Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/6377/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/6377/24Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, відповідно до якої просив:
		визнати протиправною бездіяльність Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо не приведення до належного стану об`єкта культурної спадщини пам`ятки архітектури національного значення Церкви Різдва, розташованої по вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни Лубенського району Полтавської області;
		зобов`язати Хорольську міську раду Лубенського району Полтавської області привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним номером № 596, розташовану за адресою: вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни Лубенського району Полтавської області, шляхом здійснення консерваційних робіт;
		зобов`язати Хорольську міську раду Лубенського району Полтавської області привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення з охоронним номером № 596, розташовану за адресою: вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни Лубенського району Полтавської області, шляхом здійснення реставраційних робіт. 
		Ухвалою суду від 03 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		18 червня 2024 року до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 03 червня 2024 року, у тому числі уточнену позовну заяву, прохальна частина якої викладена у наступній редакції:
		визнати протиправною бездіяльність Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо не приведення до належного стану об`єкта культурної спадщини пам`ятки архітектури національного значення Церкви Різдва (муровану), розташованої по вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни Лубенського району Полтавської області;
		зобов`язати Хорольську міську раду Лубенського району Полтавської області привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення Церкву Різдва (муровану) з охоронним номером № 160058, розташовану за адресою: вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни Лубенського району Полтавської області, шляхом здійснення консерваційних робіт;
		зобов`язати Хорольську міську раду Лубенського району Полтавської області привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку національного значення Церкву Різдва (муровану) з охоронним номером № 160058, розташовану за адресою: вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни Лубенського району Полтавської області, шляхом здійснення реставраційних робіт.
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у комунальній власності Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області перебуває культова споруда - Церква Різдва, загальною площею 342,1 кв.м., розташована по вул. Вишнева, буд. 9а, с. Вергуни, Хорольський район, Полтавська область. Рішенням Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 1078 від 26.07.2019 прийнято до комунальної власності Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області майно, а саме культову споруду - Церкву Різдва, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Хорольський район, с. Вергуни, вул. Вишнева, 9а. Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення Церква Різдва площею 342,1 кв.м., зареєстровано за Клепачівською сільською радою Хорольського району Полтавської області 01.08.2019 (реєстраційний номер нерухомого майна 1888478553248). Відповідно до листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації №01-20/192 від 26.01.2024 рішенням сорок другої сесії восьмого скликання Хорольської міської ради від 19.04.2023 пам`ятка прийнята у власність Хорольської міської ради з подальшою передачею на баланс відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради. Попри вказане, державна реєстрація права власності на культову споруду Церкву Різдва у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за Хорольською міською радою не проведена. Відповідно до рішень Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області №8 від 08.12.2020 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» та № 20 від 23.12.2020 «Про внесення змін до рішення 1 сесії міської ради 8 скликання «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» від 08.12.2020 №8» визначено, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Клепачівської сільської ради Хорольського району. Крім цього, рішенням Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 2001 від 19.04.2023 «Про прийняття на баланс комунального майна» балансоутримувачем споруди церкви Різдва Христового у селі Вергуни визначено відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради. На вказану культову споруду - Церкву Різдва, розташованої по вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни, 21.03.2018 виготовлено технічний паспорт та в подальшому у 2019 році складено облікову картку. Відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів № 247 від 23.04.1982 Про затвердження переліку пам`яток Історії та культури області, взятих на державний облік і охорону до такого переліку внесено пам`ятник архітектури Церкву Різдва, розташовану у с. Вергуни. Станом на сьогодні пам`ятка архітектури національного значення Церква Різдва за адресою: с. Вергуни Лубенського району, вул. Вишнева, 9а, не втратила свого статусу та не виключена з об`єктів культурної спадщини. Так, відповідно до листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації від 18.09.2023 за вих. № 01-20/1726 зазначена пам`ятка не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, проте згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Враховуючи зазначене, Церква Різдва у с. Вергуни є пам`яткою культурної спадщини національного значення.
		Між Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації та відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради укладений договір №53 від 25.01.2024 на пам`ятку архітектури національного значення Церкву Різдва у с. Вергуни. Листом №01- 18/198 від 26.01.2024 Департамент звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики України з метою погодити зазначений охоронний договір. Відповідь очікується. Водночас, відповідно до Акту технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини № 18 від 11.09.2019, складеного за участю представника Територіальної громади села Вергуни в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, начальника відділу освіти та культури Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області та генерального директора ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ, про те, що вказаного числа вказаними особами проведено огляд технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини Церкви Різдва Христового (Церква Різдва), що розташована за адресою: 37873, Полтавська область, Хорольський район, с. Вергуни, вул. Вишнева, 9а, за висновками якого стан останньої незадовільний.
