Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/4706/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/243/344/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023050000004439

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Номер провадження № 1-кп/243/344/2025
		Номер справи 243/4706/24
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		підготовчого судового засідання
		 
		«30» січня 2025 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		- секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		- прокурора  ОСОБА_3 
		- обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		- захисників обвинуваченого  адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		- особи, яка подала заяву про взяття обвинуваченого на особисту поруку  ОСОБА_10 , 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 220230500000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури 18 червня 2024 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Поросозеро Суоярвського району Республіка Карелія РФ, особи без громадянства згідно Указу Президента України № 898/20222 від 28 грудня 2022 року втратив громадянство України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, інвалідом не являється, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		18 червня 2024 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за № 22023050000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року з Відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 22 червня 2024 року включно.
		На підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2024 року «На підставі ч.6 ст. 615 КПК України вважати продовженим обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення питання судом, але не більше ніж до 21 серпня 2024 року включно.
		На підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2024 року «На підставі ч.6 ст. 615 КПК України вважати продовженим обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом першої інстанції, але не більше ніж на два місяці.
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 13 жовтня 2024 року включно.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 11-кп/803/2936/24, Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року у справі № 243/4706/24 залишено без змін.
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2024 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 06 грудня 2024 року включно.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 11-кп/803/3323/24, Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2024 року у справі № 243/4706/24 залишено без змін.
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2024 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 02 лютого 2025 року включно.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2025 року у справі № 11-кп/803/652/25, Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2024 року у справі № 243/4706/24 залишено без змін.
		01 січня 2025 року на адресу суду надійшло Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України.
		20 січня 2025 року на адресу суду надійшло Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до шістдесяти днів.
		28 січня 2025 року на адресу суду надійшло Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти.
		В судовому засіданні прокурор підтримав своє Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до шістдесяти днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України. Заперечує проти задоволення Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_4 з-під варти. А також заперечує проти задоволення Заяв про передачу обвинуваченого на поруку. Просив залишити Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України без розгляду у зв`язку з тим, що Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Також, вказав на те, що обставини, на які посилаються захисники, як на підставу зміни запобіжного заходу, враховані судом при розгляді судом Клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . Також зазначив, що Клопотання подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої Ухвали та немає нових обставин відповідно до ст. 201 ч. 5 КПК України.
		Захисник обвинуваченого  адвокат - ОСОБА_7 , заперечувала проти задоволення Клопотання прокурора, вважає його незаконним та необґрунтованим і просить відмовити в його задоволенні. Підтримала своє Клопотання, в якому просила звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти передавши на поруки народним депутатам України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки, на її думку, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою незаконно. Підтримала Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, посилаючись на обставини викладені в Клопотанні. А також підтримала Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення Клопотання прокурора, оскільки вважає, що на теперішній час тримання під вартою обвинуваченого є незаконним. Обвинувачений ОСОБА_4 не зможе впливати на свідків, які є співробітниками СБУ. Обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце мешкання, рід занять. Не має можливості знищити або спотворити речові докази по справі, оскільки не має доступу до жодного доказу по справі, які знаходяться у прокурора. Твердження прокурора в тій частині, що ОСОБА_4 може втекти, не відповідає дійсності і не підтверджено жодними доказами. Також органами досудового слідства не доведено, що в діях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Для обрання запобіжного заходу у виді «тримання під вартою» повинні бути підстави, а їх не має. Ризики, які вказані прокурором в Клопотанні є необґрунтованими та не існують взагалі. На теперішній час прокурором не доведено, що інші запобіжні заходи не будуть ефективними. Обвинувачений ОСОБА_4  є дуже поважною людиною, має різні нагороди. Він має постійний рід занять  є керівником релігійної установи, характеризується позитивно. Підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти передавши на поруки народним депутатам України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави. Підтримав Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, посилаючись на обставини викладені в Клопотанні. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення Клопотання прокурора, оскільки текст Клопотання про продовження обвинуваченого ОСОБА_4 один і той же. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти передавши на поруки народним депутатам України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави. Підтримав Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, посилаючись на обставини викладені в Клопотанні. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення Клопотання прокурора, оскільки ризики відсутні. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти передавши на поруки народним депутатам України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави. Підтримав Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, посилаючись на обставини викладені в Клопотанні. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку.
		Захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_9 заперечував проти задоволення Клопотання прокурора, оскільки Клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під варти передавши на поруки народним депутатам України, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави. Клопотання про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку підтримав, зазначивши, що він зобов`язується в разі задоволення Клопотання забезпечувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Також у судовому засіданні повідомив, що йому відомі наслідки, передбачені ч. 5ст. 180 КПК України, в разі невиконання взятих на себе зобов`язань. А також підтримав Клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, посилаючись на те, що на теперішній час існують підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, істотно зменшилися та втратили свою значимість, в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_4 , міг би ухилитися від суду, також відсутні документальні підтвердження, що ОСОБА_4 , вчиняв якісь дії з метою переховування, обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, є необґрунтованою, що вбачається із матеріалів кримінального провадження, твердження сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України кримінального правопорушення не відповідає дійсності та є підставою для скасування застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Особа, яка звернулась із заявою про взяття обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту поруку, Народний депутат України ОСОБА_10 у судовому засіданні подане Клопотання підтримала, зазначивши, що вона зобов`язується в разі задоволення Клопотання забезпечувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків. Також у судовому засіданні повідомила, що їй відомі наслідки, передбачені ч. 5ст. 180 КПК України, в разі невиконання взятих на себе зобов`язань.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримує позицію своїх адвокатів, заперечував проти задоволення Клопотання прокурора, просить суд задовольнити Клопотання його захисника  адвоката ОСОБА_7 . А також підтримав Клопотання про зміну йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України. А також підтримав Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 про взяття його на особисту поруку.
		Особи, які звернулись із заявами про взяття обвинуваченого на особисту поруку, а саме: народні депутати України ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , у судове засідання для розгляду даного клопотання не прибули, надіслали заяви, у яких просили провести судовий розгляд клопотання адвоката та поданих ними заяв без їх особистої участі, зазначили, що вказане клопотання та заяву підтримують, просять задовольнити.
		Заслухавши думку учасників судового засідання, при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.
		Відповідно до вимогст. 2 КПК Українизавданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положеньКонституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких наданаВерховною Радою України, цього Кодексута інших законів України. Відповідно до частини 5статті 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того,стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, астаття 18 цього Законувизначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
		Відповідно дост. 29 Конституції Україниніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
		Крім того, відповідно до ч.1ст.9Конституції України,ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України»чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
		Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»).
		З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
		ЄСПЛ наголосив, що пунктом 3 статті 5 Конвенції гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження. Зокрема, ЄСПЛ послався на практику застосування статті 5 Конвенції у рішення «Кудла проти Польщі» та «МакКей проти Сполученого Королівства».
		У вказаних рішеннях ЄСПЛ констатував, що основною метою статті 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
		Конвенцією покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 22 червня 2024 року включно, в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі № 11-сс/803/974/24, Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2024 року у справі № 201/4768/24 залишено без змін.
		На підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2024 року «На підставі ч.6 ст. 615 КПК України вважати продовженим обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення питання судом, але не більше ніж до 21 серпня 2024 року включно.
		На підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2024 року «На підставі ч.6 ст. 615 КПК України вважати продовженим обраний обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення відповідного питання судом першої інстанції, але не більше ніж на два місяці.
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 13 жовтня 2024 року включно.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 11-кп/803/2936/24, Ухвалу Слов`янского міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2024 року у справі № 243/4706/24 залишено без змін.
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2024 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 06 грудня 2024 року включно.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 11-кп/803/3323/24, Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08 жовтня 2024 року у справі № 243/4706/24 залишено без змін.
		Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2024 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід  «тримання під вартою» на 60 днів  до 02 лютого 2025 року включно.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2025 року у справі № 11-кп/803/652/25, Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2024 року у справі № 243/4706/24 залишено без змін.
		Встановлено, що 21 листопада 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023050000004439 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
		24 квітня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
		06 червня 2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
		ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.
		Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання, суд вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі покинути територію України. 
