Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 485/742/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 03.02.2025. Зареєстровано: 03.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/485/26/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024150000000007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 485/742/24
		Провадження №1-кп/485/26/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 лютого 2025 року         м.Снігурівка 
		 
		Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання - ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
		за участю потерпілих - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спеціального судового провадження в залі суду м.Снігурівка кримінальне провадження № №42024150000000007 по обвинуваченню
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця збройних сил Російської Федерації, 
		за ч.1 ст.438 КК України,
		встановив:
		Загальновідомим є факт того, що з 19 лютого 2014 року представниками Російської Федерації (далі - рф) розпочато збройне вторгнення збройних сил рф (далі - зс рф) на територію України, яке з 24 лютого 2022 року переросло в широкомасштабне збройне вторгнення на територію України. У результаті збройної агресії рф проти України частина територій України опинилася під окупацією рф. 
		З 24 лютого 2022 Указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України введено в Україні воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час. 
		У ході ведення активних бойових дій, з метою подальшого руху зс рф у напрямку міста Миколаєва та забезпечення подолання супротиву Збройних сил України на території Миколаївської області, військовослужбовцями зс рф з 19.03.2022 року взято під контроль місто Снігурівка Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, яке у відповідності до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», у період часу з 19.03.2022 по 11.11.2022 перебувало під тимчасовою окупацією рф.
		Серед підрозділів зс рф, які здійснили незаконну тимчасову окупацію міста Снігурівка Снігурівської міської територіальної громади Баштанського району Миколаївської області, перебували військовослужбовці  НОМЕР_1 загону спеціального призначення «ІНФОРМАЦІЯ_9» (ВЧ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) Уральського округу військ національної гвардії рф (далі - 23-й загін особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_9»).
		Таким чином, з 19 лютого 2014 року до цього часу триває міжнародний збройний конфлікт, викликаний збройною агресією Російської Федерації проти України, окупацією частини території України, що вказує на поширення дії на території України законів та звичаїв війни (норм міжнародного гуманітарного права).
		Відповідно до ст. 4 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року (далі - Четверта Женевська конвенція), особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є. 
		Відповідно до ст. 31 Конвенції, жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей.
		Стаття 32 Конвенції визначає, що високі Договірні Сторони спеціально дають згоду на те, що їм забороняється застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Згідно ст.146 Конвенції кожна Висока Договірна Сторона вживає заходів, необхідних для припинення всіх дій, які суперечать положенням цієї Конвенції, крім серйозних порушень визначених наступною статтею.
		У ст. 147 Конвенції зазначається, що серйозні порушення, про які йдеться в попередній статті, становлять такі порушення, що охоплюють такі дії, якщо їх здійснено проти осіб або власності, які перебувають під захистом цієї Конвенції: умисне вбивство, тортури або нелюдяне поводження, зокрема біологічні експерименти, які умисно спричинять великі страждання чи серйозні травми тілу чи здоров`ю, нелегальна депортація чи переведення або нелегальне ув`язнення особи, що перебуває під захистом, примушення особи, що перебуває під захистом, служити в збройних силах ворожої держави, або умисне відбирання в особи, що перебуває під захистом, прав на справедливий і офіційний судовий процес, рекомендований цією Конвенцією, захоплення полонених і широкомасштабне руйнування і привласнення власності, не виправдане воєнною необхідністю, і здійснюване незаконним чином і безцільно.
		       Відповідно до підпункту а. 2 пункту а частини 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року (далі - ДП 1), катування усіх видів - фізичні чи психологічні - є забороненими в будь-який час і в будь-якому місці. 
		Суд визнав доведеним, що на порушення вище зазначених положень міжнародного гуманітарного права військовослужбовець збройних сил Російської Федерації, командир 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи 20.03.2022, у першій половині дня (більш точного часу не встановлено) за адресою: будинок АДРЕСА_3 , віддав наказ на нелегальне ув`язнення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , тим самим вчинив дії, які виразились у відданні наказу на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чим порушив вимоги ст. 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, заподіяння психологічних страждань (імітування розстрілу, погроза вбивством) потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , здійснення катування (жорстоке поводження з цивільним населенням) потерпілих з метою отримання інформації на користь окупаційних військ, за наступних обставин.
		Так, 20.03.2022, у першій половині дня, більш точного часу не встановлено, командир 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_8 , будучи озброєними, разом з іншими невстановленими на цей час досудовим розслідуванням військовослужбовцями зс рф проводячи "фільтраційні заходи" та обшуки домоволодінь місцевих мешканців, прибув за місцем мешкання співробітників поліції відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 . 
		В цей час на території домоволодіння за вищевказаною адресою, окрім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували інші співробітники поліції, а саме: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які перебували у цивільному одязі, без спеціальних засобів та вогнепальної зброї, які військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань України не були, участі в активних бойових діях не приймали, а отже перебували під захистом "Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни" та інших законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, про що ОСОБА_8 було достеменно відомо.
		В силу займаної посади командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9"»  ОСОБА_8 , перебуваючи на території домоволодіння родини ОСОБА_5 за вищевказаною адресою, віддав усний наказ іншим невстановленим на цей час досудовим розслідуванням військовослужбовцям зс рф, що прибули з ним у кількості не менше 6-7 осіб, нелегально ув`язнити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . 
		Так, невстановлені військовослужбовці зс рф, на виконання наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув`язнення ОСОБА_5 , якого фізично примусили підкоритись їх волі, затягли потерпілого до кімнати вітальні житлового будинку за вищевказаною адресою, де розташували на колінах обличчям до стіни та наносили удари по тулубу прикладами автоматичної зброї, запитуючи про місцезнаходження табельної зброї та наявності татуювань на тілі останнього. 
		В подальшому, ОСОБА_8 наказав невстановленим військовослужбовцям зс рф роздягнути ОСОБА_5 до спідньої білизни з метою перевірки наявності на його тілі татуювань, що на виконання наказу командира військовослужбовці зс рф зробили, після чого знову розмістили потерпілого у попереднє положення, на коліна обличчям до стіни, продовжуючи хаотично наносити йому удари прикладами автоматичної зброї та запитуючи про зброю, місце розташування ЗСУ.
		Далі, ОСОБА_8 , розуміючи, що перед ним перебуває особа, яка, у відповідності до норм міжнародного гуманітарного права є цивільною особою, захищена Женевськими конвенціями та додатковими протоколами до них, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою залякування потерпілого ОСОБА_5 та встановлення інформації на користь зс рф, із застосуванням невстановленої під час проведення досудового розслідування вогнепальної зброї, здійснив не менше 2 пострілів біля голови останнього, з правої сторони (імітуючи його розстріл), тим самим завдавши психологічних страждань потерпілому ОСОБА_5 , таким чином здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням).
