Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/5292/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.
Дата набрання законної сили: 27.01.2025
Номер судового провадження: 61-10810ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 175/5292/21
		провадження № 61-10810св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Асоціація «Власників житлових будинків «Золоті ключі»,
		відповідачі за первісним позовом (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року в складі колегії суддів:Бондар Я. М., Агєєва О. В., Остапенко В. О. за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
		Історія справи
		Короткий зміст судових рішень та заявлених вимог
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року задоволено позов Асоціації «Власників житлових будинків «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» (далі - Асоціації «ВЖБ «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Асоціації «ВЖБ «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» заборгованість в розмірі 25739,64 грн та інфляційні нарахування в розмірі 1722,23 грн, а всього суму в розмірі 27461,87  грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «ВЖБ «ЗОЛОТІ КЛЮЧІ» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним відмовлено. 
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, відмовлено.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
		Апеляційний суд виходив з того, що в порушення вимог ЦПК України заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відвід головуючої судді Дараган Л. В., які надійшли до суду 09 серпня 2023 року та 14 серпня 2023 року не були розглянуті судом в межах строків, визначених у статті 40 ЦПК України, тобто невідкладно. Суд першої інстанції не дотримався відповідного порядку розгляду заяви про відвід, натомість, ухвалою від 18 серпня 2023 року залишив її без розгляду з передбачених статтею 44 ЦПК України підстав. Заявлення ОСОБА_2 відводу з підстав, які вказані нею вперше, не може вважатися зловживанням процесуальними правами, оскільки такі дії не мають системного характеру, а сама заява про відвід мотивована посиланнями на обставини, які заявниця вважала обґрунтованими. За таких обставин суду першої інстанції, з метою забезпечення виконання вимог цивільного процесуального законодавства, належало вирішити заявлений відвід згідно з встановленим статтями 40-41 ЦПК України порядком. Порушення судом порядку вирішення відводу свідчить про часткову обґрунтованість доводів  апеляційної скарги щодо перегляду цієї справи неповноважним складом суду, у зв`язку з чим колегія суддів скасовує рішення суду та ухвалює нове судове рішення по суті заявлених вимог. Судом встановлено, що оспорювані виконавчі листи не були видані помилково, а з матеріалів справи не вбачається, що боржниками були виконані зобов`язання зі сплати суми заборгованості стягувачу у строк до дати видачі виконавчого листа, тому правові підстави для визнання виконавчих листів таким, що не підлягають виконанню, відсутні. Посилання боржників на ту обставину, що рішення суду не набрало законної сили, оскільки було оскаржене в апеляційному порядку, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, згідно частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», наслідком прийняття апеляційної скарги на рішення суду до розгляду, за яким видано виконавчий документ є зупинення виконавчого провадження, а не визнання такого виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про роз`яснення судового рішення, а саме постанови Дніпровського апеляційного суду від 08  серпня 2024 року.
		Заява мотивована тим, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року задоволено позов Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» заборгованість в розмірі 25 739,64 грн та інфляційні нарахування в розмірі 1 722,23 грн, а всього суму в розмірі 27 461,87 грн. Стягнено з ОСОБА_1 на користь Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00 грн. Стягнено з ОСОБА_2 на користь Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 135,00 грн. У  задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним відмовлено.
		28 березня 2023 року на виконання вказаного судового рішення були видані виконавчі листи.
		Боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 21 червня 2023 року звернулися із заявою про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню.
		Заява мотивована тим, що рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року не набрало законної сили, а тому суд не мав підстав для видачі виконавчого листа № 175/5292/21. На їх переконання, відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню з причини порушення суддею Дараган Л. В. порядку набрання рішенням суду № 175/5292/21 законної сили шляхом вчинення суддею, по недбалості або умисно, дисциплінарного проступку.
		Таким чином, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили визнати виконавчі листи № 175/5292/21, такими, що не підлягають виконанню.
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, відмовлено.
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
		Зміст резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 08  серпня 2024 року є незрозумілим для учасників справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , об`єктивно робить неможливим виконання заявниками постанови суду апеляційної інстанції. Апеляційний суд, скасувавши незаконну ухвалу суду першої інстанції та, дійшовши висновку про необхідність ухвалення нового судового рішення, у резолютивній частині постанови не зазначив змінене по суті нове рішення, тобто резолютивна частина постанови апеляційного суду не містить нового судового рішення, яке має бути обов`язково постановлено на заміну скасованого судового рішення. Вказане суперечить вимогам частин першої, третьої статті 376 ЦПК України.
