Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 583/6531/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: 2/583/317/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 583/6531/24
		2/583/317/25 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   28 січня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
		головуючого-судді                    Сидоренка Р.В.,
		при секретарі                        Шевченко Я.А.,
		за участю позивача                     ОСОБА_1 ,
		відповідача                         ОСОБА_2 ,
		представника третьої особи            Гончар С.М.,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 5 у м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Охтирська міська рада Охтирського району Сумської області в особі відділу «Центр надання адміністративних послуг Охтирської міської ради», Орган опіки та піклування (виконавчий комітет) Охтирської міської ради, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір`ю, -
		ВСТАНОВИВ:
		30.12.2024року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що вона 21.04.2021р. за дівочим прізвищем ОСОБА_3 , зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , з переходом на прізвище чоловіка  ОСОБА_4 . Шлюбне життя подружжя не склалося. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася спільна дочка ОСОБА_5 . Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.12.2024р. № 583/5489/24 (2/583/1392/24) шлюб між сторонами розірваний. Народжена дитина ОСОБА_5 постійно проживає з нею за адресою її постійного проживання та реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 .
		Відповідач рідну дитину не визнає, своїми діями умисно намагається принизити статус дружини та дитини, всілякими зусиллями намагається зменшити рівень та обсяг матеріального забезпечення та утримання неповнолітньої дитини, і дружини. Відповідач навіть не бачить дитину і не знає як вона розвивається і росте, будь якої уваги до дитини не приділяє, а тільки розносить плітки, що позивачка нагуляла дитину від іншого. Повстало питання про необхідність вирішення деяких соціальних питань в інтересах дитини, що вимагало наявність реєстрації місця проживання дитини. Умови проживання позивачки за зазначеною адресою є належними для проживання неповнолітньої дитини. Дитина забезпечена належними умовами проживання у квартирі. Позивачка звернулася до відповідача з пропозицію спільного відвідування відділу ЦНАП для вирішення реєстрації дитини за місцем постійного проживання матері та дитини. Проте відповідач відмовив. Позивачка самостійно звернулася до відділу ЦНАП. Письмовим повідомленням від 22.11.2024р. відділу «Центр надання адміністративних послуг Охтирської міської ради» видав відмову з посиланням на відсутність згоди іншого з батьків  відповідача.
		Визначення місця проживання дітей з матір`ю необхідно позивачці у першу чергу для забезпечення і реалізації прав дитини, недопущення позбавлення дітей належного піклування та охорони прав, свобод та інтересів, забезпечення матеріальним утриманням, реєстрації місця проживання, визначення юридичного факту проживання дитини саме з матір`ю.
		З огляду на викладене прохає визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з її матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 .
		Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.01.2025 року відкрите провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. 
		Позивачка в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві просила їх задовольнити.
		Відповідач в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення. 
		Представник Органа опіки та піклування (виконавчого комітету) Охтирської міської ради, не заперечувала проти задоволення позовних вимог, визнала за доцільне визначити місце проживання дитини разом із матір`ю.
		Частиною 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
		Суд проаналізував матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивачки, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що 21.04.2021 року позивачка ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , з переходом на прізвище чоловіка  ОСОБА_4 .
		Від шлюбу мають малолітню доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження доньки батьками записані сторони.
		Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.12.2024 р. № 583/5489/24 (2/583/1392/24) шлюб між сторонами розірваний.
		Донька проживає з матір`ю за адресою її постійного проживання та реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 .
		Письмовим повідомленням від 22.11.2024 р. відділ «Центр надання адміністративних послуг Охтирської міської ради» видав відмову позивачці в реєстрації дитини за місцем постійного проживання матері з посиланням на відсутність згоди іншого з батьків  відповідача.
		Відповідно до ст.2ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Статтею 51Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Відповідно до ст.11Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
		Згідно з ч. 1 ст.12Закону України«Про охоронудитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		В ч. 1 ст.14Закону України«Про охоронудитинства» передбачено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
		Відповідно до положень ст.141Сімейного кодексуУкраїни мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
		Згідно вимог ч. 1, 2 ст.157СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
		Згідно ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 161СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
		Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		В ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення.
		Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
		В рішенні від 16.07.2015 року у справі «Мамчур проти України», рішення від 11.07. 2017 року у справі «М. С. проти України» зазначено, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
		Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.
		Відповідно до ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони
		Таким чином, суд при вирішенні спору насамперед виходить з інтересів дитини, з метою дотримання яких може бути обмежений встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідач не обмежений у своєму праві на спілкування з дітьми, може проявляти турботу відносно дітей та приймати участь у їхньому вихованні, реалізувавши свої права.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Заслухавши позицію учасників процесу, зокрема визнання позову відповідачем, оцінивши письмові докази, з огляду на тривалість проживання дитини з матір`ю, вік дитини, сталість їх соціальних зв`язків, добросовісне виконання останньою батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, а також відсутність негативного впливу на виховання і розвиток дитини, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права дитини чи третіх осіб.
		Згідно ст. 142 ЦПК України у разі, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, за таких підстав необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 484,48 гривень, інші 484,48 грн. повернути позивачці з державного бюджету.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 10 - 13, 133, 137, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263- 265, 354 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.
		Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з її матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою АДРЕСА_2 .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , понесені судові витрати пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 484,48 гривень.
		Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , 50 % сплачених нею за квитанцією ID № 7711-0784-6761-4604 від 27.12.2024 року на рах. одержувач ГУК Сум.обл/Охтирська МТГ/22030101, на рах. UA278999980313121206000018538, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.) в м. Київ, витрат у вигляді судового збору у розмірі 968,96 гривень, а саме 484,48 гривень.
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складений 31.01.2025 року.
		Суддя Охтирського міськрайонного суду             Р.В.Сидоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...