		В подальшому, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням військовослужбовці зс рф у кількості не менше 2-х осіб, затулили потерпілому ОСОБА_5 рот шкарпетками, щоб останній не кричав та не говорив нічого і перемістили потерпілого до спальної кімнати вищевказаного будинку, де розмістивши його на ліжку, обличчям до низу зав`язали позаду окремо руки та ноги, знайденими у кімнаті ременями і зафіксувавши вже зав`язані кінцівки між собою (у формі "човника"), розвернули потерпілого обличчям та частиною тулуба на край ліжка, таким чином, щоб потерпілий знаходився половиною тіла на ліжку, а верхньою половиною тіла утримував себе в напрузі над підлогою та розмістили перевернутий догори ніжками табурет під його обличчям та верхньою частиною тіла. В такому положенні, роздягнений до спідньої білизни з шкарпетками в роті, перебуваючи в постійній напрузі тіла, потерпілий перебував деякий час, під час чого військовослужбовці зс рф продовжували ставити йому запитання про місце розташування позицій ЗСУ, ТрО, зброю та відношення потерпілого до ЗСУ. 
		Таким чином, невстановлені військовослужбовці зс рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув`язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням фізичних (побоїв та тілесних ушкоджень) та психологічних страждань (погроза вбивством) потерпілому ОСОБА_5 , здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
		Через деякий час, не досягши бажаного та не отримавши відповіді на запитання, невстановлені військовослужбовці зс рф наказали ОСОБА_5 одягнутися та вивели на подвір`я домоволодіння з зав`язаними попереду ременем руками. 
		Окрім того, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням військовослужбовці зс рф, на виконання усного наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув`язнення ОСОБА_9 , якого фізично примусили підкоритись їх волі, затягли до іншої кімнати будинку за вищевказаною адресою, а саме приміщення кухні, де розташували у положенні стоячи на колінах, обличчям до стіни, руками за спиною та наносили удари по тулубу і нижнім кінцівкам, ставлячи потерпілому запитання про зброю, місце розташування ЗСУ, коректувальників артилерійського вогню. 
		Таким чином, невстановлені військовослужбовці зс рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув`язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням фізичних (побоїв та тілесних ушкоджень) потерпілому ОСОБА_9 , здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
		В подальшому, ОСОБА_8 , зайшовши до приміщення кімнати, де перебував у вищеописаному положенні ОСОБА_9 , та розуміючи, що перед ним перебуває особа, яка, у відповідності до норм міжнародного гуманітарного права є цивільною особою, захищена Женевськими конвенціями та додатковими протоколами до них, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, з метою залякування потерпілого ОСОБА_9 та встановлення інформації на користь зс рф, із застосуванням невстановленої під час проведення досудового розслідування холодної зброї, у вигляді ножу, приставив його до горла потерпілого погрожуючи вбивством останньому та повідомив, що застрелив його товариша у сусідній кімнаті, тим самим завдавши психологічних страждань потерпілому ОСОБА_9 , таким чином здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням). Не досягнувши бажаного та не отримавши відповіді на запитання про місце розташування ЗСУ, ТрО, коригувальників та іншого, потерпілого вивели до подвір`я домоволодіння під супроводом військовослужбовців зс рф.
		Окрім того, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням військовослужбовці зс рф, на виконання усного наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув`язнення ОСОБА_7 , якого фізично примусили підкоритись їх волі, затягли до приміщення гаражу на території домоволодіння за вищевказаною адресою, розмістивши у положенні стоячи на колінах, з руками піднятими догори, хаотично наносили по тулубу потерпілого та у грудну клітину удари і ставили питання про коректувальників артилерійського вогню.
		В подальшому один із невстановлених військовослужбовців зс рф, який стояв позаду потерпілого ОСОБА_7 здійснив не менше 2 пострілів з невстановленої на даний час автоматичної вогнепальної зброї, біля голови потерпілого, а саме лівого вуха, (імітуючи його розстріл), тим самим завдавши психологічних страждань потерпілому ОСОБА_7 здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), після чого інший невстановлений військовослужбовець зс рф, підійшов позаду потерпілого та із застосуванням невстановленої під час проведення досудового розслідування холодної зброї, у вигляді ножу, приставив його до горла потерпілого та з метою залякування ОСОБА_7 і встановлення інформації на користь зс рф погрожував вбивством, таким чином здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вказані дії невстановленим військовослужбовцем зс рф були здійснені по відношенню до потерпілого двічі.         Таким чином, за час перебування потерпілого у приміщенні гаражу за вищевказаною адресою, невстановлені військовослужбовці зс рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув`язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням фізичних (побоїв та тілесних ушкоджень) та психологічних страждань (погроза вбивством та імітування розстрілу) потерпілому ОСОБА_7 , здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
		Не досягнувши бажаного та не отримавши відповіді на запитання про місце розташування ЗСУ, ТрО, коригувальників та іншого, військовослужбовці зс рф вивели потерпілого ОСОБА_7 на подвір`я домоволодіння, де вже на той час перебував ОСОБА_9 та привели ОСОБА_5 , розташували біля стінки господарського приміщення, обличчям до стіни з піднятими до гори руками. В подальшому, потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 транспортували до приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_7", яке розташоване по АДРЕСА_5 і того ж дня відпустили додому.
		Так, невстановлені військовослужбовці зс рф, на виконання наказу командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9"» ОСОБА_8 , із застосуванням фізичної сили, здійснили нелегальне ув`язнення ОСОБА_6 , яку фізично примусили підкоритись їх волі, наказавши сісти на лавку у дворі домоволодіння за вищевказаною адресою, направивши на неї автоматичну вогнепальну зброю та контролювавши дії та рухи останньої, не дозволяючи встати, рухатися, повертати голову і говорити та вчиняючи на потерпілу психологічний тиск, який виразився у тому, що остання чула постріли з будинку та гаражу і вважала, що її чоловіка та колег вбили.
		Таким чином, невстановлені військовослужбовці зс рф своїми умисними діями, які виразились у нелегальному ув`язненні (порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) із заподіянням психологічних страждань (погроза вбивством, імітація розстрілу чоловіка та колег) потерпілій ОСОБА_6 , здійснюючи нелюдське поводження (жорстоке поводження з цивільним населенням), вчинили порушення законів та звичаїв війни.
		Потерпіла перебувала у вищевказаному положенні до того часу, поки їй не дозволили встати.
		З огляду на те, що вказані події мали місце на території, що перебувала під контролем зс рф, а потерпілі були цивільними особами, що перебували під захистом відповідно до ст. 4 Женевської конвенції IV, дії командира 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" ОСОБА_8 , що виразились у відданні наказу невстановленим військовослужбовцям зс рф на нелегальне ув`язнення потерпілих, про яких згадано вище, а також заподіянні їм психологічних страждань (погроза вбивством, імітування розстрілу), здійснюючи катування (жорстоке поводження з цивільним населенням) потерпілих з метою отримання інформації на користь окупаційних військ є серйозними порушеннями цієї Конвенції відповідно до ст. ст. 31-32, 147 цієї Конвенції та приписів п. п. а. 2 п. а ч. 2 ст. 75 ДП 1. 
		 