		Відповідно до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу суду першої інстанції від 18 серпня 2023 року з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої статті 376 ЦПК України, був зобов`язаний зазначити нове рішення у постанові від 08 серпня 2024 року, зокрема направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду повноважним складом суддів, що і є законним новим судовим рішенням.
		Нечітке визначення судового рішення у резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року не забезпечує реалізацію і гарантування принципу верховенства права, на підставі такої постанови, і об`єктивно унеможливлює її виконання, адже нове судове рішення заявлено у резолютивній частині постанови, але не визначено.
		З огляду на викладене ОСОБА_1 просив роз`яснити постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року.
		Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
		Апеляційний суд виходив з того, що ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про призначення вирішення питання щодо роз`яснення судового рішення заявник ОСОБА_1 , який є користувачем «Електронного суду», отримав 16 серпня 2024 року о 14:09:04, тобто він про день та час вирішення питання про роз`яснення судового рішення 21 серпня 2024 року об 11:35 годин був обізнаний з 16 серпня 2024 року.
		Про обізнаність ОСОБА_2 про день та час вирішення питання про роз`яснення судового рішення 21 серпня 2024 року об 11:35 годин свідчать її дві заяви про відвід колегії суддів, судді - доповідача Бондар Я. М., Агєєва О. В., Корчистої О. І. Остапенко В. О. від 19 та 20 серпня 2024 року та її заява про відкладення судового засідання від 19 серпня 2024 року.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		ОСОБА_1 є користувачем «Електронного суду» та має можливість брати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, проте такого клопотання заявником суду не подано.
		З огляду на норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимоги пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, частини третьої статті 271 ЦПК України щодо строку розгляду питання щодо роз`яснення судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адже їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.
		Клопотання ОСОБА_1 щодо зупинення розгляду справи про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року до вирішення іншої справи, а саме до ухвалення остаточного додаткового (нового) рішення за заявами від 15 серпня 2024 року, 18 серпня 2024 року скаржників та про зупинення апеляційного провадження у справі до вирішення справи № 904/6505/23 в Центральному апеляційному господарському суді також не можуть бути задоволені. Підстави обов`язкового зупинення провадження у справі визначені у статті 251 ЦПК України, а підстави, які надають суду право на зупинення провадження у справі встановлені у статті 252 ЦПК України. Наведені ОСОБА_1 підстави для зупинення провадження у справі в розумінні положень статей 251, 252 ЦПК України не є такими, які вимагають зупинення провадження при вирішенні судом апеляційної інстанції питання про роз`яснення судового рішення.
		Апеляційний суд вважав, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає. Постановою суду апеляційної інстанції, яку просить роз`яснити ОСОБА_1 скасовано ухвалу суду першої інстанції, постановлену в порядку Розділу VI ЦПК України, з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, які виконанню не підлягають.
		Судове рішення апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, яким відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа № 175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, також не підлягає виконанню. Оскільки постанова Дніпровського апеляційного суду від 08  серпня 2024 року набрала законної сили та не підлягає примусовому виконанню, а доводи заявника стосуються роз`яснення мотивів ухваленого рішення та фактично порушують питання про зміну рішення, то вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає. 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
		У липні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 , у якій просить: скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2024 року; ухвалити нове судове рішення, в якому виправити неправильний запис «просп. Героїв-підпільників, 31, м. Кривий Ріг» на правильний запис: « АДРЕСА_1 »; зупинити проведення судових засідань Дніпровським апеляційним судом за адресою: просп. Героїв-підпільників, 31, м. Кривий Ріг у справі з моменту відкриття провадження за касаційною скаргою до моменту її вирішення.
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, що ухвалена в м. Кривий Ріг; ухвалити нове судове рішення про направлення справи на новий розгляд повноважним судом.
		У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року про відмову в роз`ясненні постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, до якої включено заперечення на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про призначення заяви про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року до розгляду, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року про відмову у відводі колегії суддів за заявою ОСОБА_2 , які самостійному оскарженню не підлягають, та просив їх скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд повноважним судом.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		розгляд справи за заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, здійснено неповноважним складом суду на всіх його етапах. Вказане суперечить принципу верховенства права. Крім того, звертав увагу на те, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу в межах повноважень юридичної особи Дніпровського апеляційного суду стосовно здійснення повноваження у сфері правосуддя за місцезнаходженням, яке визнано Державою і внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Харківська, 13, м. Дніпро. Проте фактично правосуддя здійснювалось у м. Кривий Ріг.
