Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/4670/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2025.
Дата набрання законної сили: 22.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  916/4670/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Мачульського Г.  М. - головуючого, Краснова Є.  В., Рогач Л.  І.,
		секретар судового засідання Лихошерст  І.  Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної митної служби України
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів: Ярош А.  І. - головуючий, Діброви Г.  І., Принцевської Н.  М.) та рішення Господарського суду Одеської області від 18.04.2024 (суддя Бездоля Ю.  С.)
		за позовом Приватного підприємства ?Торговий дім ?Золота миля?
		до: 1) Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці;
		2) Державної казначейської служби України
		про відшкодування збитків
		за участю:
		позивача: Григор`єв В.  В. (адвокат)
		відповідача-1: Левченко С.  Г. (самопредставництво)
		ВСТАНОВИВ:
		1.          Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1.1          Приватне підприємство ?Торговий дім ?Золота миля? (далі - Підприємство) звернулося з позовом до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу Одеської митниці (далі - Митниця) та Державної казначейської служби України (далі - Казначейство), в якому просило стягнути з Державного бюджету України 3  144  900  грн шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Казначейство на рахунок відшкодування шкоди, завданої Митницею.
		1.2          Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що внаслідок протиправних дій Митниці (складання протоколу про порушення митних правил при здійсненні позивачем митного оформлення товару; вилучення товару; прийняття рішення про реалізацію товару до закінчення строку придатності) йому спричинено матеріальні збитки.
		2.          Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2.1          Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.04.2024, залишеним постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 без змін, позов задоволено частково та стягнуто 2  495  952,38  грн.
		2.2          Частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наявності всіх умов та складових для притягнення Митниці до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, разом з цим врахували, що заявлена сума вартості товару включає в себе також податки та збори, однак вартість товару та відповідну шкоду необхідно обраховувати без податків та зборів.
		3.          Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
		3.1          У касаційній скарзі Митниця просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. 
		3.2          На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права за виключним випадком, які передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		3.3          На думку скаржника, суди неправильно застосували частину 6 статті 243, частини 2, 3 та 6 статті 244, частину 7 статті 293, частину 3 статті 528 Митного кодексу України (далі - МК України), пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №  1340 ?Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним?, підпункт 4 пункт 1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №  1340, за відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
		3.4          Крім того, суди не дослідили електронну митну декларацію типу ?ІМ ЕЕ? №/2022/902114, CMR №  416616 від 16.08.2022, інвойс (invoice) №  238, від 02.07.2022, експортну декларацію TI №  22TR34310000424265 від 11.08.2022 (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).
		3.5          У відзиві Казначейтсво просить касаційну скаргу задовольнити та зазначає, що судове рішення про стягнення коштів, без встановлених бюджетних призначень законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не може бути виконане. Казначейство погоджується з доводами Митниці щодо того, що згідно зі статтею 244 МК України власник товарів або уповноважена ним особа може отримати з рахунку митниці залишок коштів, одержаних від їх реалізації, протягом трьох років з дня реалізації товарів і тому на користь Підприємства підлягає поверненню 926  062,38  грн, які обліковуються на рахунку Митниці.
		4.          Мотивувальна частина
		4.1          Суди встановили, що 30.08.2022 головним державним інспектором Митниці складено протокол про порушення митних правил №  1079/50000/22, відповідно до якого: 
		- особа, що притягується до відповідальності: ОСОБА_1 , громадянин України, керівник Підприємства; 
		- на підставі статті 551 МК України тимчасово вилучено: насіння кунжуту, обчищене, облущене, 880 мішків, загальною вагою 22000 кг, вартість - буде встановлено додатково; 
		- перелік документів: товаротранспортна накладна CMR №416616 від 16.08.2022; інвойс (invoice) №  178654 від 24.06.2022, у якому зазначено загальну вартість товару 44130 доларів США; інвойс (invoice) №  238 від 02.07.2022, в якому зазначено загальну вартість товару 18280 доларів США; експортна декларація Т1 №  22TR34310000424265 від 11.08.2022.
		4.2          Обставини справи підтверджуються наступними документами: товаротранспортна накладна CMR №  416616 від 16.08.2022; інвойс (invoice) №  178654 від 24.06.2022; інвойс (invoice) №  238 від 02.07.2022; експортна декларація №  22TR34310000424265 від 11.08.2022; митна декларація ІМ EE №/2022/902114.
		4.3          Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 21.02.2023 у справі №  521/19063/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме: 3 144 900 грн, з конфіскацією цих товарів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил №  1079/50000/22.
		4.4          Однак постановою Одеського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №  521/19063/22 цю постанову скасовано; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене частиною 1 статті 483 МК України, закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. 
		4.5          Відповідно до звіту про проведення оцінки товару від 13.10.2022 №  142000-3600, складений Одеським управлінням експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України на підставі запиту Митниці від 10.10.2022 №  15, ринкова вартість 22000 кг кунжуту станом на дату оцінки становить 3144900 грн (з урахуванням податків і зборів та вищенаведених припущень/застережень).
