Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/5631/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 04.02.2025. Зареєстровано: 04.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/398/234/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023150020000371

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/5631/24
		провадження №: 1-кп/398/234/25
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		"03" лютого 2025 р.                        м. Олександрія
		           
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		за участю секретарів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		прокурора  ОСОБА_4 , 
		захисника  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в кримінальне провадження №62023150020000371від 12.06.2023 року по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія, Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню-спеціальну освіту, одруженого,який проходить службу у Збройних Силах України на посаді оператора-топо-геодезиста батареї управління і арт-розвідки оптичної розвідки, у військовому званні солдат, військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст.345КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		   Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		   Згідно з указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. 
		   Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 133/22 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		   Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		   В останній раз, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.08.2022 № 3057-ІХ (далі  Закон № 3057). Закон № 3057 затверджує Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2024, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
		   Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.
		   26.02.2022 ОСОБА_6 призваний за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та цього ж дня був направлений до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.
		   Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №41 від 26.02.2022 солдата запасу ОСОБА_6 , з 26.02.2022 призначено на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого взводу 5механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення.
		08.07.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 08.07.2022 ОСОБА_6 , призначено на посаду сержанта резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
		   Згідно з положеннями п. 4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
		   Відтак, з дня направлення до військової частини НОМЕР_1 , тобто з 26.02.2022 ОСОБА_6 набув статусу військовослужбовця  особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов`язку  проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
		   Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.
		Проходячи військову службу солдат ОСОБА_6 як військовослужбовець, відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов`язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		   Проте, солдат ОСОБА_6 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.
		   Так, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем призваним під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді сержанта резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1  4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, о 18 год. 30 хв. 10.09.2022 самовільно залишив місце служби військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 та ухиляється від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.
		Дії  ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 5ст.407ККУкраїни. 
		Також, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №41 від 26.02.2022 солдата запасу ОСОБА_6 , з 26.02.2022 призначено на посаду стрільця-снайпера 2 механізованого взводу 5механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення.
		08.07.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №173 від 08.07.2022 ОСОБА_6 , призначено на посаду сержанта резерву 4 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
		Відтак, з 26.02.2022, тобто з моменту зарахування ОСОБА_6 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця  особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку  проходження військової служби.
		Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст.ст. 1  4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3, ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, додержуватись правил військової поведінки, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
		Однак, ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, в літку 2022 року, більш точної дати та часу судовим розслідуванням встановити не представилось можливим ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в період часу не раніше як з 00 год. 00 хв. 10.09.2022 по 18.07.2024, більш точного часу під час судового розслідування встановити не виявилось за можливе, перебуваючи в зоні відповідальності військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) незаконно придбав шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом  збройними формуваннями російської федерації корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 з один уніфікованим бойовим підривачем ручної гранати дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), 6 проміжних патронів 5,45*39мм, з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення та 29 проміжних патрони 7,62*39 мм, з кулями зі сталевими сердечниками, промислового виготовлення, які являються боєприпасами та один предмет схожий на протипіхотну фугасну міну типу «ПФМ-1» в учбовому варіанті. Далі у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення вказаних вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу. 
		Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення вказаних вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 знайдені ним вибуховий пристрій та боєприпаси забрав із місця виявлення внаслідок чого незаконно придбав (отримав у володіння та розпорядження) зазначені вибуховий пристрій та боєприпаси які у невстановлений судовим слідством спосіб незаконно перевіз до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 .
		Тим самим, ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		18.07.2024 в ході проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено один корпус бойової осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1, засіб підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ, які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з`єднанню та у зібраному стані являють собою вибухові пристрої, що належать до категорії боєприпасів, придатні до здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля, 6 проміжних патронів 5,45*39мм, з кулями зі сталевим сердечником, промислового виготовлення та 29 проміжних патрони 7,62*39 мм, з кулями зі сталевими сердечниками, промислового виготовлення, які являються боєприпасами, які ОСОБА_6 незаконно придбав, перевіз та зберігав без передбаченого законом дозволу. 
