Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/466/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/464/241/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024141410000070

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/466/24
		пр.№ 1-кп/464/241/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		31 січня 2025 року                             м. Львів
		Сихівський районний суд м. Львова
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадження, внесеному 20 січня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141410000070 відносно:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львова, українець, громадянин України, неодружений, не працює, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2024 року за ч.5 ст.407 КК України до 5 років позбавлення волі, 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, 20 січня 2024 року, у період часу з 16:00 год по 16 год 50 хв, знаходячись в кафе «Кнайпа», що за адресою: м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, разом із раніше знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , спільно розпивали алкогольні напої.
		Цього ж дня, близько о 16 год 50 хв солдат ОСОБА_4 , разом із раніше знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вийшли з кафе «Кнайпа» та знаходились поруч з входом в кафе «Кнайпа», що за адресою: м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, де між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на нанесення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 .
		У подальшому, солдат ОСОБА_4 , 20.01.2024 близько о 16 год 51 хв, знаходячись неподалік кафе «Кнайпа», що за адресою: м. Львів, вул. Кос-Анатольського, 2, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_6 , діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 один удар ножем в ділянку шиї, чим спричинив останньому проникаючу рану із наскрізним пошкодженням передньої бокової стінки трахеї та передньої стінки шийного відділу стравоходу, що супроводжувалось накопиченням повітря в клітковинні середностіння та в підшкірній клітковині грудної стінки та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення за викладених обставин визнав, щиро розкаявся та надав суду показання, якими повністю підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд суворо не карати. 
		Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з`ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз`яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України кваліфіковано правильно, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження. Правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння учасниками судового провадження не оспорюється.
		У судових дебатах прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції статті у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2024 року у виді позбавлення волі строком 5 років, остаточно визначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. 
		Захисник та обвинувачений просили при призначенні покарання застосувати ч.1 ст.69 КК України. 
		Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому на підставі ст.ст.65-67 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості та характер вчиненого, вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи; особу обвинуваченого, який вчинив дане кримінальне правопорушення будучи військовослужбовцем самовільно залишивши військову частину, в умовах воєнного стану, за що на даний час відбуває покарання, офіційно не працевлаштований; обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; наявність обставини, що обтяжує покарання  вчинив дане кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп`яніння; захворювань немає; за медичною допомогою до лікаря психіатра не звертався на обліку в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває; згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 365 від 29 березня 2024 року у даний час ОСОБА_4 виявляє ознаки психічного розладу у формі шизотиповий розлад. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованого правопорушення ОСОБА_4 також виявляв ознаки психічного розладу у формі шизотипового розладу. Наявні у нього, у першу чергу, порушення процесів мислення мали значний вплив у досліджуваній ситуації на раціональність прийняття рішень, передбачення наслідків своїх діянь та здатність регулювати свого поведінку. Тому в період інкримінованих йому дій, через наявний у нього психічний розлад, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не рекомендовано та не потребує.
		За вимогами ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до принципу індивідуалізації покарання, суд керуючись принципом справедливості, визнає за неможливе досягти мети попередження злочинів та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та приходить висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, адже таке буде покликане запобігти можливому вчиненню обвинуваченим злочинів у майбутньому і сприятиме його виправленню, в межах санкції статті, за якими кваліфіковано його дії у виді позбавлення волі на строк 5 років.        
		Саме таке покарання на переконання суду є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України.
		При визначенні поняття обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд повинен виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК, згідно з якими підстави, що дають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають знаходитися у зв`язку з метою злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, її поведінкою під час та після його вчинення, іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та особу винного. Суд, застосовуючи положення ст.69 КК при призначенні покарання, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що його пом`якшують, а й обґрунтувати яким чином такі обставини істотно знизили чи мали би знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Поряд з цим, визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриття кримінального правопорушення не можуть в даному випадку істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину.
		Відтак, правових підстав для призначення обвинуваченому покарання, нижче від найнижчої межі, на підставі ст.69 КК України суд не знаходить.
		Разом з тим, згідно з вироком Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2024 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі. 
		У відповідності до ч.1 ч.4 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Із застосуванням ч.4 ст.70 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2024 року у виді позбавлення волі строком 5 років, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. 
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання і обмеження у вільному пересуванні працівниками поліції, а саме 20 січня 2024 року.
		Запобіжний захід, який обирався обвинуваченому у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, документально підтвердженні витрати на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченого.
		Накладені слідчим суддею арешти, суд скасовує згідно з правилами ч.4 ст.174 КПК України.
		Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.349, 368-371, 373, 374, 532, ч.15 ст.615 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		У відповідності до ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати ОСОБА_4 невідбуту частину покарання за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2024 року у виді позбавлення волі строком 5 років, остаточно призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 20 січня 2024 року, зарахувавши у строк основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 20 січня 2024 року до набрання вироком законної сили з розрахунком один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 12 червня 2024 року на майно: розкладний ніж, матерчату куртку сірого кольору, светр сірого кольору з замком у верхній частині, штани-джинси синього кольору, черевики темно зеленого кольору.
		 
		Речові докази:
		- матерчату куртку сірого кольору, светр сірого кольору з замком у верхній частині, штани-джинси синього кольору, черевики темно зеленого кольору  повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;
		- футболку чорного кольору, спортивну кофту чорного кольору фірми «Nike» повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
		- компакт-диски із відеозаписами з камер відеоспостереження з місця подій залишити при матеріалах кримінального провадження;
		- розкладний ніж, два змиви з обох рух ОСОБА_4 , взірці крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4  знищити.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у сумі 46 531,68 гривень. 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення. Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку, з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку після проголошення.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...