською) від імені позивача було вчинено декілька платежів. Ці платежі, як вона вважала, і як її переконували менеджери, були спрямовані на внесення коштів на «торговий рахунок» позивача у цій організації та на обслуговування цього рахунку. Фактично ж кошти сплачувалися на рахунки декількох різних суб`єктів господарської діяльності (ФОП та ТОВ). Менеджери пояснювали, що ці підприємці є представниками або керівниками компанії, а ТОВ  це їхні партнерські організації, також уповноважені на здійснення платіжних операцій з прийняття інвестицій від громадян. Усі платежі фактично виконувалися менеджерами компанії «Траст Макворі Кепітал» через віддалений доступ до телефону позивача, тобто вона особисто не заповнювала реквізити платіжних доручень. Оскільки ці реквізити вносилися менеджерами дуже швидко, позивач навіть не встигала побачити точне найменування одержувача платежу. Лише пізніше позивачу вдалося одержати платіжні документи, з яких стало відомо, на рахунки яких саме суб`єктів сплачувалися кошти. З січня по червень 2021 року позивач внесла кошти в загальній сумі понад 26000,00 грн. Наприкінці червня 2021 року позивач очікувала на виведення своїх коштів, однак виплат не було, а менеджер висував нові вимоги. Так, менеджер повідомив, що для виведення коштів необхідно оплатити відкриття банківської скриньки в якомусь міжнародному банку, у зв`язку з чим 30 червня 2021 року вона сплатила 12 461,00 грн. Однак, пізніше менеджер пояснив, що ці кошти не зарахувалися, чи то через прострочення оплати, чи то через якусь помилку у реквізитах. На вимогу менеджера позивач погодилася повторно оплатити комісію за відкриття «банківської скриньки» в сумі, приблизно еквівалентній 500 доларам США. Платежі фактично виконувалися менеджером компанії «Траст Макворі Кепітал» через віддалений доступ до її телефону. Як виявилося, кошти в загальній сумі 13 922,00 грн. фактично були сплачені на рахунок ФОП ОСОБА_2 . Лише згодом позивач зрозуміла, що має справу з шахрайською схемою, а фінансової організації з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » офіційно не існує ані в Україні, ані за кордоном. Позивач особисто не знайома з відповідачем, ніколи з нею не зустрічалась та не спілкувалась, жодних домовленостей, угод, договорів тощо між ними не було, послуг, в тому числі інформаційних, відповідач позивачу не надавала. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 зареєструвалася як фізична особа-підприємець 30 червня 2021 року (тобто лише за два тижні до вчинення позивачем платежів на рахунок відповідача), однак вже 29 липня 2021 року, тобто менше ніж через місяць, зареєструвала припинення підприємницької діяльності. При пошуку в мережі Інтернет не вдалося знайти жодної інформації щодо легальної діяльності ФОП ОСОБА_2 . Натомість, відповідач згадується в ухвалі слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 17 січня 2022 року у справі № 127/47/22 як суб`єкт, на рахунок якого сплачувалися грошові кошти потерпілого від дій іншої шахрайської організації «Credo Capital Group» у кримінальному провадженні № 12021020020000910. Відтак між позивачем та відповідачем склалися правовідносини, які мали ознаки правочинів з надання послуг. Разом із тим, ці правочини мали дефектний характер та зі сторони відповідача, були здійснені з використанням нечесної підприємницької практики.Позивач вважає,що відповідачабо виявивнеправомірну недбалістьу контроліза власнимпідприємницьким рахунком(внаслідокчого управліннярахунком фактичномогло бутипередано іншимособам),або активносприяв використаннюцього рахункудля фінансовихоперацій накористь шахрайськихпроектів.У будь-якомуз цихвипадків діїабо бездіяльністьвідповідача повідношенню доосіб,які сплачуваликошти напідприємницький рахуноквідповідача,вказують нанаявність ознакнечесної підприємницькоїпрактики. Зазначила також, що нею було понесено збитки у розмірі 214,92 грн., які є банківською комісією за переказ грошових коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача. Крім того, вважає, що має право на стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних у розмірі 1286,78 грн., а також інфляційних втрат у розмірі 6136,82 грн. У зв`язку з викладеним позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення (виклику) сторін.
		Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
		Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено,що 14липня 2021року позивач ОСОБА_1  здійснила на розрахунковий рахунок відповідача  ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк» переказ грошових коштів в сумі 6961,00 грн., з призначенням платежу «за информационную услугу», що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.2195126714.1 від 14 липня 2021 року (а.с. 37).
		Крім того, 16 липня 2021 року позивач ОСОБА_1  також здійснила на розрахунковий рахунок відповідача  ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен Банк» переказ грошових коштів в сумі 6961,00 грн., з призначенням платежу «за информационную услугу», що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.2197877169.1 від 16 липня 2021 року (а.с. 38).
		Отже, всього на рахунок відповідача позивачем було перераховано 13922,00 грн. (6961,00 грн. + 6961,00 грн. = 13922,00 грн.).
		Разом з цим, позивач з відповідачем не знайома, у договірних відносинах з відповідачем не перебуває та жодних послуг, в тому числі і інформаційних, від відповідача не отримувала.
		Відповідач не надала суду документів, які б спростовували такі твердження позивача та не надала доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України, яка встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		У ч.ч. 2, 3 ст. 1212 ЦК України закріплено, що положення глави83цього Кодексузастосовуються незалежновід того,чи безпідставненабуття абозбереження майнабуло результатомповедінки набувачамайна,потерпілого,інших осібчи наслідкомподії. Положенняцієї главизастосовуються такождо вимогпро: 1)повернення виконаногоза недійснимправочином; 2)витребування майнавласником ізчужого незаконноговолодіння; 3)повернення виконаногооднією ізсторін узобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
		Аналізстатті 1212 ЦК Українидає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
		Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи  набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї  якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі  потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
		Відповідач без наявності законних на те підстав набула грошові кошти позивача у загальному розмірі 13922,00 грн., а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми грошових коштів.
