Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/4458/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/461/129/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022140000000339

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №461/4458/23
		Провадження №1-кп/461/129/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		31.01.2025                                                                                               м.Львів 
		Галицький районний суд м.Львова в складі:
		головуючого судді                         ОСОБА_1 ,
		секретарів судового засідання          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42022140000000339 від 18.11.2022, про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , 2010 р.н., та ОСОБА_6 , 2017 р.н., з вищою юридичною освітою, працюючого логістом ТзОВ «МОСТ-ТРАНС», військовозобов`язаного, пенсіонера по III групі інвалідності армії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України,
		 
		з участю сторін судового провадження:
		прокурора                                  ОСОБА_7 ,
		потерпілої                                 ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого                         ОСОБА_4 ,
		захисника                                 ОСОБА_9 , 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, тобто представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення та достовірно знаючи, що вручення повісток про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини для подальшого проходження такої служби буде вирішуватись начальником цього РТЦК та СП ОСОБА_10 , 16.11.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою мобільного застосунку «WhatsApp» з номера мобільного оператора НОМЕР_1  зателефонував до ОСОБА_8 на її номер мобільного оператора  НОМЕР_2 , та ввів останню в оману, повідомивши їй про те, що він, ОСОБА_4 , в силу своїх дружніх відносин, зможе домовитись із вищевказаним керівником щодо невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до вказаного РТЦК та СП у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини.
		Після цього, в ході цієї ж телефонної розмови, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , шляхом обману, запевнив останню у необхідності передачі через нього, ОСОБА_4 , протягом наступних 1-2 днів грошових коштів в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США для нібито передачі таких начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 за невчинення вищеописаних дій. Водночас наміру на передачу вищевказаних грошових коштів зазначеному вище керівнику ОСОБА_4 не мав, а мав намір заволодіти ними шляхом обману, а також звернути їх на свою користь.
		Надалі, 21.11.2022 близько 17:20 год, 22.11.2022 близько 16:30 год, та 17.01.2023 близько 15:56 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, зі свого номера мобільного оператора НОМЕР_1 , за допомогою мобільного застосунку «WhatsApp», продовжуючи реалізацію свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, у телефонних розмовах з ОСОБА_8 повторно ввів останню в оману, запевнивши її про те, що він, ОСОБА_4 , в силу своїх дружніх відносин зможе домовитись із вищевказаним начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 щодо невчинення вищеописаних дій. Водночас наміру на передачу грошових коштів зазначеному керівнику ОСОБА_4 не мав, а мав намір заволодіти ними шляхом обману, а також звернути їх на свою користь.
		В останній вищеописаній телефонній розмові, а саме 17.01.2023, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що вищевказані грошові кошти вона повинна передати невідомій їй особі, яка на прохання ОСОБА_4 під`їде до ОСОБА_8 на транспортному засобі в попередньо обумовлене нею з цією особою місце, та в подальшому привезе надані нею грошові кошти йому, ОСОБА_4 .
		Погодившись на висунуті ОСОБА_4 умови, з метою викриття неправомірних дій останнього, 18.01.2023 близько 13:03 год, ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зателефонувала ОСОБА_4 .
		У телефонній розмові ОСОБА_4 , будучи представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою доведення свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення шляхом обману до кінця, повідомив ОСОБА_8 про те, що їй в цей же день необхідно передати обумовлені грошові кошти в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.01.2023 становило 127 960 гривень) для нього, ОСОБА_4 , через залученого ним же до своєї злочинної діяльності його знайомого на ім`я ОСОБА_13 , як встановлено в ході досудового розслідування ОСОБА_14 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_4 , та який в подальшому привезе ці грошові кошти йому, ОСОБА_4 .
		На виконання вищеописаних незаконних вказівок ОСОБА_4 та домовленостей з ОСОБА_14 , 18.01.2023 близько 14:30 год, ОСОБА_8 підійшла до автомобіля марки «Шевроле» моделі «Авео» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , який стояв біля ТЦ «Магнус», що за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, та, діючи під контролем правоохоронних органів, будучи введеною ОСОБА_4 в оману щодо наявності у нього можливості через дружні відносини домовитись із начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 щодо невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до вказаного РТЦК та СП, у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини, надала ОСОБА_14 для ОСОБА_4 обумовлені грошові кошти в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.01.2023 становило 127 960 гривень), для нібито передачі їх вищевказаному керівнику ІНФОРМАЦІЯ_2 за невчинення вищеописаних дій.
		Після того, як ОСОБА_8 покинула місце зустрічі, ОСОБА_14 зателефонував до ОСОБА_4 та повідомив останньому про те, що ОСОБА_8 передала йому, ОСОБА_14 , для останнього грошові кошти у вищевказаній сумі та валюті.
		У відповідь на це, ОСОБА_4 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_14 про необхідність здійснення останнім обміну частини вищевказаних грошових коштів в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США на гривні, які в подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направити на його, ОСОБА_4 , банківську картку № НОМЕР_4 , а решту грошових коштів в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США залишити у себе на деякий час та дозволив ОСОБА_14 взяти собі належну йому невстановлену досудовим розслідуванням частину вищевказаних грошових коштів за виконання його, ОСОБА_4 , прохання щодо отримання від ОСОБА_8 вищеописаних грошових коштів в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США, на що ОСОБА_14 погодився.
		Розпорядившись у вищевказаний спосіб зазначеними грошовими коштами, ОСОБА_4 , будучи представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, продовжуючи реалізацію свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, ввівши ОСОБА_8 в оману щодо наявності у нього можливості через дружні відносини домовитись із начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 щодо невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини, заволодів її, ОСОБА_8 , вищевказаними грошовими коштами в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.01.2023 становило 127 960 гривень).
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.
		 
		Окрім цього, ОСОБА_4 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що 16.11.2022 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) у вищеописаній телефонній розмові з ОСОБА_8 , через мобільний застосунок «WhatsApp», у ОСОБА_4 , який перебував у невстановленому досудовим розслідуванням місці, виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 шляхом підбурювання останньої до надання через нього, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , за невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до вказаного РТЦК та СП у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини, при цьому не маючи наміру надалі передавати вказані кошти, а бажаючи заволодіти ними шляхом обману.
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, в ході цієї ж телефонної розмови, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою реалізації злочинного, корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, запевнив ОСОБА_8 у необхідності передачі через нього, ОСОБА_4 , протягом наступних 1-2 днів грошових коштів в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США для нібито передачі їх вищевказаному начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим підбурив, тобто схилив останню, шляхом переконань до надання неправомірної вигоди зазначеній вище службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення вищеописаних дій, не маючи наміру надалі передавати вказані кошти, а бажаючи заволодіти ними таким шляхом.
		Надалі, 21.11.2022 близько 17:20 год, 22.11.2022 близько 16:30 год, та 17.01.2023 близько 15:56 год, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, зі свого номера мобільного оператора  НОМЕР_1 , за допомогою мобільного застосунку «WhatsApp» зателефонував до ОСОБА_8 , та, шляхом обману, запевнив останню у необхідності передачі через нього, ОСОБА_4 , протягом наступних 1-2 днів грошових коштів в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США для нібито передачі їх вищевказаному начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 за невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до вказаного РТЦК та СП у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини, чим підбурив, тобто схилив останню, шляхом переконань до надання неправомірної вигоди зазначеній вище службовій особі, яка займає відповідальне становище, не маючи наміру надалі передавати вказані кошти, а бажаючи заволодіти ними таким шляхом.
		В ході останньої вищеописаної телефонної розмови, а саме 17.01.2023, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 , що вищевказані грошові кошти вона повинна передати невідомій їй особі, яка на прохання ОСОБА_4 під`їде до ОСОБА_8 на транспортному засобі в попередньо обумовлене нею з цією особою місце, та в подальшому привезе надані нею грошові кошти йому, ОСОБА_4 .
		Погодившись на висунуті ОСОБА_4 умови, з метою викриття неправомірних дій останнього, 18.01.2023 близько 13:03 год., ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зателефонувала ОСОБА_4 .
		У вказаній телефонній розмові ОСОБА_4 , будучи представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою реалізації злочинного, корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом підбурювання ОСОБА_8 до надання через нього, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, а саме начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 , за невчинення вищеописаних дій, повідомив ОСОБА_8 про те, що їй в цей же день необхідно передати обумовлену неправомірну вигоду в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.01.2023 становило 127 960 гривень) для нього, ОСОБА_4 , через залученого ним же до своєї злочинної діяльності його знайомого на ім`я ОСОБА_13 , як встановлено в ході досудового розслідування ОСОБА_14 , який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_4 , та який в подальшому привезе ці грошові кошти йому, ОСОБА_4 
		18.01.2023 близько 14:30 год, ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронних органів, виконуючи незаконні вказівки ОСОБА_4 щодо необхідності надання через останнього неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 за невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до вказаного РТЦК та СП у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини, підійшла до автомобіля марки «Шевроле» моделі «Авео» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , який стояв біля ТЦ «Магнус», що за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1, та в якому на місці водія сидів ОСОБА_14 , після чого надала останньому для ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 3 500 (три тисячі п`ятсот) доларів США (що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 18.01.2023 становило 127 960 гривень) для нібито передачі їх вищевказаному керівнику ІНФОРМАЦІЯ_2 за невчинення вищеописаних дій. 
