Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 920/604/23(920/1139/23) : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.
Дата набрання законної сили: 29.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  920/604/23(920/1139/23) 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
		 
		за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
		 
		за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 29.01.2025
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги"
		на рішення Господарського суду Сумської області від 29.02.2024
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024
		 
		у справі №920/604/23(920/1139/23) 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
		до 1) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
		2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича
		про визнання недійсними договорів поруки
		за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги"
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
		2) Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
		3) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
		про визнання недійсними договорів поруки
		в межах справи №920/604/23
		за заявою Головного управління ДПС у Сумській області
		про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Історія справи
		 
		1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.07.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (далі - Боржник), введено щодо нього процедуру розпорядження майном боржника. 
		2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", відповідно до якої просить: визнати недійсними договори поруки від 12.12.2017 № 20-3189/2-1-12122017/п1, від 12.12.2017 № 20-3543/2-1-12122017/п1, від 12.12.2017 № 20-1339/2-1-12122017/п1, від 12.12.2017 № 20-0516/2-1-12122017/п1 та від 12.12.2017 № 20-3626/20-1-12122017/п1, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче", Публічним акціонерним товариством "Промінвестбанк" та Акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".
		3. 13.11.2023 Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги" (далі - АО "ГПД") звернулося з позовною заявою, як третя особа з самостійними вимогами, до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"; 2) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", відповідно до якої просить: визнати недійсними договори поруки від 12.12.2017 № 20-3189/2-1-12122017/п1, від 12.12.2017 № 20-3543/2-1-12122017/п1, від 12.12.2017 № 20-1339/2-1-12122017/п1, від 12.12.2017 № 20-0516/2-1-12122017/п1 та від 12.12.2017 № 20-3626/20-1-12122017/п1, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче", Публічним акціонерним товариством "Промінвестбанк" та Акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання".
		4. Звертаючись до суду з вказаними позовами, Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" зазначали про те, що оскаржувані договори поруки, укладені ТОВ "СМНВО" у грудні 2017, є фраудаторними правочинами.
		-Підставами визнання недійсними договорів поруки позивачі вказували, що оспорювані правочини були укладені із заінтересованою особою, без спрямування на настання реальних наслідків поруки та спрямовані на зменшення обсягу майна боржника та уникнення сплати боргу перед іншими кредиторами.
		-Зокрема, підставою для визнання недійсними договорів поруки позивачі зазначали те, що за договорами поруки у боржника виникли зобов`язання поруки за сплату АТ «Сумське НВО» заборгованості в сумі 61 078 501,01 дол. США при тому, що на дату їх укладення у боржника вже була наявна прострочена заборгованість зі сплати податків та інших обов`язкових платежів до бюджету, зокрема станом на 01.12.2017 податковий борг підприємства становив 159 464 423,18 грн.
		-Позивачі вказували, що активи підприємства боржника становили суму меншу ніж загальна сума наданої поруки за договорами, укладеними 12.12.2017, що з урахуванням заборгованості перед іншими кредиторами, обтяження нерухомого майна та основних засобів виробництва підприємства заставою, фактично вже виключало можливість виконання боржником зобов`язання за порукою як на дату укладання договорів поруки, так і у майбутньому. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		5. 05.11.2013 між AT "Сумське НВО" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3189/2-1, за яким Банк надав AT "Сумське НВО" кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 9500000,00 доларів США, а АТ "Сумське НВО" зобов`язалося прийняти кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором, з терміном остаточного повернення кредитних коштів 04.08.2015 (договір від 31.07.2014 про внесення змін та доповнень № 20-1908/2-1 до кредитного договору).
		5.1. 30.09.2016 сторонами кредитний договір було укладено в новій редакції шляхом укладення договору від 30.09.2016 № 20-3189/2-1-30092016, за яким збільшено ліміт кредитної лінії до 10945000,00 доларів США з остаточним терміном повернення кредитних коштів та строком дії ліміту кредитної лінії - до 21.12.2017 (зі змінами та доповненнями згідно договору від 21.02.2017 № 20-3189/2-1-21022017 та договору від 12.12.2017 № 20-3189/2-1-12122017).
		5.2. 12.12.2017 в забезпечення виконання АТ "Сумське НВО" зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ "Промінвестбанк", АТ "Сумське НВО" та ТОВ "СМНВО" було укладено договір поруки № 20-3189/2-1-12122017/п1, за умовами якого поручитель зобов`язується перед кредитором, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, на суму 10947000,00 доларів США.
		5.3. Пунктом 2.1. Договору поруки №20-3189/2-1-12122017/п1 визначено, що поручитель відповідно до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором зобов`язується виконати зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором, а саме, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту 10 947 000,00 доларів США.
		5.4. Договором про внесення змін від 25.05.2018 № 20-3189 2-1-25052018/п1 до Договору поруки сторони виклали п.5.2. Договору поруки в новій редакції, змінивши умови Припинення дії поруки, а саме: в разі припинення забезпечених нею зобов`язань: через три роки після настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором, які визначені у п. 2.1. цього Договору, в забезпечення виконання яких надана порука, якщо Кредитор не пред`явить вимоги до Поручителя.
		5.5. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.08.2021 у справі №920/663/19 суд, серед іншого, стягнув солідарно з AT "Сумське НВО" та з ТОВ "СМНВО" на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 15.11.2013 №20-3189/2-1 в сумі 10 946 555.78 доларів США.
		 
