Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/11142/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби).
Надіслано судом: 03.02.2025. Зареєстровано: 04.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2025.
Дата набрання законної сили: 31.01.2025
Номер судового провадження: К/990/46665/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/11142/24
		адміністративне провадження № К/990/46665/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Тацій Л.В.,
		суддів: Бучик А.Ю.,  Стеценка С.Г., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 560/11142/24
		за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 (суд у складі головуючого-судді Драновського Я.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 (колегія суддів у складі головуючого судді - Курка О. П., суддів: Шидловського В.Б., Боровицького О. А.),
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому позивач просив:
		визнати протиправними дії відповідача, які полягають у підготовці та надісланні до ГУ ПФУ в Хмельницькій області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність станом на 01.01.2018 при обчисленні розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії;
		зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом  на 01.01.2023, з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 560/11266/23 визначеними у ній: надбавкою за особливості проходження служби - 8589,75 грн та премії -10656,00 грн.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/11266/23 відповідач видав довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, у якій надбавку за особливості проходження служби та премію визначено невірно, через те, що застосована розрахункова величина  прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, а не прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржені у цій справі дії відповідача щодо неналежного визначення у довідці усіх складових за нормами чинними станом на 01.01.2023, пов`язані з невиконанням судового рішення в адміністративній справі №560/11266/23 та належить до предмета її виконання. Ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і в інших судових юрисдикціях, оскільки стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб чинне рішення суду у справі №560/11266/23.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
		На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 04.12.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 
		Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник зазначає про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовані норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №380/19324/23.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Ухвалою Верховного Суд від 23.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/11266/23 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідної категорії військовослужбовців.
		На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/11266/23 відповідачем складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, в якій вказано відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби - 65 % та премії - 160 %.
		Разом з тим, позивач не погоджується із числовим (грошовим) розміром вказаних складових грошового забезпечення, зважаючи на що звернувся до суду з цим позовом.
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
		Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		У частині першій статті 11 Закону № 1404-VIII йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.
		Статтею 382 КАС України передбачені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
		Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
		Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
		Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
		Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
		Як убачається з матеріалів справи, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №560/11266/23 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до ГУ ПФУ в Хмельницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідної категорії військовослужбовців.
		Суди попередніх інстанцій зазначили, що аналіз вказаного судового рішення у справі №560/11266/23 свідчить про те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем щодо визначення розмірів таких складових, як надбавка за особливості проходження військової служби та премія, що підлягають включенню до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , вже був вирішений рішенням суду в іншій справі, а спір у цій адміністративній справі виник лише у зв`язку з неналежним, на переконання позивача, виконанням відповідачем зазначеного рішення суду.
		Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого. 
		Як слідує зі змісту рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/11266/23, обставини і норми права, які слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , були пов`язані із складанням відповідачем довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 про розмір грошового забезпечення із зменшенням відсоткових значень розмірів додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за ОВЗ (НОПС) - 0%, премія - 10%.
		Саме відсотковий розмір надбавки за ОВЗ (НОПС) та премія - 10% на законодавчому рівні врегульований положеннями Закону №2011-ХІІ і Постанови №704.
		Отже, підставою позову у справі №560/11266/23 були обставини, пов`язані із підготовкою відповідачем довідки із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби - 0% та премії - 10%, без дотримання вимог Закону №2011-ХІІ і Постанови №704.
		Відповідно, предметом позову у справі №560/11266/23 були вимоги позивача до відповідача про зобов`язання видати оновлену довідку із зазначенням розмірів надбавки та премії у відсотковому значення, що передбачені Законом №2011-ХІІ і Постановою №704. 
		Водночас, у справі, рішення у якій є предметом касаційного перегляду, підстави і предмет позову хоча і пов`язані з оскарженням дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинених на виконання рішення суду в іншій справі (№560/11266/23), але за результатами вчинення таких дій між сторонами у справі виникли спірні правовідносини, які набули іншого характеру за ознаками фактичних обставин і норм права, якими ці правовідносини врегульовані. 
		Так, як слідує зі змісту позовної заяви у цій справі, ОСОБА_1 висловив незгоду з числовим розміром (в грошовому визначенні) надбавки та премії, зазначеним відповідачем в оновленій довідці. При цьому, вказані складові грошового забезпечення є розрахунковими величинами та обчислені ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи із відсоткового значення на виконання рішення суду у справі №560/11266/23, але із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, передбаченого статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з чим не погодився позивач.
		Отже, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі та у справі №560/11266/23, хоча і співпадають сторони, але предмет і підстави позовів є різними, що свідчить про виникнення між ОСОБА_1 і ІНФОРМАЦІЯ_1 нових спірних правовідносин, вирішення яких не охоплюється виконанням рішення у справі №560/11266/23. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку про те, що позовні вимоги у цій справі підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції та постанова Сьомого апеляційного суду підлягають скасуванню. 
		Разом з цим, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки на підставі належних та допустимих доказів обставинам справі по суті заявлених ОСОБА_1 вимог, обмежившись виключно висновками про те, що позовні вимоги у цій справі пов`язані з виконанням судового рішення в іншій справі та не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
		При цьому, Верховний Суд звертає увагу на те, що за змістом частин другої та четвертої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
		Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Під час нового розгляду справи суду слід надати належну правову оцінку предмету спору за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України, та прийняти на цій підставі мотивоване рішення.
		Оскільки колегія суддів повертає справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі № 560/11142/24, а справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		Головуючий                                                                                          Л.В. Тацій
		Судді                                                                                                    А.Ю. Бучик
		                                                                                                    С.Г. Стеценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...