		Після того, як ОСОБА_8 покинула вищеописане місце зустрічі, ОСОБА_14 зателефонував до ОСОБА_4 та повідомив останньому, що ОСОБА_8 передала йому, ОСОБА_14 , для останнього грошові кошти у вищевказаній сумі та валюті.
		У відповідь на це ОСОБА_4 у телефонній розмові повідомив ОСОБА_14 про необхідність здійснення останнім обміну частини вищевказаних грошових коштів в сумі 2 000 (дві тисячі) доларів США на гривні, які в подальшому у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направити на його, ОСОБА_4 , банківську картку № НОМЕР_4 , а решту грошових коштів в сумі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США залишити у себе на деякий час та дозволив ОСОБА_14 взяти собі належну йому невстановлену досудовим розслідуванням частину вищевказаних грошових коштів за виконання його, ОСОБА_4 , прохання щодо отримання від ОСОБА_8 вищеописаних грошових коштів в сумі 3 500 (три тисячі п?ятсот) доларів США, на що ОСОБА_14 погодився.
		Розпорядившись у вищевказаний спосіб зазначеними вище грошовими коштами, ОСОБА_4 , будучи представником влади та службовою особою - працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, продовжуючи реалізацію свого злочинного, корисливого умислу, спрямованого на особисте протиправне збагачення, підбуривши ОСОБА_8 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, - начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 за невручення рідному брату ОСОБА_8 - ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця де ведуться воєнні дії, заволодів цими грошовими коштами.
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, як підбурення до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинувачені визнав частково та надав показання про те, що визнає винуватість у вчиненні шахрайства, однак зазначає, що такі дії він вчинив лише внаслідок провокативних дій самої потерпілої, яка наполегливо пропонувала йому гроші за юридичні консультації та хотіла вирішити питання про невручення повісток її брату та ухилення його від мобілізації до народження третьої дитини. Інкримінованого ж йому злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, - не вчиняв, у його діях відсутній склад даного кримінального правопорушення, у цій частині обвинувачення просив його виправдати. Пояснив, що познайомив його з потерпілою ОСОБА_15 їх знайомий на ім`я ОСОБА_16 , який попросив його надати їй юридичну консультацію щодо призову її брата до війська. Особисто він з ОСОБА_15 ніколи не бачились, спілкувалися лише по телефону. Події мали місце під час введеного в країні військового стану, влітку 2022 року, він у той час працював в патрульній поліції, та їм перед зміною завжди надавали інформацію щодо законодавства в сфері мобілізації, прийняті зміни до законодавства. Йому зателефонувала ОСОБА_15 та розповіла про ситуацію свого брата, він надав їй вичерпну юридичну консультацію, розповів їй все що знав, зокрема щодо права на бронювання, оскільки брат потерпілої працював в дитячому садочку, відповідно роз`яснив право звернутися за отриманням бронювання з відповідними документами. В подальшому, в ході спілкування мова зайшла про грошові кошти за нібито надані ним консультації і з проханням допомогти це все зробити. Потім якийсь період ОСОБА_15 не виходила на зв`язок, а коли зателефонувала, - він відповів, що ніяких коштів йому не потрібно, оскільки він на той час працював в патрульній поліції, яка жодного відношення до процесу мобілізації чи органів, яка здійснює цей процес немає. Пояснив, що відмовився від отримання від пані ОСОБА_15 будь-яких грошових коштів, які вона сама йому запропонувала нібито за надані консультації, а саме 3 500 доларів США. Після цього, вони якийсь час не спілкувалися, та потім йому знову зателефонувала ОСОБА_15 , і сказала, що вона готова до вирішення питання, він спочатку не зовсім зрозумів для чого і до чого вона готова. Однак, в цей період часу у нього в сім`ї було дуже скрутне матеріальне становище, захворів батько, який страждає гіпертонією, дружина не працювала, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, а тому він вирішив скористатись ситуацією та обманути потерпілу, отримавши від неї гроші, які вона пропонувала раніше. Повністю розумів, що жодним чином допомогти ОСОБА_15 він не може, оскільки жодного відношення ні до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні до Сихівського ВП немає, і нікого там не знає. Разом з тим, потерпіла ОСОБА_15 сама йому зателефонувала, сама запропонувала, а він вирішив погодитися і шляхом обману заволодіти її грошима. Вказує, що раніше в розмові вона йому пропонувала 3 500 доларів США, від яких він відмовився, а потім, коли зателефонувала ще раз і сказала, що готова, то спитала чи сума незмінна, він відповів, що так. Раніше ці кошти потерпіла пропонувала йому за юридичні консультації, а вдруге він так розумів, що нібито за консультації і якусь допомогу в уникненні мобілізації її братом до народження в нього третьої дитини. Він придумав ОСОБА_15 про якусь довідку, якої не існувало, думав, що протягне якось час до народження третьої дитини потерпілої брата дружиною, а тоді брат потерпілої не підлягатиме мобілізації, а він таким шахрайським методом заволодіє грошима потерпілої. Вказав, що не повідомляв потерпілій як саме він їй допоможе, через кого, просто обіцяв, що постарається вирішити питання, хоча можливостей таких не мав, хотів просто протягнути час до народження у її брата третьої дитини, а потім сказати, що це він допоміг дочекатися. Ствердив, що ніколи не казав потерпілій ОСОБА_15 , що звернеться для вирішення її питання до «начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 » чи просто до начальника « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у розмовах було просто слово «начальник». Визнає, що шахрайським методом, шляхом обману мав намір заволодіти коштами потерпілої ОСОБА_20 . Запевнив, що він взагалі ніколи не бував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 чи Сихівському ВП, ніколи не залучався до патрулювань з працівниками ТЦК, та жодного відношення до них не мав, нікого взагалі там не знав. Коли ОСОБА_15 вперше йому пропонувала грошові кошти в сумі 3 500 доларів США за надані консультації,- він відмовився брати від неї будь-які гроші, а на це ОСОБА_15 відповіла йому: «добре, я теж від вас нічого не хотіла, але давайте не будемо один одному ставити палки в колеса», він відповів - добре. В подальшому, через якийсь період часу коли ОСОБА_15 знову йому зателефонувала, вона фактично спровокувала його, запропонувавши йому цю ж суму грошей, щоб допомогти її брату уникнути мобілізації, просила зустрітися та повторювала, що готова надати йому гроші в сумі, яку пропонувала раніше. Тоді ж, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, у нього і виник умисел заволодіти цими коштами шляхом обману потерпілої. З ОСОБА_14 він познайомився вже давно, в магазині бензотехніки, кілька разів користався його послугами як водія та як кур`єра. Він попросив ОСОБА_14 зустрітися з пані ОСОБА_15 і забрати передачу, яку саме ОСОБА_14 не повідомляв. Коли ОСОБА_14 вже отримав від ОСОБА_15 передачу, то подзвонив йому і сказав, що там 3 500 доларів США, він тоді надав йому вказівки, що робити з цими грошима і скільки взяти собі за послуги водія. Вину у вчиненні кримінального передбаченого ч.1 ст.190 КК України визнає повністю, щиро розкаюються у вчиненому, просить у потерпілої вибачення. Зазначає, що у разі понесення потерпілою моральної шкоди він готовий їй відшкодувати таку. Запевняє, що зробив для себе відповідні висновки та в майбутньому такого не повториться.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 надала пояснення про те, що у неї є рідний брат - ОСОБА_11 , від якого вона дізналась, що на автозаправній станції «OKKO», яка знаходиться в Сихівському районі м. Львова, йому вручили повістку про обов`язок 27.07.2022 з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей день брат з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у нього уточнили анкетні дані, він пройшов медичну комісію, його визнали придатним до служби та вручили повістку про обов`язок з`явитись 01.08.2022 з речима для мобілізації. В цей день ОСОБА_11 прибув до вказаного РТЦК, де йому знову вручили повістку про обов`язок з`явитись 08.08.2022, а 08.08.2022 на 20.08.2022. 