Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/2883/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.
Дата набрання законної сили: 29.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 120/2883/24 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна 
		Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 
		29 січня 2025 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Смілянця Е. С. 
		суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення по коригування митної вартості товару та картки відмови, 
		В С Т А Н О В И В :
		в березні 2024 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракс-Вінн", звернулось в суд з позовом до Вінницької митниці (відповідача) про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000024/1 від 07.02.2024 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2024/000131 від 07.02.2024.
		Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.07.2024 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем разом із митною декларацією № 24UA401020007050U0 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару. Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.
		Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
		Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що в процесі митного оформлення було встановлено, що в пакеті документів, наданих позивачем, відсутня міжнародна товаротранспортна накладна CMR, чим порушено вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України (неможливо перевірити місце завантаження товару, а також відповідно перевірити відповідність умовам поставки). Відповідач також вказує, що надана довідка про транспортні витрати від 06.02.2024 року № б/н містить фразу «Страхування транспортного засобу не проводилось», хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (ст. 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава-член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів).
		Вважає, що позивачем не надано документи, які, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ та ч. 1 та ч. 3 ст. 335 МКУ, в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості, а надані документи, згідно ч. 3 ст. 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
		У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що апеляційна скарга повторює текст рішення митниці про коригування митної вартості, однак не вказує, у чому саме помилка суду першої інстанції при розгляді справи та визнання протиправним рішення про коригування митної вартості. В апеляційній скарзі відсутні аргументи, яких саме порушень припустився суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову. Зокрема, в апеляційній скарзі відсутня оцінка висновків суду щодо прийняття такого доказу, як висновок Вінницької ТПП, яким підтверджено ціну контракту.
		Як встановлено судом першої інстанції 02.01.2024 між позивачем (покупець) та VICTORIA PKW/LKW GmbH (Німеччина) (продавець) укладено контракт № 01/01/2024.
		Згідно п. 1.1 контракту продавець виконує по замовленню покупця підбір та продаж покупцеві засобів наземного транспорту, їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так і таких, що були у використанні (товар), а покупець зобов`язується оплатити вартість товару.
		Загальна сума контакту складає 2 000 000 Євро (п. 1.3 контракту).
		Відповідно до п. 2.3 контракту товар поставляється своїм ходом або перевезенням до місця призначення представником продавця не пізніше 30 днів після підбору.
		Пунктами 4.1, 4.3, 4.4 контракту передбачено, що розрахунок за доставлений товар проводиться за безготівковим рахунком; умови оплати товару: оплата протягом 180 днів з моменту поставки товару (можлива передоплата); датою оплати вважається дата зарахування грошей на поточний рахунок продавця.
		Продавцем виставлено інвойс №AR.2024.24 від 01.02.2024 року на суму 5 500,00 Євро стосовно товару тягач сідельний, марка SCANIA, модель G440, календарний рік виготовлення 2013, номер шасі YS2G4X20009179502. Виставленням інвойсу визначено митну вартість товару за ціною договору.
		В подальшому, для здійснення митного оформлення отриманого товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 24UA401020007050U0, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 01.02.2024 року №AR.2024.24, контракт від 02.01.2024 року №01/01/24, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 24.01.2024 року №A005307TN24, довідка про транспортні витрати від 06.02.2024 року №Б/Н, копія митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 року №24DE560326108138B6.
		07.02.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000024/1, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено, що в процесі митного оформлення було встановлено, що в пакеті документів, наданих позивачем, відсутня міжнародна товаротранспортна накладна CMR, чим порушено вимоги ч. 1 та ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України (неможливо перевірити місце завантаження товару, а також відповідно перевірити відповідність умовам поставки). Надана довідка про транспортні витрати від 06.02.2024 року № б/н містить фразу «Страхування транспортного засобу не проводилось», хоча страхування на території ЄС є обов`язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (ст. 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава-член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів). 
		Отже, позивачем не надано документи, які, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 53 МКУ та ч. 1 та ч. 3 ст. 335 МКУ, в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості, а надані документи згідно ч. 3 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 року №476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів схожих за описом та країною походження, митне оформлення яких вже здійснено. В результаті порівняння рівня заявленої позивачем митної вартості товару «Сідельний тягач для перевезення напівпричепів; - марка: SCANIA; - модель: G440; - номер шасі: YS2G4X20009179502; - робочий об`єм циліндрів двигуна, см3: 12742; - потужність, кВт: 324; - календарний рік виготовлення: 2013; - модельний рік виготовлення: 2013; - дата першої реєстрації: 04.12.2013; - тип двигуна: дизельний…» з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.
		В той же час на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, тип кузова, рік виготовлення) сідлових тягачів за значно вищою вартістю, ніж заявлена декларантом. З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Враховуючи вищезазначене та положення ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ, 06.02.2024 року декларанту були направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів згідно ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ. Декларантом листами 07.02.2024 року були надіслані відповіді, що інші документи надаватись не будуть. У зв`язку з цим, були підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» транспортного засобу відповідно до статті VII ГАТТ. 
