Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/2387/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/489/121/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019150000000018

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 489/2387/19 
		кримінальне провадження 
		№1-кп/489/121/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 січня 2025 р.                                    м. Миколаїв
		 
		Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
		головуючого судді      ОСОБА_1 ,        
		за участю секретарясудового засідання     ОСОБА_2 ,   
		    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту відносно  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 2013 року народження, не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, 
		 
		в присутності: 
		прокурора                  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого              ОСОБА_3 , 
		захисника                  ОСОБА_6 
		встановив:
		 
		1. Формулювання обвинувачення
		На підставі наказу № 46 о/с начальника ГУНП в Миколаївській області від 12.02.2018 ОСОБА_7 призначено на посаду заступника начальника слідчого відділення Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП у Миколаївській області.
		Відповідно до п.3.4 посадової інструкції заступника начальника слідчого відділення Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП у Миколаївській області ОСОБА_7 має право «Здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого».
		Обвинувачений ОСОБА_3 , достеменно знаючи, що ОСОБА_7 є слідчим, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018150230000690 від 20.06.2018, та при проведенні досудового розслідування у вказаному провадженні є службовою особою, яка відповідно допримітки 2до ст.368КК України займає відповідальне становище, реалізуючи злочиннийумисел,направлений наспонукання слідчогона вчиненняв йогоінтересах дій,а саменеподання нимклопотання проарешт автомобілюBMW524із державнимреєстраційним знаком НОМЕР_1 ,який єречовим доказому кримінальномупровадженні №12018150230000690,та його поверненняволодільцю,висунув пропозиціющодо наданнянеправомірної вигодиостанньому тав подальшому,реалізуючи вказанийзлочинний умисел,28.01.2019прибув до Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області, а саме до службового кабінету №311, який використовується  ОСОБА_7 , та згідно раніше висунутої пропозиції, надав останньому неправомірну вигоду в сумі 9000 гривень, за вчинення останнім дій з використанням наданого йому службового становища, а саме - неподання слідчим клопотання про арешт автомобіля BMW 524 із державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , який є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018150230000690, та його повернення ОСОБА_3 , тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України тобто, пропозиція та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.
		1.1. Норма закону про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення,передбачене ч.3ст.369КК України,тобто пропозиція та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.
		2. Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання
		Між обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_6 , та прокурором ОСОБА_5 27.01.2025 у кримінальному провадженні № 12019150000000018 укладено угоду про визнання винуватості.
		Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 369 КК України. 
		ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 3 ст.369 КК України у вигляді на 6 років без конфіскації майна із звільненням обвинуваченого від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, які визначить суд. 
		За умовами угоди обвинувачений зобов`язався відшкодувати судові витрати на проведення у кримінальному провадженні експертизи на суму 1144,00грн. 
		Сторонами угоди враховано особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, приймає участь у волонтерській діяльності БО «Благодійний фонд «Фенікс Одеса», одружений та має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 2013 року народження, а також наявність пом`якшуючих обставин  щирого каяття та відсутність обтяжуючих обставин.
		В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст.ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.
		При вирішенні питання щодо міри покарання прокурором у відповідності до вимог ст. 470 КПК України враховано наведені вище обставини та узгоджено міру покарання, яку запропоновано призначити суду за результатами затвердження Угоди.
		3. Позиції учасників судового провадження
		3.1 Позиція сторони обвинувачення
		Прокурор всудовому засіданнівиклала обставиникримінального провадження,описані вобвинувальному актіта угодіпро визнаннявинуватості,які стосуютьсянадання обвинуваченим неправомірноївигоди службовійособі в сумі 9000 гривень, за вчинення останньою дій з використанням наданого йому службового становища, а саме - неподання слідчим клопотання про арешт автомобіля, який є речовим доказом в кримінальному провадженні. Також вважала вірною кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.3 ст. 369 КК України.
		Прокурор заявила про наявність ряду характеризуючи і пом`якшуючих обставин, зокрема щире каяття обвинуваченого у вчиненому діянні. 
		Угоду про визнання винуватості прокурор підтримала в повному обсязі та просила суд про її затвердження з огляду на відповідність угоди вимогам чинного процесуального законодавства, суспільному інтересу та добровільність її укладення.
		3.2 Позиція сторони захисту
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у інкримінованого кримінального правопорушення та заявив про своє щире каяття у вчиненому. Обставини вчинення ним кримінального правопорушення за ч.3 ст. 369 КК України, викладених в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, підтвердив повністю. До своїх дій ставиться негативно.
		Обвинувачений підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, жодного тиску, примусу чи погроз не вчинялось. З викладом фактичних обставин в обвинувальному акті і угоді про визнання винуватості та правовою кваліфікацією своїх дій згоден.