20.08.2022 брата не мобілізували, відпустили та сказали, що його повідомлять повісткою коли необхідно буде з`явитися. Дізнавшись про вказані події, вона почала переживати, що брата мобілізують та відправлять в зону бойових дій, а тому почала у всіх знайомих цікавитись, як можна вирішити питання так, щоб його не мобілізували. Її знайомий на ім`я ОСОБА_16 надав їй контакти ОСОБА_4 , який нібито міг допомогти у вирішенні цього питання. Приблизно у вересні 2022 року їй зателефонував ОСОБА_4 , який запевнив її, що може допомогти з вирішенням цього питання, оскільки знає воєнкома, буде бачити його та поговорить з ним. Надалі деякий період часу вона була не на зв`язку, оскільки була за містом, тому вони з ОСОБА_4 домовились переписуватись повідомленнями та останній пообіцяв, що все буде добре. Разом з тим, в жовтні 2022 року вони дізнались, що її брата ОСОБА_11 дружина вагітна третьою дитиною, а тому зрозуміли, що після дев`яти місяців вагітності брат не підлягатиме мобілізації, бо матиме на утриманні трьох неповнолітніх дітей. У листопаді 2022 року їй зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що її брата повинні мобілізувати та сказав, що у них є 1-2 дні, щоб оплатити 3500 доларів США, для негайного вирішення цього питання. Спочатку вона хотіла передати ці гроші, думала де взяти кошти та як їх передати, однак, враховуючи те, що повістки в цей час брату не приходили, а дружина його була вагітною третьою дитиною, вони вирішили почекати з передачею грошей. Через тиждень вона відповіла ОСОБА_4 , що це питання на даний час не актуальне. У листопаді 2022 року, розуміючи те, що таких хлопців, в яких дружина вагітна третьою дитиною, вже не мобілізовують, вона вирішила звернутися із заявою про вимагання у неї грошей в правоохоронні органи, а саме до Служби безпеки України. Якийсь період часу в листопаді 2022 року вони з ОСОБА_4 не спілкувались, а 22.11.2022 ОСОБА_4 їй повідомив, що закрив всі питання сам, віддав свої гроші, та сказав, що не хоче від неї ніяких грошей, бо відчуває підставу, а вона ж розуміла, що він її обманює. Надалі, в грудні 2022 року її брату ОСОБА_11 надійшла повістка про обов`язок з`явитись до РТЦК з відміткою «розшук», а в січні 2023 року її брату ОСОБА_11 на блок-пості також вручили повістку про обов`язок з`явитись до РТЦК. Так як на цей час термін вагітності брата дружини вже був більшим, а з появою третьої дитини брат не підлягатиме мобілізації, вона вирішила порадитися з ОСОБА_4 , як їм діяти далі. В січні 2023 року вона зателефонувала до ОСОБА_4 , щоб поцікавитися повістками, які отримав її брат, зокрема повісткою з відміткою «розшук». Також вона запитала ОСОБА_4 чи може він допомогти якось відтермінувати призов на військову службу до народження брата дружиною третьої дитини. Потерпіла пояснила, що телефонувала ОСОБА_4 навіть після написання на нього заяви в правоохоронні органи тому, що дуже переживала за брата, а ОСОБА_4 був єдиною людиною, до якої вона могла звернутися за порадою та допомогою. ОСОБА_4 відповів їй, що сума незмінна. Надалі вона вирішила зателефонувати за номером телефону, який їй дали в СБУ, та повідомила, що їй все ж потрібна допомога, оскільки й надалі відбувається щось незрозуміле, її брата й надалі хочуть мобілізувати, хоча на це немає підстав і вимагають з неї гроші. В подальшому вона працювала під контролем правоохоронних органів. Також потерпіла зазначила, що ОСОБА_4 не повідомляв їй де і ким працює, але оскільки на аватарці він був у поліцейській формі, вона зрозуміла, що він працівник поліції. ОСОБА_4 вона ніколи не бачила, вони спілкувалися лише по телефону, однак вона могла впізнати його по фотографії з аватарки та по голосу. Їй не відомо чи ОСОБА_4 мав якесь відношення до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прізвище ОСОБА_10 їй не відомо. Про ОСОБА_10 чи про начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 їй нічого не повідомляв. Пояснила, що вважає, що ОСОБА_4 хотів заволодіти її грошима, шляхом обману, а чи дійсно він звертався чи повинен був звернутися до будь-кого із посадових осіб РТЦК їй не відомо. 
		У підтвердження вини у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, прокурором надано ряд доказів, які, на його думку, є належними, допустимими та достатніми засобами доказування тим обставинам, які мають значення для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні таких, зокрема:
		-заяву ОСОБА_8 на ім`я т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 17.11.2022, в якій остання просить вжити заходів відносно працівника поліції ОСОБА_4 , який вимагає в неї грошові кошти в сумі 3 500 доларів США за уникнення від мобілізації її брата ОСОБА_11 , з долученим скріншотом з її телефона, а саме переписки між нею та ОСОБА_4 , де останній зазначає, що йому потрібна відповідь, а ОСОБА_8 вказує, що фізично немає зараз грошей, тоді ОСОБА_4 відповідає, що питання не в грошах та просить йому зателефонувати, ОСОБА_8 ж відповідає, що все робимо та обіцяє зустрітись в понеділок-вівторок, ОСОБА_4 ж відповідає: «Ок вже сказав дам свої бо сказав вже дати» (том 1 а.с. 85, 86);
		-протокол ідентифікації, огляду та вручення грошових коштів від 22.11.2022, який складено у відповідності до ст.237 КПК України, за участі понятих, потерпілої ОСОБА_8 , згідно якого оглянуто несправжні (імітаційні) грошові кошти в сумі 3300 (три тисячі триста) доларів США та грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США, які, як пояснила ОСОБА_8 , вона має надати поліцейському УПП у м. Львові ОСОБА_4 за уникнення від подальшої мобілізації її рідного брата (том 1 а.с. 88-99);
		-протокол обшуку від 18.01.2023, із дослідженим безпосередньо в судовому засіданні відеозаписом вказаної слідчої дії, який проведено 18.01.2023, в період з 14.17 год по 14.42 год у транспортному засобі - автомобілі марки «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_5 , в порядку передбаченому ч.3 ст.233 КПК України, за участі власника транспортного засобу ОСОБА_14 , в присутності понятих, у ході проведення якого ОСОБА_14 добровільно видав пакунок, а саме прозорий канцелярський файл, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 3500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 35 штук, серед яких раніше ідентифіковані та оглянуті грошові кошти в сумі 200 (двісті) доларів США та несправжні (імітаційні) грошові кошти в сумі 3300 (три тисячі триста) доларів США, із зазначеними серіями та номерами, а також мобільний телефон ОСОБА_14 марки «Xiaomi» модель «M108D2DG» у корпусі темно сірого кольору. Під час проведення обшуку ОСОБА_14 повідомив, що його давній знайомий на ім`я ОСОБА_4 попросив його забрати у невідомої особи пакунок та в подальшому передати йому. Першочергово ОСОБА_14 не було відомо, що мало бути в пакунку, пізніше зрозумів, що це грошові кошти (том 1 а.с.100-105);
		-ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.01.2023, якою накладено арешт на майно, вилучене в результаті проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_5 , білого кольору, а саме: грошові кошти в сумі 3500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 35 шт, серед яких раніше ідентифіковані та оглянуті грошові кошти: купюра номіналом 100 доларів США серія та номер FK 43389090 B; купюра номіналом 100 доларів США серія та номер KB 20975137 A; купюри номіналом 100 доларів США у кількості 33 шт, серія та номер кожної - AB 19343937C, та мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «М1808D2DG» у корпусі темно сірого кольору без видимих пошкоджень (том 1 а.с.106-108);
		-ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.01.2023, якою погоджено обшук, фактично проведений 18.01.2023 у транспортному засобі - автомобілі марки «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_5 , білого кольору, в ході якого було виявлено та вилучено такі речі і документи: грошові кошти в сумі 3500 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 35 шт, серед яких раніше ідентифіковані та оглянуті грошові кошти: купюра номіналом 100 доларів США серія та номер FK 43389090 B; купюра номіналом 100 доларів США серія та номер KB 20975137 A; купюри номіналом 100 доларів США у кількості 33 шт, серія та номер кожної - AB 19343937C, та мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «М1808D2DG» у корпусі темно сірого кольору без видимих пошкоджень (том 2 а.с.8);
		-ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.01.2023, якою накладено арешт на майно, а саме: на службове посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_4 , НОМЕР_22 та пристрій вітчизняного виробництва, призначений для відстрілу патронів несмертельної дії Форт 12 Р серії НОМЕР_6 та 39 набоїв до нього, візуально із гумовою кулею (том 1 а.с.109);
		-постанову слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління ДБР ОСОБА_24 про визнання речовими доказами від 19.01.2023, якою визнано речовими доказами документи, цінності, вилучені в ході обшуку транспортного засобу - автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_5 , білого кольору, а саме: грошові кошти в сумі 3500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 35 шт., серед яких раніше ідентифіковані та оглянуті грошові кошти: купюра номіналом 100 доларів США серія та номер FK 43389090 B; купюра номіналом 100 доларів США серія та номер KB 20975137 A; купюри номіналом 100 доларів США у кількості 33 шт, серія та номер кожної - AB 19343937C, та мобільний телефон марки «Xiaomi» модель «М1808D2DG» у корпусі темно сірого кольору без видимих пошкоджень (том 1 а.с.110-111);
		-відповідь на запит ІНФОРМАЦІЯ_2 за №2357 від 14.03.2023, згідно якої ОСОБА_11 військовозобов`язаний офіцер запасу, був викликаний у телефонному режимі 26.07.2022, з метою звірки облікових даних та для проходження медичного огляду. 27.07.2022 ОСОБА_11 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та пройшов медичний огляд, за результатами якого визнаний придатним до військової служби, призначений до команди курсів підготовки та підвищення кваліфікації Національної ІНФОРМАЦІЯ_9 та спланований на відправку 01.08.2022. Але ОСОБА_11 не прибув на відправку у визначений день і час, а натомість у телефонному режимі повідомив про те, що захворів на коронавірусну хворобу. Після одужання та повного відновлення здоров`я, військовозобов`язаний повинен був повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 та прибути для подальшого розподілу до іншої команди для призову по мобілізації. ОСОБА_11 не повідомив про свій стан та зник зі зв`язку за відомим номером телефону. Також група оповіщення відвідувала місце реєстрації, проживання та праці даного офіцера, але результатів не отримала. 17.01.2023 молодшому лейтенанту ОСОБА_11 за місцем проживання було надіслано повторну повістку з попередженням про розшук та відповідальність за ухилення від мобілізації, а також здійснено десятки дзвінків для виклику його в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, вказані заходи результатів не принесли. Станом на 08.03.2023 ОСОБА_11 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, на зв`язку не перебуває, на дзвінки не відповідає, за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , не знаходиться. Даний офіцер в розшук до органів Національної поліції не передавався (том 1 а.с.112-113);