		6. 08.11.2013 між AT "Сумське НВО" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-3543/2-1, за яким ПАТ "Промінвестбанк" надав Кредит AT "Сумське НВО" шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4 101 560,00 доларів США, a AT "Сумське НВО" зобов`язалося прийняти кредит та використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором, з терміном остаточного повернення кредитних коштів 01.06.2015 (відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 08.11.2013). 
		6.1. 30.09.2016 сторонами Кредитний договір було викладено в новій редакції шляхом укладення Договору від 30.09.2016 № 20-3543/2-1-30092016, за яким встановили ліміт кредитної лінії в розмірі 782 000,00 доларів США з остаточним терміном повернення кредитних коштів та строком дії ліміту кредитної лінії - до 21.12.2017 (зі змінами та доповненнями).
		6.2. 12.12.2017 в забезпечення виконання AT "Сумське НВО" зобов`язань за Кредитним договором, між ПАТ "Промінвестбанк", AT "Сумське НВО" та ТОВ "СМНВО" було укладено Договір поруки №20-35432-1-12122017/п1, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, на суму 782 000,00 доларів США.
		6.3. Відповідно до п. 2.1. Договору поруки №20-3543/2-1-12122017/п1 Поручитель відповідно до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором зобов`язується виконати зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором, а саме, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту 782 000,00 доларів США.
		6.4. Договором про внесення змін від 25.05.2018 № 20-3543/2-1-25052018/п1 до Договору поруки сторони виклали п. 5.2. Договору поруки в новій редакції, змінивши умови припинення дії поруки, а саме: в разі припинення забезпечених нею зобов`язань: через три роки після настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором, які визначені у п. 2.1 цього Договору, в забезпечення виконання яких надана порука, якщо Кредитор не пред`явить вимоги до Поручителя.
		6.5. Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.09.2021 у справі № 920/744/19 суд, серед іншого, стягнув солідарно з AT "Сумське НВО" та з ТОВ "СМНВО" на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 23.02.2012 № 20-3543/2-1 в сумі 781918,28 доларів США.
		 
		7. 20.04.2012 між AT "Сумське НВО" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-1339/2-1, за яким ПАТ "Промінвестбанк" надав кредит AT "Сумське НВО" шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 35 000 000,00 доларів США з терміном остаточного повернення кредитних коштів до 20.03.2015 (відповідно договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору). 
		7.1. 30.09.2016 сторонами Кредитний договір було викладено в новій редакції шляхом укладення Договору від 30.09.2016 № 20-1339/2-1-30092016, за яким збільшено ліміт кредитної лінії до 40660500,00 доларів США з остаточним терміном повернення кредитних коштів та строком дії ліміту кредитної лінії - до 21.12.2017 (зі змінами та доповненнями).
		7.2. 12.12.2017 в забезпечення виконання AT "Сумське НВО" зобов`язань за Кредитним договором, між ПАТ "Промінвестбанк", AT "Сумське НВО" та ТОВ "СМНВО" було укладено Договір поруки №20-1339/2-1-12122017/п1, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язаний по погашенню заборгованості за Кредитним договором, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, на суму 40 660 500,00 доларів США.
		7.3. Договором про внесення змін від 25.05.2018 № 20-1339/2-1-25052018/п1 до Договору поруки сторони виклали п.5.2. Договору поруки в новій редакції, змінивши умови Припинення дії поруки, а саме: в разі припинення забезпечених нею зобов`язань: через три роки після настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором, які визначені у п. 2.1 цього Договору, в забезпечення виконання яких надана порука, якщо Кредитор не пред`явить вимоги до Поручителя.
		7.4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.09.2021 у справі № 920/617/19 суд, серед іншого, стягнув солідарно з AT "Сумське НВО" та з ТОВ "СМНВО" на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-1339/2-1 від 20.04.2012 в сумі 40 660 049,59 доларів США.
		 
