Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/622/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; домашній арешт.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.
Дата набрання законної сили: 04.02.2025
Номер судового провадження: 1-кс/946/267/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025162150000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 946/622/25 
		Провадження № 1-кс/946/267/25 
		 
		 
		УХВАЛА
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 січня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря  ОСОБА_2 , 
		за участю:слідчого  ОСОБА_3 ,прокурора  ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, який не має місця реєстрації, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 14.07.2020 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строком на 1 рік;
		- 12.11.2024 Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальне провадження закрито;
		- 01.11.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 3 роки;
		- 25.11.2024 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 2 роки,
		 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, 
		 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000010 від 03.01.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
		В ході досудового розслідування встановлено, що в період дії на всій території України воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжено, востаннє - строком на 90 діб Указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 затвердженого Законом № 4024-ІХ від 29.10.2024 та достовірно знаючи, що на території України діє воєнний стан, ОСОБА_5 13.12.2024 приблизно о10:35 годині, знаходячись в приміщенні торгової зали магазину «Таврія В» ПП «Таврія Плюс», розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, 181, усвідомлюючи суспільно протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно протиправні наслідки та бажаючи їх настання, підійшовши до торгівельної вітрини вказаного магазину та маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, умисно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав 2 пляшкиконьяку торгової марки RemyMartinVSOP 0,5л 40%,вартістю 1953 гривні 02 копійок кожна, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ПП «Таврія Плюс», майнову шкоду на загальну суму 3906 гривень 04 копійок.
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками:таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинене в умовах воєнного стану. 
		21 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		У зв`язку із наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
		У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого. Зазначили, що наявні всі підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, у зв`язку із обґрунтованістю підозри та підтвердженням наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначили, що на даний момент підозра є обґрунтованою. 
		Підозрюваний в судовому засіданні вину визнав, проти задоволення клопотання слідчого не заперечив.
		Вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту необхідно задовольнити з наступних обставин.
		В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000010 від 03.01.2025за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
		21 січня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6 , протоколом видачі та огляду предметів протоколом перегляду відеозапису та іншими доказами в сукупності.
		Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, зокрема звертатись з проханням змінити показання, або погрожувати свідку з цією ж метою; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
		В свою чергу, відповідно до вимог ст. 178 УПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
		Відтак, у даному кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
		Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлено позицію, викладену у п.1 листа за №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року, згідно якої, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України») тощо.
		Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції та практики ЄСПЛ (рішення від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії», рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України»), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		При вирішенні питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
		Відповідно до п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, зокрема звертатись з проханням змінити показання, або погрожувати свідку з цією ж метою; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Так, ризик переховування від органів досудового розслідування або суду цілком можливий, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності та покарання за вчинений злочин.
		Ризик можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний вчинив новий злочин, незважаючи на те, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. Підозрюваний ОСОБА_5 , неодружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований що є наслідком відсутності постійного джерела доходу, відтак вищевикладене свідчить про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створіть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
		Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
		Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 року на всій території України запроваджено воєнний стан.
		Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, а саме: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
		Крім того, суд враховує, обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; наявність у підозрюваного постійного місця роботи.
		Більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
		Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати 60 днів, а також строків досудового слідства, у зв`язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства та на строк, що не перевищує 60 діб.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196 КПК України, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5  задовольнити.
		Застосувати допідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною йому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступної доби строком до 21 березня 2025 року.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України:
		- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
		-не залишатисвоє місцепроживання заадресою: АДРЕСА_1 ,без дозволуслідчого,прокурора,або суду у період часу з 20:00 години до 07:00 години наступної доби;
		- без дозволу слідчого, прокурора чи суду не змінювати місце свого проживання.
		Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 21 березня 2025 року.
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		 
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		Повний текстухвали проголошено30.01.2025р.о 09:45год. 
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя:    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...