		-копію довідки військово-лікарської комісії №139/5467 від 27.02.2022, згідно з якою ОСОБА_11 , на підставі проведеного 26.07.2022 медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнано придатним до військової служби, та копію тимчасового посвідчення № НОМЕР_7 офіцера запасу ОСОБА_11 (том 1 а.с.114, 115);
		-повістку №12/379 від 07.12.2022 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_25 , про виклик ОСОБА_11 до 08.12.2022 з відміткою «розшук»; повістку №1/1231 від 15.01.2023 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_25 , про виклик ОСОБА_11 до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.01.2023 для уточнення облікових даних (том 1 а.с.116, 117);
		-протокол огляду від 24.02.2023, згідно з яким оглянуто стільниковий телефон «Xiaomi» MI8 Lite, Model:M1808D2TG, яким користувався ОСОБА_14 . Оглядом встановлено наявність переписок за допомого програми «Viber» абонента НОМЕР_1 , збереженого під назвою «ОСОБА_4» з ОСОБА_14 , зокрема наявне повідомлення користувачем « ОСОБА_4 »: о 13.09 год 18.01.2023 такого змісту: НОМЕР_2 ; о 13.09 год 18.01.2023 такого змісту: ОСОБА_15 ; о 14.15 год 18.01.2023 такого змісту: НОМЕР_4. В подальшому було оглянуто журнал дзвінків зазначеного мобільного телефона та встановлено наявність вхідних та вихідних з`єднань з абонентським номером НОМЕР_2 , зокрема: 18.01.2023 о 13.12 год вихідний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_2 , тривалістю 00 хв 54 сек.; 18.01.2023 о 13.39 год вхідний дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_2 , тривалістю 00 хв 50 сек. (том 1 а.с.118-120); 
		-протокол слідчого експерименту від 01.05.2023, з безпосередньо дослідженим в судовому засіданні його відеозаписом, який проведено в період з 14.16 год до 14.25 год, за участі свідка ОСОБА_14 , в присутності понятих, на стоянці транспортних засобів навпроти ТЦ «Магнус», що на вулиці Шпитальній, 1 у м. Львові. Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_14 розповів та показав, що на це місце він приїхав на належному йому автомобілі «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_5 , після того, як раніше його знайомий ОСОБА_27 попросив зв`язатись з дівчиною на ім`я ОСОБА_15 та отримати від неї для ОСОБА_4 пакунок. Останній надіслав йому номер телефону ОСОБА_15 , він зателефонував та домовився з нею про зустріч біля ТЦ «Магнус» близько 14-15 год 18.01.2022. ОСОБА_14 чекав в автомобілі, який був розташований так само, як під час слідчого експерименту, коли до нього підійшла дівчина, запитала чи він ОСОБА_13 та передала йому грошові кошти у прозорому поліетиленовому пакеті, перетягнутому резинкою, після чого пішла. В цей момент ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_4 та запитав чи отримав він гроші. Тоді ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_4 , що так, йому передали 3 500 доларів США. Після цього, ОСОБА_4 сказав йому поміняти ці гроші в обмінному пункті у ТЦ «Магнус» та перерахувати на рахунок, номер якого надішле йому в смс. Надалі, ОСОБА_14 надійшло від ОСОБА_4 повідомлення з номером карткового рахунку. Після цього ОСОБА_14 з ОСОБА_4 не спілкувався (том 1 а.с.121-124, 129);
		-протокол слідчого експерименту від 04.05.2023, з безпосередньо дослідженим в судовому засіданні його відеозаписом, який проведено в період з 15.24 год до 15.31 год, за участі потерпілої ОСОБА_8 , в присутності понятих. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_8 повідомила, що 18.01.2023 в першій половині дня перебувала в центральній частині м. Львова. В цей час до неї зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що 3 500 доларів США, які вона повинна була йому передати за уникнення призову на військову службу її братом ОСОБА_11 , у неї забере його водій. Надалі, на мобільний телефон ОСОБА_8 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 з номером телефону водія та іменем ОСОБА_13 . Після цього, ОСОБА_8 зателефонувала за надісланим номером телефону до ОСОБА_13 та домовилася про зустріч між 14.00-15.00 годиною біля ТЦ «Магнус». ОСОБА_8 у призначений час підійшла до парковки, що знаходиться навпроти центрального входу в ТЦ «Магнус», зі сторони вул.Городоцької у м. Львові. На парковці стояв автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», про який повідомив ОСОБА_13 під час розмови. З метою відтворення обстановки як стоїть автомобіль, було залучено автомобіль марки «TOYOTA», білого кольору, який розташовано на місці, де перебував автомобіль марки «CHEVROLET AVEO». За кермом автомобіля марки «TOYOTA» перебував статист ОСОБА_28 , який імітував водія ОСОБА_13 . Після цього, ОСОБА_8 продемонструвала яким чином вона підійшла до автомобіля з правого боку та через відчинене переднє вікно запитала у водія чи він ОСОБА_13 , після чого передала йому прозорий поліетиленовий файл, в якому були грошові кошти в сумі 3 500 доларів США, повідомивши водію, що ці кошти для ОСОБА_4 . Також ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_13 , взявши файл з грошима, поклав його біля важеля коробки передач. Після цього, ОСОБА_8 залишила місце події (том 1 а.с.125-128, 129);
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2023, який оформлено відповідно до приписів ст.104 КПК України, та довідку до протоколу впізнання особи за фотокартками від 15.05.2023. Перед пред`явленням для впізнання за фотознімками, свідок ОСОБА_14 пояснив, що зможе впізнати особу ОСОБА_4 , як особу, з якою спілкувався тривалий час, за фотознімками. В ході проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_4 за загальними рисами обличчя, оскільки вони давно знайомі (том 1 а.с.130-131, 132,133);
		-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.05.2023, який оформлено відповідно до приписів ст.104 КПК України, та довідку до протоколу впізнання особи за фотокартками від 15.05.2023. Перед пред`явленням для впізнання за фотознімками, потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що зможе впізнати особу ОСОБА_4 , як особу, з якою спілкувалась, у зв`язку з тим, що він обіцяв за неправомірну вигоду у сумі 3500 доларів США вчинити дії для уникнення призову на військову службу її братом ОСОБА_11 . В ході проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, потерпіла ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_4 за загальними рисами обличчя, формою та виглядом вух (том 1 а.с.134-135, 136,137);
		-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13.04.2023 із описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.03.2023, згідно з якими старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_29 вилучено у ІНФОРМАЦІЯ_4 копії особової справи молодшого лейтенанта ОСОБА_11 №4796 на 17 арк. Матеріали зазначеної особової справи містять копії таких документів: послужного списку; службової характеристики; витягу з протоколу №13-14/252 від 15.07.2014 засідання випускної екзаменаційної комісії ІНФОРМАЦІЯ_9; картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_11 ; посвідчення про приписку до призовної дільниці НОМЕР_8 ; автобіографії; диплому бакалавра НОМЕР_9 ; довідки про присвоєння первинного військового звання офіцерського складу запасу від 17.12.2014; паспорту НОМЕР_10 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 ; свідоцтва про народження ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_12 ; свідоцтва про народження ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , серії НОМЕР_13 (том 1 а.с. 138, 139, 140-156);
		-розписку про отримання повістки на ім`я ОСОБА_11 , маршрут за домашньою адресою: АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10, ВОС НОМЕР_23, яка містить підпис військовозобов`язаного ОСОБА_11 про отримання повістки 27.07.2022 о 16:00 год (том 1 а.с.157);
		-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 14.04.2023 із описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.02.2023, згідно з якими старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_29 проведено тимчасовий доступ до стільникового телефону «Xiaomi» MI8 Lite, Model:M1808D2TG. У результаті тимчасового доступу зазначеного телефону, яким користувався ОСОБА_14 , встановлено, серед іншого, наявність переписок за допомогою програми «Viber» абонента НОМЕР_1 , збереженого під назвою «ОСОБА_4» з ОСОБА_14 , зокрема наявне повідомлення користувачем « ОСОБА_4 »: о 13.09 год 18.01.2023 такого змісту: НОМЕР_2 ; о 13.09 год 18.01.2023 такого змісту: ОСОБА_15 ; о 14.15 год 18.01.2023 такого змісту: НОМЕР_4. В подальшому було оглянуто журнал дзвінків зазначеного мобільного телефона та встановлено наявність вхідних та вихідних з`єднань з абонентським номером НОМЕР_2 , зокрема: 18.01.2023 о 13.12 год вихідний дзвінок на абонентський номер НОМЕР_2 , тривалістю 00 хв 54 сек.; 18.01.2023 о 13.39 год вхідний дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_2 , тривалістю 00 хв 50 сек. (том 1 а.с.158-160,161); 
