Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/42973/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 31.01.2025. Зареєстровано: 01.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2025.
Дата набрання законної сили: 31.01.2025
Номер судового провадження: К/990/31485/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 320/42973/23
		адміністративне провадження № К/990/31485/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Білак М.В., Жука А.В., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/42973/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України
		про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович,
		на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року (головуюча суддя: Кушнова А.О.)
		і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року (суддя-доповідач: Бєлова Л.В., судді: Аліменко В.О., Мельничук В.П.),
		 
		УСТАНОВИВ:
		І. Історія справи
		У листопаді 2023 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, у якому просив суд:
		- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року до 27 січня 2020 року включно;
		- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 3186,21 грн в місяць у загальній сумі: 72871,71 грн за період з 1 березня 2018 року до 27 січня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що в поданій позовній заяві підпис представника позивача Дяченка О.В. є друкованою копією, а не оригіналом, що є порушенням вимог встановлених до оформлення документів.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна заява, є такою, що не підписана уповноваженою особою позивача, оскільки не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав, що є підставою для повернення позовної заяви. 
		Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій  норм процесуального права.
		Так, касатор стверджує, що подану до суду першої інстанції позовну заяву підписано електронно-цифровим підписом, у зв`язку з чим судами попередніх інстанцій при поверненні позовної заяви було помилково застосовано положення пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України. Крім того, скаржник посилається на неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 560/11012/22. 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		Відповідач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження доставлено відповідачу 27 серпня 2024 року о 22:04 год.
		ІІ. Мотиви Верховного Суду
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
		Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26 серпня 2024 року касаційне провадження у цій праві відкрите з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 328 КАС України.
		Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень, колегія суддів виходить із такого.
		Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Правилами статті 161 КАС встановлено вимоги до позовної заяви.
		Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 161 КАС України).
		У відповідності до вимог частини десятої статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (частина десята статті 44 КАС України).
		Згідно з наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2020 року №144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
		Відповідно до вимог пункту 5.22 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій - на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище. Підпис розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків.
		Тобто підпис повинен бути власноручний. Відтворення підпису з допомогою факсиміле або технічних засобів (сканування, копіювання) не допускається.
		Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
		Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
		«Особисто здійснювати» означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.
		Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
		Водночас, нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом, як і не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання заяви уповноваженою особою, а тому подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа.
		Так, повертаючись до обставин цієї справи варто нагадати, що приймаючи оскаржуване судове рішення, окружний суд встановив, що в поданій позовній заяві підпис представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дяченка Олексія Володимировича є друкованою копією, а не оригіналом, що не може підтверджувати повноваження особи, якою подано позов. 
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції і залишаючи його без змін,  погодився з висновками суду першої інстанції щодо неналежного оформлення позовної заяви, оскільки подана позовна заява не містить оригіналу підпису представника позивача.
		Водночас, скаржник у касаційній скарзі, не погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій вказує, що позовну заяву подано представником позивача через підсистему «Електронний Суд» та така заява підписана електронним цифровим підписом.
		Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в обґрунтування незгоди із висновками суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування таких обставин.
		Так, згідно з приписами частин 7-8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
		Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
		Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд».
		Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 16 лютого 2022 року у справі №640/19572/21 від 23 лютого 2022 року у справі №520/15776/21.
		Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року №2155-VIII визначено, що електронний підпис - це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.
		Звідси слідує, що електронний підпис в силу особливостей його створення та використання застосовується виключно при підписанні документів в електронній формі. 
		Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21 листопада 2023 року ОСОБА_1 через свого представника Дяченка Олексія Володимировича звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою у цій справі. Позовна заява подана представником позивача безпосередньо до суду першої інстанції (нарочно).
		Оскільки позовна заява ОСОБА_1 подана до окружного суду саме у паперовій (письмовій) формі, що не було спростовано в ході розгляду справи, то вона мала б містити саме власноручний підпис особи, яка її подала. 
		Отже, доводи апелянта про те, що позивач звернувся до суду першої інстанції через підсистему «Електронний Суд», що свідчить про підписання адміністративного позову електронним цифровим підписом, не знайшли свого підтвердження.
		Також колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31 серпня 2023 року у справі №560/11012/22, оскільки у межах зазначеної справи досліджувалося питання наявності електронного цифрового підпису при подачі процесуального документа, а саме апеляційної скарги, через систему "Електронний суд". Указане не корелюється із обставинами справи, що переглядається.
		Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої й апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
		Підсумовуючи викладене, Верховний Суд доходить висновку, що окружний суд, повертаючи позовну заяву з підстав того, що в поданій позовній заяві підпис представника позивача Дяченка Олексія Володимировича є друкованою копією, а не оригіналом, правильно застосував положення пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович, залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		……………………………………
		……………………………………
		……………………………………
		Н.М. Мартинюк
		М.В. Білак 
		А.В. Жук,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...