		Враховуючи викладене,з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  слід стягнути грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави, у розмірі 13922,00 грн., а отже позовні вимоги  ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
		Крім того, згідно приписів ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
		Так, судом встановлено, що при вчиненні 14 та 16 липня 2021 року платежів на користь відповідача, за кожну з цих платіжних операцій, проведених Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», позивачем було сплачено комісію в сумі по 3,00 грн.
		Крім того, з виписки по витратам по картці/рахунку ОСОБА_1 , виданої Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» 04 травня 2024 року (а.с. 39), вбачається, що при переказі позивачем на рахунок позивача грошових коштів 14 липня 2021 року позивачу Банком додатково було нараховано комісію 208,92 грн.
		Такі витратипозивача слідвіднести дореальних збитківпозивача,а томусуд приходитьдо висновку,що з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1  також необхідно стягнути збитки у розмірі 214,92грн. (208,92 грн. + 3,00 грн. + 3,00 грн. = 214,92 грн.), а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають задоволенню.
		Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат суд виходить з наступного.
		Частиною 2 ст. 625 ЦК України закріплено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Визначені у статті 625 ЦК України загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами. Відтак у випадку прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних коштів, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
		Нарахування 3 % річних та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу.
		Оскільки натеперішній час грошові кошти у розмірі 13922,00 грн., набуті без достатньої правової підстави, відповідачем позивачу так і не повернуті, слід дійти висновку про наявність законних підстав для притягнення відповідача до передбаченої ст. 625 ЦК України відповідальності.
		Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за платежем від 14 липня 2021 року  за період з 15 липня 2021 року по 31 липня 2024 року включно, а за платежем від 16 липня 2021 року - за період з 17 липня 2021 року по 31 липня 2024 року включно.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Таким чином, 3 % річних за платежем від 14 липня 2021 року за період з 15 липня 2021 року по 31 липня 2024 року включно складає 636,46 грн. (6961,00грн. х 3% х 1113 днів прострочення / 365 = 636,46 грн.).
		3 % річних за платежем від 16 липня 2021 року за період з 17 липня 2021 року по 31 липня 2024 року включно складає 635,31 грн. (6961,00грн. х 3% х 1111 днів прострочення / 365 = 635,31 грн.).
		За таких обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 % річних у загальному розмірі 1271,77 грн. (636,46 грн. + 635,31 грн. = 1271,77 грн.), а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.
		Що стосується індексу інфляції, то згідно із Методикою розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженою Наказом Держкомстату № 265 від 27 липня 2007 року індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Розрахунок індексу інфляції повідомляється Листом Національного банку України, за даними Держкомстату України наступного місяця, який слідує за розрахунковим.
		Загальний індекс інфляції за період з 15 липня 2021 року по 31 липня 2024 року складає 143,48%.
		Таким чином, сума індексу інфляції за платежем від 14 липня 2021 року за період з 15 липня 2021 року по 31 липня 2024 року ((6961,00грн. * 143,48% / 100%)  6961,00грн. = 3026,67 грн.
		Загальний індекс інфляції за період з 17 липня 2021 року по 31 липня 2024 року складає 143,33%.
		Таким чином, сума індексу інфляції за платежем від 16 липня 2021 року за період з 17 липня 2021 року по 31 липня 2024 року ((6961,00грн. * 143,33% / 100%)  6961,00грн. = 3016,70 грн.
		За таких обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні втрати у загальному розмірі 6043,37 грн. (3026,67 грн. + 3016,70 грн. = 6043,37 грн.), а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також підлягають частковому задоволенню.
		Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд враховує наступне. 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
		Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
		Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує як характер моральних страждань позивача, так і їх тривалість, та вважає, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. відповідатиме засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що настали для позивача, яка зазнала моральних страждань внаслідок невиконання своїх зобов`язань щодо повернення безпідставно отриманих грошових коштів відповідачем, та у зв`язку з цим мала вживати заходи для відновлення порушених прав.
		Отже, з відповідача на користь позивача слід також стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн., а отжепозовні вимоги ОСОБА_1 в ційчастині підлягаютьчастковому задоволенню. 
		Враховуючи все вищенаведене з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню всього 23452,06 грн. (13922,00 грн. + 214,92 грн. + 1271,77 грн. + 6043,37 грн. + 2000,00 грн. = 23452,06 грн.).
		Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно дост. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить довисновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи, що позовні вимоги майнового характеру задоволені частково, на загальну суму 23452,06 грн., та позивач при зверненні до суду з даним позовом була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (у мінімальному розмірі для позовних вимог майнового характеру).
		Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 15, 16, 625, 1212 ЦК України та керуючись ст.ст.2, 4, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів  задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП  НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП  НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави, у розмірі 13922,00 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві гривні, 00 копійок), збитки у розмірі 214,92 грн. (двісті чотирнадцять гривень, 92 копійки), 3% річних у розмірі 1271,77 грн. (одна тисяча двісті сімдесят одна гривня, 77 копійок), інфляційні втрати у розмірі 6043,37 грн. (шість тисяч сорок три гривні, 37 копійок), а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. (дві тисячі гривень, 00 копійок), що разом становить 23452,06 грн. (двадцять три тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні, 06 копійок).
		В іншій частині позовних вимог  відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП  НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок) на користь держави.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		Суддя  Д.Л. Черкез

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...