		-висновок експерта за результатами судової технічної експертизи документів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №893-Е від 06.04.2023, згідно з яким дві банкноти, схожі на банкноти USD номіналом 100 $, зразка 1996 року, з серійними номерами FK 43389090 В, КВ 20975137 А, надані для дослідження, виготовлені у спосіб, який використовувався при виробництві таких же банкнот, зразка 1996 року, що випускалися в обіг Федеральною резервною системою США, тобто, є банкнотами USD номіналом 100 $, зразка 1996 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною резервною системою США. Тридцять три банкноти, схожі на банкноти USD номіналом 100 $, зразка 1996 року, з одним і тим же серійним номером АВ 19343937 С, за способом виготовлення, складом і властивостями використаних матеріалів не відповідають способові виготовлення та властивостям використаних матеріалів банкнот USD номіналом 100 $, зразка 1996 року, що випускалися в обіг Федеральною резервною системою США, тобто не є банкнотами USD номіналом 100 $, зразка 1996 року, виготовленими та випущеними в обіг Федеральною резервною системою США (том 1 а.с. 165-167);
		-ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 25.01.2023, якою накладено арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: земельну ділянку площею 0,308 га, кадастровий номер 4620980800:18:014:0024; автомобіль марки «AUDI», р.н. НОМЕР_14 , кузов № НОМЕР_15 ; автомобіль марки «FORD KUGA», р.н. НОМЕР_16 , кузов № НОМЕР_17 (том 1 а.с. 170-173);
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи  ОСОБА_4 від 21.01.2023 №62/5/2-114т за період з 21.11.2022-24.11.2022, та з 17.01.2023-18.01.2023, у відповідності до ст.260 КПК України. Із досліджених у судовому засіданні аудіозаписів, доданих до такого протоколу, вбачається, що в розмові за 21.11.2022 ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_4 , останній повідомляє ОСОБА_8 , що підстрахував її та закрив питання в начальника, який казав треба вже, частково своїми грошима та частково позиченими у валютчика, мова йде про 3 500 доларів США. ОСОБА_8 обіцяє ОСОБА_4 зустріч на завтра, оскільки не сподівалася і не розраховувала на такі витрати. 22.11.2022 ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_4 та просить відкласти зустріч на завтра, бо немає коштів, ОСОБА_4 не заперечує. 23.11.2022 ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_4 та пропонує зустрітися, останній повідомляє, що не зможе, домовляються бути на зв`язку. 24.11.2022 ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8 та повідомляє, що кудись поїхав, не має можливості з нею зустрітися, може лише прислати водія, остання ж наполягає на особистій зустрічі для обговорення деталей. Наступні розмови мали місце вже в січні 2023, так 17.01.2023 ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_4 просить у нього допомоги в уникненні мобілізації її брата до народження третьої дитини, оскільки брату в грудні прийшла повістка з відміткою «розшук», вчора на вручили повістку на блокпості. ОСОБА_4 у розмові із ОСОБА_8 обговорюють обставини вручення повісток ОСОБА_11 , ОСОБА_4 дає поради щодо поведінки ОСОБА_11 у випадку вручення повісток, а також ОСОБА_4 повідомляє про його розмови з якоюсь особою, яку не називає, та необхідність передачі ОСОБА_8 грошових коштів в розмірі про який домовлялися раніше для вирішення цього питання до народження дружиною брата третьої дитини. Розповідає ОСОБА_8 , що якщо особа кілька разів не з`явилася за повістками у військомат, то це все вже передають на райвідділ і райвідділ займається розшуком; розповідає, що особа яка буде вирішувати питання, якщо вийде домовитись, повинна мати відразу гроші, щоб всім їх пороздавати, а якщо не вийде то все їй поверне. Розповідає про те, що придумає її брату якусь довідку, яку він буде показувати до народження дитини, якщо б його хтось зупиняв. 18.01.2023 ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_4 та сказала, що готова. ОСОБА_4 ж повідомив ОСОБА_8 , що приїде забрати гроші водій, оскільки він занятий на роботі, а водій відразу відвезе туди і все буде вирішено (том 1 а.с. 210-216, 226, 227);
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи  ОСОБА_8 від 21.01.2023 №62/5/2-113т за період з 21.11.2022-24.11.2022, 17.01.2023-18.01.2023, у відповідності до ст.260 КПК України. Із досліджених в судовому засіданні аудіо- та відеозаписів, доданих до такого протоколу, окрім раніше встановлених обставин розмов між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , зафіксованих у протоколі аудіоконтролю особи  ОСОБА_4 від 21.01.2023, також зафіксовано телефонну розмову ОСОБА_8 із чоловіком на ім`я ОСОБА_13 . У розмові останні домовились про зустріч біля ТЦ «Магнус», ОСОБА_13 повідомив, що він буде у автомобілі «Шевроле Авео» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_18 . На відеозаписах зафіксовано, що ОСОБА_8 йде вулицями міста, підходить до автомобіля «Шевроле» білого кольору, відкриває передні пасажирські двері вказаного автомобіля, перепитує водія чи він від ОСОБА_4 і коли той відповів «так», передає водію грошові кошти - долари США у прозорому файлі (том 1 а.с.217-225, 226, 227);
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 21.01.2023, передбаченої ст.269 КПК України, а саме за ОСОБА_8 , згідно з яким 18 січня 2023 року о 13 год 50 хв ОСОБА_8 йшла вулицями міста Львова, о 13 год 52 хв прийшла на вул.Шпитальну до будинку №1 , де одразу підійшла до припаркованої поруч автомашини «Шевроле Авео» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , за кермом якої знаходився мужчина на вигляд приблизно 40-45 років. ОСОБА_8 відкрила пасажирську дверку вказаної машини, привіталася та щось передала вказаному мужчині, після цього пішла в напрямку вул.Городоцької (том 2 а.с.6);
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.01.2023 №62/5/2-115т, у відповідності до норм ст.263 КПК України, у якому зафіксовано проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_4 . На досліджених в судовому засіданні аудіозаписах, доданих до протоколу, зафіксовано розмови 17.01.2023 о 16:22, 18.01.23 о 13:07 год, о 13:34 год, о 14:02 год, о 14:11 та о 14:25 год ОСОБА_4 та чоловіка на ім`я ОСОБА_13 , у яких ОСОБА_4 попросив його взяти дещо у жінки на ім`я ОСОБА_15 , телефон якої скине смс. Надалі ОСОБА_13 повідомив ОСОБА_4 , що вони з ОСОБА_15 зустрілись і вона дала пакунок. ОСОБА_4 сказав ОСОБА_13 порахувати гроші і в наступній розмові останній повідомив про суму - 3500 доларів США, на що ОСОБА_4 сказав поміняти 2000 доларів США на гривні і скинути на картку, номер якої прийде йому у смс, а решта грошей нехай буде в нього. Надалі, на номер телефону ОСОБА_13 - НОМЕР_19 18.01.2023 о 14:25 год прийшло смс-повідомлення, текст: НОМЕР_4 (том 1 а.с. 228-230, 231); 
		-протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.01.2023 №62/5/2-116т, у відповідності до норм ст.263 КПК України, у якому зафіксовано проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_8 . На досліджених в судовому засіданні аудіозаписах, доданих до протоколу, зафіксовано розмови 18.01.2023 о 13:12 год та 18.01.2023 о 13:39 год ОСОБА_8 та чоловіка на ім`я ОСОБА_13 , у яких останні домовились про зустріч біля ТЦ «Магнус», зокрема ОСОБА_13 повідомив марку та номер автомобіля, у якій він буде (том 1 а.с. 232-233, 227);
		-висновок судового експерта за результатами проведення криміналістичної експертизи відео- звукозапису у кримінальному провадженні №42022140000000339 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №1527-Е від 22.09.2023, згідно з яким на досліджуваних фонограмах та відеофонограмах до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи  ОСОБА_4  від 21.01.2023№62/5/2-113т, та до протоколуза результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.01.2023 №62/5/2-113т, висловлювання ОСОБА_4 позначені як « ОСОБА_32 ». На досліджуваних фонограмах файлів на диску, долученому до протоколу №62/5/2-115т від 21.01.2023 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, висловлювання ОСОБА_4 позначені в протоколі як «П.» (том 1 а.с. 202-207);
		-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 25.05.2023 із описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 15.05.2023, а також протоколом огляду, згідно з якими старшим слідчим першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР у м.Львові ОСОБА_29 проведено тимчасовий доступ у АТ КБ «ПриватБанк» щодо інформації про банківський рахунок НОМЕР_4 . Згідно із протоколом огляду від 25.05.2023, банківська картка НОМЕР_4 відкрита клієнту з індивідуальним податковим номером 3195405871, яким є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1 а.с.162, 163, том 2 а.с. 9, 10-18, 19-21, 23);
		-наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_33 №965 о/с від 01.08.2022 по особовому складу про призначення по управлінню патрульної поліції у Львівській області ОСОБА_4 інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області та посадову інструкцію інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №4 УПП у Львівській області (том 2 а.с.39, 40-42); 
		-положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.12.2020; витяг із функціональних обов`язків відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витяги із наказів щодо працівників відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 та інформацію про штат військовослужбовців та державних службовців відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно із зазначеними доказами, на час вчинення інкримінованих дій ОСОБА_4 , на посаді начальника вищевказаного відділення перебував ОСОБА_34 та офіцери цього ж відділення - ОСОБА_35 та ОСОБА_36 (том 2 а.с. 124-148). 
