Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 564/3122/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано судом: 03.02.2025. Зареєстровано: 04.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2025.
Дата набрання законної сили: 23.01.2025
Номер судового провадження: А/857/28331/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 564/3122/24 пров. № А/857/28331/24
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		 
		головуючого-суддіКузьмича С. М.,
		суддівКачмара В.Я., Мікули О.І.,
		за участю секретаряКулабухової М.М.,
		представника апелянта Муляр С.О.,
		представника відповідача Волошин С.Г.,
		 
		розглянувши в відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2024 року (ухвалене головуючим  суддею Цвіркун О.С. о 10 год. 52 хв. у м. Костопіль, повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року) у справі № 564/3122/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 000058 від 30.07.2024 прийняту в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті Мартиновим Василем Петровичем про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КупАП) та накладення на нього штрафу у розмірі вісім тисяч п`ятсот грн.
		В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що спірна постанова відносно позивача винесена протиправно та підлягає скасуванню, зокрема з тих підстав, що у постанові Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті помилково зазначено про порушення ОСОБА_1 вимог законодавства, за які передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 132-2 КУпАП, з невірною оцінкою всіх обставин.
		Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 16.10.2024 в задоволенні позову відмовлено.
		Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем було надано: довідку № 0072402 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.06.2024 автомобіля марки МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до якої повна маса транспортного засобу становила 27,75 тон при допустимих 26,0 т, що становить у відсотковому співвідношенні 6,7%, акт № 0067908 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.06.2024, акт № АР 022239 від 06.06.2024 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, товаро-транспортну накладну № 5 від 06.06.2024 року, згідно якої вантажовідправником є ТОВ «Глобал Солюшин», де маса вантажу брутто зазначена 16 тон, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з якого вбачається, що маса транспортного засобу без вантажу становить 9,130 тон. 
		Аналіз зазначених документів на переконання суду першої інстанції підтвердив те, що в ході перевірки було виявлено порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж, саме внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарит вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавство документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 % до 10 % включно.
		Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.
		Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що розгляд справи відповідачем відбувся поверхнево без повного та всебічного вивчення та аналізу матеріалів, які були представленні 30.07.2024. Крім цього вказує, що суд першої інстанції досліджуючи докази у справі не звернув уваги на той факт, що відеофіксація проведення перевірки була доказом найменування вантажу у транспортному засобі. Суд першої інстанції не витребував цей доказ для встановлення найменування вантажу та не дослідив його.
		Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
		В судовому засіданні представник відповідача, заперечив проти задоволення апеляційної скарги та надав пояснення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін, з наступних підстав.
		З матеріалів справи слідує, що 30.07.2024 в. о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області Укртрансбезпеки Мартинов В.П. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення № 000058 на керівника ТОВ «Глобал Солюшин» ОСОБА_1 , згідно якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн.
		Згідно спірної постанови 06.06.2024 о 13 год. 28 хв. під час здійснення габаритно-вагового контролю на 137 км а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів під час зважування вантажного автомобіля MAN, р.н. НОМЕР_1 , встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Глобал Солюшин» до ТТН №5 від 06.06.2024 внесено відомості про масу вантажу, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри від 5% до 10%.
		Позивач вважаючи спірну постанову незаконною, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
		Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 ( із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
		Згідно п. 22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
		б) фактичної маси: двовісний автомобіль  18 (14) тонн, трьохвісний автомобіль - 25 (26)* (21) тонн, чотирьохвісний автомобіль  32 (24) тонн, чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами  38 (24) тонн; комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом  36 (24) тонн, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом  40 (24), трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом  40 (24), двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра  42 (24), трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра  44 (24); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом  40 (24) тонн.
		За приписами ч. 1 ст. 132-2 КУпАП внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		За диспозицією вказаної норми на вантажовідправника вантажу покладається відповідальність за внесення (зазначення) ним відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним.
		Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно спірної постанови 06.06.2024 о 13 год. 28 хв. під час здійснення габаритно-вагового контролю на 137 км а/д Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів під час зважування вантажного автомобіля MAN, р.н. НОМЕР_1 , встановлено, що вантажовідправником ТОВ «Глобал Солюшин» до ТТН №5 від 06.06.2024 внесено відомості про масу вантажу, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри від 5% до 10%.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
		Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		Так, на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем було надано: довідку № 0072402 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.06.2024 автомобіля марки МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до якої повна маса транспортного засобу становила 27,75 тон при допустимих 26,0 т, що становить у відсотковому співвідношенні 6,7%, акт № 0067908 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.06.2024, акт № АР 022239 від 06.06.2024 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, товаро-транспортну накладну № 5 від 06.06.2024 року, згідно якої вантажовідправником є ТОВ «Глобал Солюшин», де маса вантажу брутто зазначена 16 тон, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з якого вбачається, що маса транспортного засобу без вантажу становить 9,130 тон.
		Відтак, відомості про масу вантажу в ТТН не відповідають фактичним даним та перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри, а тому встановленні вище обставини справи підтверджують правильність дій відповідача щодо притягнення позивача до відповідальності.
		Позивач, також, обґрунтовував позовні та апеляційні вимоги тим, що старший державний інспектор Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області В.Мартинов у доповідній записці зазначив, що в процесі габаритно-вагового контролю 06.06.2024 року автомобіля засобу МАN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме: перевезення вантажу (круглі лісоматеріали-сосна) виконувалось з перевищенням встановлених вагових норм на 6,7%, при дозволених 26,00 т., фактична загальна маса склала 27,75 т., в результаті складено відповідні матеріали, тобто, як зазначає позивач огляд проводився автомобіля не з тим матеріалом, який вказаний у ТТН № 5 від 06.06.2024, що оформлена ТОВ «Глобал Солюшин», де вказано матеріал «пісок».
		Однак, суд першої інстанції погодився із запереченнями відповідача, що інформація про вантаж, зазначений у доповідній записці є опискою, адже в інших документах (Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів) вказано, що перевозився пісок.
		Ба більше, на вимогу апеляційного суду, відповідач долучив відеозапис в «Електронний суд» з якого слідує, що здійснювалося перевезення піску.
		Щодо доводів апелянта про те, що він не є особою до якої слід застосовувати адміністративне стягнення за вчинене правопорушення то суд зазначає таке. 
		Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
		Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.
		Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП України встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ «Глобал Солюшин» є Ковальчук Сергій Васильович, а згідно товаро-транспортної накладної №5 від 06.06.2024, вантажовідправником є саме ТОВ «Глобал Солюшин».
		А тому, вірним є твердження суду першої інстанції, що уповноважені на те посадові особи Укртрансбезпеки, як того вимагає ч. 1 ст. 279-5 КУпАП при винесенні спірної постанови, встановили правильно відповідальну особу вантажовідправника на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якою є позивач Ковальчук С.В.
		Разом з цим, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
		Колегія суддів звертає увагу, що норми ст. 279-5 КУпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вчинялись дії щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема позивач сам у позові зазначає, що повідомлення про призначення на 30.07.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області Державної служби України з безпеки на транспорті розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 132-2 КУпАП ним було отримано 25.07.2024.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду  без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
		Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 16 жовтня 2024 року у справі № 564/3122/24  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді В. Я. Качмар   О. І. Мікула  Повне судове рішення складено 03 лютого 2025 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...