		Таким чином, своїми вищевказаними діями, які виразились у віданні наказу про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та жорсткому поводженні з цивільним населенням, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 438 КК України. 
		 
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 розглядалось в порядку спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, який показань суду не надавав, а також з обов`язковою участю захисника.
		 
		Обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду сукупністю досліджених доказів.
		 
		Підставою для кримінального переслідування обвинуваченого стала інформація про вчинення відносно потерпілих військовослужбовцями збройних сил та інших силових відомств російської федерації 20.03.2022 року в період окупації м.Снігурівка протиправних дій, пов`язаних з порушенням законів та звичаїв війни, які виражалися у катуванні, незаконному ув`язненні та віддані наказу на вчинення таких дій, яка стала відомою прокурору окружної прокуратури м.Миколаєва у ході здійснення процесуального керівництва над досудовим розслідуванням іншого кримінального провадження № 22022150000001955 від 10.11.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.438 КК України, яке перебувало у провадженні слідчих СУ ГУНП в Миколаївській області (Т.1 а.п.129-130). Вказана інформація мітить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України за якою була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань Миколаївською обласною прокуратурою, що відповідає вимогам ст.214 КПК України (Т.1 а.п.131). 19.01.2024 року прокурор своєю постановою визначив підслідність даного кримінального провадження за слідчим відділом УСБУ в Миколаївській області (Т.1 а.п.135-136), які через неефективність проведення досудового розслідування в порядку ч.5 ст.36 КПК України керівником обласної прокуратури були обґрунтовано усунені від проведення досудового розслідування даної справи, кримінальне провадження передано у провадження слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області (Т.1а.п.142-143). Досудове розслідування здійснювалося уповноваженим органом, прокурорами та слідчими, визначеними у порядку, передбаченими ст.37,39 КПК України (Т.1 а.п.133-147).
		 
		Суд дослідив протокол огляду місця події від 09.01.2024 року, з план-схемами та фото таблицею до нього, з якого встановлено, що місцем події є житловий будинок та прибудинкова територія біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є потерпіла ОСОБА_6 . Оглянуто та зафіксовано обстановку приміщень гаражу та житлового будинку. В ході огляду внутрішнього приміщення гаражу на стіні виявлено два отвори: висотою 2,9, глибиною 1,1 см., шириною 2,2 см. та висотою 1,9 см., глибиною 0,9 см., шириною 1,5 см. та у приміщенні коридору житлового будинку на підлозі на дерев`яному покритті виявлено два отвори, які розташовані на відстані 5 см. один від одного, розмірами: ширина - 2,5 см., висота -2,4 см., глибина - 0,3 см., отвір №2: ширина - 1,9 см., висота - 1.4 см., глибина 0,6 см. (Т.1 а.п.149-182).
		 