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.
		 12 липня 2024 року до суду надійшли пояснення щодо позову представника Міністерства культури та інформаційної політики України, відповідно до яких наголошено, що Рішенням Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 19.04.2023 №2001 «Про прийняття на баланс комунального майна» балансоутримувачем споруди Церкви Різдва у селі Вергуни визначено відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради. Між Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації та відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради укладений охоронний договір від 25.01.2024 №53 на пам`ятку архітектури національного значення Церкву Різдва у с. Вергуни. Листом від 04.03.2024 №11/35/780-24 Міністерство погодило вказаний договір. Зауважено, що ані згаданими ним законодавчими нормами, ані Державними будівельними нормами (зокрема, ДБН А.2.2-14:2016) чи іншими законодавчими актами присічні строки на виконання тих чи інших ремонтних та/або реставраційних робіт не встановлені. З огляду на наведене власник пам`ятки наразі вже має зобов`язання провести ремонтно-реставраційні роботі після отримання в установленому законодавством порядку погоджень та дозволів Міністерства, покладене на нього умовами охоронного договору від 25.01.2024 №53, а порядок та строки виконання таких робіт визначатимуться додатковими угодами до охоронного договору. Відтак, звернення прокурора з цим позовом не є доцільним з огляду на заявлений предмет спору, який фактично звернений на повторне покладення на відповідача обов`язків, які вже покладені на нього укладеним між позивачем і відповідачем охоронним договором. Разом з тим, у разі якщо відповідач не виконуватиме умови охоронного договору, позивач може заявити позов про зобов`язання виконати умови охоронного договору від 25.01.2024 №53 /а.с. 220-223, т.1/.
		 25 липня 2024 року до суду надійшли пояснення представника Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, відповідно до яких зазначено, що оскільки на пам`ятку архітектури національного значення церкву Різдва у с. Вергуни не було виготовлено облікової документації, та не виготовлено проекту землеустрою, відділ культури звернувся до Хорольської міської ради з проханням про виділення коштів на ці потреби. Рішенням сорок шостої позачергової сесії Хорольської міської ради № 2188 від 20 вересня 2023 року було внесено зміни в Комплексну Програму розвитку культури, туризму та охорони культурної спадщини на 2022-2024 роки та виділено кошти на виготовлення облікової документації на 2 об`єкти культурної спадщини національного значення, а саме Церкву Різдва і могилу Л.І. Боровиковського. В жовтні 2023 року відділ культури уклав договір із підрядною організацією на виготовлення облікової документації, яка на даний час виготовлена. Також відділ культури звернувся з листом до Хорольської міської ради щодо відведення земельних ділянок на об`єкти з охорони культурної спадщини, в тому числі і на церкву Різдва у селі Вергуни. Дане рішення № 2454 від 20 грудня 2023 року було прийняте на 51 сесії Хорольської міської ради восьмого скликання. Також у відповідь на лист відділу культури другим пленарним засіданням п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання було прийняте рішення №2728 від 05.07.2024 року "Про затвердження проектів землеустрою". Без вищевказаних рішень та виготовлених документів неможливе проведення реставраційних та відновлювальних робіт на вищезгаданому об`єкті. Тобто підготовча робота до проведення реставраційних робіт на об`єкт культурної спадщини Церква Різдва у селі Вергуни проводилася. Водночас, реставрація культової споруди, яка впродовж великого періоду часу є занедбаною та частково зруйнованою, на сьогодні потребує великих капіталовкладень, що в умовах воєнного стану є ускладненою. Територія поблизу церкви облаштована, навколо неї здійснюється прибирання та обкошування трави /а.с. 240-241, т.1/.
		 26 липня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких представник відповідача просив залишити позов без задоволення, посилаючись на той факт, що Рішенням Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від 19.04.2023 №2001 «Про прийняття на баланс комунального майна» балансоутримувачем споруди Церкви Різдва у селі Вергуни визначено відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області. Між Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації та відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області укладений охоронний договір від 25.01.2024 №53 на пам`ятку архітектури національного значення Церкву Різдва у с. Вергуни. Пунктом 12 охоронного договору передбачено зобов`язання власника пам`ятки, зокрема, невідкладно провести ремонтно-реставраційні роботи після отримання в установленому законодавством порядку погодження та дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України. З огляду на наведене в охоронному договорі від 25.01.2024 №53 вже є зобов`язання щодо проведення ремонтно-реставраційних робіт після отримання в установленому законодавством порядку погоджень та дозволів Міністерства культури та інформаційної політики України. Порядок та строки виконання таких робіт визначатимуться додатковими угодами до охоронного договору. Виходячи з вищевикладеного вважає, що за цим позовом повторно покладаються обов`язки щодо утримання пам`ятки, які вже передбачені в охоронному договорі від 25.01.2024 №53 /а.с. 42-43, т.2/.