		8. 23.02.2012 між AT "Сумське НВО" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-0516/2-1, за яким ПАТ "Промінвестбанк" надав кредит АТ "Сумське НВО" шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 11000000,00 доларів США з терміном остаточного повернення кредитних коштів до 20.03.2015.
		8.1. 30.09.2016 Кредитний договір було викладено сторонами в новій редакції шляхом укладення Договору №20-0516/2-1-30092016 від 30.09.2016, за яким встановлено ліміт кредитної лінії в розмірі 6 396 000,00 доларів США з остаточним Терміном повернення кредитних коштів та строком дії ліміту кредитної лінії - до 21.12.2017 (зі змінами та доповненнями).
		8.2. 12.12.2017 в забезпечення виконання AT "Сумське НВО" зобов`язань за Кредитним договором, між ПАТ "Промінвестбанк", AT "Сумське НВО" та ТОВ "СМНВО" було укладено Договір поруки №20-0516/2-1-12122017/п1, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язання по погашенню Заборгованості за Кредитним договором, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, на суму 6 396 000,00 доларів США.
		8.3. Договором про внесення змін від 25.05.2018 № 20-0516/2-1-25052018/п1 до Договору поруки сторони виклали п.5.2. Договору поруки в новій редакції, змінивши умови припинення дії поруки, а саме: в разі припинення забезпечених нею зобов`язань: через три роки після настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором, які визначені у п. 2.1. цього Договору, в забезпечення виконання яких надана порука, якщо Кредитор не пред`явить вимоги до Поручителя.
		8.4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.08.2021 у справі №920/569/19 суд, серед іншого, стягнув солідарно з AT "Сумське НВО" та з ТОВ "СМНВО" на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 23.02.2012 № 20-0516/2-1 в сумі 6 395 815,02 доларів США.
		 
		9. 15.11.2013 між AT "Сумське НВО" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №20-3626/2-1, за яким ПАТ "Промінвестбанк" надав кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 4 981 320,00 доларів США- з терміном остаточного повернення кредитних коштів 01.06.2015 (відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору).
		9.1. 30.09.2016 Кредитний договір було викладено сторонами в новій редакції шляхом укладення Договору від 30.09.2016 №20-3626/2-1-30092016, за яким встановлено ліміт кредитної лінії 2 295 000,00 доларів США з остаточним терміном повернення кредитних коштів та строком дії ліміту кредитної лінії - до 21.12.2017.
		9.2. 12.12.2017 в забезпечення виконання AT "Сумське НВО" зобов`язань за Кредитним договором, між ПАТ "Промінвестбанк", AT "Сумське НВО" та ТОВ "СМНВО" було укладено Договір поруки №20-3626/2-1-12122017/п1, за умовами якого Поручитель зобов`язується перед Кредитором, у Випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язання по погашенню заборгованості за Кредитним договором, погасити заборгованість в розмірі наданого кредиту, на суму 2 295 000,00 доларів США.
		9.3. Договором про внесення змін від 25.05.2018 № 20-3626/2-1-25052018/п1 до Договору поруки сторони виклали п.5.2. Договору поруки в новій редакції, змінивши умови припинення поруки и саме: в разі припинення забезпечених нею зобов`язань: через три роки після настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором, які визначені у п. 2.1. цього Договору, в забезпечення виконання яких надана порука, якщо Кредитор не пред`явить вимоги до Поручителя.
		9.4. Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.07.2023 у справі №920/863/19 суд, серед іншого, стягнув солідарно з AT "Сумське НВО" та з ТОВ "СМНВО" на користь ПAT "Промінвестбанк" заборгованість за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-3626/2-1 від 23.02.2012 в сумі 2 294 162,34 доларів США.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		10. Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.02.2024 у справі №   920/604/23(920/1139/23), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання", відмовлено. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" відмовлено.
		10.1. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для висновку про будь-яке зловживання правом при укладенні оспорюваних правочинів, оскільки взяття на себе боржником обов`язків поручителя за зобов`язаннями АТ "Сумське НВО" не означало, що майнові зобов`язання перед кредитором виникнуть, а також було здійснено боржником за відсутності встановлених судом зобов`язань перед кредиторами. На момент укладення оспорюваних правочинів поруки   Боржник здійснював господарську діяльність, доказів неплатоспроможності станом на дату укладення додаткових угод не надано. Посилання на пов`язаність Боржника і АТ "Сумське НВО", на переконання судів обох попередніх інстанцій,  свідчить саме про реальність і ділову мету оспорюваних правочинів.
		При цьому, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог Адвокатському об`єднанню "Група правової допомоги", виходив з того, що   у оскаржуваному рішенні вважає, що укладенням спірних договорів права останнього не порушено.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		11. До Верховного Суду від Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі №   920/604/23(920/1139/23) в частині відмови у задоволенні позову Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
		 