		Під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , результати якого оформлено протоколом від 22.01.2024 року, останній вказав де саме він знаходився у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , у той час коли їх всіх військовослужбовці рф незаконно затримали, поклали на землю обличчям до низу, куди саме у різні частини тіла йому наносили побої ногами та автоматами, після чого повели у гараж, де продовжили бити, у якому положенні він знаходився коли один військовослужбовець рф приставив до його голови ззаду автомат та здійснив близько 3 пострілів імітуючи його розстріл, а інший приставив ззаду до шиї ніж та погрожував стратою (Т 2 а.п.17-22).
		 
		Потерпіла ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту 22.01.2024 року вказала на місце у дворі власного домоволодіння, де вона та інші потерпілі знаходилися, коли у двір забігли військові рф у балаклавах, куди після цього наказали лягти на землю обличчям донизу з піднятими за голову руками, де саме відносно неї стояв військовий рф, який представився їй як капітан ОСОБА_8 , який єдиний був без балаклави, та у той час коли віддавав накази іншим військовим рф забирати чоловіків, а їй сісти на лавку та не рухатися, у якому положенні на якій відстані близько 2 метрів від неї стояв військовий рф з направленим у її груди автоматом, де саме вона знаходилася у той час, як почула як допитували потерпілого ОСОБА_7 з приводу позицій військових ЗСУ, та коли почула не менше трьох пострілів зі сторони гаражу та з будинку, в яку саме сторону вул.Центральної військові рф потім вивели потерпілих та повели по дорозі перед військовою технікою (Т.1 а.п.221-226).
		 
		Потерпілий ОСОБА_5 під час проведеного з ним 24.01.2024 року слідчого експерименту вказав на місце вчинення щодо нього кримінального правопорушення, яким є домоволодіння, розташоване АДРЕСА_3 , що є його місцем проживання, а також показав, як саме військовослужбовці рф розмістили БТР біля домоволодіння дулом у двір, де він знаходився у дворі коли вони у кількості близько 10 осіб у балаклавах та зі зброєю забігли у двір та як саме поклали обличчям до низу, вказав куди саме після цього йому наносили удари ногами по тілу, вказав на місце у кімнаті будинку, де його поставили на коліна обличчям до стіни, примусили роздягнутися до спідньої білизни, та як саме продовжили бити по різним частинам тіла, потім після команди когось із військових рф про його страту, приставили до голови зброю та він почув два постріли за відчуттям із табельної зброї та відчув запах пороху, вказав на місце в іншій кімнаті будинку, де були наявні два отвори в підлозі ймовірно від куль із табельної зброї, вказав на місце в іншій кімнаті куди його потягли військовослужбовці рф, зв`язали руки та ноги ззаду одне до одного, поклали на край ліжка у положення обличчям до низу на пів тулуба, так щоб голова та пів тулуба звисали над стільцем та у разі втрати рівноваги обличчям він бився об стілець, показав у якому напрямку вул.Центральної його повели напівроздягненого після наказу їх головного вивести його у двір (Т.2 а.п.1-6).
		 
		Зазначені під час проведення слідчих експериментів обставини потерпілі підтвердили безпосередньо суду.
		 