		Тим самим, ОСОБА_6 вчинив незаконне носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
		Дії  ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України. 
		Крім того, згідно з ст. 2 закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності. 
		   Відповідно до положень пунктів 1, 3 - 5, 8 та 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; 4) вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; 5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; 8) у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; 10) вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях. 
		   В ході проведення судового розслідування було встановлено, що поліцейські СРПП Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області сержант поліції ОСОБА_8 та сержант поліції ОСОБА_9  які є працівниками правоохоронного органу які згідно книги нарядів районного відділення поліції Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та відповідно до розстановки нарядів на 18.07.2024 року заступили у форменому одязі на чергування з обслуговування викликів, які надходять на лінію «102» у межах Олександрійського району Кіровоградської області із 08:00 год. 18.07.2024 до 08:00 год. 19.07.2024 у складі сектору реагування патрульної поліції.
		   О 13 год. 50 хв. 18.07.2024, на лінію Національної поліції «102», надійшов виклик від невідомої особи про «незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи», за адресою: АДРЕСА_4 , де біля даної квартири було встановлено особу ОСОБА_10 , яка являється матір`ю ОСОБА_6 , в ході спілкування з ОСОБА_10 було встановлено, що ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння, змушував свою матір написати відмову від всіх поданих нею заяв про вчинення відносно неї протиправних дій ОСОБА_6 , отримавши роз`яснення від працівників поліції ОСОБА_6 зайшов до квартири своєї матері ОСОБА_10 за документами та зачинив двері. Після чого, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав виражатися в бік працівників поліції нецензурною лайкою та на вимогу сержанта поліції ОСОБА_8 та сержанта поліції ОСОБА_9 відчинити двері та вийти, ОСОБА_6 тримаючи фомку в правій руці, вибіг з квартири погрожуючи вбити, працівників поліції, відігнавши їх від квартири зачинив двері. В подальшому поліцейські СРПП Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області сержант поліції ОСОБА_8 та сержант поліції ОСОБА_9 почали вести спілкування з ОСОБА_6 з метою виманювання його з квартири ОСОБА_10 в ході чого, з мотивів явної неповаги до авторитету працівників правоохоронного органу, ОСОБА_6 висловлював вербальні погрози про застосування фізичного насильства та вбивства відносно сержанта поліції ОСОБА_8 та сержанта поліції ОСОБА_9 та голосно викрикувати намір підірвати їх, за допомогою «розтяжки». 
		   Через деякий час, ОСОБА_6 відчинив вхідні двері квартири АДРЕСА_5 та викинув в бік поліцейських СРПП Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області сержанта поліції ОСОБА_8 та сержанта поліції ОСОБА_9 одну протипіхотну фугасну міну типу «ПФМ-1» в учбовому варіанті, виробництва СРСР, 1986 року, яка не являється вибуховим пристроєм та не відноситься до категорії боєприпасів раніше придбану ним шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом  збройними формуваннями російської федерації та переміщену до місця проживання своєї матері, висловлюючи вербальну погрозу вбивством, направлену на позбавлення життя працівників поліції
		   У зв`язку з агресивною поведінкою ОСОБА_6 , погрози від останнього були сприйняті поліцейськими СРПП Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області сержантом поліції ОСОБА_11 та сержантом поліції ОСОБА_12 , як реальні, та такі, які можуть бути реалізовані.
		Дії  ОСОБА_6 кваліфіковані зач.1 ст.345КК України. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч. 1 ст. 263, ч.1 ст.345КК України, визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінальних правопорушень. 
		Потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у судове засідання не з`явилися. До початку судового засідання надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Просили  ОСОБА_6 покарати на розсуд суду. 
		Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому судом роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина  ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), за ч.1 ст.263 КК України, як придбання, зберігання, перевезення вибухових пристроїв та боєприпасів без передбаченого законом дозволу та ч.1 ст.345 КК України, як вчинення злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян та злочини проти журналістів, а саме погроза вбивством або знищенням чи пошкодженням майна щодо працівників правоохоронного органу.