		Окрім цього, в ході судового розгляду даного кримінального провадження були допитані свідки. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , приведений судом до присяги, надав суду показання про те, що підробляв таксистом, знайомий з ОСОБА_4 приблизно 8-10 років, оскільки останній користувався його послугами, як таксиста. Зокрема, близько 15-20 разів перевозив щось на замовлення ОСОБА_4 . Приблизно восени 2022 року йому зателефонував ОСОБА_4 , попросив забрати пакунок та відвезти такий, куди саме не повідомив. Також сказав, що йому має зателефонувати жінка та домовитись про зустріч, дав йому номер мобільного телефону останньої. Надалі, він зателефонував до жінки, щоб з`ясувати куди потрібно під`їхати, на що остання сказала, щоб він під`їхав до ТЦ «Магнус», що він і зробив. По приїзду до ТЦ «Магнус», до нього підійшла жінка та запитала: «Чи ви ОСОБА_37 », на що він відповів: «Так, від ОСОБА_4 », надалі жінка дала йому пакунок в кульку, який він поклав в автомобілі, де було місце. Що саме було у пакунку йому не було відомо. В подальшому, він почав телефонувати ОСОБА_4 , однак прийшли працівники поліції, попросили відкрити вікно автомобіля та затримали його, після чого він мобільний телефон відклав. Працівник поліції сів в машину та наказав йому зателефонувати до ОСОБА_4 і з`ясувати його подальші дії, що він і зробив. Під час телефонної розмови, ОСОБА_4 сказав, що в пакунку гроші, та щоб він пішов в ТЦ «Магнус» та розміняв їх, а в подальшому перекинув такі на карту, номер якої ОСОБА_4 мав скинути у смс. Після цього мобільний зв`язок обірвався. У працівника поліції він запитав про суму грошей, яка була в пакунку, на що такий відповів, що в пакунку знаходилося 3500 доларів США. Чи прийшло смс-повідомлення із номером картки ОСОБА_4 йому невідомо, оскільки телефон у нього забрав поліцейський. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , приведений судом до присяги, надав суду показання про те, що працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 , з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не знайомий. З серпня 2022 по березень 2023 року він був начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , призовник ОСОБА_11 йому не відомий. Повідомив, що якщо особі вручили повістку, вона спочатку повинна пройти ВЛК, уточнити свої дані, а потім за результатами проходження ВЛК, особі вручається або бойова повістка (повістка на відправку), або у випадку наявності відповідних обставин - надається право на відстрочку. Можливий варіант, коли особі може вручатися повістка кілька разів на інші дати. В ІНФОРМАЦІЯ_4 в кінці вересня - на початку жовтня 2022 року запроваджено систему, згідно якої при вході та виході в РТЦК особа реєструвалася в системі, їй казали куди потрібно йти, а в кожному кабінеті інформація вносилася в базу, та ніхто не міг вийти з РТЦК без повістки, однак обліку виданих повісток не було. Працівникам поліції не доручалось вручати повістки, однак працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 могли стояти на блок-постах разом з працівниками поліції. Відповідно до запровадженої системи, виключно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 було надано право вручати повістки. Відмітки про розшук ставили працівники РТЦК. Особам, які не з`являлися за повістками, повістки залишали у поштових скриньках чи в дверях, за адресою їх проживання. У відповідності до чинного законодавства, працівниками ТЦК надаються списки у поліцію для розшуку осіб, явку яких потрібно забезпечити, відтак працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 списки для розшуку таких осіб скеровувалися до Сихівського районного відділу поліції. 
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 , приведена судом до присяги, надала суду показання про те, що з жовтня 2022 року працює головним спеціалістом відділення військового обліку і бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не знайома. В її посадові обов`язки входив юридичний супровід установи, особові справи вона не веде. ОСОБА_11 їй відомий лише за ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів, оскільки працівники ДБР вилучали повістки на його ім`я та особову справу. Щодо ОСОБА_11 , вона пам`ятає, що було на його ім`я дві повістки, одна - в кінці 2022 року, інша - на початку 2023 року. Зазначила, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 ведеться електронна база повісток з осені 2022 року, до того часу повістки записувались в журналі, а особа розписувалась про отримання таких на відривних талонах. Також зазначила, що в ІНФОРМАЦІЯ_4 є пропускний пункт, де постійно є черговий і коли особа виходить з РТЦК, їй вручають повістку. Якщо особа не з`явилась за викликом після отримання повістки, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 звертаються до Сихівського районного відділу поліції з відповідним зверненням. Після отримання бойових повісток та неявки особи за викликом, допускається надсилання повісток для уточнення даних. Вона формує супровідний лист для надання матеріалів у відділ поліції, до яких долучає копії паспорта, ідентифікаційного коду, місце прописки, повістки та довідку ВЛК, у випадку наявності. Відділення офіцерів запасу формує матеріали щодо призовників та надає такі матеріали їй для подання звернення в поліцію. Питання щодо відстрочки від мобілізації, в тому числі і щодо вагітності дружини військовозобов`язаного, вирішується в індивідуальному порядку. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_39 , приведений судом до присяги, надав суду показання про те, що є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_20 з лютого 2024 року, а у період з квітня 2022 року по квітень 2023 року працював заступником начальника - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 . З ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не знайомий. Під час перебування на посаді заступника начальника - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , в коло його обов`язків входило оповіщення про мобілізацію військовозобов`язаних, які стоять на обліку, виклик їх до РТЦК, формування в команди та направлення до військових частин, які комплектуються. До жовтня 2022 року облік повісток вівся без номерів, а із жовтня 2022 року була запроваджена система, де електронно обліковувався кожен, хто прийшов до РТЦК та з якою метою, оскільки раніше частина людей, які приходили до РТЦК в подальшому не з`являлися, а юридично вони не могли звернутись в поліцію. У випадку, якщо особа мала право на відстрочку - вона скеровувалася до юриста. До жовтня 2022 року черговий записував відвідувачів в журнал прибулих, а хто куди в подальшому йшов ніде не фіксувалось. Були випадки, коли особа могла вийти з ІНФОРМАЦІЯ_2 без повістки, а саме у випадку оголошення повітряної тривоги, коли всі виходили з приміщення ТЦК, і частина людей, які вийшли, не поверталися назад. У тих, хто прибув до РТЦК вперше за повісткою і не пройшов медкомісію, стара повістка забиралася, а виписувалася нова повістка на іншу дату. Облік повісток до жовтня 2022 не вівся, такий облік був заведений вже після призначення нового начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з жовтня 2022 року. Корінці виданих повісток, в яких розписувались військовозобов`язані, зберігалися, але чи зберігаються вони на даний час та чи були знищені йому невідомо. Для розшуку осіб, які не з`явились за повісткою, працівники ТЦК звертались з повідомленням в поліцію про їх розшук та доставку. Повістки з відміткою «Розшук» оформлялися, однак такі відмітки не несли жодного адміністративного характеру покарання, а мали інформативний характер. Відділ обліку бронювання давав анкетні дані осіб, які не з`явилися за повістками, та такі повістки з відміткою про розшук залишали у поштових скриньках чи у дверях. Працівникам поліції повістки для вручення не передавались, однак інколи працівники поліції приходили разом з працівниками РТЦК за адресами проживання військовозобов`язаних. У випадку неявки особи за повісткою, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 зверталися до Сихівського районного відділу поліції зі зверненням встановленої форми, в якому повідомляли про військовозобов`язаних осіб, які не з`явилися за викликом, зазначали їх анкетні дані та адресу проживання, просили розшукати та доставити таких для складання відповідних протоколів ТЦК. Якщо особа повідомляла, що його дружина вагітна третьою дитиною, така направлялася до юриста, де було роз`яснено щодо процедури відстрочки. Зазначив, що рішення про відстрочку приймалося керівництвом. Проставлення відмітки «Розшук» на повістці було психологічним прийомом, однак такий розшук був «внутрішнім». У випадку неявки особи за бойовою повісткою, корінець такої повістки передавали юристу, який у свою чергу оформлював документи для передачі в поліцію, з метою відкриття кримінального провадження. Якщо особа телефонувала, та повідомляла, що не може з`явитися у зв`язку з хворобою, це могло відтермінувати звернення працівників РТЦК до поліції. Після надсилання бойової повістки, працівниками РТЦК могли надсилатися повістки для уточнення облікових даних, у тому числі з відміткою «Розшук». Бойова повістка виписується лише особі, яка присутня в ТЦК, та в такій вказується команда, куди саме особа вибуває. Офіцерами запасу займається відділення обліку офіцерів запасу, який входить до складу РТЦК. У випадку неявки офіцера запасу за бойовою повісткою, саме відділення обліку офіцерів запасу опрацьовує та контролює даний процес, та подає відповідні документи юристу. Чому матеріали щодо неявки ОСОБА_11 за повістками не передавалися поліції для розшуку, йому не відомо.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , приведений судом до присяги, надав суду показання про те, що працює директором дитячого садочку «Зелений Пінгвін», з ОСОБА_4 не знайомий, потерпіла ОСОБА_8 є його рідною сестрою. В кінці липня 2022 року до нього на заправці підійшли військові, уточнили анкетні дані та вручили повістку. Він з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_11, де на прохідній черговий уточнив його дані, в тому числі відомості про місце роботи, та сказав після вихідних у понеділок прийти до РТЦК та принести підтверджуючі документи щодо місця роботи та свідоцтва про народження дітей, оскільки можливо в нього є підстави для відстрочки, так як він працює в навчальній сфері. Він з`явився у потрібний час до РТЦК, де юрист йому роз`яснив, що права на відстрочку він не має, а тому його відправили пройти ВЛК, що він і зробив. За результатами проходження ВЛК, його було визнано придатним для військової служби, а надалі працівники РТЦК з`ясували, що він офіцер запасу із спеціалізацією «артилерист» та направили його у 3 кабінет, де він оновив дані. Після цього, йому сказали з`явитись через два тижні та бути готовим до відправки, вручили повістку на 01.08.2022. У визначений у повістці час він з`явився до РТЦК, однак йому сказали, що на даний час немає потреби у військовозобов`язаних із такою спеціалізацією та відпустили, не вручивши нової повістки. Його повідомлення працівниками РТЦК про необхідність явки тривало протягом двох місяців, однак надалі припинилось. В січні 2023 року його знову зупинили на блокпості та вручили повістку для уточнення даних, на що він повідомив працівників ТЦК про те, що оновлював дані, однак не мав підтверджуючих документів. За вищезазначеною повісткою у військкомат він не з`явився, бо вирішив, що оскільки його дружина вагітна третьою дитиною, тому зайвий раз їздити до РТЦК сенсу немає, хотів дочекатися народження третьої дитини, відразу зібрати всі необхідні документи та вже з готовими документами прийти в РТЦК. Разом з тим, усвідомлював, що поки третя дитина не народилася, він не має права на відстрочку. Також пояснив, що його дружина не народила третю дитину, оскільки на сьомому місяці вагітності у неї стався викидень. З приводу його неявки за повісткою, до нього не телефонували, а також на адресу його місця реєстрації приходила повістка з відміткою «Розшук», однак таку його батьки викинули. З приводу вказаних обставин він спілкувався з сестрою, дружиною та батьками. Ніхто з працівників РТЦК не пропонував йому вирішити питання, щоб йому не телефонували та не вручали повісток. Із сестрою ОСОБА_8 вони підтримують позитивні відносини, в останньої допомоги з ухилення від мобілізації він не просив.