		Так, потерпілий ОСОБА_7 надав показання про те, що на початок окупації м.Снігурівка Миколаївської області 18.03.2024 року виконував обов`язки працівника поліції ВП №2 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області. За наказом командування всі поліцейські даного відділення зобов`язані були нести службу у цілодобовому режимі. Для виконання завдань по охороні правопорядку їм було видано закріплену за ними табельну зброю для постійного носіння. 19.03.2022 року м.Снігурівка було повністю окуповане військовослужбовцями рф. У цей день він повернувся із цілодобового чергування та знаходився вдома. 20.03.2022 року йому стало відомо, що військові рф проводять фільтраційні заходи, обшукують будинки з метою виявлення поліцейських. З метою з`ясування обстановки він зустрівся із поліцейською ОСОБА_6 та вони вдвох пішли до домоволодіння останньої, де на той час знаходилися працівники карного розшуку ОСОБА_5 , ОСОБА_9 . Під час перебування у дворі вказаного домоволодіння почули гул техніки та наказ "всем мордой в пол". Вони всі лягли на землю підкорившись наказу. До двору зайшла група озброєних військових рф, які відразу почали їх обшукувати та наносити побої. Як він зрозумів, у військових рф вже була інформація, що вони є поліцейськими. Вони вимагали надати інформацію про інших поліцейських, про те, де знаходиться їх табельна зброя, про тер оборону, приміщення військомату, звинувачували у корегуванні вогню на їх позиції. При цьому, почувши негативну відповідь били ногами по тулубу та по грудній клітці у той час коли він лежав на землі, та на колінах обличчям до стіни гаражу, заподіюючи при цьому йому сильний фізичний біль. Серед цих військових був старший, який віддавав накази іншим. Його обличчя він не бачив лише чув голос. Двоє із військових у балаклавах повели його до приміщення гаражу, поставили на коліна та почали погрожувати вбивством імітуючи постріли у його сторону та прикладаючи ніж до горла. У той час він пережив сильний психологічний стрес. З приміщення будинку, куди військові рф завели ОСОБА_5 , він чув звуки обшуку та постріли. Бачив як ОСОБА_6 сиділа у дворі під прицілом військового рф. Допити продовжувалися близько 20 хв. Після чого їх вивели з двору, де він побачив інших співробітників поліції, які були приковані наручниками до БТР та їх всіх повели по вулиці міста до приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_7". У даному приміщенні інші військові рф відмічали їх у якомусь журналі. У цьому списку він бачив своє прізвище. Потім їх схиляли до співробітництва. З окупації виїхав 24.03.2022 року. 
		Потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що на початок окупації м.Снігурівка військами рф у період з 19 по 24 березня 2022 року виконував службові обов`язки на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП №2 Баштанського РВП. Для постійного носіння йому та його колегам поліцейським було видано зброю: табельний пістолет та автомат Калашникова. Проте зброю при собі не носив, а сховав від окупантів. У 20-х числах березня 2022 року в денний час знаходився за місцем свого проживання у АДРЕСА_3 . У цей час російські військові здійснювали подвірний обхід, так звану зачистку території, у ході якого у нього було перевірено документи. Про те, що є поліцейським не зізнався, розумів, що до нього може бути інше ставлення, не як до цивільної особи. За деякий час підійшли його дружина ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . Вони всі знаходилися у дворі його домоволодіння. З двору побачив БТР, який під`їхав до воріт та став баштою у його двір. На БТРі було близько 10 військових рф. Як він зрозумів з їх форми, укомплектування та угоджених дій, що це був елітний підрозділ спеціального призначення. Всі військові рф, крім одного, який керував їх діями, були в балаклавах. Йому та колегам було наказано лягти обличчям в землю. Після чого йому було нанесено удари прикладом зброї по голові, ногами по тілу. При цьому були вимоги видати табельну зброю, повідомити інформацію про ТРО. Потім два військових рф його завели до будинку, де за вказівкою третього військового рф, який також зайшов з ними, роздягли до нижньої білизни, поставили на коліна та продовжили наносити побої, погрожували вбивством, стріляли з близької відстані біля голови, знаходячись позаду, у зв`язку із чим він тимчасово частково втратив слух. Постріли були із табельної зброї. Після цього, йому зав`язали позаду руки з ногами, поклали на край ліжка обличчям донизу, таким чином, що верхня частина тіла була у висячому положенні над підлогою і її треба було утримувати, а під обличчям розмістили табурет ніжками догори, в рот запхали шкарпетки. Увесь час вимагали повідомити де його зброя. Йому було дуже холодно та боляче, від болю просив військових рф про розстріл. Не отримавши від нього потрібних відповідей, його було виведено за двір разом з іншими колегами та поряд з БТРом супроводжено до штабу, де з ним проведено бесіду, після чого звільнено. Особу військового рф, який віддав накази про побиття, впізнав на фотокартці під час проведення з ним слідчої дії. Через декілька днів після цього він виїхав на підконтрольну територію України. 
		Потерпіла ОСОБА_6 суду показала, що на початок окупації м.Снігурівка в березні 2022 року знаходилась на робочому місці у Снігурівському ВП №2 Баштанського РВП ГУНП, де виконувала обов`язки старшого слідчого СВ. При собі мала табельну зброю, яку отримала на постійне зберігання у зв`язку із військовими діями. 20 березня 2022 року перебувала за адресою свого місця проживання у АДРЕСА_3 , де вони проживають разом із чоловіком ОСОБА_5 . На той час за вказаною адресою перебував також її чоловік, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 . Вони знаходилися у дворі будинку вказаного домоволодіння, коли до її двору під`їхав російський БТР, з якого до двору забігло 5-6 озброєних військових рф. Прослідував наказ лягти на землю обличчям вниз, що вони і зробили. Потім їх розділили. Наступний наказ для неї був залишатися на місці і не рухатися. Напроти неї стояв військовий рф із автоматом направленим їй у груди. Ним же було обшукано її сумочку. Накази віддавав головний, він представився їй як офіцер капітан ОСОБА_8 та надав свій мобільний номер телефону. Саме ОСОБА_8 запитував у неї чи є вона поліцейською та де її табельна зброя. Зброї при ній не було. Зброю сховала напередодні обшуку. ОСОБА_8 повідомила, що зброю здала у відділку поліції. Вона чула постріли які лунали з гаражу. Чула як допитували ОСОБА_7 . Бачила як військові рф виносили належні їй речі з будинку. Їй не відомо було де утримують потерпілих. Вона плакала, просила не вбивати її колег. Все продовжувалося близько 30 хв. Потім всіх потерпілих чоловіків зібрали у дворі та зав`язаними за спиною руками повели містом, позаду їх рухався БТР та йшли військові рф з автоматами. Видимих тілесних ушкоджень на потерпілих не бачила.
		Потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що 19 березня 2022 року розпочалася окупація м.Снігурівка російськими військовими, на той час знаходився у місцевому відділку поліції, де виконував обов`язки оперуповноваженого СКП, мав при собі автомат та табельний пістолет Макарова. Через насування російських військ прийняв рішення покинути відділок поліції, зброю сховати. 20 березня 2022 року в обідній час знаходився у дворі домоволодіння ОСОБА_5 та ОСОБА_20 , разом з ними та з ОСОБА_7 . Почув звук гучної техніки, яка зупинилася біля двору. У подальшому послідувала команда лягти обличчям на землю. До двору забігли російські військові у балаклавах. У той час як ставав на коліна, один із військових вдарив його, після чого він впав на асфальт. Потім їх перетягли до гаражу та поставили на коліна обличчям до стіни. На питання російського військового "хто ви" відповів, що "поліцейські", проте той заперечив, стверджуючи, що військові та вимагав повідомити де зброя. Не отримавши відповіді російські військові завели його та ОСОБА_5 до приміщення будинку. ОСОБА_23 завели першим. Чув як з іншої кімнати доносилися звуки ударів, потім були постріли. Звуки пострілів доносилися із гаражу. У цей час його також били ногами по тулубу, від чого у нього були синці. ОСОБА_24 зором бачив як один із військових вийшов з кімнати де утримували ОСОБА_5 вкладаючи зброю у кобуру на поясному ремені чи на ногах, точно вже не пам`ятає, та приставив йому ніж до горла та сказав, що друзів вже немає в живих і він буде наступний, якщо не надасть необхідну інформацію. Він бачив лише нижню частину тулуба даного військового, оскільки стояв на колінах обличчям донизу. Утримання у кімнаті та насилля над ним тривало близько 15 хвилин. Він нічого не розповів. Потім їх всіх вивели за ворота. ОСОБА_5 з будинку, ОСОБА_7 з гаражу. Біля воріт стояв БТР, до якого кайданками були пристебнуті співробітники поліції ОСОБА_25 та ОСОБА_34. Повели по вулиці. У кінці вулиці поставили біля бетонного паркану. В одному із цих військових по голосу та по будові ніг впізнав того, що приставляв йому ніж до горла та віддавав іншим накази. Лише у цього військового так була закріплена зброя. Цей військовий почав розпитувати у нього за кросівки, який він, як поліцейський, виконує норматив по бігу, у відповідь почув, що до "рос гвардії його б не взяли". Потім їх повели до кафе "ІНФОРМАЦІЯ_7", де вже інші військові схиляли до співпраці, після чого відпустили надавши час на роздуми. Близько двох годин був під контролем російських військових та змушений у зв`язку із загрозою життю підкорятися їх наказам. 
		 