		09 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь на пояснення сторін, відповідно до якої прокурор наполягаючи на раніше наведених аргументах, просив задовольнити позов у повному обсязі /а.с. 47-49, т.2/.
		Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації своїм правом надання заяви по суті справи не скористався.
		Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. 
		Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. 
		За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
		Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини. 
		Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у комунальній власності Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області перебуває культова споруда - Церква Різдва, загальною площею 342,1 кв.м., розташована по вул. Вишнева, буд. 9а, с. Вергуни, Хорольський район, Полтавська область /а.с. 52, т.1/. Рішенням Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області № 1078 від 26.07.2019 прийнято до комунальної власності Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області майно, а саме культову споруду - Церкву Різдва, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Хорольський район, с. Вергуни, вул. Вишнева, 9а. Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення Церква Різдва площею 342,1 кв.м., зареєстровано за Клепачівською сільською радою Хорольського району Полтавської області 01.08.2019 (реєстраційний номер нерухомого майна 1888478553248).
		Відповідно до рішень Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області №8 від 08.12.2020 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» та № 20 від 23.12.2020 «Про внесення змін до рішення 1 сесії міської ради 8 скликання «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Хорольської міської ради» від 08.12.2020 №8» визначено, що Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Клепачівської сільської ради Хорольського району /а.с. 188-195, т.1/.
		Рішенням Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області № 2001 від 19.04.2023 «Про прийняття на баланс комунального майна» балансоутримувачем споруди церкви Різдва Христового у селі Вергуни визначено відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради. На вказану культову споруду - Церкву Різдва, розташованої по вул. Вишнева, 9а, с. Вергуни, 21.03.2018 виготовлено технічний паспорт та в подальшому у 2019 році складено облікову картку /а.с. 197, т.1/.
		Відповідно до листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації №01-20/192 від 26.01.2024 рішенням сорок другої сесії восьмого скликання Хорольської міської ради від 19.04.2023 пам`ятка прийнята у власність Хорольської міської ради з подальшою передачею на баланс відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради /а.с. 136-137, т.1/.
		Постановою Ради Міністрів Української РСР № 970 від 24.08.1963 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» затверджено Список пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, до якого занесено Церкву Різдва, розташовану у с. Вергуни Полтавської області, дата спорудження самітника 1801 рік, охоронний номер пам`ятника 596.
		Як зазначено у позові відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів № 247 від 23.04.1982 Про затвердження переліку пам`яток Історії та культури області, взятих на державний облік" охорону до такого переліку внесено пам`ятник архітектури Церкву Різдва, розташовану у с. Вергуни. Станом на сьогодні пам`ятка архітектури національного значення Церква Різдва за адресою: с. Вергуни Лубенського району, вул. Вишнева, 9а, не втратила свого статусу та не виключена з об`єктів культурної спадщини.
		Між Департаментом культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації та відділом культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради укладений договір №53 від 25.01.2024 на пам`ятку архітектури національного значення Церкву Різдва у с. Вергуни /а.с. 227-228, т.1/.