		апеляційний суд у складі суддів Бондар Я. М., Агєєва О. В., Остапенко В. О., діючи за межами конституційних повноважень і обов`язків, допустили порушення норм законодавства. Також судді апеляційного суду порушили доктрину заборони суперечливої поведінки, чим створили в оскаржуваній ухвалі від 21 серпня 2024 року правову невизначеність.
		зміст резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року має множинне тлумачення, позбавлений правової визначеності, що об`єктивно унеможливлює виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року. При цьому зміст резолютивної частини не містить власне нового судового рішення, яке нібито ухвалив апеляційний суд.
		відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно здійснення Дніпровським апеляційним судом діяльність у сфері правосуддя у м. Кривий Ріг. Вирішення цього питання має суспільний інтерес для суб`єктів, які звертаються за захистом своїх прав до апеляційного суду, або є заінтересованими особами у відповідних справах. Тому заявник просив касаційний суд зобов`язати Дніпровський апеляційний суд вжити відповідних заходів для державної реєстрації утворення Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг та довести до населення правовий акт щодо утворення Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг за конкретною адресою;
		заперечення на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про призначення заяви про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року до розгляду, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року про відмову у відводі колегії суддів за заявою ОСОБА_2 мотивовано тим, що розгляд справи в апеляційному суді проведено неповноважним судом, тому вказані судові рішення підлягають скасуванню.
		У січні 2025 року  ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2024 року про відмову у роз`ясненні рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2024 року про відмову у роз`ясненні рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року, рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі.
		Короткий зміст заяв та клопотань, поданих ОСОБА_1 та (або) ОСОБА_2 
		16 серпня 2024 року від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про зупинення дії та виконання ухвал і постанови Дніпровського апеляційного від 08 серпня 2024 року, які були постановлені у м. Кривий Ріг у цій справі, до вирішення касаційним судом скарги на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2024 року.
		21 серпня 2024 року до суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, що надійшли 20 серпня 2024 року від Міністерства юстиції України.
		28 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про передачу касаційної скарги від 26 липня 2024 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		28 серпня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про те, що він підтримує клопотання про передачу касаційної скарги від 26 липня 2024 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		10 вересня 2024 року до суду касаційної інстанції подано клопотання про долучення доказів.
		07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення доказів.
		11 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення доказів.
		16 грудня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення строку для подання відповіді на відзив; у разі не подання відзиву чи будь-яких заперечень щодо касаційної скарги вважати такі дії визнанням вимог касаційної скарги.
		18 грудня 2024 року ОСОБА_1 направив до суду заяву про усунення недоліків судового процесу, допущені судами першої та апеляційної інстанцій.
		19 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про постановлення додаткового процесуального судового рішення, відповідно до якого залучити до участі у справі певних осіб та встановити процесуальні строки для подання заяв по суті.
		25 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду клопотання про постановлення окремої ухвали.
		30 грудня 2024 року ОСОБА_1 надав клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги.
		06 січня 2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про кваліфікацію факту відсутності відзиву і будь-яких заперечень позивача станом на 06 січня 2025 року як визнання позивачем обставин, доводів і вимог касаційної скарги.
		09 січня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
		14 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив: вжити заходи щодо припинення корупційних правопорушень і їх запобігання в межах повноважень колегії суддів Верховного Суду у цій справі, встановлених законом; невідкладно постановити ухвалу про вчинене корупційне правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність, та направити ухвалу прокурору або спеціальному органу протидії корупції для вжиття відповідних заходів.
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» про визнання правочину про стягнення заборгованості недійсним.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів таким, що не підлягають виконанню.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
		Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 рокувідмовлено, відкрито касаційне провадження у справі № 175/5292/21 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		У грудні 2024 року матеріали справи № 175/5292/21 надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , в частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року у справі за позовом Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «Власників житлових будинків «Золоті ключі» про визнання правочину Асоціації про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі листа від 22 листопада 2021 року і позовної заяви від 02 грудня 2021 року недійсним.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , в частині ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2024 року про відмову у роз`ясненні рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року, ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2024 року про відмову у роз`ясненні рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року задоволено заяву  ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 липня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Асоціації «ВЖБ «Золоті ключі» про визнання правочину про стягнення заборгованості недійсним. Зобов`язано ГУК у Печерському районі м. Києва повернено  ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн, внесений згідно із квитанцією від 26 липня 2024 року, на розрахунковий рахунок UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у Печерському районі м. Києва, код класифікації доходів бюджету - 22030102, код отримувача - 37993783.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 18 листопада 2024 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
		Позиція Верховного Суду
		Згідно частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
		Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення.