		4.6          Митниця провела електронні аукціони: організатор аукціонів - Митниця, найменування активів (майна)/права лота (склад лота) - насіння кунжуту, очищене, облущене (22000 кг нетто, в мішках по 25 кг) (товар, який швидко псується, товар ідентифіковано як насіння білого кунжуту, очищеного, країна походження Індія (згідно споживчої етикетки) у мішках по 25 кг кожен; загальна кількість товару 22000 кг, на мішках наявне маркування: очищене насіння кунжуту, вага нетто 25 кг, країна походженні Індія чистота 99,90%, вологість: макс 5%, домішки: макс 0,10%, олійність: 48%, врожай 2022 року, термін придатності 1 рік від дати пакування, дата пакування: 07.2022, без ГМО, зберігати в сухому та прохолодному місці, за результатами яких:
		- протокол електронного аукціону №BSE001-UA-20221025-55765 від 26.10.2022, стартова ціна - 3  144  900,00  грн, у т.ч. ПДВ 524150 грн, учасники аукціону - відсутні, статус - аукціон не відбувся;
		- протокол електронного аукціону №BSE001-UA-20221027-58949 від 30.10.2022, стартова ціна - 2  358  675  грн, у т.ч. ПДВ 393112,50 грн, учасники аукціону - відсутні, статус - аукціон не відбувся; 
		- протокол електронного аукціону №BSE001-UA-20221031-96057 від 01.11.2022, стартова ціна - 1  575  010,00  грн, у т.ч. ПДВ 262075 грн, учасники аукціону - ФОП Рахмані Мохаммадреза, закриті цінові пропозиції - 1  575  010,00  грн, переможець - ФОП Рахмані Мохаммадреза. Відповідно до виписки по рахунку від 04.11.2022 зараховано 1  575  010,00  грн із призначенням платежу - кошти за лот №-UA-20221031-96057 від ФОП Рахмані Мохаммадреза.
		4.7          У доповідній записці начальника управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку щодо розпорядження коштами, які надійшли на рахунок Митниці у сумі 1  575  010,00  грн зазначено, що сума належних митних платежів від реалізації товару врахована експертом Одеського управління експертиз та досліджень при визначенні ринкової вартості майна та складає 648  947,62  грн.
		4.8          Підприємство у листі від 01.06.2023 просило Митницю повернути вартість товару, визначену Митницею, який був конфіскований на підставі протоколу про порушення митних правил №  1079/50000/22 у розмірі 3  144  900,00  грн шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підприємства.
		4.9          У відповідь Митниця повідомила, зокрема, що сума коштів, яка підлягає поверненню, складає 926  062,38  грн та для здійснення повернення необхідно направити на адресу Митниці заяву із реквізитами та оригінал чи належним чином засвідчену копію постанови суду.
		4.10          Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		4.11          Згідно із частиною 1 статті 1173 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		4.12          Велика Палати Верховного Суду у постанові від 14.04.2020 у справі №  925/1196/18 зазначала про те, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (пункти 6.11-6.13 постанови).
		4.13          При цьому питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №  920/715/17).
		4.14          Погоджуючись з доводами позивача про наявність підстав для стягнення майнової шкоди, суди встановили, що: 1) неправомірні дії Митниці виражені у складанні протоколу про порушення митних правил №  1079/50000/22, за яким безпідставно було вилучено товар позивача та в подальшому реалізовано його на торгах; 2) сума збитків складається з суми реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, яка полягає у вартості втраченого товару позивача і підтверджується належним та допустимим доказом - звітом від 13.10.2022 №  142000-3600 та складає 2 495 952,38 грн (мінус 20% податок та 5% мито від 3  144  900,00  грн); 3) саме внаслідок дій Митниці (протиправного вилучення товару та його реалізації) позивач втратив товар.
		4.15          Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		4.16          Отже, положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
		4.17          У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
		4.18          У касаційній скарзі Митниця просить сформувати єдину правозастосовчу практики впливу правомірної реалізації товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених відповідно до положень МК України, на стягнення матеріальної шкоди на користь суб`єкта ЗЕД та визначення її розміру. Зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо правового регулювання стягнення матеріальної шкоди за результатами правомірної реалізації товарів, які є предметами порушення митних правил та вилучених відповідно до положень МК України.
		4.19          Відповідно до частини 6 статті 243 МК України товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари - безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випадках, передбачених законодавством, - переробці, утилізації чи знищенню.