		12. На виконання приписів  пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами неправильно застосовано норми пункту 6 статті 3 та частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про недійсність оспорюваних договорів поруки (фраудаторних правочинів) без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
		-Постанова Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №925/1248/21(925/111/22), - висновки щодо ознак зловживання правом при укладенні правочину;
		-Постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 та від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19), - визначення критеріїв фраудаторності правочину;
		-Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16), від 03.11.2022 у справі №908/2076/20(908/2683/23) - висновки щодо необхідності ставити під сумнів правочин у частині його добросовісності та наявності ознак фраудаторності, який вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором.
		-Правові позиції висловлені Верховним судом при розгляді спорів щодо фраудаторності правочинів - договорів поруки, викладені в: постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №   905/2382/18; постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 910/15232/20 (910/18162/21); постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.10.2023 у справі № 910/20146/20 (910/9531/22); постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16.
		Крім того, скаржник наголошує, що станом на дату укладення спірних правочинів строк виконання забезпечених зобов`язань щодо повернення кредиту був порушений майже на сім місяців, про що не могло бути невідомо керівнику Боржника. При цьому договори поруки були укладені Боржником без надання АТ "Сумське НВО" жодного зустрічного забезпечення та без економічного обґрунтування прийняття Боржником додаткових майнових зобов`язань, попри наявність у Боржника значної кредиторської заборгованості.  
		 
		13. Також, Адвокатським об`єднанням "Група правової допомоги" подано додаткові пояснення щодо відзивів відповідача та третьої особи, 24.01.2025 Адвокатським об`єднанням "Група правової допомоги" подано додаткові пояснення у справі.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		14. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»,   ОСОБА_1 подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а  оскаржувані рішення залишити без змін.
		 
		15. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у відзиві заявлено клопотання про закриття касаційного провадження, оскільки висновки у справах, на які посилається скаржник та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		 
		Провадження у Верховному Суді
		 
		16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №920/604/23(920/1139/23) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024.
		17. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 року, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" на рішення Господарського суду Сумської області від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 у справі № 920/604/23(920/1139/23).
		Призначено до розгляду касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" у справі №920/604/23(920/1139/23) на 11 грудня 2024 року о  12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
		 
		18. Ухвалою Верховного Суду від 1.12.2024 оголошено перерву в судовому засіданні по справі № 920/604/23(920/1139/23) за касаційною скаргою Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги", яка подана на рішення Господарського суду Сумської області від 29.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 до   29 січня 2025 року о  12:00 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал №      330.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		19. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід частково задовольнити, з огляду на таке.  
		 
		20. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		21. Верховний Суд під час прийняття цього рішення враховує, що Адвокатське об`єднання "Група правової допомоги", звертаючись із касаційною скаргою, та інші учасники справи не оскаржили судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позову Боржника, у зв`язку з чим не підлягають прийняттю до уваги викладені у відзивах на касаційну скаргу доводи, які стосуються вирішення спору саме за вказаним позовом, зокрема щодо відсутності у Боржника права на оскарження вчинених правочинів у межах справи про банкрутство, звернення його для захисту своїх прав з іншими позовами тощо.
		 
