Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 309/4231/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 03.02.2025. Зареєстровано: 04.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/309/263/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024071050000404

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 309/4231/24 
		Провадження № 1-кп/309/263/24
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 лютого 2025 року м. Хуст
		                                            
		Хустський районний суд  Закарпатської області
		 
		в складі: головуючого-судді:                                   ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання:               ОСОБА_2     
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024071050000404 від 08.07.2024 року  відносно :
		ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Їжівці Стороженецького району Чернівецької області мешканця АДРЕСА_4 тимчасово проживаючий в АДРЕСА_1 , раніше на території України не судимого, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України  , -
		 
		За участю сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		адвоката ОСОБА_6 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 (ОСОБА_3 ) 08.07.2024 о 00 год. 49 хв. керуючи технічно справним транспортним засобом марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Салдобошська в с. Стеблівка, Хустського району, Закарпатської області, у напрямку м. Хуст зі сторони смт. Буштино, Тячівського району, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своєчасно не застосував гальмування для зменшення швидкості руху, таким чином грубо порушуючи технічним вимогам п.п. 2.3 «б»; 12.3; 12.4; та 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху») ПДРУ [15], які полягають у тім, що:  п.2.3: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: 
		...б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі...»; п. 12.3: " У разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди";  п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. п.1.10: Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:… перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
		Отже, у заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Mersedes-Benz» модель «GL 350», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 у відповідності до вимог п.п. 2.3 «б»; 12.3; 12.4; та 1.10 (в частині визначення поняття «перешкода для руху») ПДРУ [15] повинен був вести свій автомобіль зі швидкістю не більше 50 км/год., бути уважним до дорожньої обстановки, а з моменту виявлення перешкоди для руху негайно застосувати гальмування для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або застосувати маневр безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Внаслідок цього ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 )  здійснив наїзд на лежачого на його смузі руху ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , який знаходився на проїзній частині навпроти будинку АДРЕСА_3 , який згідно висновку експерта №83/х-труп від 08.07.2024 отримав тілесні ушкодження у вигляді: - перелом хребта на рівні 2 та 9 грудних хребців з повним розривом спинного мозку та крововиливами в навколишні м`які тканини; - подвійний перелом грудини на рівні 3, 5 ребер з крововиливами в навколишні м`які тканини; - переломи ребер: зліва 2,3,4,5 по лопаточній лінії; 3,4,5,6 по середнє -підмишечній лінії, 6,7 по навколо хребтовій лінії, справа: 1,2,4,5,6 по середньо- ключичній лінії, 1,2,3,4,5,6,7,8,9 - по навколо хребтовій лінії з крововиливами в навколишні м`які тканини; - розчавлення селезінки, печінки; - розриви обох легень, правої нирки; - розриви лонного та крижово-клубового з`єднань справа та зліва; - крововиливи під м`які покриви голови; - САК в ліву ніжку мозочка; - рани: в правій під пахвинній ділянці спинки носа, - ділянка осаднення: лівої бокової половини тулуба, грудної клітки справа з переходом на праву клубову кістку; - садна в ділянка: спинки носа, тильної поверхні правої кисті, нижньої третини правого передпліччя по внутрішній поверхні; - синці правої та лівої клубових кісток.
		Смерть гр. ОСОБА_8 настала внаслідок тупої травми тулуба, яка супроводжувалась подвійним переломом грудного відділу хребта з повними розривом спинного мозку, множинними переломами ребер зліва та справа, подвійним переломом грудини розривом діафрагми з пошкодженням внутрішніх органів, ускладнилась внутрішньою кровотечою та шоком, що і явилось безпосередньою причиною смерті його.
		Дана причина смерті підтверджується виявленням при судово-медичній експертизі трупа подвійного перелому грудного відділу хребта з повним розривом спинного мозку, подвійного перелому грудини, переломів ребер зліва та справа з крововиливами в навколишні м`які тканини, розриву обох легень, розриву правої нирки, розриву лонного та крижово-клубового з`єднань справа та зліва, розриву правого та лівого куполів діафрагми, розчавленої селезінки, печінки, темної рідкої крові об`ємом близько справа 120 мл., зліва 100 мл. в плевральних порожнинах, біла 300 мл. темної рідкої крові в черевній порожнині, а також даними судово-гістологічної експертизи.
		Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, що діяти за механізмом здавлення та тертя - ковзання в результаті перекочування колеса автомобіля через тіло потерпілого (який знаходився в лежачому положенні), з послідуючим володінням його по твердих підлеглих покривах дороги під час ДТП є прижиттєвими, мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень згідно пункту 2.1.2. " Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., знаходиться в прямому причинно - наслідковому зв`язку з настанням смерті його і вкладаються в час події, що мала місце 08.07.2024 року
