Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/4798/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.
Дата набрання законної сили: 30.01.2025
Номер судового провадження: К/990/29474/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/4798/23
		адміністративне провадження № К/990/29474/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Столичний пекарний дім»
		до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича,
		треті особи: Приватне акціонерне товариство «Українські хлібні традиції», Київська міська рада,
		про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
		за касаційною скаргою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Кушнової А.О. від 30 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Чаку Є.В., Єгорової Н.М., Коротких А.Ю., від 03 квітня 2024 року
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний пекарний дім» (далі - позивач, ТОВ «Столичний пекарний дім») звернулося до суду з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА)), державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) Пилипчука Віталія Анатолійовича (далі - Державний реєстратор), в якому просило:
		- скасувати рішення Державного реєстратора від 24 листопада 2022 року № 65566348 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
		- зобов`язати Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) зареєструвати за ТОВ «Столичний пекарний дім» право оренди земельної ділянки за адресою: місто Київ, вулиця Богатирська, 5, кадастровий номер 8000000000:78:045:0007.
		2.          На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Столичний пекарний дім» зазначало, що 30 грудня 2021 року набуло у власність комплекс будівель на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва, розміщену на земельній ділянці площею 3,0375 га, яку Відкрите акціонерне товариство «Київхліб» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Київхліб»; далі - АТ «Київхліб») раніше орендувало у територіальної громади відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного 13 серпня 2004 року з Київською міською радою. Державний реєстратор оскаржуваним рішенням відмовив у реєстрації права оренди з підстави подання документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав. На думку позивача, підстави для відмови в державній реєстрації прав, визначені статтею 24 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), не поширюються на реєстрацію права оренди земельної ділянки.
		Позивач вказував, що з переходом права власності на нежитлову будівлю до ТОВ «Столичний пекарний дім» перейшло право оренди земельної ділянки під будівлею, яке ВАТ «Київхліб» набуло у 2004 році. Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) є належним відповідачем, оскільки здійснює державну реєстрацію речових права та їх обтяжень.
		3.          Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) не визнав позов, у відзиві зазначав, що АТ «Київхліб» 01 грудня 2016 року відчужило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбітаплюс-V» (далі - ТОВ «Орбітаплюс-V») комплекс будівель на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва, а останнє 12 грудня 2016 року продало цей комплекс Товариству з обмеженою відповідальністю «Палмерон» (далі -                         ТОВ «Палмерон»), яке 30 грудня 2021 року передало комплекс будівель у власність позивача.
		Реєстрація права оренди земельної ділянки здійснюється одночасно з реєстрацією права власності на будівлю. Оскільки ТОВ «Орбітаплюс-V» і ТОВ «Палмерон», будучи власниками комплексу, не оформили права оренди на земельну ділянку в установленому законом порядку, то до ТОВ «Столичний пекарний дім» не перейшло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:045:0007.
		4.          Київська міська рада у відзиві на позов підтримала доводи Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА); додатково зазначала, що позивач може набути право користування земельною ділянкою шляхом подання до Міської ради клопотання про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі
		5.          Позивач у відповіді на відзиви зазначав, що за фактом набуття ТОВ «Столичний пекарний дім» права власності на комплекс будівель відбулася заміна сторони в укладеному 13 серпня 2004 року між АТ «Київхліб» та Київською міською радою договорі оренди земельної ділянки           № 78-6-00217, що є підставою для реєстрації відповідного речового права за позивачем.
		6.          Приватне акціонерне товариство «Українські хлібні традиції» (далі - ПрАТ «Українські хлібні традиції») просило задовольнити позовні вимоги, зазначаючи, що останнє повністю вибуло з орендних правовідносин та що ТОВ «Столичний пекарний дім» є законним орендарем земельної ділянки на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва.
		7.          Державний реєстратор просив відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що його дії не порушують права та інтереси позивача.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		8.          Київський окружний адміністративний суд рішенням від 30 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, задовольнив позов.
		9.          Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення тим, що державний реєстратор не мав підстав відмовляти ТОВ «Столичний пекарний дім» у реєстрації права оренди на земельну ділянку на підставі пункту 9 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, оскільки позивач подав заяву про державну реєстрацію до Центру надання адміністративних послуг відповідно до Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги». Невчинення ТОВ «Орбітаплюс-V» та ТОВ «Палмерон» дій щодо переходу права користування земельною ділянкою від відчужувача до набувача під час державної реєстрації речового права на об`єкт нерухомого майна не впливає на можливість вчинення таких дій ТОВ «Столичний пекарний дім». 