		22. Предметом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення в частині розгляду позову АО "ГПД", що є кредитором Боржника, (як третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору) про визнання недійсними договорів поруки як фраудаторних. 
		 
		23. Звертаючись з вимогами про визнання недійсним правочину, заявник згідно з положеннями статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.
		 
		24. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, згідно з якими, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		 
		25. Розгляд та захист порушених справ у межах справи про банкрутство має певні характерні особливості, що відрізняються від позовного провадження. Передусім це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
		 
		26. Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів. 
		 
		27. Стаття 42 КУзПБ визначає спеціальні підстави для заявлення вимог про визнання недійсними правочинів за участю боржника, вчинених ним після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
		 
		28. Однак згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 28.10.2021 у справі №911/1012/13, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, укладення боржником договору поза межами відповідного "підозрілого періоду" (одного або трьох років, що передували відкриттю справи про банкрутства), визначеного, відповідно, статтею 20 Закону про банкрутство або статтею 42 КУзПБ, не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України чи інших законів.
		 
		29. Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		 
		30. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
		 
		31. Частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		 
		32. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
		 
		33. Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
		 
		34. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимог іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора. 
		 
		35. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
		 
		36. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані зі зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
		 
		37. Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.
		 
		38. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності з огляду на презумпцію фраудаторності правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам.
		Подібні за змістом висновки, зокрема, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20.
		 
		39. Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові також зауважила, зокрема, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.
		 
		40. У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах.
		 
		41. Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
		 
		42. Зокрема, положеннями §3 Цивільного кодексу України врегульовано правовідносини поруки. Так, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина 1 статті 553 Цивільного кодексу України). 
		 
		43. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України).
		Верховний Суд, зокрема, у постановах від 04.10.2023 у справі №910/15232/20 (910/18162/21) і від 04.10.2023 у справі №910/20146/20 (910/9531/22) (на які посилається скаржник у касаційній скарзі) викладав правові висновки щодо застосування норм права при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів поруки з підстав їх фраудаторності. 
		 
		44. Так, Верховний Суд зауважив, що добросовісність та розумність як принципи цивільного обороту (стаття 3 Цивільного кодексу України) мають лежати в основі дій / бездіяльності всіх учасників обороту. Діяльність у підприємницькій сфері за загальним правилом має бути спрямована на отримання правомірного прибутку учасниками господарських відносин. Усі учасники господарських відносин повинні ухилятися від здійснення дій, що очевидно спрямовані на іншу мету, зокрема, виведення активів вже неплатоспроможного учасника господарського обороту. Таке виведення активів може здійснюватися шляхом безпосереднього очевидно нееквівалентного продажу / обміну майна особи, при якому здійснюється несправедливе зменшення майна особи як основи господарювання, так і шляхом набуття обов`язків шляхом укладення договору поруки за боргами третіх осіб, які є формально самостійними учасниками господарського обороту.
		 
		45. Вступаючи у договірні відносини щодо поруки по боргах третіх осіб, сторони такого договору поруки, з урахуванням категорії "підприємницького ризику" та фраудаторності, у розрізі регулювання відносин неплатоспроможності повинні розкрити суду ті реальні мотиви, з яких вони виходили при укладенні спірного правочину, які б підтверджували реальні ринкові наміри сторін цього правочину щодо отримання прибутку при здійсненні звичайної ринкової діяльності.
		 
		46. Також Верховний Суд у вказаній постанові у справі у справі №910/20146/20 (910/9531/22) зазначив, що в силу закону майно юридичної особи фактично є способом забезпечення майбутніх зобов`язань боржника перед третіми особами-кредиторами. За загальним правилом майнова сутність господарювання полягає у відносно еквівалентному обміні матеріальними цінностями задля забезпечення росту у суб`єкта господарювання виробництва товарів, надання послуг. Таким чином навмисне зменшення майнової основи суб`єкта господарювання без наявності підстав вважати, що таке зменшення буде компенсовано відносно рівним еквівалентом з боку контрагента, знижує можливість такого суб`єкта відповідати перед своїми кредиторами належним йому майном, що і виступає безпосередньою ознакою фраудаторності та її економічною сутністю. При цьому поява у майбутньому кредиторів у справі про банкрутство не впливає на економічну сутність фраудаторного правочину і не змінює фраудаторної природи такого правочину. 
		 
