Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 130/1019/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2025.
Дата набрання законної сили: 03.02.2025
Номер судового провадження: 61-16757ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 лютого 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 130/1019/22
		провадження № 61-16757св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,                    Луспеника Д. Д., 
		 
		учасники справи:
		позивачі:  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
		відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Жмеринська міська рада Вінницької області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
		третя особа - Вінницька міська рада;
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового   провадження касаційні скарги представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 на постанову Вінницького апеляційного суду      від 13 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П.,       Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.    Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4  та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Жмеринської міської ради Вінницької області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа - Вінницька міська рада, про визнання незаконними та скасування наказів про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельних ділянок.
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції 
		Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 28 червня 2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відкрито підготовче провадження у справі. 
		Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 13 березня 2023 року прийнято до провадження вищевказану справу, призначивши її розгляд в порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.
		Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2024 року у складі судді Копилової Л. В. позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без розгляду.  
		Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачі та їх представник без поважних причин неодноразово не з`являлася у підготовчі судові засідання поспіль, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що було розцінено судом, як зловживання процесуальними правами та обов`язками.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року апеляційну скаргу представника  ОСОБА_4 -  ОСОБА_13 та апеляційну скаргу представника  ОСОБА_5 -  ОСОБА_13 задоволено. Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що представник позивачів - ОСОБА_13 був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 09 травня 2023 року, на 04 березня 2024 року, на 18 квітня 2024 року, на 14 травня 2024 року та на 14 червня 2024 року, що підтверджується його заявами, в яких він просив про відкладення розгляду справи. Разом з тим, відповідно до протоколу судового засідання від 16 серпня 2024 року представник позивачів -  ОСОБА_13 був присутній у судовому засіданні та заперечував проти заявленого клопотання представника відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_11 про залишення позовної заяви без розгляду. Отже, враховуючи те, що представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній 16 серпня 2024 року у судовому засіданні, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
		При цьому, суд першої інстанції помилково визнав дії представника            позивачів - ОСОБА_13 зловживанням своїми процесуальними правами. Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 44 ЦПК України    учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи    має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання; суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. 
		Як зазначалося, 16 серпня 2024 року, представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній у судовому засіданні, що свідчить про відсутність перешкод для розгляду справи. Разом з тим, у попередніх судових засіданнях представником позивачів - ОСОБА_13 здійснювалися дії, які б могли бути розцінені судом першої інстанції, як зловживання процесуальними правами, однак відповідного реагування судом здійснено не було, а судове засідання відкладено на 16 серпня 2024 року, під час якого зловживання процесуальними правами представником позивачів - ОСОБА_13 вчинено не було.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		У касаційних скаргах представник ОСОБА_9 - ОСОБА_11 та представник ОСОБА_6 - ОСОБА_12 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 січня 2025 року за касаційною скаргою представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Тиврівського районного     суду Вінницької області. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 про зупинення дії судового рішення відмовлено. Підставами касаційного провадження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК Українита абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 січня 2025 року за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі. Підставами касаційного провадження зазначено пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК Українита абзац четвертий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. 
		У січні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Аргументи учасників справи
		Доводи осіб, які подали касаційні скарги
		Касаційна скарга представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення апеляційних скарг представника позивачів -  ОСОБА_13 , оскільки не врахував, що останній у підготовче судове засідання, призначене на 02 лютого 2023 року, на 09 травня 2023 року, на 04 березня 2024 року, на 18 квітня 2024 року, на 14 травня 2024 року та на 14 червня 2024 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не з`являвся, що є підставою     для залишення позовної заяви без розгляду. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Учасники справи зобов`язанні виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини           другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальним правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Апеляційний суд не звернув уваги на те, що за змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Крім того, апеляційний суд не врахував, що апеляційні скарги подали лише два з п`яти позивачів, що свідчить, що інші позивачі погодилися із судовим рішенням суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. 
		Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду. 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 мотивована тим, що представником позивачів -  ОСОБА_13 систематично відкладалися судові засідання, призначені судом, а про дату, час та місце розгляду справи він був належним чином повідомлений. При цьому, причини неявки представника позивачів не були поважними і суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомлених позивачів. Явка представника позивачів у судове засідання 16 серпня 2024 року, на якому було заявлено клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, не змінює того факту, що перед 16 серпням 2024 року представник позивачів декілька разів поспіль не з`являвся до суду. Факт повторної неявки представника позивачів  підтверджується матеріалами справи, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Зазначене норма є імперативною та дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. 
		Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду. 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
		У січні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив представника позивачів -  ОСОБА_13 на касаційні скарги,в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційних скарг - безпідставними. По зазначених судом датах проведення підготовчого засідання ним вчасно подавалися до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання через його зайнятість в інших судових процесах. При цьому, судом не визнавалися такі обставини необґрунтованими, а тому правових підстав для залишення позову без розгляду в підготовчому засіданні у суду не було, оскільки він, як представник позивачів, 16 серпня 2024 року приймав участь у підготовчому засіданні. 