		4.20          Якщо товари - безпосередні предмети порушення митних правил, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, реалізуються до винесення судом рішення по справі про порушення митних правил, усі кошти, одержані від їх реалізації, вилучаються для забезпечення відповідно до цього Кодексу стягнення вартості цих товарів у разі їх конфіскації. Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, зазначених у частині 2 цієї статті, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, кошти, одержані від реалізації зазначених товарів, зберігаються на рахунку відповідного митного органу після вирахування сум належних митних платежів. Витрати, зазначені у частині 1 цієї статті, при цьому не відшкодовуються і комісійна винагорода підприємству торгівлі не виплачується. Власник товарів, зазначених у частині 1 цієї статті, або уповноважена ним особа може отримати з рахунку митного органу залишок коштів, одержаних від їх реалізації, протягом трьох років з дня реалізації товарів, а у випадках, зазначених у частинах 3 та 4 цієї статті, - з дня набрання законної сили рішенням суду по справі. Кошти, не отримані протягом цього строку, перераховуються до державного бюджету. Відсотки на суми коштів, одержаних від реалізації товарів, не нараховуються (частини 2, 3 та 6 статті 244 Кодексу).
		4.21          У разі реалізації іноземних товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем та за які не сплачені митні платежі, а також таких, що незаконно ввезені на митну територію України, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є особа, яка реалізує такі іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення (частина 7 статті 293 Кодексу).
		4.22          У разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, або адміністративне стягнення за порушення митних правил буде змінено, конфісковані товари, транспортні засоби, сума штрафу або її відповідна частина повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари, транспортні засоби неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації. Повернення грошових коштів, зазначених у цій частині, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, з державного бюджету (частина 3 статті 528 Кодексу).
		4.23          Розподіл коштів, одержаних від реалізації товарів і транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у частині 7 статті 293 МК України, розпорядження майном, яке перебувало під митним контролем і власник якого не звернувся за ним в установлений МК України термін, а також знаряддям незаконного добування природних ресурсів та незаконно добутими природними ресурсами або продуктами, виробленими з них, здійснюється відповідно до законодавства (пункт 3 постанови КМУ від 25.08.1998 №  1340 ?Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним?). Дія цього Порядку поширюється на товари з обмеженим терміном зберігання, затримані митницями як предмети порушення митних правил (підпункт 4 пункту 1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним).
		4.24          Із наведених положень законодавства не вбачається, що правомірна реалізації товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, вилучених Митницею у процедурі перевірки порушення митних правил, звільняє Митницю відшкодування шкоди, завданої нею.
		4.25          Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №  338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі №  905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі №  569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі №  916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі №  369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі №  522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі №  910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі №  922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі №  334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі №  200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі №  916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі №  903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі №  766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі №  359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі №  643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі №  143/591/20 (пункт 8.31)).
		4.26          У цьому контексті слід зазначити, що обраний Підприємством спосіб захисту його права узгоджується із наведеними положеннями статті 1173 ЦК України, а намагання Митниці спрямувати врегулювання спору у позасудовий порядок його вирішення всупереч волі Підприємства не дає правових підстав для скасування судових рішень.
		4.27          Крім того із судових рішень вбачається, що за результатами вирішення спору у даній справі стан позивача, який існував до порушення його права, було відновлено настільки, наскільки це можливо.
		4.28          З урахуванням обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати, що судові рішення суперечать вказаним нормам права. Верховний Суд вважає, що обґрунтовуючи власну позицію, Митниця наводить доводи, які стосуються встановлених обставин і вже здійсненої оцінки доказів зі справи (правомірності реалізації товарів), а також спонукає до встановлення інших обставин справи (щодо розміру шкоди), що в силу частини 2 статті 300 ГПК України не допускається.
		4.29          Крім того, колегія суддів зазначає, що у касаційній скарзі скаржник посилається на порушення вимог статті 75 ГПК України, оскільки вважає, що суди зробили висновок про те, що неправомірність дій підтверджена постановою Одеського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №  521/19063/22, яка, на думку скаржника, не може підтверджувати ці обставини у господарському процесі. Проте ці доводи скаржника не обґрунтовані виключними випадками касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, а тому, враховуючи також положення частини 1 статті 300 цього Кодексу, у колегії суддів відсутні правові підстави для перевірки правильності застосування судами вказаної норми права під час касаційного перегляду судових рішень.
		4.30          При цьому за положенням пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. Водночас у зв`язку із тим, що підстави касаційного оскарження за виключним випадком, передбаченим пунктами 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу виявилися необґрунтованими, відсутні правові підстави для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд. При цьому прохальна частина касаційної скарги не містить вимоги про направлення справи на новий розгляд, а обмежується виключно вимогою щодо прийняття судом касаційної інстанції нового рішення про відмову у позові.
		4.31          Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		4.32          Таким чином, оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, скаржником не доведено неправильне застосування апеляційним судом норм права при винесенні оскаржуваної постанови, підстав для її скасування немає. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду належить залишити без змін.
		4.33          Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної митної служби України у справі №  916/4670/23 залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          Г. М. Мачульський
		Судді                                                                                                    Є. В. Краснов
		                                                                                                    Л. І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...