		Оглядом предмету згідно протоколу від 19.01.2024 року, з фото таблицею, а саме мобільного телефону Iphone 14 pro, належного потерпілій ОСОБА_6 , в застосунку телеграм в категорії чати в розділі недавні виявлено список контактів, з яких Капітан ОСОБА_8, чат з яким порожній, однак містить пінтограму фотозображення даного контакту яким є зображення дерев та напис "ІНФОРМАЦІЯ_10" та назва контакту " Капитан ОСОБА_8 ", телефон контакту НОМЕР_3 (Т.1 а.п.183-190).
		 
		За даними аналітичного звіту за результатами відпрацювання запиту щодо військового окупаційної армії рф, складеним ВКА ГУНП в Миколаївській області 18.01.2024 року, встановлено повні анкетні дані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження, адреси проживання, паспортні дані, наявність особистих сторінок у соціальних мережах, абонентські номери мобільних терміналів, яким користується, фото (Т.1 а.п.191-200).
		 
		Відповідно до повідомлення військової частини НОМЕР_4 Міністерства оборони України №222/10Д/606 від 02.02.2024 року, станом на 20.03.2022 року в АДРЕСА_3 дійсно перебували підрозділи НОМЕР_5 загону спеціального призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" (в/ч НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) Уральського округу військ національної гвардії рф, який входив до складу допоміжного пункту управління НОМЕР_6 окремої бригади оперативного призначення (місце тимчасової дислокації штабу на вказаний період - АДРЕСА_4 ) Угрупування військ (сил) рос гвардії "Юг". Група спеціального призначення вказаного загону, яку очолював капітан ОСОБА_8 (штатна посада - заступник командира 4 групи спеціального призначення зі спеціальної підготовки) проводила спеціальні адресні заходи у м.Снігурівка. Також встановлено, що з абонентського номера телефону, який, ймовірно, належить ОСОБА_8 здійснювалися сеанси зв`язку на території України, а саме: 18.03.2022 р. - в районі с.Давидів Брід Бериславського району Херсонської області; 01.04.2022 р. - в районі с.Білозерка Херсонської області. Встановлено установчі дані ОСОБА_8 та дані інших військовослужбовців зі складу 23 загону спеціального призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" (Т.1 а.п.201-204).
		 
		У ході огляду матеріалів кримінального провадження №22022230000000522 від 12.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.438, ч.2 ст.438, ч.5 ст.260, ч.2 ст.110, ч.2 ст.111, ч.2 ст.260, ч.3 ст.260, ч.4 ст.260 КК України, яке перебуває у провадженні УСБУ в Херсонській області, виявлено список затверджений старшим ОГ ВПУ 50 оброн генерал-майором ОСОБА_27 , який має назву "Список личного состава отличившегося при выполнении служебно-боевых (специальных) задач группировки войск (сил) "ЮГ". У вказаному списку під №2 наявне прізвище ОСОБА_8 , звання капітан, суб`єкт військ "Уро", особистий номер НОМЕР_7 , посада командир 2-ї групи спеціального призначення НОМЕР_5 окремого загону спеціального загону спеціального призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9". Також у вказаному списку наявний опис вчиненого подвигу ОСОБА_8 та вказано, що йому вручено медаль ОСОБА_28 . Копію списку вилучено для долучення до матеріалів даного кримінального провадження, що підтверджується протоколом (Т.1 а.п.205-220).
		 
		Після ідентифікації особи ОСОБА_8 , його перебування у складі НОМЕР_5 окремого загону спеціального загону спеціального призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" на посаді командира 2-ї групи, його було впізнано потерпілими на одному із 11 пред`явлених фотознімків інших схожих осіб.
		 
		Так, відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2024 року, потерпіла ОСОБА_6 впізнала на одному із фотознімків військовослужбовця рф на прізвище ОСОБА_8 , який був присутнім при обшуку 20.03.2022 року за місцем її проживання та надавав команди іншим військовослужбовцем рф, яким виявився військовослужбовець рф ОСОБА_8 (Т.2 а.п.47-51).
		 