		Оскаржуваним рішенням державного реєстратора позивач позбавляється права на реєстрацію права  оренди земельної ділянки, на якій розміщується належний ТОВ «Столичний пекарний дім» об`єкт нерухомості.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		10.          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		11.          ТОВ «Столичний пекарний дім» подало відзив, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		12.          Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували підпункт 9 частини першої статті 24, частини четвертої статті 31-6 Закону № 1952-IV, а Верховний Суд раніше не викладав висновок щодо особливостей проведення реєстраційних дій щодо переходу речових прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт  нерухомого майна.
		На думку Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА), державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки)  має  проводити приватний нотаріус, який посвідчував договір купівлі-продажу від 30 грудня 2021 року про придбання                          ТОВ «Столичний пекарний дім» комплексу будівель на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва, а не державний реєстратор.
		13.          ТОВ «Столичний пекарний дім» у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що частина четверта статті 31-6 Закону № 1952-IV не підлягає застосуванню до спірних правовідносин; Господарський суд міста Києва у рішенні від 25 жовтня 2023 року у справі № 910/6707/23  встановив обставину, що ТОВ «Столичний пекарний дім» набуло право оренди земельної ділянки у зв`язку з набуттям права власності на комплекс будівель.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		14.          Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) 26 липня 2024 року подав касаційну скаргу.
		15.          Верховний Суд ухвалою від 08 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі.
		16.          ПрАТ «Українські хлібні традиції» та Київська міська рада 08 серпня 2024 року отримали в електронні кабінети копію зазначеної ухвали, проте не скористалися правом подати відзиви на касаційну скаргу.
		17.          ТОВ «Столичний пекарний дім» 16 серпня 2024 року подало відзив на касаційну скаргу.
		18.          Державний реєстратор 05 вересня 2024 року отримав копію ухвали про відкриття касаційного провадження, що підтверджується рекомендованим повідомленням з ідентифікатором 0600281952665, проте не подав відзив на касаційну скаргу.
		19.          Верховний Суд ухвалою від 29 січня 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 30 січня 2025 року.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		20.          Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 13 серпня 2004 року Київська міська рада як орендодавець та  ВАТ «Київхліб» як орендар уклали строком на 25 років договір оренди земельної ділянки, розташованої на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:78:045:0007, площею 3,0375 га.
		21.          01 грудня 2016 року АТ «Київхліб» і ТОВ «Орбітаплюс-V» уклали договір купівлі-продажу майнового комплексу - Хлібокомбінату № 10, загальною площею 16587,7 кв. м, розташованого на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва.
		22.          12 грудня 2016 року ТОВ «Орбітаплюс-V» продало цей же майновий комплекс                      ТОВ «Палмерон».
		23.          28 грудня 2021 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) наказом № 1839 присвоїв окремі адреси для будівель, розташованих на вулиці Богатирській, 5 в Оболонському районі міста Києва: для адміністративно-побутового комплексу літ. А - вулиця Богатирська, 5-А; для головного виробничого корпусу, складу матеріалів (підвалу) (літ. Б), нежитлової будівлі (літ. В), нежитлової будівлі (літ. Г), нежитлової будівлі (літ. Д), нежитлової будівлі (літ. Е), нежитлової будівлі (літ. Є), нежитлової будівлі (літ. Ж), нежитлової будівлі (літ. К), нежитлової будівлі (літ. Л), нежитлової будівлі (літ. М), нежитлової будівлі (літ. Н) - вулиця Богатирська, 7.
		24.          30 грудня 2021 року ТОВ «Палмерон» уклало з ТОВ «Столичний пекарний дім» договір купівлі-продажу комплексу будівель, розміщених на вулиці Богатирській, 7 в Оболонському районі міста Києва, та договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. А, розміщеної на вулиці Богатирській, 5-А в Оболонському районі міста Києва. Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г.
		25.          18 листопада 2022 року ТОВ «Столичний пекарний дім» подало до Центру надання адміністративних послуг Подільської районної у місті Києві державної адміністрації заяву про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельною ділянкою, площею 3,0375 га, кадастровий номер: 8000000000:78:045:0007.
		26.          24 листопада 2022 року Державний реєстратор прийняв рішення  № 65566348 про відмову ТОВ «Столичний пекарний дім» у державній реєстрації іншого речового права відповідно до пункту 9 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV у зв`язку з поданням документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав.
		27.          ТОВ «Столичний пекарний дім» оскаржило це рішення державного реєстратора до суду, вважаючи його протиправним.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		28.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.
		29.          Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		30.          Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		31.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		32.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		33.          Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.
		34.          Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;                  8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;                           10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		35.          Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		36.          Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		37.          Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у редакції Закону України від 08 вересня 2021 року № 1720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв`язку з переходом прав на об`єкт нерухомого майна, який на ній розміщено» (далі - Закон № 1720-IX) до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.