		47. Поручитель, укладаючи договір поруки, не може не розуміти, що у випадку невиконання боржником зобов`язання, саме йому доведеться виконувати зобов`язання в повному обсязі за рахунок свого майна (шляхом передачі чи відчуження кредитору). Тим самим поручитель визначає долю належного йому майна на майбутнє. 
		 
		48. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій у оскаржуваних рішеннях в цій справі помилково зазначили серед мотивів відмови у задоволенні позову про те, що взяття на себе Боржником обов`язків поручителя за зобов`язаннями АТ "Сумське НВО" не означало, що майнові зобов`язання перед кредиторами виникнуть. Такий висновок суперечить наведеним правовим висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. 
		 
		49. До того ж слід зауважити, що господарські суди як першої, так і апеляційної інстанцій не надали правової оцінки (прийняли до уваги чи відхилили) наведеним, зокрема, у позовній заяві скаржника доводам про те, що строк виконання основних зобов`язань, які забезпечено порукою згідно зі спірними угодами, сплив до моменту їх укладення. Отже, господарські суди належним чином не з`ясували обставини щодо фактичного прийняття Боржником на себе певних зобов`язань шляхом укладення спірних додаткових угод до договорів поруки. 
		 
		50. Водночас дійшовши висновку про те, що пов`язаність Боржника і АТ "Сумське НВО" свідчить про реальність і ділову мету оспорюваних правочинів, господарські суди першої та апеляційної інстанцій у судових рішеннях не навели, в чому полягає економічний зміст і фактична мета взяття Боржником на себе зобов`язань за боргами АТ "Сумське НВО" з урахуванням взаємовідносин їх між собою та із контрагентами. Без з`ясування обставин щодо дійсної мети укладення спірних правочинів немає обґрунтованих підстав для відхилення доводів щодо її неправомірності та недобросовісності, зокрема, щодо вчинення Боржником відповідних правочинів для уникнення виконання зобов`язань перед іншими кредиторами. 
		 
		51. Крім того, пославшись на вчинення спірних правочинів за відсутності встановлених судом зобов`язань перед кредиторами, господарські суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки викладеним, зокрема, у позовній заяві скаржника доводам щодо наявності у Боржника станом на 12.12.2017 податкової заборгованості в сумі 159464423,18 грн, а також доводам про те, що активи підприємства боржника становили суму меншу, ніж загальна сума наданої поруки за оспорюваними у цій справі правочинами.
		 
		52. Господарські суди не перевірили відповідність наведених доводів фактичним обставинам згідно з наявними у матеріалах справи доказами та, відповідно, не з`ясували, чи вплинуло прийняття Боржником на себе солідарної відповідальності за виконання кредитних зобов`язань АТ "Сумське НВО" внаслідок укладення спірних додаткових угод на можливість виконання ним своїх грошових зобов`язань перед кредиторами (в разі їх наявності), чи можна визнати розумним з точки зору мети підприємницької діяльності вчинення Боржником спірних правочинів із урахуванням наявності / відсутності у нього достатніх коштів для виконання власних зобов`язань.  
		 
		53. Отже, господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи не дотримались вимог статей 74, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів, а також застосуванням усіх наданих їм процесуальним законом повноважень, у зв`язку з чим неправильно застосували норми матеріального права, не врахувавши висновки щодо їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		54. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково.
		 
		55. Відповідно до положень статей 300, 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду необхідно скасувати в оскарженій частині щодо відмови в задоволенні позовної заяви АО "ГПД" з переданням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
		 
		56. Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від установленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		 
		57. У частині відмови в задоволенні позовної заяви Боржника судові рішення учасниками справи не оскаржені, тому не були предметом касаційного перегляду.
		 
		58. Доводи клопотання ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про закриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним у ці постанові. 
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		59. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги" задовольнити частково.
		 
		2.          Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 29.02.2024 у справі №920/604/23(920/1139/23) скасувати в частині відмови в задоволенні позовної заяви Адвокатського об`єднання "Група правової допомоги", а справу в скасованій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                             С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                       В.І. Картере
		 
		                                                                                                        К.М. Огороднік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...