		Обвинувачений зазначив, що розуміє права, визначені у абзаці 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, зокрема, про те, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і при цьому він має право мовчати, а факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, право подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на користь сторони захисту.Запевнив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України, та зрозумілі обмеження, передбачені ст. ст. 394 та 424 КПК України щодо оскарження вироку. 
		Просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним за участю захисника та прокурором та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
		Захисник ОСОБА_6 просила затвердити угоду, яка укладена обвинуваченим за її участі добровільно та без будь-якого примусу. При затвердженні угоди врахувати, що обвинувачений до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільно передав Збройним Силам України вантажний автомобіль, активно приймає участь у волонтерській діяльності БО «Благодійний фонд «Фенікс Одеса» та має на утриманні малолітню дитину.
		4. Мотиви, з яких суд виходить при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, після дослідження та аналізу змісту обвинувального акта та угоди, наданих сторонами матеріалів, суд дійшов до таких висновків.
		Судом встановлено, що укладена між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 угода містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні фактичні обставини цього кримінального провадження.
		Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 474 КПК України, суд повинен відмовити в затверджені відповідної угоди, якщо допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди.
		В рамках розгляду цього кримінального провадження ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції та наданні службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
		Санкція цієї статті на час вчинення кримінального правопорушення передбачала покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
		За п. 3 прим. до ст. 354 КК України під пропозицією у ст.ст. 354, 368, 368-3-370 слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди.
		Згідно ч. 3 ст. 18 КК України, приміткою до ст. 364 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Судом з`ясовано, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії тяжкого злочину.
		Водночас судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
		Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.
		В судовому засіданні з`ясовано, що обвинуваченим ОСОБА_3 була висунута слідчому ОСОБА_7 , який є службовою особою у розумінні примітки до ст. 364 КК України, пропозиція щодо надання неправомірної вигоди за неподання клопотання про арешт автомобіля BMW 524 із державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , який є речовим доказом, і повернення його ОСОБА_3 , та в подальшому, на реалізацію свого злочинного наміру, обвинуваченим було надано ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 9000 гривень. 
		Таким чином, з урахуванням наведеного в обвинувальному акті і угоді про визнання винуватості та пояснень наданих обвинуваченим в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 369 КК України.
		За приміткою до ст. 45 КК (чинній на момент вчинення кримінального правопорушення)корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені ст.ст.191,262,308,312,313,320,357,410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені ст.ст.210,354,364,364-1,365-2,368-369-2цього Кодексу.
		Відповідно до наведеного вище та обставин обвинувачення, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.369КК України (як на момент вчинення кримінального діяння, так і на теперішній час) за ступенем тяжкості згідно приписів ст. 12 КК України належить до корупційного тяжкого злочину.
		За п. 2-1-1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода провизнання винуватостіміж прокуроромта підозрюванимчи обвинуваченимможе бутиукладена упровадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
		Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам (абз.2 п. 2-1 ч. 4 ст. 469 КПК України).
		Отже, угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 , за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 369 КК України може бути укладена за приписами п. 2-1-1 ч. 4 ст. 469 КПК України, оскільки вказаний злочин є тяжким корупційним злочином, та відсутні ознаки його вчинення у співучасті та відсутність завданих збитків або шкоди. 
		З урахуванням встановлених обставин, це дає можливість суду дійти висновку про існування підстав для укладання узгодженої та підписаної сторонами угоди про визнання винуватості.
		Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства
		Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).
		Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, невідповідність умов угоди про визнання винуватості інтересам суспільства є підставою для відмови у її затвердженні
		Кримінальний процесуальний кодекс України не містить визначення суспільного інтересу.В узагальненому вигляді суспільний інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.
		Суд вважає, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у забезпеченні можливості з урахуванням конкретних обставин вирішення кримінального провадження при мінімальних витратах державних ресурсів. 
		Укладення угоди про визнання винуватості може стимулювати інших осіб укладати такі Угоди з метою отримання для себе узгодженого покарання чи звільнення від його відбування з випробуванням тощо, що сприятиме виправленню обвинувачених та запобіганню вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, а також впливатиме на усвідомлення іншими особами неминучої караності протиправних діянь та формування несприйняття корупційної поведінки.
		Відтак, у зв`язку з беззаперечним визнанням ОСОБА_3 своєї вини та його належної процесуальної поведінки, на думку суду є недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження по відношенню до нього.
		Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб
		Пунктом 3 ч. 7 ст. 474 КПК України передбачено, що суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		Із дослідженої судом у судовому засіданні угоди про визнання винуватості, пояснень сторін убачається, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, зокрема, і з огляду на те, що обставини викладеного обвинувачення відповідно до ст. 17 КПК України не можуть бути використані на підтвердження винуватості будь-яких інших осіб окрім обвинуваченого у цьому провадженні. Угодою також не вирішується питання щодо майна третіх осіб.