		При судово-токсикологічній експертизі крові з група ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт в концентрації 4.57 проміле.
		В судовому засіданні ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) після роз`яснення йому обвинувачення,  свою вину у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого  ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся . Суду ствердив, що він дійсно  8 липня 2024 року приблизно о 00 год. 40 хв., їхав на автомобілі «Mersedes-Benz» модель «GL 350», д.н.з. НОМЕР_2   з міста Чернівці в с. Боржава на відпочинок. Так в с. Стеблівка по вул. Салдобошська в напрямку м. Хуст він їхав з допустимою на це швидкістю, на зустріч йому їхали також багато автомобілів, в один момент відчув удар в правій частині його автомобіля, і подумав , що він упав в яму,  після чого продовжив рух далі. Наступного дня його зупинили працівники поліції і повідомили, що він причетний до ДТП.  Людину , яка лежала на дорозі він не бачив. Про вчинене дуже шкодує .               
		Підсудний згідний з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочині повністю визнає, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
		Покази ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 286  КК України, за вище встановлених обставин.
		З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) за ч.2 ст.286 КК України оскільки він своїм діями порушив правила дорожнього руху , особою яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого 
		Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
		Відповідно до ст.. 12 КК України кримінальне правопорушення , яке передбачено ч. 2 ст. 286 відноситься до тяжких злочинів  
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Також суд враховує, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставинами , які пом`якшують покарання - визнання вини, щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.   
		Обставини передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання  - судом не встановлено.   
		Відповідно до  ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
		Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).
		В рішенні від 15 червня 2022 № 4-р(II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].
		Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 року № 1-р/2022)
		Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.
		Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 червня 2020 року в справі № 161/7253/18).
		Відповідно до досудової доповіді, складеної Хустським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області від 5 листопада 2024 року, на підставі характеризуючих даних, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький, можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення чи обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства у тому числі для окремих осіб.
		Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підсудного, а саме те, що підсудний вину свою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, зробив переоцінку своєї поведінки, раніше не судимий, є громадянином США,  відсутність претензій з боку потерпілої, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров`я, враховуючи його грошовий внесок для потреб ЗСУ, а також досудову доповідь від 05.11.2024 р.  суд приходить до висновку про можливість виправлення і перевиховання підсудного без відбування покарання і звільнення його від покарання, з випробуванням, тобто застосувати до підсудного ст. 75 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.  
		Щодо призначення додаткового покарання.
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), отримував посвідчення водія в США  (а.с. матеріалів кримінального провадження 70).
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
		Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з урахуванням обставин конкретної справи і з обов`язковим мотивуванням прийнятого рішення.
		Так, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд, зважаючи на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та на особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого правопорушення, яке виражається у тому, що він усвідомив неправомірність своїх дій, щиро жаліє за тим що сталося, стан його здоров`я, а також те, що право керування транспортними засобами є необхідним для його лікування, суд дійшов висновку про можливість не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Суд дійшов глибокого переконання, що дане покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
		Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що, незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Підстав для застосування ст. 69 чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) суд не вбачає.
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12» зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.  
		Речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити в порядку передбаченому ст. 100 КПК України. 
		Процесуальні  витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ).
		Арешт, який накладений на речові докази відповідно до ухвали слідчого судді від 25 березня 2024 року слід скасувати
		До обвинуваченого ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Підстав для його зміни чи скасування до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376,615  КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) визнати винним  у пред`явленому обвинуваченні за  ч.2 ст. 268  КК України та призначити йому  покарання у вигляді п`яти  років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає в один  рік , не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього  обов`язки.