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 , приведений судом до присяги, надав суду показання про те, що з березня 2022 року по 03 березня 2023 року перебував на посаді офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважався заступником начальника. В цей період начальником відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 був ОСОБА_40 . Зазначив, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 не знайомий. В його посадові обов`язки на посаді офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 входило відповідальність за ІНФОРМАЦІЯ_12 протягом 2-3 місяців, а надалі він контролював вхід людей в РТЦК та внутрішній розпорядок в ньому, інколи він відвозив військовозобов`язаних у військові частини. Як і свідки ОСОБА_39 та ОСОБА_38 , надав показання про організацію роботи в ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема про порядок вручення повісток, порядок направлення на ВЛК та дії РТЦК у випадку неявки військовозобов`язаних за повісткою. Також зазначив, що відстрочку від мобілізації він не надавав, такими відстрочками займався юрист, який був держслужбовцем. По штату відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 було три особи, але по факту працювало набагато більше. Вказав, що участі в розшуку офіцерів запасу він не брав, на оповіщення їздили солдати з роти охорони, однак зазначив, що він особисто виписував повістки з відміткою «розшук», як на блокпостах, так і у військкоматі, оскільки повістки з такими відмітками відігравали роль психологічного трюку.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 , приведений судом до присяги, надав суду показання про те, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 він не знайомий. В період з серпня 2021 по 31.03.2023 працював на посаді начальника відділу офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 . В його посадові обов`язки входило: прийом громадян та відвідувачів; облік офіцерів запасу; ведення діловодства, а саме прийом кореспонденції, підготовка документів на підпис начальнику РТЦК. Як і зазначені вище свідки - працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_39 та ОСОБА_38 , надав показання про організацію роботи в ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема про порядок вручення повісток, порядок направлення на ВЛК та порядок реєстрації осіб, які з`явились у РТЦК. Також зазначив, що на обліку перебувало більше 4500 осіб - офіцерів запасу, з яких призвано 30%. Особу, яка з`явилась у РТЦК, могли відпустити, та виписати нову повістку на іншу дату, зокрема, у випадку значної завантаженості чи відсутності потрібного фахівця на робочому місці, а без повістки особа могла вийти у випадку оголошення повітряної тривоги. Якщо офіцер запасу мав військову спеціальність, в якій не було потреби, то такому могло бути запропоновано пройти перепідготовку на іншу спеціальність. Після призначення нового начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , було введено систему позначення на повістках відміток «Розшук», що було психологічним прийомом для того, щоб людина з`явилася до РТЦК. Вказав, що розшуком офіцерів запасу він займався, зокрема складав списки осіб, що не прибули на відправку, а юрист передавав такі в поліцію, оскільки були випадки, коли особа не прибула за бойовою повісткою. 
		 
		Оцінивши у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також часткове визнання вини обвинуваченим, суд вважає, що вина ОСОБА_4 повністю доведена за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Зокрема, судом встановлено, що дійсно ОСОБА_4 , працюючи на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, діючи умисно, ввів потерпілу ОСОБА_8 в оману, повідомивши їй про те, що він зможе з кимось домовитись щодо невручення її рідному брату ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та не направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, до дня народження його дружиною ОСОБА_12 третьої дитини. 
		Так, ОСОБА_4 повідомив потерпілій, що вона має передати йому грошові кошти в сумі 3 500 доларів США для передачі їх особі, яка зможе вирішити вищевказане питання. Щодо передачі грошових коштів, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_8 про те, що вона повинна передати такі невідомій особі, яка на його прохання під`їде на транспортному засобі в попередньо обумовлене місце. У подальшому, на виконання зазначених вказівок ОСОБА_4 , ОСОБА_8 18.01.2023 близько 14:30 год у м.Львові на вул.Шпитальній, 1, підійшла до автомобіля марки «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_14 та передала обумовлену суму грошових коштів. 
		Водій автомобіля марки «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_14 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка надав показання про те, що знайомий із ОСОБА_4 близько 8-10 років, оскільки надавав йому послуги таксиста, а також щодо перевезення речей на замовлення ОСОБА_4 . 
		Жодних доказів на підтвердження наміру ОСОБА_4 на передачу грошей начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 чи будь-якій іншій особі, суду не надано та в ході судового розгляду кримінального провадження не встановлено. 
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 пояснила, що їй не відомо чи ОСОБА_4 мав якесь відношення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , прізвище ОСОБА_10 їй не відомо, про нього чи начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 їй нічого не повідомляв. Вважає, що ОСОБА_4 просто хотів заволодіти її грошима, шляхом обману, а чи дійсно він звертався чи мав намір звернутися до будь-кого із посадових осіб РТЦК, їй не відомо. 
		Суд звертає увагу також на те, що після передачі грошових коштів ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_14 про необхідність обміну грошових коштів в сумі 2 000 доларів США на гривні, які просив направити на його, ОСОБА_4 , банківську картку № НОМЕР_4 , а решту в сумі 1 500 доларів США залишити у себе на деякий час, та дозволив ОСОБА_14 взяти собі належну йому частину грошових коштів за виконання його прохання.
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який у період з серпня 2022 по березень 2023 року перебував на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав суду показання про те, що з обвинуваченим ОСОБА_4 не знайомий. 
		Аналогічні показання щодо відсутності дружніх відносин чи знайомства із ОСОБА_4 надали посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , допитані в якості свідків. 
		Згідно відповіді УПП у Львівській області ДПП від 09.02.2023, ОСОБА_4 в період з 24.02.2022 по 17.01.2023 до проведення заходів по проведенню мобілізації на території Львівської області спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не залучався (том 2 а.с.51).
		Таким чином, встановлено, що ОСОБА_4 жодним чином не міг впливати на невручення ОСОБА_11 повісток про обов`язок з`явитись до РТЦК та СП у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації та направлення останнього до військової частини для подальшого проходження такої служби в місця, де ведуться воєнні дії, використовуючи свої службові повноваження, а також не встановлено його перебування у дружніх відносинах із начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 чи іншими посадовими особами зазначеного РТЦК. 
		Отже, повідомлена ОСОБА_4 інформація щодо сплати потерпілою ОСОБА_8 3 500 доларів США, оцінюється судом як така, що вводила потерпілу в оману відносно дійсного характеру дій ОСОБА_4 та мала створити у потерпілої уявлення про вигідність та доцільність надання цих коштів.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 №10, шахрайство це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей) при шахрайстві застосовується винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі майна. Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як неправомірну вигоду, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.
		Таким чином, вина ОСОБА_4 в цій частині повністю доведена та вірно його дії кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, оскільки останній заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		 
		Окрім цього, як зазначено вище, органом досудового розслідування ОСОБА_4   обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, а саме у підбуренні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення в інтересах того, хто надає таку неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища. 
		Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд виходить з того, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством порядку, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Надаючи оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суд вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.7 КПК України одними з основних засад кримінального провадження є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Норми ст.22 КПК України визначають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а тому суд не може перебирати на себе функцію обвинувачення або захисту.
		Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні:
		1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
		2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
		3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
		4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
		5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
		6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
		7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Обов`язок доказування зазначених обставин, відповідно до вимог ст.92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		Пунктом 1 частини 3 статті 374 КПК України передбачено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, пред`явленого особі та визнаного судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, виходячи з яких суд відкидає докази обвинувачення.
		В силу вимог п.1 ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		Якщо висунуті обвинувачення у вчинені кримінально караного діяння, то тягар доведення цих звинувачень, тобто обов`язок щодо пошуку, збирання і надання суду доказів вини обвинуваченого, лежить на стороні обвинувачення. 
		Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Так, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину: обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain).
		Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінюючи показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні, а також надані письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та даючи правову оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_4 , прийшов до такого висновку. 
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні шахрайських дій, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинених за обставин, що аналогічно викладені і у фабулі обвинувачення за ч. 4 ст. 27,ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.        