		Також суд зазначає, що має місце ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування, а саме: може дистанційно видалити з мережі інтернет публікації про поширення ним інформації про розташування ЗС України та інших військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості.
		Також суд зазначає, що має місце ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали покази у кримінальному провадженні, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину. На теперішній час судом не допитані свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що у випадку не продовження ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, створить передумови для впливу на достовірність показань свідків у даному кримінальному провадженні.
		Суд погоджується, що має місце ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Оскільки ОСОБА_4 , проживає у місті Святогірськ Донецької області, де на теперішній час розміщуються підрозділи Збройних Сил України та інші утворені відповідно до законів України військові формування, у разі не продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дозволить йому продовжити кримінальне правопорушення.
		Розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є умисним злочином вчиненим в умовах воєнного стану, проти основ національної безпеки України, чітким є переконання суду, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Також суд вважає, що обставини, на які посилалась сторона захисту в якості підстав для зміни запобіжного заходу, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості та обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та нівелювати встановлені ризики. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на більш м`який, оскільки обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою під час досудового розслідування з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути йому призначене, в разі визнання його винуватим.
		Всупереч доводам сторони захисту, відповідно до ч. 1 ст.178 КПК, суд врахував вагомість наявних доказів, тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у цьому злочині, та відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, які не вказують на неможливість застосування запобіжного заходу, сімейний та майновий стан, який неодружений, утриманців немає, є чернцем, особою без громадянства, має хронічні хвороби, раніше не судимий, та суд дійшов висновків, що інші більш м`які запобіжні заходи, зокрема,у виді застави, на чому наполягає сторона захисту, не забезпечать його належної процесуальної поведінки та не зможуть запобігти встановленим ризикам. Також слідчим суддею під час прийняття рішення, було зазначено про те, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст.114-2КК України, приписи якої є імперативними та не передбачають обрання альтернативного запобіжного заходу, тому відсутні підстави для застосування відносно обвинуваченого інших більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, у виді застави, на чому наполягає сторона захисту. За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК, недоведеність існування підстав для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого є безпідставними. Також суд вважає, що аргументи захисників та їх посилання на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, позитивної характеристики, численних проблем зі здоров`ям (цукровий діабет, відсутність шлунку, низький гемоглобін), безлічі почесних нагород, грамот, подяк, зокрема від голови м. Святогірська, від військових комісарів ТЦК ЗСУ, начальників військового гарнізону ЗСУ, Державної пенітенціарної служби, інших державних установ, благодійних фондів, санаторіїв, вдячних дітей, шкіл та будинків культури, відсутності судимостей, не можуть бути безумовними підставами для зміни запобіжного заходу, оскільки це не спростовує висновку суду про те, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Також суд під час прийняття рішення, всупереч доводам сторони захисту, вважає, що слідчим суддею, були належним чином враховані положення ч. 4ст. 183 КПКта обґрунтовано прийнято рішення про недоцільність у даному випадку визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 114-2 КК, проти основ національної безпеки України, вчиненого під час дії воєнного стану. Отже підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, на даному етапі кримінального провадження судом також не вбачається.
		Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
		При судовому розгляді Клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Зокрема при розгляді Клопотання суд оцінює підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
		Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) та тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Також суд вважає, що утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.
		Суд не відхиляє доводів сторони захисту на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
		Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).
		Крім того, з Обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину.
		Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі Волосюк проти України).
		Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено. 
		Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження, а саме тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
		Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.
		Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою ОСОБА_4 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
		Суд вважає, що у Клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
		Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
		Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 30 березня 2025 року включно.
		Вимогами ч. 1, 2статті 180 КПК Українивизначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно достатті 194 цього Кодексуі зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
		Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
		Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку обвинуваченого, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
		Також однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручитель дійсно може впливати на поведінку обвинуваченого та забезпечити його доставляння до органу досудового розслідування чи суду на першу про те вимогу. При цьому, важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у виді особистої поруки є почуття довіри і поваги обвинуваченого до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на його поведінку.
		Суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні не спростовано факту обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 на теперішній час підозри та не було надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що на даний час відсутні ризики, які були враховані судом при продовженні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Тому, суд не вбачає достатніх підстав вважати можливим застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистої поруки, не зважаючи на те, що захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_9 та народні депутати України: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , безперечно, є особами, які заслуговують на довіру, повагу до їх намірів та бажання взяти на поруки обвинуваченого ОСОБА_4 , зважаючи на положення ч. 6ст. 176 КПК України, якими визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		Згідно з п. 5 ч. 1ст. 176 КПК Українизапобіжним заходом є тримання під вартою.
		Що стосується вимог захисників та осіб, які подали заяви про взяття обвинуваченого на особисту поруку, про визначення обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави, поклавши на нього обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатись із населеного пункту в якому розташований Свято-Успенський Святогірський монастир (Лавра), повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування зі свідками, суд зазначає таке.
		Згідно зі ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3ст.183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу(ч.1ст.182 КПК України).
		Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4статті 182 КПК України).
		Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5ст.182 КПК України).
		Відповідно до ч. 5ст. 182 КПК Україниу виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
		При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбаченихстаттею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
		Разом з цим, відповідно до ч. 4ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цьогоКодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442 КК України.
		Одночасно аргументи захисників та їх посилання на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання, погіршення стану здоров`я, позитивної характеристики, безлічі почесних нагород, грамот, подяк, враховувалися при застосуванні до нього запобіжного заходу, а тому, не є достатніми підставами для зміни запобіжного заходу, оскільки не спростовують обставини, встановлені судом під час постановлення ухвали 24 квітня 2024 року про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість запобігти встановленим в провадженні ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		При цьому, підставами для зміни запобіжного заходу у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 114-2 КК Україниіз призначенням йому альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд не вбачає з огляду на положення ч. 4ст. 183 КК України.
		Таким чином, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні не спростовано факту обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 на теперішній час підозри та не було надано відповідних доказів, які б свідчили про те, що на даний час відсутні ризики, які були враховані судом при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, отже суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти, тому в задоволенні Клопотання захисника  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під - варти слід відмовити.
		Що стосується вимог захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України, суд зазначає таке.
		У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
		Згідно ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
		05 грудня 2024 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області були розглянуті Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та Клопотання захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, за результатами якого продовжено строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 та враховано обставини, зазначені у Клопотанні про зміну запобіжного заходу.
		Разом з тим, захисником  адвокатом ОСОБА_9 не долучено до Клопотання про зміну запобіжного заходу жодних матеріалів на його обґрунтування, що позбавляє суд перевірити обставини, викладені у Клопотанні. Захисник  адвокат ОСОБА_9 без оскарження Ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05 грудня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в апеляційному порядку, звертається до суду з Клопотанням про зміну запобіжного заходу без дотримання строків з його зверненням.
		Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги, що в Клопотанні захисника  адвоката ОСОБА_9 не зазначені нові обставини, які не розглядалися 05 грудня 2024 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області, необхідно залишити дане Клопотання без розгляду, оскільки воно подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої Ухвали, якою фактично вирішувалося питання про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 .
		Оскільки, доводи захисника в обґрунтування даного Клопотання не є новими обставинами, які не розглядались судом при розгляді Клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, Клопотання слід залишити без розгляду на підставі ст. 201 ч. 5 КПК України.
		Залишення Клопотання без розгляду не позбавляє обвинуваченого, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника права повторно подати Клопотання про зміну запобіжного заходу з дотриманням положень, передбачених ст. 201 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 177, 178, 183, 314, 315, 369-372 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Клопотання прокурора ОСОБА_22 про продовження обвинуваченому ОСОБА_23 запобіжного заходу у виді тримання під вартою  задовольнити.
		 
		Продовжити захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк шістдесят днів - до 30 березня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
		 
		У задоволенні Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_11 з під - варти -відмовити.
		 
		У задоволенні Клопотання захисника  адвоката ОСОБА_9 , про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку обвинуваченому ОСОБА_23 -відмовити.
		 
		Клопотання захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 , про зміну обвинуваченому ОСОБА_23 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ст. 201 КПК України залишити без розгляду.
		 
		У задоволенні Клопотання народних депутатів України: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на особисту поруку або запобіжного заходу у виді застави обвинуваченому ОСОБА_23 -відмовити.
		 
		Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Дніпровського апеляційного суду в п`ятиденний строк з моменту проголошення ухвали. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		 
		Повний текст Ухвали проголошено 30 січня 2025 року о 16 годині 30 хвилин.
		 
		Головуючий: Суддя: ОСОБА_24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...