Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/3540/25-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів.
Надіслано судом: 03.02.2025. Зареєстровано: 03.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кс-5433/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023112350000085

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/3540/25-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		27 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_3 
		захисника - адвоката ОСОБА_4 
		підозрюваного -  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання  слідчого  Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		27.01.2025 слідчий Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті, Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023.
		Так, клопотання обґрунтовано, тим що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва  Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 425, ч. 1 ст. 209 КК України.
		Слдічий вказує, що досудовим розслідуванням установлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2021 за № 29 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду начальника сховища (фармацевта) медичного складу відділення зберігання матеріального-технічних засобів Національної гвардії.
		Відтак, ОСОБА_5 обіймаючи посаду начальника сховища (фармацевта) медичного складу відділення зберігання матеріального-технічних засобів Національної гвардії, будучи військовою службовою особою, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 28, 29, 31, 49, 58, 59, 82, 83, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Національну гвардію України», ч. 1 ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 421 «Про затвердження Норм належності медичної служби для з`єднань, військових частин, підрозділів та навчальних закладів Національної гвардії України, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 року № 6 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора», постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів», Цивільного кодексу України, діючи з необережністю, всупереч інтересам служби, в порушення статутних та функціональних обов`язків, виходячи з хибно зрозумілих інтересів служби, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в умовах воєнного стану, не вчиняючи жодних дій, які за своїми службовими обов`язками повинен був виконати, для належної перевірки документів про відповідність аптечок військових медичних індивідуальних вимогам договору від 29.03.2022 № 5/МС, а також не вчинив ніяких дій щодо перевірку на відповідність поставленого товару якості та нормативно - правовим актам, що регулюють перелік лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в аптечці військовій медичній індивідуальній, перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 НГ України, за адресою: АДРЕСА_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час прийняв на відповідальне зберігання згідно видаткової накладної № 11 від 04.05.2022 товар у вигляді аптечок військових медичних індивідуальних у кількості 3690 шт. на загальну суму 7 011 000, 00 грн., які поставленні ФОП « ОСОБА_7 ».
		У подальшому, на підставі накладної № 11 від 04.05.2022, Державною казначейською службою України, м. Київ (платіжне доручення № 1918 від 06.05.2022) безпідставно здійснено перерахунок бюджетних коштів у сумі 7 011 000, 00 грн. на рахунок ФОП « ОСОБА_7 » № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», за товари, які не є аптечками військовими медичними індивідуальними та не можуть використовуватись за цільовим призначенням, як аптечки військові медичні індивідуальні, чим спричинено державі в особі військової частини НОМЕР_1 НГУ матеріальну шкоду на загальну суму 7 011 000, 00 грн., що відповідно до п. 2 примітки до ст. 425 КК України є тяжкими наслідками.
		Також, ОСОБА_5 обіймаючи посаду начальника сховища (фармацевта) медичного складу відділення зберігання матеріального-технічних засобів Національної гвардії, будучи військовою службовою особою, в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 28, 29, 31, 49, 58, 59, 82, 83, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Національну гвардію України», ч. 1 ст. 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2015 № 421 «Про затвердження Норм належності медичної служби для з`єднань, військових частин, підрозділів та навчальних закладів Національної гвардії України, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 05.01.2017 року № 6 «Про затвердження переліків лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в складі аптечок медичних загальновійськових індивідуальних, аптечки автомобільної загальновійськової, наплічника медичного загальновійськового санітара та наплічника медичного загальновійськового санітарного інструктора», постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів», Цивільного кодексу України, діючи з необережністю, всупереч інтересам служби, в порушення статутних та функціональних обов`язків, виходячи з хибно зрозумілих інтересів служби, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, в умовах воєнного стану, не вчиняючи жодних дій, які за своїми службовими обов`язками повинен був виконати, для належної перевірки документів про відповідність аптечок військових медичних індивідуальних вимогам договору від 22.09.2022 № 553/ВЗЗ-2022, а також не вчинив ніяких дій щодо перевірку на відповідність поставленого товару якості та нормативно - правовим актам, що регулюють перелік лікарських засобів та медичних виробів, які повинні бути в аптечці військовій медичній індивідуальній, перебуваючи за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 НГ України, за адресою: АДРЕСА_1 , прийняв на відповідальне зберігання згідно видаткової накладної № 4 від 12.10.2022 у вигляді аптечок військових медичних індивідуальних кількості 1500 шт. на загальну суму 3 285 000, 00 грн.