		Згідно із постановою Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 138/3717/16-к, у разі кваліфікації дій особи як підбурювання до закінченого замаху на вчинення злочину, суди мають на підставі дослідження всієї сукупності доказів та оцінки всіх доречних фактичних обставин кримінального провадження зробити належним чином мотивований висновок про те, що дії обвинуваченого за своїм характером об`єктивно були спрямовані саме на збудження в іншої особи бажання або на зміцнення рішучості й наміру вчинити злочин. Із суб`єктивної сторони підбурювач має усвідомлювати, що саме його дії мають схилити до вчинення злочину особу, яка до цього або не мала наміру його вчинити, або окрім висловлення наміру не мала рішучості такий намір реалізувати.
		Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», дії особи, яка, одержуючи гроші начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 190 КК України, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України, як підбурювання до замаху на давання хабаря.
		Зазначена позиція також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в ухвалі від 26 березня 2015 року у справі № 5-3кс15, згідно з яким, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті. Обдурюючи іншу особу, винуватий схиляє її до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконує роль підбурювача до злочину.
		Якщо винний отримує від іншої особи гроші чи інші цінності нібито для передачі службовій особі як хабар (неправомірна вигода), маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить розцінювати як шахрайство і кваліфікувати за відповідною частиною ст.190 КК України. Однак, якщо при цьому винний сам схилив хабародавця до передачі йому цінностей, його дії належить також кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди (хабаря), тобто ще за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і відповідною частиною ст. 369 КК України.
		Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення (ч. 4 ст. 27 КК України).
		Підбурювання до вчинення кримінального правопорушення може бути вчинене лише з прямим умислом.
		Як слідує із показань в судовому засіданні самої потерпілої ОСОБА_8 , остання неодноразово телефонувала ОСОБА_4 , навіть після звернення із заявою про вчинення ним кримінального правопорушення у правоохоронні органи, оскільки дуже переживала за брата, а ОСОБА_4 був єдиною людиною, до якої вона могла звернутися за порадою та допомогою.
		Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні надав показання про те, що потерпіла ОСОБА_8 сама до нього телефонувала та просила порад та допомоги її брату, сама пропонувала надати йому грошові кошти для вирішення питання про невручення її брату повісток та уникнення ним призову та мобілізації до війська до народження у нього третьої дитини. 
		Так, згідно наданих в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою, усі домовленості між ними, які мали місце в листопаді 2022 року щодо передачі грошових коштів в сумі 3 500 доларів США за вирішення питання невручення повісток та ухилення від мобілізації брата потерпілої були завершені тим, що 22.11.2022 обвинувачений відмовився від зустрічі з потерпілою та отримання від неї будь-яких коштів. А 17.01.2023 потерпіла ОСОБА_8 з власної ініціативи знову зателефонувала обвинуваченому ОСОБА_4 з проханням про допомогу вирішити питання щодо вручених її брату повісток та відтермінувати його мобілізацію до народження третьої дитини, оскільки з початку грудня вона звертається до різних контактів, всі чують прізвище і не хочуть допомагати. Сама спитала обвинуваченого ОСОБА_4 яка ціна питання та повідомила, що готова зустрітися. 
		Показання допитаних в ході судового розгляду кримінального провадження свідків та інші досліджені докази не містять жодної інформації, яка б підтверджувала узгодженість та послідовність, тобто конклюдентність дій обвинуваченого ОСОБА_4 , характерну для виконання об`єктивної сторони інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України. Зокрема, досліджені в судовому засіданні докази не вказують на вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, що підпадали б під ознаки підбурювання, а саме: умовляння, підкуп, погрози, примус або іншим чином схилення потерпілої до надання неправомірної вигоди посадовій особі РТЦК чи будь-якій іншій службовій особі.
		Поведінка ОСОБА_4 , який не відмовився від прохання самої ж потерпілої ОСОБА_8 про надання їй допомоги у вирішенні питання щодо вручених її брату повісток та ухилення його від мобілізації до народження третьої дитини, з метою незаконного заволодіння її коштами шляхом обману, мала швидше інформативний, а не спонукальний характер, що є обов`язковим для кваліфікації підбурення як виду співучасті, адже воно насамперед полягає у схилянні іншого співучасника до вчинення злочину. 
		Зважаючи на зазначене вище, дії обвинуваченого ОСОБА_4  були способом шахрайства (вигаданою інформацією), спрямованими виключно на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_8 , шляхом обману, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а не на підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданого їй службового становища, за що передбачена відповідальність ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, оскільки таке підбурювання може ґрунтуватися лише на достовірній правдивій інформації, а не вигаданій домовленості із третьою невідомою особою, що могло б сприяти вирішенню питання потерпілої. 
		У відповідності до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		Наявність обґрунтованих сумнівів, встановлених судом, не узгоджується із принципом доказування поза розумним сумнівом. При цьому суд враховує правову позицію щодо визнання винності особи «поза розумним сумнівом» та визначення «стандартів доказування», висловлену Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 по справі № 688/788/15-к, в якій зазначається, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, згідно яких - ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
		З огляду на наведені вище норми ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що такі не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки такі докази як самі по собі, так і в сукупності не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті, та які свідчили б про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369 КК України, відтак обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення слід виправдати, з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		 
		За положеннями ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, є кримінальним проступком.
		При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, тобто діяння, що не становить значної суспільної небезпеки, особу обвинуваченого, який одружений, з вищою юридичною освітою, має визначене та зареєстроване місце проживання у м. Львові, має на утриманні неповнолітню та малолітню дитину, є інвалідом армії ІІІ групи, позитивно характеризувався за місцем праці в УПП у Львівській області, з 13.02.2024 звільнений з УПП у Львівській області, на даний час працює логістом ТзОВ «МОСТ-ТРАНС», на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» та КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» не перебуває, раніше не судимий.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого  ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття, яке полягало в критичному ставленні до своєї злочинної поведінки, її осуді, у тому числі шляхом повного визнання вини, вибаченні перед потерпілою і готовності нести відповідальність, що виглядало перед судом правдиво та досить переконливо.
		Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Враховуючи сукупність наведених обставин, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до  висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу. 
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави слід залишити до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили, заставу у розмірі  335 500 грн, що вніс ОСОБА_41 , слід повернути останньому.
		Відповідно до ст.124 КПК України  процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
		Витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз становлять 18 401 грн 46 коп, а саме: 2 867 грн 76 коп за проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової технічної експертизи документів та 15 533 грн 70 коп за проведення криміналістичної експертизи відео-, звукозапису Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
		Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Таким чином, арешт тимчасово вилученого майна, накладений ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20.01.2023, слід скасувати.
		Окрім цього, слід скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.01.2023.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України. 
		Керуючись ст. ст. 100, 128, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд - 
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України та виправдати його на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення (злочину).
		Запобіжний захід у виді застави  ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
		Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.01.2023 у розмірі 335 500 (триста тридцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, внесену 23.01.2023 за обвинуваченого ОСОБА_4 заставодавцем ОСОБА_42 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, відповідно до ст.182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_43 .
		Стягнути із  ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз, у розмірі 18 401 (вісімнадцять тисяч чотириста одна) грн 46 коп.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20.01.2023, на майно, вилучене під час проведення обшуку автомобіля марки «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_5 , а саме грошові кошти в сумі 3 500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 35 шт: купюра номіналом 100 доларів США серії та номер FK 43389090 B, купюра номіналом 100 доларів США серії та номер КВ 20975137 А, купюри номіналом 100 доларів США у кількості 33 шт, серія і номер кожної - АВ 19343937 С, а також добровільно виданий ОСОБА_14 мобільний телефон марки Xiaomi модель: М1808D2DG у корпусі темно-сірого кольору.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 20.01.2023, на майно, вилучене під час проведення обшуку житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме службове посвідчення працівника поліції на ім`я ОСОБА_4 , НОМЕР_21 , пристрій вітчизняного виробництва, призначений для відстрілу патронів несмертельної дії Форт 12 Р серії НОМЕР_6 та 39 набоїв до нього, візуально із гумовою кулею. 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.01.2023 на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , а саме: земельну ділянку площею 0,308 га, кадастровий номер 4620980800:18:014:0024; автомобіль марки «AUDI», р.н. НОМЕР_14 , кузов № НОМЕР_15 ; автомобіль марки «FORD KUGA», р.н. НОМЕР_16 , кузов № НОМЕР_17 .
		Речові докази:
		- мобільний телефон марки Xiaomi модель: М1808D2DG у корпусі темно-сірого кольору, згідно постанови про визнання речовими доказами від 19.01.2023, - повернути по приналежності ОСОБА_14 ;
		- грошові кошти в сумі 200 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США: купюра номіналом 100 доларів США серії та номер FK 43389090 B, купюра номіналом 100 доларів США серії та номер КВ 20975137 А, згідно постанови про визнання речовими доказами від 19.01.2023, які передані на зберігання АТ КБ «Приватбанк» згідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 04.05.2023 - повернути потерпілій ОСОБА_8 ;
		- спеціальні (імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів в сумі 3 300 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 33 шт, серія і номер кожної - АВ 19343937 С (імітовані), згідно постанови про визнання речовими доказами від 19.01.2023, які передані на зберігання АТ КБ «Приватбанк» згідно акту прийому-передачі майна на зберігання від 04.05.2023, - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м.Львова.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		Суддя                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...