		На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 (ОСОБА_3 ) 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Відповідно до ст.. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме 3 лютого  2025 року.
		Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, застосований до ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) залишити до набрання вироком законної сили.
		Речові докази у даному кримінальному провадженні, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 9 липня 2024  - біологічний зразок крові від трупа ОСОБА_8 , упакований в паперовий конверт «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ», три змиви речовини бурого кольору, з днища транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщені в три окремі паперові конверти, коричневого кольору «Національна поліція України Слідче Управління», після проведення відповідних судових експертиз, перебувають у розпорядженні експертів НДКЦ Закарпатської області - знищити.
		Речові докази у даному кримінальному провадженні, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 9 липня 2024  - три тканини чорного кольору з днища транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщені в три окремі паперові конверти, коричневого кольору «Національна поліція України Слідче Управління», футболка, чорного кольору поміщена до паперового пакету «Національна поліція України Слідче Управління», одна пара кросівок білого кольору, поміщена до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №WAR1755652, пляшка горілки 0,5 л. «Хортиця», пластикова пляшка пива «Закарпатське» 1 л, які знаходились поліетиленовому пакеті «АНТОНІО», поміщенні до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №WAR1755653, штани спортивні, чорного кольору поміщені до паперового пакету «Національна поліція України Слідче Управління» - видати потерпілій ОСОБА_9 . 
		Речові докази у даному кримінальному провадженні, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 9 липня 2024  - пластиковий уламок від транспортного засобу, поміщений до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» №WAR1879364, , потожировий змив з ручки КПП з транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в  паперовий конверт, коричневого кольору «Національна поліція України Слідче Управління», потожировий змив з ручки дверей водія з середини транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в  паперовий конверт, коричневого кольору «Національна поліція України Слідче Управління», потожировий змив з ручки перемикання поворотів транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в  паперовий конверт, коричневого кольору «Національна поліція України Слідче Управління», потожировий змив з керма транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в  паперовий конверт, коричневого кольору «Національна поліція України Слідче Управління», запаховий слід з ручки перемикання поворотів транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» ICR0157058, запаховий слід з ручки дверей водія з середини транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» ICR0157056, два запахові сліди з керма транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщені в два окремі спеціальні пакети «Національна поліція України» ICR0157055 та «Національна поліція України» ICR0157054, запаховий слід з ручки КПП транспортного засобу марки «Mersedes-Benz» модель «GL 350», поміщений в спеціальний пакет «Національна поліція України» ICR0157057, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Хустського РУП, - знищити. 
		Речові докази у даному кримінальному провадженні, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 9 липня 2024  - відеозапис з камер відеоспостереження, що встановлені на будинку №259 по вул. Салдбошська що в с. Стеблівка, Хустського району, від 08.07.2024 на СД диску, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		Арешт, який накладений на речові докази відповідно до ухвали слідчого судді від 9 липня  2024 року -  скасувати
		Стягнути з ОСОБА_3 (ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ГУК у Закарпатській області /Ужгородська тг/24060300 код ЄДРПОУ: 37975895 Казначейство України р/р UA 658999980313070115000007493 - 13197 грн. 50 коп. за проведення експертизи  № СЕ -19/107-24/8824-БД від 25.11.2024 р.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ГУК у Закарпатській області /Ужгородська тг/24060300 код ЄДРПОУ: 37975895 Казначейство України р/р UA 658999980313070115000007493 - 14712 грн. 61 коп. за проведення експертизи  № СЕ -19/107-24/8825-БД від 28.11.2024 р.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ГУК у Закарпатській області /Ужгородська тг/24060300 код ЄДРПОУ: 37975895 Казначейство України р/р UA 658999980313070115000007493 - 10293 грн. 86 коп. за проведення експертизи  № СЕ -19/107-24/7880-БД від 25.10.2024 р.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ГУК у Закарпатській області /Ужгородська тг/24060300 код ЄДРПОУ: 37975895 Казначейство України р/р UA 658999980313070115000007493 - 8180 грн. 15 коп. за проведення експертизи  № СЕ -19/107-24/8826-БД від 27.11.2024 р.
		Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ГУК у Закарпатській області /Ужгородська тг/24060300 код ЄДРПОУ: 37975895 Казначейство України р/р UA 658999980313070115000007493 -3029 грн. 12 коп. за проведення експертизи  № СЕ -19/107-24/7876-ТР від 06.08.2024 р.
		На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського  апеляційного суду через Хустський  районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення,  а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
		 
		Суддя Хустського
		районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...