		Потерпілий ОСОБА_9 у ході слідчої дії пред`явлення для впізнання, проведеної 09.02.2024 року, впізнав на одному із фотознімків чоловіка, який 20.03.2024 року, будучи одягненим у форменний одяг разом із іншими особами увірвалися до домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 , погрожував йому ножем, обшукував, проводив обшук домоволодіння, яким виявився військовослужбовець рф ОСОБА_8 (Т 2 а.п.52-57).
		За даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2024 року, потерпілий ОСОБА_29 на одному із фотознімків впізнав військовослужбовця рф, який 20.03.2024 року проводив обшук за місцем його проживання, керував діями інших військовослужбовців, яким виявився військовослужбовець рф ОСОБА_8 (Т.2 а.п.58-62).
		 
		Свідок ОСОБА_30 суду показав, що мешкає по сусідству із сім`єю ОСОБА_5 . Бачив як на початку окупації м.Снігурівка до їх будинку під`їхав російський БТР, до якого був прив`язаний ОСОБА_25 . Російські військові забігли у двір, з якого потім чув крики та постріли. Це тривало до години часу. Коли військові рф пішли, біля двору стояла ОСОБА_6 , у неї була істерика.
		 
		Свідок ОСОБА_32 суду показав, що на початок окупації м.Снігурівка займав посаду старшого оперуповноваженого СКП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області. 20 березня 2022 року йшов разом з Коломійцем вулицею міста, де був затриманий російськими військовими. Вони його побили, пристебнули наручниками до БТР та продовжили рух. БТР зупинився біля двору ОСОБА_5 . Військові забігли у двір, з якого чув крики та постріли. БТР гучно гудів. Приблизно за 40 хв. військові рф з двору вивели ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , яких повели до кінця вулиці, де поставили вздовж бетонного паркану, а після цього привели до кафе " ІНФОРМАЦІЯ_7 ". 
		 
		Свідок ОСОБА_34 суду показав, що на початок окупації м.Снігурівка працював ст.о/у СКП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП у Миколаївській області. 20 березня 2022 року разом з ОСОБА_35 рухалися в бік домоволодіння свого начальника ОСОБА_5 . На розі вулиць Центральна та Жуковського їх затримали військові рф, відібрали паспорти та телефони. У подальшому його поставили на коліна та пристебнули кайданками до стовпа, наказали не піднімати голову. Через деякий час у нього на руці спрацював електронний годинник. У цей час підійшов військовий рф без балаклави та запитав, що за звук. Пізніше цього ж військового бачив біля двору ОСОБА_5 серед інших військових рф та якого він впізнав на фотознімку у ході проведеної з ним слідчої дії. Будучи прикутим кайданками, почув декілька пострілів. Коли його підвели ближче до двору ОСОБА_5 бачив як з двору військові рф вивели подружжя ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . ОСОБА_25 був прикутим кайданками до БТР. Потім їх всіх повели вздовж вул..Центральної, де поставили в шеренгу біля бетонного паркану. Той самий військовий рф почав спілкуватися з ОСОБА_9 з приводу його кросівок. Зазначив, що з таким нормативом по бігу останнього б не взяли до росгрвардії. По тому що цей військовий рф розмовляв по рації, якої у інших присутніх військових рф, не бачив, зрозумів, що він старший над ними. Потім їх повели до кафе " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", схиляли до співпраці, після чого відпустили. Зброю він, ОСОБА_5 та деякі інші поліцейські сховали, при собі не носили. Особливих вказівок з приводу відсічі збройної агресії з боку керівництва не було, він з іншими співробітниками продовжували виконувати свої правоохоронні функції, іноді залучалися до чергування на блокпостах. 
		 
		З даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2024 року, свідок ОСОБА_34 на одному із фотознімків впізнав особу військовослужбовця, який 20.03.2022 року був присутній при обшуку будинку подружжя ОСОБА_5 , яким виявився військовослужбовець рф ОСОБА_8 (Т.2 а.п.42-46).
		 
		Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 перебували під захистом Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, оскільки опинилися під владою окупаційних військ Російської Федерації, як сторони міжнародного конфлікту, мали статус цивільних осіб, оскільки не брали безпосередньої участі у воєнних діях прямо чи опосередковано, не були озброєними та не чинили опір під час їх затримання під час звичайного пересування або з дому. 
		Той факт, що потерпілі на той час були поліцейськими та виконували правоохоронні функції, не відносить їх автоматично до комбатантів. Судом встановлено, що потерпілих було ув`язнено саме у зв`язку з тим, що вони були поліцейськими, а не у зв`язку із здійсненням ними безпосередньої відсічі збройній агресії рф проти України. Не має у справі інформації про те, що поліцейський підрозділ до якого відносилися потерпілі був включений до складу ЗСУ, або виконували завдання, які могли б поставити під загрозу безпеку окупаційних військ.
		 