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Судом установлено, що у травні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Головного   управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Жмеринської міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , третя особа - Вінницька міська рада, про визнання незаконними і скасування наказів про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень щодо земельних ділянок.
		У ході проведення 16 серпня 2024 року підготовчого судового засідання представником ОСОБА_10 - ОСОБА_11 заявлено клопотання про залишення вказаного позову без розгляду, посилаючись на те, що представник позивачів систематично сприяє відкладенню судових засідань у цій справі. Представник позивачів - ОСОБА_13 , який приймав участь 16 серпня 2024 року у підготовчому засіданні,  заперечував проти заявленого клопотання.
		Судом також установлено, що 02 лютого 2023 року представник позивачів - ОСОБА_13 на підготовче судове засідання до суду не з`явився, надавши заяву про відкладення судового засідання у зв`язку зі станом здоров`я.
		09 травня 2023 року представник позивачів - ОСОБА_13 на підготовче судове засідання до суду не з`явився, надавши заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із перебуванням у судовому засідання Господарського суду Вінницької області.
		04 березня 2024 року представник позивачів - ОСОБА_13 на підготовче судове засідання до суду не з`явився, надавши заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю у іншому судовому засідання Вінницького міського суду Вінницької області.
		18 квітня 2024 року у підготовчому судовому засіданні представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній у режимі відеоконференції, однак судове засідання було відкладено через неналежну якість зв`язку.
		14 травня 2024 року представник позивачів - ОСОБА_13 до суду не з`явився у зв`язку з поганим самопочуття його матері. Підготовче судове засідання було відкладено судом.
		14 червня 2024 року представник позивачів - ОСОБА_13 на підготовче судове засідання не з`явився, а про час та місце його проведення був повідомлений в установленому законом порядку.
		Постановляючи 16 серпня 2024 року ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивачі та їх представник без поважних причин неодноразово не з`являлася у підготовчі судові засідання поспіль, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що було розцінено судом, як зловживання процесуальними правами та обов`язками.
		Скасовуючи вказану ухвалу районного суду від 16 серпня 2024 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній 16 серпня 2024 року у судовому засіданні, а тому у суду не було підстав, передбачених пунктом 3 частиною першою статті 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання 
		Верховний Суд погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції. 
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
		Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). 
		Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
		Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).
		Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
		Установлено, що представник позивачів -  ОСОБА_13 був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 09 травня 2023 року, на 04 березня 2024 року, на 18квітня 2024 року, на 14 травня 2024 рокута на 14 червня 2024 року, що підтверджується його заявами, клопотаннями, в яких він просив про відкладення розгляду справи. Судом першої інстанції вказані заяви, клопотання про відкладення розгляду справи задовольнялися, проведення підготовчого засідання судом відкладалося. 
		Відповідно до протоколу судового засідання від 16 серпня 2024 року представник позивачів -  ОСОБА_13  був присутній усудовому засіданні та заперечував проти заявленого клопотання представника відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_11 про залишення позовної заяви без розгляду. 
		Враховуючи те, що представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній 16 серпня 2024 року усудовому засіданні у суду першої інстанції не було підстав для залишення позовної заяви без розглядуу зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засіданнявідповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
		Оскільки представник позивачів - ОСОБА_13 був присутній 16 серпня 2024 року у судовому засіданні, то у суду першої інстанції не було перешкод для розгляду справи.
		При цьому, Верховний Суд погоджується із висновками апеляційного суду про     те, що суд першої інстанції помилково визнав дії представника позивачів - ОСОБА_13 зловживанням своїми процесуальними правами. 
		Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 44 ЦПК України      учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається; якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання; суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. 
		Отже, якщо суд першої інстанції вважав, що дії представника позивачів у попередніх судових засіданнях свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами, то суд мав би відповідно реагувати на такі дії, проте судом першої інстанції судові засідання неодноразово відкладалися, на останньому з яких (16 серпня 2024 року) представником позивачів дій, що могли бути розцінені судом, як зловживання процесуальними правами, здійснено не було. 
		Доводи касаційних скарг, які по суті є аналогічними, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а значною мірою зводяться до трактування норм процесуального права на власний розсуд.
		При цьому, висновки апеляційного суду не суперечать правовим висновкам Верховного Суду, викладених у наведених заявниками постановах.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують.
		Щодо судових витрат
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційні скарги представника ОСОБА_9 - ОСОБА_11 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_12 залишити без задоволення.
		Постанову Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2024 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                       Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                Г. В. Коломієць
		 
		Д. Д. Луспеник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...