		38.          Практика Верховного Суду стосовно застосування цієї статті Кодексу сформована, зокрема у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 260/3056/20.
		39.          Частинами першою та другою статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у редакції Закону № 1720-IX передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. 
		До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
		Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		40.          Практика Верховного Суду стосовно застосування цієї статті Кодексу сформована, зокрема у постановах від 09 листопада 2018 року у справі № 127/14017/17, від 20 березня           2018 року у справі № 446/1384/17, від 19 червня 2019 року у справі № 2340/3649/18 та від 25 жовтня 2019 року у справі № 820/3874/16.
		41.          Таким чином, при набутті права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва) одночасно відбувається перехід права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений цей об`єкт.
		42.          Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у нормах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, а також і в інших положеннях законодавства фактично закріплений принцип «superficies solo cedit» - збудоване на поверхні слідує за нею, який є одним із основоположних принципів земельного, а також цивільного законодавства (постанови від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, від 03 квітня 2019 року в справі № 921/158/18, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19, від 20 липня 2022 року в справі № 923/196/20).
		43.          Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина четверта статті 334 ЦК України).
		44.          Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абзац другий частини першої статті 1 Закону                     № 1952-IV).
		45.          Практика Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформована, зокрема у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 826/2693/17, від 20 березня 2018 року у справі № 815/2243/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 813/3958/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 810/241/15, від 15 травня 2018 року у справі № 2018/17501/2012, від 19 червня 2018 у справі № 826/10187/16, від 03 жовтня 2024 року у справі № 400/10840/21, від 04 грудня                 2024 року у справі № 420/21964/23, від 09 грудня 2024 року у справі № 260/10888/23.
		46.          Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (абзац 7 частини другої статті 4 Закону № 1952-IV).
		47.          Правові питання переходу прав на земельну ділянку разом із набуттям права власності на нерухоме майно врегульовані статтею 31-6 Закону № 1952-IV «Особливості проведення реєстраційних дій щодо переходу речових прав на земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва», якою було доповнено зазначений Закон з 20 серпня 2021 року.
		48.          У частині четвертій статті 31-6 Закону № 1952-IV в редакції Закону України від 08 серпня 2021 року № 1720-IX з урахуванням змін, внесених Законом № 1892-IX, чинній з 10 грудня              2021 року, передбачено, що державна реєстрація переходу права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщений на земельній ділянці будь-якої форми власності, яка перебувала у користуванні (на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію) відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, проводиться одночасно із державною реєстрацією переходу права користування такою земельною ділянкою від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до його набувача. 
		Про перехід відповідного права державний реєстратор зобов`язаний негайно повідомити орендодавця, особу, яка передала земельну ділянку в користування на праві емфітевзису, суперфіцію (якщо інформація про його місце проживання (місцезнаходження) міститься у Державному реєстрі прав) поштовим відправленням або електронною поштою.
		49.          Отже, державна реєстрація переходу права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, іншу будівлю, споруду чи об`єкт незавершеного будівництва), розміщений на земельній ділянці, проводиться одночасно з державною реєстрацією переходу права користування земельною ділянкою (оренда, емфітевзис, суперфіцій).
		50.          У пояснювальній записці до проєкту Закону № 1720-IX, яким одночасно вносилися зміни до статті 377 ЦК України, статті 120 ЗК України та вводилася новела статті 31-6 Закону № 1952-IV, зазначалося, що метою таких змін є впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав, коли реєстраційна дія проводиться нотаріусом, який посвідчив відповідний документ щодо речового права.
		51.          Договори про відчуження нерухомого майна (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання, спадковий договір), передбачені статтями 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 ЦК України, підлягають нотаріальному посвідченню.
		52.          Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
		53.          Абзацом першим пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року      № 1127, визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
		54.          Отже, реєстрація речових прав на земельну ділянку проводиться державним реєстратором органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, або нотаріусом, якщо він посвідчував договір, що став підставою для виникнення або переходу права власності на об`єкт нерухомості.
		55.          З огляду на статтю 31-6 Закону № 1952-IV державну реєстрацію права оренди земельної ділянки має здійснювати той самий суб`єкт, що реєстрував перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), що знаходиться на такій земельній ділянці.
		56.          Тобто, у разі, якщо нотаріус реєстрував перехід права власності на будівлю (наприклад, у рамках посвідчення договору купівлі-продажу), то він же має провести реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки.
		57.          Закон № 1952-IV не розділяє цих реєстраційних дій, тому державний реєстратор не має права продовжувати процедури, коли нотаріус вже виконав частину реєстраційних дій, пов`язаних з переходом прав на нерухомість.