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинах ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить з наступного.
		Відповідно дост. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимогст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покаранняконкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 є громадянином України, одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, характеризується за місцем проживання задовільно, враховує думку потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які просили ОСОБА_6 покарати на розсуд суду. 
		Відповідно дост. 66 КК Українидо обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд враховує щире каяття.
		Відповідно дост. 67 КК Українидо обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
		Пунктом 3 частини 1статті 65 КК Українипередбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		Водночас згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України та нетяжким злочином за ч.1ст.345КК України. 
		Таким чином, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини даного кримінального провадження, давши їм оцінку, думку потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які просили ОСОБА_6 покарати на розсуд суду, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів, керуючись вимогами кримінального закону та передбачених санкціями ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345КК України , суд вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого ОСОБА_6 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, на думку суду є підстави застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 покарання пов`язане з позбавленням волі, визначивши його строк у відповідності з вимогами ч. 1ст. 70 КК України, а саме за сукупністю кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6  слід рахувати з моменту його фактичного затримання, зарахувавши на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		На переконання суду таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться вст.50 КК України.
		За встановлених обставин, суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, не вбачає підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК Українидо обвинуваченого ОСОБА_6 .
		В даному випадку, суд вважає, що таке покарання та принцип його призначення повністю досягне мети його застосування та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки і не становитиме для нього особистого надмірного тягаря, у зв`язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.
		Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Цивільні позови потерпілими ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не заявлені.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно з ст. 100 КПК України.
		Ухвалою Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 15.10.2024 року до  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підстав для скасування цього запобіжного заходу або застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів судом не встановлено, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити обвинуваченому без змін.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376, ч.15ст.615 КПК України, суд,-
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345КК України, та призначити йому покарання у виді:
		-за ч.5ст.407 КК України - 5 (п`ять)років позбавлення волі;
		- за ч.1 ст. 263 КК України - 3 (три)роки позбавлення волі;
		-за ч.1ст.345 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
		На підставіч.1 ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обраховувати з 03.02.2025 року.     
		   На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покаранняОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 15.10.2024 р. з дня його фактичного затримання по 02.02.2025 р., із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		   Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6  увиді триманняпід вартоюз утриманнямна гауптвахті до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
		Стягнути з  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення експертизи зброї (висновок від 24.07.2024 року № СЕ-19/112-24/9532-БЛ) у розмірі 1514,56 грн., витрати за проведення експертизи зброї (висновок від 25.07.2024 року № СЕ-19/112-24/9529-БЛ) у розмірі 1514,56 грн., витрати за проведення експертизи зброї(висновок від 24.07.2024 року № СЕ-19/112-24/9530-БЛ) у розмірі 757,28 грн., витрати за проведення експертизи зброї (висновок від 26.07.2024 року № КСЕ-19/112-24/9531) у розмірі 3786,40 грн., витрати за проведення експертизи зброї (висновок від 25.07.2024 року № СЕ-19/112-24/9534-ВТХ) у розмірі 3029,12 грн., а всього у розмірі 10601,92 грн. (десять тисяч шістсот одна гривня) 92 копійки.
		Речові докази:
		2 диски DVD-R диски 4.7 GB/120 min, в центральній частині кожного диска мається надпис DVD-HP, на дисках маються 4 відеозаписи із нагрудної бодікамери №20023000017, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, - залишити при матеріалах кримінальної справи;
		чотири предмети ззовні схожі на патрони 5,45-39 мм, та один предмет ззовні схожий на патрон 7,62*54 мм, які упаковано до спецпакетів 0833146, фрагменти корпусу бойової осколкової гранати, яку упаковано до спецпакетів 5458912, фрагменти протипіхотної міни типу «ПФМ-1», який знаходиться в спецпакеті 5342580, 0833145, двадцять вісім предметів ззовні схожих на патрони 7,62*39 мм упаковані спецпакету 0833144, два магазини до автомату, які знаходяться в спецпакеті Національна Поліція України RIC 2235077, які зберігаються у кімнаті речових доказів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Суддя                             ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...