		Щодо добровільності укладення угоди
		 
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вказав, що укладення угоди про визнання винуватості для нього добровільним та просив суд затвердити її.
		Також обвинувачений та його захисник повідомили, що укладення угоди не є наслідком будь-якого неправомірного впливу на них, вказали, що насильства, примусу чи погроз до ОСОБА_3 ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, ніж ті, що передбачені угодою, їм ніхто не надавав.
		Прокурор вказала на спільне узгодження всіх зафіксованих в угоді умов.
		У зв`язку з наведеним суд переконаний, що укладення угоди сторонами є добровільним, і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Щодо призначення покарання
		Зі змісту ст. 472 КПК України вбачається, що сторони угоди зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Водночас згідно з ч.ч. 1, 4 ст.5КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався, зворотню дію в часі має лише той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		 
		Частина 3 ст. 369 КК України (в редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення та на теперішній час) передбачає санкцію основного покарання у вигляді позбавленням воліна строквід чотирьохдо восьмироків зконфіскацією майнаабо безтакої. 
		Отже, із урахуванням викладеного, беззастережного визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому правопорушенні, особи обвинуваченого, який притягується до кримінальної відповідальності вперше, має на утриманні малолітню дитину, займається волонтерською діяльністю, наявності пом`якшуючої обставини  щирого каяття та відсутності обтяжуючих обставин, а також з урахуванням розміру суми неправомірної пропозиції та відсутності заподіяних збитків або шкоди, в суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6років безконфіскації майна відповідає загальним засадам призначення покарання.
		Вирішуючи питання щодо можливості застосування положень ст. 75 КК України,суд враховує,що відповіднодо абз.2ч.2,ч.4наведеної статті, у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		Зважаючи на це та фактичні обставини кримінального правопорушення і особу обвинуваченого, суд погоджується із умовами угоди про визнання винуватості щодо звільнення обвинуваченого від відбуття покарання з іспитовим строком на підставі положень ст.75 КК України. 
		Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є таким, що відповідає критеріям необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Отже, узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру, тяжкості вчиненого діяння і особі обвинуваченого, загальним і спеціальним засадам його призначення, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, та забезпечить досягнення мети призначення покарання.
		5. Висновки суду
		Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
		За такого, суд доходить висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором обвинувачем, за участю захисника, угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
		При вирішенні питання щодо тривалості іспитового строку, передбаченого положеннями ст.75 КК України, суд враховує фактичні обставини кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, вважає за можливе встановити мінімальний строк випробування в один рік.
		6. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі Угоди
		6.1 Заходи забезпечення кримінального провадження
		Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення. 
		Встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.01.2019 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 27.03.2019 було відмовлено в задоволенні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення обов`язків на підозрюваного на той час ОСОБА_3 .
		У ході розгляду судового розгляду кримінального провадження запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
		Таким чином на момент ухвалення цього вироку запобіжний захід відносно обвинуваченого відсутній.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		У кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.03.2019 накладено арешт на транспортні засоби зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 , а саме: автомобіль марки «BMW 7281 2793», номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль марки «ГАЗ 33021 2890», номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки «ГАЗ 33021 2445», номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль марки «ГАЗ 2705 2890», номерний знак НОМЕР_6 , шляхом заборони будь-кому здійснювати їх відчуження, розпорядження та користування ними до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України. 
		Так як суд дійшов висновку про затвердження угоди, за умовами якої обвинуваченому слід призначити додаткове покарання без конфіскації майна, а також те, що арештовані транспорті засоби обвинуваченого не є доказами в кримінальному провадженні, відповідно накладений слідчим суддею арешт на транспортні засоби ОСОБА_3 підлягає скасуванню з поверненням арештованого майна обвинуваченому.
		6.2 Вирішення долі речових доказів
		Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
		Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 31.01.2019 з метою збереження речових доказів накладено арешт на вилучене у ОСОБА_3 під час проведення його обшуку при затриманні 28.01.2019 за адресою: м.Миколоаїв, вул.Новозаводська, 10-А, в службовому приміщенні №311 наступне майно: 1) мобільний телефон марки Samsung, з IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 , SN R58H536X15D із чохлом чорного кольору. Запаковано до сейф-пакету №ЕХР 0168159; 2) грошові кошти в сумі 300 доларів США (номіналом по 100 доларів КК12481602 С, KF 54321669 A, KC 41872457 A) та 55 гривень 75 копійок. Запаковані до сейф-пакету №ЕХР 0168160; 3) предмети, у вигляді грошових коштів в сумі 9000 гривень - 45 купюр номіналом кожна по 200 грн., які мають серії та номери: КЖ 9890402; КЄ 9725961; ЄВ 4767684; ТЗ 3158417; ЕФ 0306680; УЙ 6817035; УД 4356360; ПВ 4480928; АГ 4191762; ТЕ 7506341; УВ 1775277; ХВ 0174460; ХГ 5300668; ЕД 8089998; ЄГ 2500046; ПЕ 4072901; ЄИ 3722612; ХБ 2537020; ХБ 7751150; ХГ 6210102; УП 1988134; КЛ 7247439; УС 5481517; ЄЯ 3620093; УЕ 5605018; УИ 8468733; ХГ 8787208; УЙ 8436425; УХ 6523903; УС 0133712; УЄ 2280214; СБ 9757667; УМ 7632805; ЕЕ 9819547; КД 7868874; УЕ 5285699; ТГ 1079023; ТЖ 2728607; ТЖ 4787943; МБ 5910916; ХБ 8554857; ХЖ 2244246; ХБ 8554860; ХБ 8554859; ХБ 8554858.