		У подальшому, на підставі накладної № 4 від 12.10.2022, Державною казначейською службою України, м. Київ (платіжне доручення платіжного доручення № 7658 від 17.10.2022) безпідставно здійснено перерахунок бюджетних коштів у сумі 3 285 000, 00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_8   № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», за товар, який не є аптечками військовими медичними індивідуальними та не можуть використовуватись за цільовим призначенням, як аптечки військові медичні індивідуальні, чим спричинено державі в особі військової частини НОМЕР_1 НГУ матеріальну шкоду на суму 3 285 000, 00 грн, що відповідно до п. 2 примітки до    ст. 425 КК України є тяжкими наслідками.
		Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в недбалому ставленні військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
		17.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
		Відтак, слідчий вказує, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
		1) Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання до 8 років позбавлення волі, а тому існує ризик, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. 
		3) Незаконно впливати свідків чи інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру 5-м особам, у зв`язку з чим, підозрюваний ОСОБА_5 в подальшому може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань чи відмови від раніше наданих показань;
		5) Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі ОСОБА_5 є військовослужбовцем Національної гвардії України, а тому у випадку його ухилення від кримінальної відповідальності, останній може вчинити кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби.
		Враховуючи викладене та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
		Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити.
		В судовому засіданні адвокат заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що повідомлення про підозру не містить належного обґрунтування та не підтверджується матеріалами долученими до клопотаня.
		Також адвокат зазначив, що ризики є необґрунтованими та не доведеними, оскільки підозрюваний позитивно характеризується та має міцні соціальні зв`язки.
		Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.
		Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.
		Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Так, встановлено, що 17.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України.
		Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується наступними доказами зібраними під час досудового розслідування:повідомленням ДВКР СБ України щодо виявлення кримінального правопорушення; проведеними обшуками у військовій частині НОМЕР_1 НГ України та вилученими у ході обшуків документами, у тому числі договорами, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями та іншими документами; платіжними дорученнями, згідно яких військовою частиною НОМЕР_1 НГ України перераховано грошові кошти за паливні брикети;  протоколами допитів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими допитами, згідно яких останні показали відомі їм обставини вчинення кримінального правопорушення;висновками експертів, за наслідками яких встановлено, що товар, який поставлений не є аптечками військовими медичними індивідуальними та не можуть використовуватись за цільовим призначенням, як аптечки військові медичні індивідуальні, чим спричинено державі в особі військової частини НОМЕР_1 НГУ матеріальну шкодуповідомленням про підозру ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 іншими доказами зібраними в ході кримінального провадження.
		Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;  Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. 
		Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
		Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. 
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
		У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Так, суд аналізуючи доводи сторони обвинувачення дійшов висновку, що підозра можливого вчинення  ОСОБА_5   інкримінованого йому кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою. Проте, наявні у матеріалах клопотання та дослідженні у судовому засіданні докази не доводять, що існує обґрунтованість підозри такого рівня, який є необхідним для обмеження прав і свобод особи шляхом продовження щодо останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
		Також, на думку слідчого судді, долучені до клопотання докази, не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки вони є узагальненими, не підтвердженими, а тому на думку слідчого судді, даний запобіжний захід є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
		Дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я і те, що він має постійне місце проживання свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в свою чергу спростовує доводи слідчого та прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
		За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного,  слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді  домашнього арешту, оскільки були спростовані стороною захисту.
		Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді у вигляді особистого зобов`язання, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42023112350000085 від 26.09.2023,  а саме: до  17.03.2025 включно, з одночасним покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженню щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та ознайомити підозрюваного;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.  
		Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5   у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні клопотання слідчого  Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023 - відмовити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023.
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 17.03.2025 року, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023, а саме:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
		- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженню щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та ознайомити підозрюваного;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 42023112350000085 від 26.09.2023.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення в частині відмови у задоволенні клопотання. 
		 
		Слідчий суддя                                                                       ОСОБА_13

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...