		Таким чином, враховуючи, що позивачем подано неповний пакет документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, а використані відомості для цілей визначення митної вартості не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовувалися другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МКУ. Митна вартість не могла бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (малі ідентичний термін та умови експлуатації, комплектацію, пробіг, технічний стан та ін.). Визначити митну вартість за другорядними методами (ст. 62 МКУ та ст. 63 МКУ) не було можливим з причин відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.
		Відтак, митна вартість визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ, а джерелом числового значення митної вартості є МД від 16.01.2024 року № UA204080/2024/000668, за якою оформлено за резервним методом товар «Сідельний тягач марки SCANIA, модель G410 бувший у використанні, ідентифікаційний номер (шассі) - НОМЕР_1 , для перевезення напівпричепів, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, двигун - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12742 см3, потужність - 302 KW, вантажопідйомність - 11,035 т, маса в разі максимального завантаження -18,600т, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення  2013, модельний рік виготовлення  2013. Країна виробник - Швеція» та складає 16000 Євро.
		Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401020/2024/000131.
		Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
		Так, згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
		Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
		За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
		Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
		Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
		Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,  банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності  інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування,  страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом  за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
		Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
		Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
		Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.
		Як встановлено судом першої інстанції, для здійснення митного оформлення отриманого відповідно до контракту від 02.01.2024 року №01/01/24 товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією 24UA401020007050U0, до якої були додані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) від 01.02.2024 №AR.2024.24, контракт від 02.01.2024 №01/01/24, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 24.01.2024 №A005307TN24, довідка про транспортні витрати від 06.02.2024 року №Б/Н, копія митної декларації країни відправлення від 02.02.2024 року №24DE560326108138B6.
		Водночас 07.02.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000024/1, яким були збільшені суми митних платежів.
		Відтак, митна вартість визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ, а джерелом числового значення митної вартості є МД від 16.01.2024 № UA204080/2024/000668, за якою оформлено за резервним методом товар «Сідельний тягач марки SCANIA, модель G410 бувший у використанні, ідентифікаційний номер (шассі) - НОМЕР_1 , для перевезення напівпричепів, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, двигун - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12742 см3, потужність - 302 KW, вантажопідйомність - 11,035 т, маса в разі максимального завантаження -18,600т, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення  2013, модельний рік виготовлення  2013. Країна виробник - Швеція» та складає 16000 Євро.
		У даній спірній ситуації відповідач, окрім іншого, вказав, що в пакеті наданих документів відсутня міжнародна товарно-транспортна накладна CMR, чим порушено вимоги ч. 1 та 3 ст. 335 Митного кодексу України.
		Однак, як вірно зазначає суд першої інстанції, такі доводи митного органу є безпідставними, оскільки доставка тягача сідельного, марки SCANIA, модель G440, календарний рік виготовлення 2013, номер шасі НОМЕР_2 здійснювалась самостійно ТОВ "Тракс-Вінн", що виключає необхідність в складенні відповідної товарно-транспортної накладної.
		При цьому, товарно-транспортна накладна є одним із доказів перевезення товару, однак не застосовується у разі перевезення власними силами.
		Відповідач також посилається на те, що взаємозв`язок між покупцем та продавцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, однак такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях без наведення належних та допустимих доказів.
		Стосовно використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації з відкритих інтернет-ресурсів, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися на інформації з відкритих інтернет-ресурсів, оскільки порядок використання таких даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
		При цьому, відомості з відкритих інтернет-ресурсів є інформативними та орієнтовними і не можуть бути повністю достовірними. Тобто, відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по його комплектності та технічному стану, тому, що ввозився позивачем. В свою чергу, ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів навіть в межах однієї категорії та марки може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.
		Крім того, можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо аргументів відповідача про страхування транспортного засобу, колегія суддів враховує, що таке страхування було здійснено продавцем, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, дозволом від 02.02.2024 року, оформленим Датським автомобільним агентством. 
		Зокрема, у вказаному дозволі зазначено, що транспортний засіб марки SCANIA, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , має чинну страховку цивільної відповідальності.
		За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас підстави для корегування митної вартості, на які зіслався відповідач в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
		В той же час, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка підлягала сплаті за товар, який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
		При цьому, відповідачем не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.
		Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 року справа № 809/872/17.
		При цьому, джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від 16.01.2024 № UA204080/2024/000668, за якою оформлено за резервним методом товар «Сідельний тягач марки SCANIA, модель G410 бувший у використанні, ідентифікаційний номер (шассі) - НОМЕР_1 , для перевезення напівпричепів, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, двигун - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 12742 см3, потужність - 302 KW, вантажопідйомність - 11,035 т, маса в разі максимального завантаження -18,600т, колісна формула - 4х2, календарний рік виготовлення  2013, модельний рік виготовлення  2013. Країна виробник - Швеція» вартістю 16000 Євро.
		Водночас, вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, комерційних умов тощо, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.
		Вищенаведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.
		Слід також враховувати, що Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
		Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.
		Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем разом із митною декларацією № 24UA401020007050U0 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.
		Разом з тим, відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.
		Отже, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
		Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий Смілянець Е. С.    Судді   Драчук Т. О.   Полотнянко Ю.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...