		Всі потерпілі у даній справі були незаконно позбавлені волі у зв`язку із збройним конфліктом, оскільки примусово утримувалися військовими рф у певному місці всупереч їхній волі та за відсутності підстав. Вони так само зазнали серйозних фізичних та психічних страждань зі сторони військовослужбовців 2-ї групи спеціального призначення 23-го загону особливого призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9", що взяли участь у збройному конфлікті проти України у складі ЗС Російської Федерації, метою заподіяння яких було примусити їх зізнатися в безпосередній участі у складі Збройних Сил України чи допомоги останнім, як їх особисто, так і інших осіб, з метою покарання. При цьому, військовослужбовці зс Російської Федерації, незаконно вторгнувшись на територію України через її державні кордони та здійснивши окупацію частини територій, усвідомлювали свою участь у міжнародному збройному конфлікті, та у зв`язку з цим не могли не усвідомлювати захищений статус потерпілих як цивільних осіб, та серйозність шкоди, яку вони заподіють останнім. Наказ на вчинення таких дій був відданий обвинуваченим. Мотиви з яких обвинувачений діяв віддаючи явно незаконний наказ правового значення немає. Він так само приймав безпосередню участь у катуванні потерпілих.
		У цьому контексті слід зауважити про те, що той факт, що навіть якщо припустити що обвинувачений вчинив злочин за наказом свого начальника, як на то вказала сторона захисту, це не звільняє його від кримінальної відповідальності, оскільки він в силу свого військового звання знав, що дія, про вчинення якої було віддано наказ, має незаконний характер, оскільки суперечить положенням МГП, а тому зобов`язаний був відмовитися від виконання такого наказу. 
		Заподіяні потерпілим страждання є серйозними та досягають ступеню катування, оскільки в обстановці збройного конфлікту, окупації, статусу потерпілих, як поліцейських, з огляду на умисні інтенсивні дії групи озброєних військовослужбовців рф, спосіб і використані засоби впливу: нелегальне ув`язнення, імітування розстрілу, побиття потерпілих, безумовно викликали в останніх почуття страху за своє життя, пригніченості, неповноцінності, принизило їх гідність, а ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ще й завдало сильного фізичного болю. 
		З урахуванням вищезазначеного, суд, вважає вину обвинуваченого ОСОБА_8  у вчиненні кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом сукупністю достатніх доказів. Суд кваліфікує дії обвинуваченого  ОСОБА_8    за ч.1 ст.438 КК України, як відання наказу про вчинення інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а саме ст.31, 32, 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, та жорстке поводження з цивільним населенням.
		 
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 з 27 лютого 2024 року підозрювався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.428 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст.111-112, 276-279 та глави 11 КПК України, було опубліковано в газеті "Урядовий кур`єр " (Т.2 а.п.77) та на сайті офісу Генерального прокурора (Т.1 а.п.88).
		11 березня 2024 року ОСОБА_8 був оголошений в розшук (Т.2 а.п.78-79) та на підставі дозволу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2024 року в межах даного провадження проводилось спеціальне досудове розслідування (Т.1 а.п.96-99).
		 
		Із матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_8 неодноразово викликався до слідчого (прокурора), у тому числі шляхом розміщення відповідного оголошення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (в газеті "Урядовий кур`єр") і на офіційному сайті офісу Генерального прокурора (Т.1 а.п.87-90). 
		 
		Повістки про виклики ОСОБА_8 на стадії судового провадження були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті "Урядовий кур`єр" і на веб-сайті Снігурівського районного суду Миколаївської області, додатково публікувалися на сайті "Офісу Генерального прокурора", передавалися через захисника.
		 
		Згідно повідомлення Управління карного розшуку ГУНП в Миколаївській області від 15 березня 2024 ОСОБА_8 знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України (Т.2 а.п.80).
		 
		Ухвалою суду від 07 червня 2024 року відносно ОСОБА_8 здійснювалось спеціальне судове провадження (Т.1 а.п.109-110). 
		 
		Обвинувачений у судовому засіданні був представлений безоплатним захисником ОСОБА_4 , яка не була пасивною у своїй діяльності, оскільки заявляла клопотання, висловлювала свою думку з приводу заявлених клопотань сторони обвинувачення, задавала питання потерпілим та свідкам, висловлювала думку з приводу письмових доказів, у судових дебатах просила пом`якшити покарання обвинуваченому врахувавши за пом`якшуючу обставину вчинення кримінального правопорушення під впливом примусу з огляду на статус обвинуваченого як військовослужбовця.
		 
		З огляду на викладене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом були вжиті всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_8 , як підозрюваного та обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		 
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що його вік 34 роки, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем зс РФ, на момент вчинення злочину перебував на посаді командира 2 групи спеціального призначення НОМЕР_5 загону спеціального призначення "ІНФОРМАЦІЯ_9" (ВЧ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) Уральського округу військ національної гвардії РФ, у званні капітана, особистий номер НОМЕР_7 , позивний " ІНФОРМАЦІЯ_10 ". 
		 
		Обставин, що пом`якшують та обтяжуть покарання щодо обвинуваченого не встановлено.
		Суд не приймає за пом`якшуючу покарання обставину вчинення кримінального правопорушення під впливом примусу.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК, що у цьому кримінальному провадженні встановлено не було. Стороною захисту не наведені конкретні обставини, які б свідчили про наявність ознак примусу у діях обвинуваченого.
		 
		При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти миру, безпеки людства, та міжнародного правопорядку, його високу суспільну небезпеку, яка полягає в спричиненні значної шкоди потерпілим, не викликаною військовою необхідністю, обставини та мотиви його вчинення, наведені дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, за відсутності пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, даних про його негативну протиправну поведінку у минулому, те, що він оголошувався у розшук у зв`язку із переховуванням на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, та призначає обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 438 КК у вигляді позбавлення волі, оскільки суд переконаний в тому, що саме така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_8 згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 19 березня 2024 року продовжує свою дію відповідно до ч.6 ст.193 КПК України (Т.1 а.п.100-103). 
		Керуючись ст.371-374, 615 КПК України, суд
		ухвалив:
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
		Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_8 на виконання данного вироку після набрання ним законної сили. 
		Обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважати продовженим до набрання даним вироком законної сили. 
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію повного тексту вироку негайно після проголошення його резолютивної частини вручити прокурору, захиснику, потерпілим в день його проголошення, а інформацію про вирок опублікувати в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Роз`яснити обвинуваченому право подати заяву до Снігурівського районного суду Миколаївської області про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду, якщо його було пропущено з поважних причин.
		 
		Суддя         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...