		Відповідно до Акту технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини № 18 від 11.09.2019, складеного за участю представника Територіальної громади села Вергуни в особі Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області, начальника відділу освіти та культури Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області та генерального директора ПОГ «Інститут культурної спадщини» ВРОКСУ, про те, що вказаного числа вказаними особами проведено огляд технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини Церкви Різдва Христового (Церква Різдва), що розташована за адресою: 37873, Полтавська область, Хорольський район, с. Вергуни, вул. Вишнева, 9а. Внаслідок візуального обстеження пам`ятки встановлено, що загальний стан пам`ятки культурної спадщини незадовільний. Так, загальний стан зовнішніх архітектурно-конструктивних елементів незадовільний, частково втрачено. Загальний стан цоколю незадовільний, тиньк відсутній, штукатурка втрачена. Територія не упоряджена. Стіни цегляні, наявна велика деструкція цегли. Загальний стан та місцями зовнішніх стін незадовільний. Церква увінчана куполом з металевим хрестом. Хрест похилений. На куполі зафіксовано самосійна рослинність (дерева та чагарники), яка кореневою системою руйнує цегляну кладку та конструкції пам`ятки. Ззовні стіни потиньковані та пофарбовані в білий колір. Велика площа втрат тиньку та велика частина втрат зовнішнього оздоблення. Загальний стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів пам`ятки незадовільний. Так, загальний стан дерев`яних перекриттів з обрешіткою незадовільний. В центральній частині підлоги провал розміром 2x3 м. Загальний стан підлоги незадовільний. Загальний стан стовпів та колон незадовільний. Існуючі колони в незадовільному стані, тиньк та пофарбування втрачено, поверхня цегли пошкоджена. Дверні та віконні заповнення втрачено. Сходи відсутні. Монументальний живопис інтер`єру пам`ятки виконано на початку XX ст. в академічній манері, первісно займаючи всю площу стін та склепінь будівлі. Більша частина живопису втрачена. На сьогодні зберігся фрагментарно (близько 10-15%). Розписи церкви це окремі сюжетні сцени з зображенням житія Ісуса Христа та Богородиці, що збереглися, головним чином, в верхній частині барабану куполу, та зображення шанованих православних святих, розміщених на опорних стовпах першого ярусу (майже повністю втрачені). Композиції під купольного простору (16 сюжетів), що розміщено між та під вікнами барабану, розділено вертикальними профільованими пласкими пілястрами, вкритими фарбовим шаром білого кольору. Серед них зображення двонадесятих свят: Хрещення Господнього, Преображення, Стрітення, Вознесіння, Благовіщення Пресвятої Богородиці тощо. Розписи на цій ділянці збереглися тільки в верхній частині (близько 1/3 від загальної площі), нижня - втрачена до кладки. В центрі куполу на тлі яскравого сонця з променями зберігся фрагмент розпису із зображенням Святого Духа у вигляді голуба. У східній частині храму наявні фрагменти композиції «Таємна вечеря» (копія з відомої фрески Леонардо да Вінчі), конха, над віконним прорізом, прикрашена залишками сюжету Розп`яття Ісуса Христа. Дослідженням з`ясовано, що сюжетні сцени були поєднані з орнаментальними композиціями з використанням рослинних елементів. Нижня частина стін по всьому периметру має залишки панелі світло зеленого кольору. Загальний стан монументального живопису інтер`єру незадовільний. Простежуються значні втрати штукатурного та фарбового шару внаслідок порушення зв`язку між основою та кладкою стіни. В результаті потрапляння вологи ззовні та втрати в`язева відбувається процес вимивання пігментів фарбового шару, глибинна деструкція основи та осередки виносу водорозчинних солей з товщі кладки. На поверхні наявна сітка жорстокого кракелюру з підійнятими краями та осередками активного лущення фарби. Конструктивні тріщини в елементах архітектурних конструкцій супроводжуються відшаруваннями тиньку та живопису з загрозою нових осипань. Основною причиною руйнування стінопису - є зміни мікроклімату в інтер`єрі храму. Різкі коливання температури та вологості викликали зміни параметрів будівельних матеріалів та матеріалів живопису. Внаслідок атмосферних опадів та неналежного водовідведення волога через осередки ушкодження поверхні, не захищені віконні отвори та тріщини потрапляє в структурні шари живопису та вглиб кладки, провокуючи розвиток мікроорганізмів та подальшу руйнацію. Поверхня вкрита товстим шаром ущільненого забруднення. Часточки ущільненого поверхневого забруднення діють як абразиви та сприяють виникненню на поверхні фарбового шару численних мікроскопічних подряпин та тріщин, що полегшують проникання пару води та газів в більш глибокі шари живопису. Деякі з твердих часточок ґрунтових солей (хлориди та сульфати), що заносяться вітром, хімічно активні та гігроскопічні, тому здійснюють безпосередній вплив на пігменти фарбового шару, а також є осередками конденсації вологи на поверхні розписів. Крім того, органічні забруднення є додатковим поживним середовищем для мікроорганізмів /а.с. 117-121, т.1/.
		Вказане підтверджується також Актом технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини №53 від 20.01.2024 /а.с. 58-69, т.1.
		За твердженням позивача, наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам`ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності, відтак послугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Частинами четвертою та п`ятою статті 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
		Законом України від 20.09.2006 № 165-V "Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи" ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 (далі - Конвенція), відповідно до статті 3 якої кожна Сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.