		При цьому не підлягають роз`ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`яснення підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
		В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2023 року в справі № 522/11079/21 (провадження № 61-2104св23) вказано, що «незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення».
		Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
		У справі, що переглядається:
		постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, яку просив роз`яснити ОСОБА_1 , скасовано ухвалу суду першої інстанції, постановлену в порядку Розділу VI ЦПК України, з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення, які виконанню не підлягають;
		постанова Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №175/5292/21 таким, що не підлягає виконанню, також не підлягає виконанню;
		оскільки вказана постанова апеляційного суду від 08 серпня 2024 року набрала законної сили та не підлягає примусовому виконанню, а доводи заявника стосуються роз`яснення мотивів ухваленого рішення та фактично порушують питання про зміну рішення, то вказана постанова відповідно до правил статі 271 ЦПК України роз`ясненню не підлягає.
		Таким чином, апеляційний суд зробив правильний висновок, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року належить відмовити.
		Крім того, постанова апеляційного суду, про роз`яснення якої подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, ця постанова є мотивованою, чіткою і зрозумілою.
		Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що її доводи зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням та стосуються роз`яснення мотивів ухваленої постанови апеляційного суду.
		Щодо заперечення на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про призначення заяви про роз`яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2024 року до розгляду та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року про відмову у відводі колегії суддів 
		Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
		Термін «повноважний склад суду» слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ЦПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Неповноважним потрібно вважати склад суду у таких випадках: справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився; справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду; справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні; справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово. Склад суду, який розглядає справу, є повноважним лише в тому випадку, коли його створення відповідає вимогам закону, а також коли відсутні обставини, що унеможливлюють участь судді у справі (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року в справі № 705/4763/22 (провадження № 61-8973 сво 24)).
		Заперечення на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про призначення заяви про роз`яснення судового рішення до розгляду та на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року про відмову у задоволенні відводу колегії суддів мотивовано тим, що розгляд справи в апеляційному суді проведено неповноважним судом, а саме судовою установою, яка не зареєстрована (не створена) у встановлено законом порядку, та фактично знаходиться у м. Кривий Ріг, а не у м. Дніпро.
		Проте такі доводи касаційної скарги не свідчать про неповноважність колегії суддів апеляційного суду під час розгляду цієї справи.
		Інших обставин на підтвердження неповноважності колегії суддів апеляційного суду або підстав для відводу (самовідводу) суддів, які передбачені у статті 36 ЦПК України, як підстави касаційного оскарження  ОСОБА_1 не зазначав. Касаційний суд не встановив порушень щодо порядку розгляду заяви про відвід колегією суддів суду апеляційної інстанції.
		Щодо клопотань про долучення доказів до матеріалів справи та залучення до участі у справі (третіх та зацікавлених) осіб на стадії касаційного оскарження
		Під час розгляду справи судом касаційної інстанції ОСОБА_1 неодноразово подавав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
		Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.
		Згідно з статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про прийняття нових доказів, а також залучення до участі у справі (третіх та зацікавлених) осіб на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. 
		Тому в задоволенні клопотань  ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи, а також залучення до участі у справі (третіх та зацікавлених) осіб, слід відмовити.
		Щодо постановлення окремої ухвали
		25 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду клопотання про постановлення окремої ухвали.
		Згідно з статтею 420 ЦПК України, суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
		Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.
		Згідно з частиною першою статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
		При цьому вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.
		Верховним Судом не встановлено обставин, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі, а тому у задоволенні відповідного клопотання  ОСОБА_1 слід відмовити.
		При цьому, касаційний суд не вирішує у межах цього касаційного провадження клопотання про передачу касаційної скарги від 26 липня 2024 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду, адже у відкритті провадження за вказаною скаргою відмовлено ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційного суду - без змін.
		Оскільки оскаржене судове рішення підлягають залишенню без змін, то підстав для здійснення нового розподілу судових витрат немає.
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи відмовити.
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі (третіх та зацікавлених) осіб відмовити.
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 серпня 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                                                      І. О. Дундар
		Д. А. Гудима
		Є. В. Краснощоков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...