Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/40093/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 30.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: П/320/40093/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 січня 2025 року м. Київ №320/40093/24
		Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справи
		за позовом  ОСОБА_1 
		до  ІНФОРМАЦІЯ_1 
		про визнання протиправними бездіяльність, визнання протиправними та незаконними довідки, зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		І. Зміст позовних вимог
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ТЦК), в якому просить:
		- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в не оновленні військово-облікові даних ОСОБА_1 в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг»;
		- визнати протиправною дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають в направленні ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії без оновлення військово-облікові даних в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг» та розгляду питання надання відстрочки від мобілізації;
		- визнати протиправною та незаконною довідку видану військово-лікарською комісією №47/18201 від 03.06.2024 110/1, про придатність ОСОБА_1 до військової частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оновити військово-облікові дані в реєстрі військовозобов`язаних « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути документи ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		 
		ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що звернувся до відповідача з клопотанням за підписом директора підприємства на якому працює для уточнення облікових даних та оформлення бронювання. Однак, відповідачем клопотання не розглянуто, військово-облікові дані не оновлено. При цьому в порушення чинного законодавства відповідач направив позивача на проходження ВЛК. 
		Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення позовної заяви та ухвал на його адресу, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення, поштова кореспонденція отримана 16.09.2024.
		Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		 
		ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
		Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
		Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
		Згідно частини 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
		З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
		 
		ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини. 
		ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджуєтеся копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 16 грудня 2021 року.
		З метою виконання вимоги закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" через програму «Резерв+» позивач намагався самостійно оновити військово-облікові дані, однак в програмі відобразилась інформація, що в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг» відсутня інформація. 
		Позивач особисто 4 червня 2024 року з`явився до Святошинського ТЦК з метою оновлення військово-облікових даних та оформленням відстрочки у зв`язку з його бронювання на період мобілізації та воєнний час на підприємстві якому працює.
		ІНФОРМАЦІЯ_5 , не оновивши військово-облікові дані позивача в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг», направив останнього на проходження ВЛК, яку він пройшов 11 червня 2024 року.
		Після надсилання адвокатського запиту від 15.06.2024р., позивачу були видані копія довідки ВЛК від 11.06.2024 №42/18201 про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВНЗ, навчальних центрах, установах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, і копія військово-обліковий документ - тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 16 грудня 2021 року.
		Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 була вручена позивачу повістка про прибуття з речами 09.08.2024 о 9:00 годин для мобілізації.
		Позивач вважає, що відповідач не оновивши військово-облікові дані в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг», не видавши тимчасове посвідчення військовозобов`язаного з відміткою про оновлення, направивши на ВЛК та не розглянувши документи про відстрочку від призову під час мобілізації на підставі ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як вже заброньованої особи вчинив протиправні дії чим порушив його права, тому звернувся до суду із цим позовом.
		 