		За змістом статті 1 Конвенції вираз "архітектурна спадщина" включає, зокрема, такі нерухомі об`єкти як пам`ятки, тобто усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.
		Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов`язується, зокрема, запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.
		Положеннями статті 10 Конвенції визначено, що кожна Сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка заохочує програми реставрації та підтримання в належному стані архітектурної спадщини.
		Відповідно до статті 15 Конвенції кожна Сторона зобов`язується утверджувати у громадській думці розуміння необхідності збереження архітектурної спадщини як елемента культурної самобутності і джерела натхнення і творчості для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.
		Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон від 08.06.2000 №1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (далі  Закон №1805-ІІІ).
		Відповідно до статті 1 Закону №1805-ІІІ консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.
		Ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об`єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об`єкта культурної спадщини.
		Реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.
		Згідно з пунктами 17 та 21 частини другої статті 5 Закону №1805-ІІІ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення; погодження охоронних договорів на пам`ятки національного значення.
		Пунктом 14 частини першої статті 6 Закону №1805-ІІІ визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить укладення охоронних договорів на пам`ятки.
		Відповідно до статті 6-1 Закону №1805-ІІІ дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно. Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини першої статті 17 Закону №1805-ІІІ пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності.
		Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом.
		Згідно зі статтею 23 Закону №1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.
		Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1805-ІІІ власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
		Крім того, за змістом статті 21 Закону №1805-ІІІ усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
		Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.
		Згідно з частиною першою статті 27 Закону №1805-ІІІ у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
		Отже, у разі небезпеки пошкодження, руйнування чи знищення пам`ятки архітектури обов`язок приведення її в належний стан в однаковій мірі покладається як на власника такої пам`ятки, так і на особу, в управлінні якої перебуває такий об`єкт.
		Положеннями статті 26 Закону №1805-ІІІ визначено, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних. Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 №1293) затверджений Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (далі  Порядок).
		Відповідно до пункту 1 Порядку охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі  пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.
		Пунктом 2 Порядку визначено, що власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Положеннями пункту 3 Порядку передбачено, що у разі, якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення, охоронний договір підписується органом охорони культурної спадщини, на території якого знаходиться пам`ятка, після погодження його з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
		Згідно з пунктом 5 Порядку в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Відповідно до пункту 8 Порядку зміни до укладених охоронних договорів, погоджені з відповідним органом охорони культурної спадщини, вносяться шляхом укладення додаткових угоді і набирають чинності з моменту їх підписання.
		При цьому Додатком до Порядку закріплена форма та зміст типового охоронного договору.
		Таким чином умови укладення, сторони, зміст та типові умови охоронного договору визначені законодавчо, а саме  нормами Закону №1805-ІІІ та Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини.
		 
		Вимоги до розроблення науково-проектної документації, які є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання у сфері збереження пам`яток архітектури визначені ДБН А.2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування", затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2016 № 337 (далі - ДБН А.2.2-14-2016).
		Підпунктом 3.11 пункту 3 ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково-проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.
		Склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам`ятки (підпункт 4.13 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016).
		За визначенням підпункту 4.6 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016 до науково-проектної документації, зокрема, належить проект.
		Підпунктом 9.1 пункту 9 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.
		З урахуванням наведеного, суд, не заперечуючи того факту, що власники пам`яток архітектури зобов`язані виконувати вимоги Закону №1805-ІІІ, зокрема, щодо підтримання належного стану таких пам`яток і в разі відсутності охоронного договору, зазначає, що аналіз положень Закону №1805-ІІІ та ДБН А.2.2-14-2016 свідчить про те, що приведення пам`ятки архітектури до належного стану є складним багатоетапним процесом, який передбачає необхідність розроблення відповідних проектів (консервації, реставрації, ремонту та ін.), яким передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, з отриманням відповідних дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та із залученням фахівців у відповідній сфері, які мають забезпечити виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.
		Також, не ставиться під сумнів ту обставину, що пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, що в свою чергу, обумовлює виникнення у відповідача обов`язку вживати необхідних заходів щодо приведення такої пам`ятки до належного стану.
		Разом з тим, варто наголосити, що спосіб виконання такого обов`язку має визначатися власником пам`ятки архітектури та відповідним органом охорони культурної спадщини, залежно від результатів обстеження та фахових висновків, на підставі погодженої науково-проектної документації.