		58.          З огляду на це, Верховний Суд доходить висновку, що реєстрація похідних речових прав (оренди) проводиться одночасно з основним правом (правом власності), і ця дія належить до компетенції одного суб`єкта реєстрації.
		59.          Оскільки перехід до ТОВ «Столичний пекарний дім» права власності на будівлі зареєстрував приватний нотаріус, саме він мав зареєструвати похідне речове право (оренду земельної ділянки), а не державний реєстратор.
		60.          Пунктом 9 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав є документи, подані до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса.
		61.          У разі, якщо заявник звернувся до державного реєстратора для реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, право власності на яке вже зареєстрував нотаріус, то реєстратор має підстави відмовити у проведенні реєстраційної дії відповідно до пункту 9 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV.
		62.          Також Верховний Суд звертає увагу на те, що 15 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон               № 2073-IX), який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону № 2073-IX).
		63.          Частиною першою та п`ятою статті 21 «Компетенція адміністративного органу» Закону         № 2073-IX передбачено, що адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція). 
		Під час ініціювання або початку адміністративного провадження адміністративний орган перевіряє наявність у нього предметної та територіальної компетенції для прийняття рішення з питання, що розглядається.
		64.          У такому разі реєстрація державним реєстратором права оренди, якщо перехід права власності на будівлю реєстрував нотаріус, є виходом реєстратором за межі повноважень, щодо чого стаття 19 Конституції України та Закон № 2073-IX встановлюють заборону. 
		65.          У справі, що розглядається, державний реєстратор відмовив ТОВ «Столичний пекарний дім» у реєстрації права оренди на земельну ділянку, на якій розташовано  комплекс будівель, набутий останнім у власність відповідно до договору купівлі-продажу від 30 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чайкою І.Г.
		66.          Встановлення у справі таких обставин свідчить про помилковість висновку судів попередніх інстанцій, що державний реєстратор не мав підстав відмовляти ТОВ «Столичний пекарний дім» у реєстрації права оренди на земельну ділянку відповідно до пункту 9 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV.
		67.          Також Верховний Суд вважає необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що державний реєстратор позбавив позивача права на реєстрацію права оренди земельної ділянки, оскільки ТОВ «Столичний пекарний дім» може звернутися до нотаріуса, який виконував реєстрацію переходу права власності на комплекс будівель, для реєстрації похідного речового права.
		68.          Оцінюючи аргументи позивача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, стосовно рішення Господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2023 року у справі № 910/6707/23, яким ТОВ «Столичний пекарний дім» відмовлено у задоволенні позову щодо визнання укладеною з Київською міською радою додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДАї) від 23 вересня 2004 року № 78-6-00217, Суд виходить з такого.
		69.          У справі, що розглядається, не оспорювався факт набуття ТОВ «Столичний пекарний дім» права оренди земельної ділянки та не встановлювалося обставин, які б спростовували обставини, встановлені у справі № 910/6707/23.
		70.          З огляду на це, посилання позивача на рішення Господарського суду м. Києва у справі     № 910/6707/23 не може бути визнане преюдиційним, оскільки зазначена справа стосувалася зобов`язання Київської міської ради укласти додаткову угоду, а не питання реєстрації права оренди.  
		71.          Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, за результатами розгляду справи мали відмовити  ТОВ «Столичний пекарний дім» у задоволенні позову щодо визнання протиправними дій державного реєстратора та зобов`язання виконавчий орган міської ради зареєструвати відповідне речове право.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		72.          Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		73.          Верховний Суд вважає, що немає потреби направляти справу на новий розгляд відповідно до статті 353 КАС України, оскільки фактичні обставини у справі встановлені  належним чином і не потребують додаткового з`ясування та оцінки доказів.
		74.          За таких обставин, касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) слід задовольнити, рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня    2024 року - скасувати, з ухваленням нового рішення про відмову ТОВ «Столичний пекарний дім» у задоволенні позову.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		75.          Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		76.          Проте при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України).
		77.          Департамент земельних ресурсів Київської міської ради (КМДА) у касаційній скарзі просить стягнути відшкодування судових витрат, не пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
		78.          Тому ухвалення Верховним Судом рішення на користь суб`єкта владних повноважень не дає підстав для нового розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.
		Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в справі № 320/4798/23 скасувати.
		Ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Столичний пекарний дім» у задоволенні позову до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Пилипчука Віталія Анатолійовича про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач:                                                                                                           Я.О. Берназюк
		Судді:                                                                                                                          С.М. Чиркін
		                                                                                                                                                                                                   В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...