Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/99/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 31.01.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/953/709/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024220000001437

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		                                          Справа № 953/99/25 
		                            н/п 1-кс/953/709/25 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"24" січня 2025 р. Слідча суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001437 від 23.12.2024, відносно 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, дітей на утриманні не маючого, раніше не судимого, військовослужбовця Збройних Сил України, перебуває на посаді командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання старший лейтенант, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , - 
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого чч.3 ст. 368 КК України, -
		Встановив:
		24.01.2025 до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001437 від 23.12.2024, відносно ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі  ІНФОРМАЦІЯ_3 ) №237 від 07.10.2024 ОСОБА_4 допущено до тимчасового виконання обов`язків за посадою командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.10.2024 №54 на посаду командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		Начальником Харківської районної військової адміністрації уповноважено ОСОБА_4 вручати повістки громадянами на території Слобідського та Основ`янського районів. Відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «Про призначення представників, уповноважених проводити перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років та вручати повістки резервістам та військовозобов`язаним  командира взводу охорони старшого лейтенанта ОСОБА_4 призначено представником ІНФОРМАЦІЯ_4 уповноваженого проводити перевірку військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років та вручати повістки резервістам та військовозобов`язаним у Слобідському та Основ`янському районах м. Харкова 
		Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
		Відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
		Згідно ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
		ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з пропозицією за неправомірну вигоду в розмірі 6 000 доларів США допомогти в постановці на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_4 та в отриманні військово-облікового документа - військового квитка із так званим «VIN-кодом»; з пропозицією за неправомірну вигоду в розмірі 13 000 доларів США здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадових осіб закладу охорони здоров`я м. Харкова, ВЛК, ТЦК та СП, про непридатність його до військової служби, а також службових осіб ТЦК та СП щодо прийняття рішення про виключення з обліку військовозобов`язаних; з пропозицією за неправомірну вигоду в розмірі 4000 гривень за видачу повістки нібито для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а фактично яку можна буде пред`явити іншим представникам ТЦК та СП, створюючи вид легітимності документів для запобігання мобілізації.
		ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що без послуг ОСОБА_4 в постановці на військовий огляд, він може бути мобілізований до лав Збройних Сил України, та в подальшому без послуг останнього не може бути знятий з військового обліка за станом здоров`я, а також без отриманої повістки від ОСОБА_4 , яка буде створювати легетимність його номерів, він також може бути доставлений до ТЦК та СП для проходження ВЛК та подальшою мобілізацією до лав Збройних Сил України, вимушений був погодились на протиправну пропозицію. 
		Так, ОСОБА_4 09.01.2025 близько 16:30 год. перебуваючи поблизу буд. АДРЕСА_3 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в якості неправомірної вигоди сумою 4000 гривень за повістку до ІНФОРМАЦІЯ_4 терміном до 22.01.2025 та особистими записами та підписом від ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 . При передачі повістки ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_7 що зазначену повістку може буде пред`явлена іншим представникам ТЦК та буде створювати вид легітимності документу для запобігання мобілізації.
		У зв`язку із закінченням строку дії виданої 09.01.2025 ОСОБА_4 повістки ОСОБА_7 , то останній був вимушений 21.01.2025 о 18:18 год. перевести грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 4000 грн. за допомогою терміналу АТ КБ «ПриватБанк» розташований в приміщенні магазину «Посад», за адресою: м. Харків, вул. Силікатна, буд.21, на картковий рахунок № НОМЕР_2 .
		В подальшому, 23.01.2025 ОСОБА_7 з метою отримання військово-облікового документу та постановки на військовий облік щоб не будучі мобілізованим під час самостійного оформлення документів, за попередньою домовленістю прибув до 6-го під`їзду буд. АДРЕСА_3 , де близько 11:30 год. зустрівся з ОСОБА_4 та на його вимогу передав копії особистих документів та неправомірну вигоду в якості грошових коштів в сумі 6000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу долара США до Української гривні складає 252195 грн.
		ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища, яка поєднана з вимаганням.
		23.01.2025 о 15 год. 06 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України. 
		23.01.2025 об 13 год. 50 хв. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України
		На данийчас,у органупроведення досудовогорозслідування існуютьпідстави вважати,що натеперішній часнаявні ризикипередбачені п.1,2,3,5ч.1ст.177КПК України. Метоюобрання запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а  також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; можливість знищити, спотворити будь-яку річ або документи, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
		Прокурор у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному  ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Прокурор зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні  ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що вказано в підозрі та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просить застосувати до  ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Підозрюваний та його адвокат з приводу клопотання прокурора заперечували, просили обрати відносно підозрюваного домашній арешт, а застава є непомірною для ОСОБА_4 . Також, підозрюваний повідомив, що він з грудня 2024 року на службу не виходив. 
		Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
		З наданих матеріалів встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024220000001437 від 23.12.2024 за ч.3 ст. 368 КК України.
		23.01.2025 об 13 год. 50 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
		Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
		- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
		- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
		Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
		Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі  ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
		Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
		У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
		«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
		При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
		Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
		Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
		Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 16-річного віку та є громадянином України.
		   За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого чч.3 ст. 368 КК України, не єочевидно необґрунтованимичи недопустимими,виходячи знаданих стороноюобвинувачення доказів,а саме: показами свідка ОСОБА_7 , які надані в ході досудового розслідування; протоколами огляду мобільного телефону ОСОБА_7 в якому мається текстові та звукові повідомлення від ОСОБА_4 ; протоколом огляду повістки на ОСОБА_7 від 09.01.2025; протоколом огляду від 23.01.2025 ділянки місцевості поблизу під.6 буд. АДРЕСА_3 в ході якого виявлено та вилучено речові докази; протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 в ході якого виявлено та вилучено речові докази;протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 09.01.2025;протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 21.01.2025;протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 23.01.2025; іншими матеріалами в їх сукупності.
		Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. 
		Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
		З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій  ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення  ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.3 ст. 368 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
		Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
		Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
		Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.п.1,3,5 ст.177 КПК України. Наявність даних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких правопорушень, у зв`язку із чим він може спробувати переховуватися від органу досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомі анкетні дані та місце мешкання свідків; також може вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, враховуючи обставини інкримінованого. 
		Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
		Також, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
		Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
		А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. 
		При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється Стрельник. 
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95 КПК).
		За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків, враховуючи обставини кримінального правопорушення. 
		Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст. 177 КПК України слідча суддя вважає недоведеним та неконкретним, оскільки доказів на підтвердження наявності даного ризику під час судового розгляду не надано, та за даними слідства та пояснень підозрюваного він з грудня 2024 року на службі не перебував. 
		Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Слідча суддя враховує всі надані дані щодо особи ОСОБА_4 який раніше не судимий, одружений, не має на утриманні дітей, проживає та зареєстрований в м. Харкові, є військовослужбовцем, перебуває на посаді командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання старший лейтенант, негативно характеризується за місцем служби. Суд враховує повідомлені дані від підозрюваного в судовому засіданні, що він має поранення, однак звертаю увагу, що даних на підтвердження зазначеного до суду не надано. 
		Також під час розгляду клопотання не надано будь-яких даних щодо неможливості перебування підозрюваного в умовах тримання під вартою, в тому числі і за станом здоров*я. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
		Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. 
		Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
		Слідча суддявважає,що зурахуванням характерута тяжкостізлочину,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_4 ,та тихобставин, що кримінальні правопорушення вчинені під час дії воєнного стану, а отже у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства так і держави в цілому, враховуючи сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, в умовах дії воєнного стану на території України.
		При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі особисте зобов*язання, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
		За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню. 
		Під час вирішення питання щодо розміру застави, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 242240 грн., та вважає в даному випадку її достатньо саме в такому розмірі для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихКПК України, з врахуваннямвсіх данихпо особіпідозрюваного,розміру завданоїшкоди, данихпро майновийстан підозрюваного та обставинінкримінованих правопорушеньі ролі саме ОСОБА_4 в інкримінованому, і приходжу довисновку що внесеннязастави самеу такомурозмірі можегарантувати виконанняпідозрюваним покладенихна ньогообов`язків. 
		Під час розгляду клопотання слідчим суддеювивчалась можливість застосуваннявідносно  ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, за клопотанням захисту. 
		Однак, слідча суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно  ОСОБА_4  з врахуванням наявних встановлених ризиків, даних про особу підозрюваного, і підстав для визначення іншого запобіжного заходу слідчий суддя не вбачає і не надано даних про такі обставини і самим підозрюваним, і його захисником. 
		Керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197,199,206,211,213,372,376,395 КПК України, слідчий суддя,
		 
		Постановив:
		Клопотання слідчого, погоджене прокурором по кримінальному провадженню № 12024220000001437 від 23.12.2024  задовольнити. 
		Обрати підозрюваному  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 59 діб  тобто до 23 березня 2025 року включно.
		Визначити  ОСОБА_4  суму застави у розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № _____) до сплину терміну тримання під вартою.
		При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
		У разі внесення застави,покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
		1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
		   2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
		4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
		5) утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами по даному кримінальному провадженню.
		Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.
		Зобов`язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 та прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону  ОСОБА_3 негайно повідомитиблизьких родичівпідозрюваного  ОСОБА_4 про взяття під варту останнього.
		Встановити строк дії ухвали до 23.03.2025 року включно.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		 
		      Слідча суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...