		Суд зазначає, що заявлена прокурором вимога щодо зобов`язання відповідача привести до належного стану пам`ятку архітектури шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт не може бути задоволена, оскільки така вимога має загальний характер і не враховує технічних особливостей пам`ятки культурної спадщини (містобудування та архітектури) національного значення та реального стану, в якому перебуває зазначена пам`ятка.
		Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 520/10611/23.
		Так, представником третьої особи наголошувалось, що оскільки на пам`ятку архітектури національного значення церкву Різдва у с. Вергуни не було виготовлено облікової документації, та не виготовлено проекту землеустрою, відділ культури звернувся до Хорольської міської ради з проханням про виділення коштів на ці потреби. Рішенням сорок шостої позачергової сесії Хорольської міської ради № 2188 від 20 вересня 2023 року було внесено зміни в Комплексну Програму розвитку культури, туризму та охорони культурної спадщини на 2022-2024 роки та виділено кошти на виготовлення облікової документації на 2 об`єкти культурної спадщини національного значення, а саме Церкву Різдва і могилу Л.І. Боровиковського. В жовтні 2023 року відділ культури уклав договір із підрядною організацією на виготовлення облікової документації, яка на даний час виготовлена. Також відділ культури звернувся з листом до Хорольської міської ради щодо відведення земельних ділянок на об`єкти з охорони культурної спадщини, в тому числі і на церкву Різдва у селі Вергуни. Дане рішення № 2454 від 20 грудня 2023 року було прийняте на 51 сесії Хорольської міської ради восьмого скликання. Також у відповідь на лист відділу культури другим пленарним засіданням п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання було прийняте рішення №2728 від 05.07.2024 року Про затвердження проектів землеустрою. Без вищевказаних рішень та виготовлених документів неможливе проведення реставраційних та відновлювальних робіт на вищезгаданому об`єкті. Тобто підготовча робота до проведення реставраційних робіт на об`єкт культурної спадщини Церква Різдва у селі Вергуни проводилася. 
		Водночас, реставрація культової споруди, може здійснюватися лише на підставі розробленої та затвердженої уповноваженими органами проектно-кошторисної документації та лише після отримання відповідного дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України.
		З огляду на наведене власник пам`ятки наразі вже має зобов`язання провести ремонтно-реставраційні роботі після отримання в установленому законодавством порядку погоджень та дозволів Міністерства, покладене на нього умовами охоронного договору від 25.01.2024 №53, а порядок та строки виконання таких робіт визначатимуться додатковими угодами до охоронного договору.
		Відтак, звернення прокурора з цим позовом не є доцільним з огляду на заявлений предмет спору, який фактично звернений на повторне покладення на відповідача обов`язків, які вже покладені на нього укладеним між позивачем і відповідачем охоронним договором.
		Разом з тим, у разі якщо відповідач не виконуватиме умови охоронного договору, позивач може заявити позов про зобов`язання виконати умови охоронного договору від 25.01.2024 №53.
		Як зазначено представником відповідача пунктом 12 охоронного договору передбачено зобов`язання власника пам`ятки, зокрема, невідкладно провести ремонтно-реставраційні роботі після отримання в установленому законодавством порядку погодження та дозволу Міністерства культури та інформаційної політики України. З огляду на наведене в охоронному договорі від 25.01.2024 №53 вже є зобов`язання щодо проведення ремонтно-реставраційних робіт після отримання в установленому законодавством порядку погоджень та дозволів Міністерства культури та інформаційної політики України. Порядок та строки виконання таких робіт визначатимуться додатковими угодами до охоронного договору.
		Фактично, строк для негайного виконання ремонтно-реставраційних робіт розпочинається з моменту отримання погоджень та дозволів Міністерства культури та інформаційної політики України. 
		В той же час, станом на час звернення прокурора до суду із цим позовом до матеріалів такого позову ним не було надано доказів отримання відповідачем відповідних погоджень та дозволів Міністерства культури та інформаційної політики України для проведення ремонтно-реставраційних робіт. 
		Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, враховуючи підстави заявленого позову та визначений позивачем предмет, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
		Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 КАС України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області (вул. Старо-Троїцька, буд.13, м. Лубни, Полтавська область, 37500) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (вул. І.Франка, буд.19, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 43220275), Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, буд.45, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 02229741) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. 1 Травня, буд.1, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800, ідентифікаційний код 22528612), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Незалежності, буд.61, м. Хорол, Лубенський район, Полтавська область, 37800, ідентифікаційний код 22528612) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України. 
		 
		Головуючий суддя І.Г. Ясиновський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...