		Так як суд дійшов висновку про затвердження угоди, тому накладений вказаною вище ухвалою слідчого судді арешт на майно підлягає скасуванню, а долю вказаного майна слід вирішити наступним чином: мобільний телефон, грошові кошти в сумі 300 доларів США та 55 гривень 75 копійок повернути ОСОБА_3 ; грошові кошти в сумі 9000 гривень звернути на користь держави в порядку спеціальної конфіскації.
		6.3. Процесуальні витрати
		Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).
		В судовому засіданні стороною обвинувачення вказано, що в кримінальному провадженні були понесені витрати на залучення експерта на суму 1144,00 грн., які згідно умови угоди обвинувачений зобов`язався відшкодувати державі. 
		У зв`язку із цим, понесені в кримінальному провадженні витрати на залучення експерта на суму 1144,00 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
		6.4 Цивільний позов та відшкодування завданої шкоди
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		 
		Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд 
		ухвалив:
		Затвердити Угоду про визнання винуватості, укладену 27 січня 2025 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6  у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019150000000018 від 18.01.2019.
		ОСОБА_3 визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
		Призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч. 3 ст. 369 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років, без конфіскації майна.
		На підставіст. 75 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.
		На підставіст. 76 КК Українипокласти на засудженого обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1144,00 грн. (одна тисяча сто сорок чотири гривні 00 коп.).
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 28.03.2019 на транспортні засоби зареєстровані на ім`я ОСОБА_3 , а саме: автомобіль марки «BMW 7281 2793», номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль марки «ГАЗ 33021 2890», номерний знак НОМЕР_4 ; автомобіль марки «ГАЗ 33021 2445», номерний знак НОМЕР_5 ; автомобіль марки «ГАЗ 2705 2890», номерний знак НОМЕР_6 , а транспортні засоби повернути ОСОБА_3 . 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 31.01.2019 на вилучене у ОСОБА_3 майно: 1) мобільний телефон марки Samsung, з IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 , SN R58H536X15D із чохлом чорного кольору. Запаковано до сейф-пакету №ЕХР 0168159; 2) Грошові кошти в сумі 300 доларів США (номіналом по 100 доларів КК12481602 С, KF 54321669 A, KC 41872457 A) та 55 гривень 75 копійок. Запаковані до сейф-пакету №ЕХР 0168160; 3) Предмети,у вигляді грошових коштів в сумі 9000 грн., 45 купюр номіналом кожна по 200 грн., які мають серії та номери: КЖ 9890402; КЄ 9725961; ЄВ 4767684; ТЗ 3158417; ЕФ 0306680; УЙ 6817035; УД 4356360; ПВ 4480928; АГ 4191762; ТЕ 7506341; УВ 1775277; ХВ 0174460; ХГ 5300668; ЕД 8089998; ЄГ 2500046; ПЕ 4072901; ЄИ 3722612; ХБ 2537020; ХБ 7751150; ХГ 6210102; УП 1988134; КЛ 7247439; УС 5481517; ЄЯ 3620093; УЕ 5605018; УИ 8468733; ХГ 8787208; УЙ 8436425; УХ 6523903; УС 0133712; УЄ 2280214; СБ 9757667; УМ 7632805; ЕЕ 9819547; КД 7868874; УЕ 5285699; ТГ 1079023; ТЖ 2728607; ТЖ 4787943; МБ 5910916; ХБ 8554857; ХЖ 2244246; ХБ 8554860; ХБ 8554859; ХБ 8554858.
		Мобільний телефон марки Samsung, з IMEI1 НОМЕР_7 , IMEI2 НОМЕР_8 , SN НОМЕР_9 із чохлом чорного кольору, грошові кошти в сумі 300 доларів США та 55 гривень 75 копійок повернути ОСОБА_3 .
		Грошові кошти в сумі 9000 гривень (дев`ять тисяч гривень 00 коп.) звернути на користь держави в порядку спеціальної конфіскації.
		Цивільний позов та запобіжний захід в кримінальному провадженні відсутні.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку Угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена Угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.
		Роз`яснити, що умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...