		V. Оцінка суду.
		Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків. 
		Згідно з приписами ч.ч. 1,2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		На момент розгляду вказаної адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
		Правовідносини у сфері військового обов`язку, ведення військового обліку врегульовані такими приписами діючого законодавства.
		Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		Згідно з пп.8 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 "Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
		Системний аналіз вищенаведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, в тому числі і ті, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
		Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
		На виконання вказаного закону постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 
		Відповідно до п.2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Підпунктом 2 п.20 Порядку №1487 встановлено, що Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 1951-VIII від 16.03.2017. (далі Закон №1951-VIII)
		Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
		Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку. (стаття 2 Закону № 1951-VIII)
		Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:
		1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
		2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
		3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
		Частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
		Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. (частини 8, 9 статті 5 Закону № 1951-VIII)
		За змістом статті 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Приписами п.171 ч.1 ст.7 Закону №1951-VIII визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста крім іншого належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.
		До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях. (стаття 8 Закону № 1951-VIII)
		Відповідно до статті 9 Закону № 1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
		На виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:
		1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
		2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
		3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
		Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. (частина 3 статті 14 Закону №1951-VIII)
		Отже, за змістом вказаних матеріальних норм Закону суд вважає, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов`язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
		Відповідно до п.12 Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, отримання призовником, військовозобов`язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
		З матеріалів справи судом встановлено, що позивач скориставшись додатком "Резерв +" для оновлення своїх даних та перевірки свого військово-облікового статусу через вказаний додаток, виявив, що дані щодо нього в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" відсутні.
		Судом із наявних в матеріалах справи скріншотів із мобільного застосунку Резерв+ про відповідь технічної служби підтримки цього застосунку (електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста) на запит (Req-052024-28875), встановлено, що на дату звернення позивача, існували обмежені можливості оновлення даних безпосередньо у цьому застосунку, зокрема, така можливість оновлення даних була технічно реалізована щодо номеру телефону, електронної пошти, поточної адреси проживання.
		Для виправлення невідповідностей даних у Реєстрі позивачу необхідно було звернутись до відповідного ТЦК та СП.
		На думку суду, з метою відновлення на військовому обліку та внесення інформації до Єдиного реєстру позивач має вчинити активні дії, а саме звернутися з метою відновлення військово-облікових даних до органу уповноваженого на ведення реєстру та внесення до нього відповідної інформації у реєстрі «Оберіг».
		4 червня 2024 року позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 для оновлення військово-облікових даних та з подальшим оформлення відстрочки у зв`язку з його бронювання на період мобілізації та воєнний час. Проте, позивач був направлений на проходження військово-лікарської комісії, за наслідками проходження якої отримав довідку про придатність №47/18201 від 03.06.2024 110/1.
		Суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
		Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі №810/5009/18.
		Ураховуючи означені вимоги норм Закону №1951-VIII, на переконання суду відповідач для відновлення на військовому обліку позивача, правомірно направив останнього для про проходження військово-лікарської комісії, оскільки такі персональні дані військовозобов`язаного є обов`язковими відомостями, які відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Тому враховуючи зазначене у ІНФОРМАЦІЯ_6 не було правових підстав відновити позивача на військовому обліку без про ходження медичного огляду.
		Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача, які полягають в направленні проходження ВЛК без оновлення військово-облікові даних в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг» та визнання протиправною довідку №47/18201 від 03.06.2024 110/1 задоволенню не підлягають.
		Разом з тим судом з матеріалів справи встановлено, що за результатом проходження військово-лікарської комісії видана довідка №47/18201 від 03.06.2024 110/1 про те, що позивач придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
		Відповідно до п.20. Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
		Судом встановлено, що позивач звернувшись до відповідача надав паспорт, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 16 грудня 2021 року та пройшов 11.06.2024 військово-лікарську комісію за результатом якої видана довідка №47/18201 від 03.06.2024 110/1.
		З огляду на викладене вбачається, що позивач як військовозобов`язаний виконав свій обов`язок щодо відновлення своїх військово-облікових даних. У свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_5 , свій обов`язок на виконання частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII не виконав та не вніс актуальні дані позивача для забезпечення ведення належного військового обліку, чим допустив протиправну бездіяльність.
		Крім того судом встановлено, що позивач звернувшись 4 червня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 також подав клопотання про оформлення відстрочки у зв`язку з його бронювання на період мобілізації та воєнний час суд зазначає наступне.
		Підстави, за якими військовозобов`язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону№3543- XII.
		За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.91 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Так, згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
		Відповідно до ст. 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
		Положеннями статті 25 Закону №3543 визначено, що бронюванню підлягають військовозобов`язані крім іншого, які працюють: на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.
		Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану затверджений Постановою КМУ від 27 січня 2023 року №76, визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
		Згідно з п. 1 вказаного Порядку №76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, крім іншого: на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства) та на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);
		Згідно з п. 2 Порядку №76, бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
		Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
		У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.
		Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.
		Так, згідно матеріалів справи  ОСОБА_1 працює в ТОВ "НВП "Джі Енд Кей".
		Згідно наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №135-КВ від 25.04.2024р. було визначено, що ТОВ "Науково-Виробниче Підприємство "Джі Енд Кей" є таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу.
		Наказом Мінекономіки від 07.06.2024 №14492, відповідно до пункту 10 Порядку бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, листа Генерального штабу Збройних Сил України від 21.05.2024 № 300/1/С/24514, та з метою забезпечення функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період, наказано: забронювати за ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1 /С/24514 від 21.05.2024). Надати заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов`язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців. Департаменту економіки безпеки і оборони надіслати копію цього наказу Генеральному штабу Збройних Сил України та Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України.
		ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" підготувало відповідне повідомлення про бронювання та зарахування на спеціальний облік позивача направлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
		Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що визначена чинним законодавством процедура бронювання військовозобов`язаних ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" підтверджуєтеся належними та допустимими доказами.
		Крім того, вищезазначеними нормами чинного законодавства не встановлено жодного обмеження щодо бронювання позивача.
		З матеріалів справи вбачаєтеся, що позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_6 копію листа МОН Генерального штабу Збройних Сил України, Наказу Міністерства Економіки України № 14492 від 07.06.2024 року, оригінал клопотання ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" від 15.06.2024 та оригінал Довідки від 14.06.2024 року про підтвердження місце роботи.
		З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви за наявності підстав, оскільки відстрочка передбачає її письмове оформлення.
		Таким чином, враховуючи погодження наказом Міністерства економіки України від 07.07.2024 року №14492 про бронювання військовозобов`язаних ТОВ "НВП "Джі Енд Кей" на період мобілізації та на воєнний час та надання відповідачу всіх необхідних документів, згідно Постанови №76, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог п.1 ч.1 статті 23 Закону №3543-XII позивач має відстрочку від призову на військову, як заброньованого працівника ТОВ "НВП "Джі Енд Кей".
		Між тим, у додаткових пояснення від 14.01.2025 представник позивача повідомив, що відповідачем розглянути документи ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на підставі ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті та прийнято рішення про відмову.
		Виходячи з встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розглянути документи щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації, тому задоволенню не підлягають.
		Поряд з цим, суд враховує, що частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
		Керуючись цієї нормою та приймаючи до уваги неподання відповідачем без поважних причин відзиву на позов, незважаючи на своєчасне отримання ухвали про відкриття провадження у справі, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву як визнання позову.
		Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
		При цьому, надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.
		Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Суд наголошує, що відповідно до частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження дотримання порядку розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.
		Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
		За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
		 
		VІ. Судові витрати.
		Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. 
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
		Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в не оновленні військово-облікові даних ОСОБА_1 в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг».
		Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оновити військово-облікові дані в реєстрі військовозобов`язаних «Оберіг» ОСОБА_1 .
		У задоволенні решти позовних вимог.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двісті двадцять) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
		 
		Копію рішення надіслати учасникам справи.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
		 
		Суддя Жук Р.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...