Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 455/2/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано судом: 04.02.2025. Зареєстровано: 04.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2025.
Дата набрання законної сили: 07.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/455/105/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024141320000569

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 455/2/25
		Провадження № 1-кп/455/105/2025
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		   04 лютого 2025 року                м.Старий Самбір
		 
		Старосамбірський районний суд Львівської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		з участю:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Старий Самбір кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141320000569 від 02.12.2024 про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопушанка-Хомина, Старосамбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, непрацюючого, військовозобов`язаного, має неповнолітню дитину, раніше не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , 01 грудня 2024 року, близько 19 години 20 хвилин перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Смільниця-Кросценко», що розташований за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Терло, вул. Бічна, 1, прямуючи через державний кордон України, рухаючись на виїзд з України в Республіку Польща, під час перевірки документів для перетину державного кордону на виїзд з України, не маючи відповідних дозвільних документів для виїзду за кордон, однак достовірно знаючи, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово обмежено виїзд за межі України громадянам Україні чоловічої статі віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник відділу прикордонної служби, який перебував з форменому одязі із знаками розрізнення, з метою реалізації свого незаконного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди вищевказаному військовослужбовцю Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою безперешкодного перетину державного кордону України, пропонував надати та надав начальнику 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 416-ос від 26.03.2024, призначеного на посаду начальника 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, та 01.12.2024 року призначений старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску з 08:00 01.12.2024 по 20:00 01.12.2024, лейтенанту ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, а саме: 5 купюр по 100 доларів США, зокрема, банкнота номіналом 100 доларів США (PD 34278912С 2017 року), банкнота номіналом 100 доларів США (PC 54953453В 2017 року), банкнота номіналом 100 доларів США (LL 81778325А 2009 року), банкнота номіналом 100 доларів США (РЕ 29280971D 2017 року), банкнота номіналом 100 доларів США (PA 57182536В 2017 року), що згідно курсу Національного банку України станом на 01 грудня 2024 року становить 20 797 грн. 08 коп., за вчинення дій, пов`язаних із безперешкодним пропуском через державний кордон України та з використанням наданого йому службового становища, а саме безперешкодному перетині державного кордону України в напрямку Республіки Польща, від отримання яких ОСОБА_5 відмовився. 
		Такими своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України, тобто надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь - якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.369 КК України, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним. 
		Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 01.12.2024 перебуваючи на міжнародному пункті пропуску «Смільниця-Кросценко», з метою безперешкодного перетину державного кордону України надав інспектору прикордонної служби неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США, які розмістив в паспорті громадянина України для виїзду закордон. Щиро розкаюється у вчиненому. Повідомив, що має право виїзду за межі України під час дії воєнного стану як супроводжуюча особа, однак в той день 01.12.2024 року його не пропустили через державний кордон з посиланням на відсутність всіх дозвільних документів. Шляхом пропонування коштів посадовій особі ДПС України хотів вирішити питання з перетином кордону. Здалося, що саме таких дій від нього і чекають.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та щодо речових доказів, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
		За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ч.1ст.369 КК Українияк надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою, в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь- якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
		Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.66КК України судом визнається щире каяття, осуд свого вчинку протягом всього судового розгляду та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67КК України судом не встановлено.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керуєтьсязагальними засадами,які визначеніуст.65КК України,відповідно доякої судпризначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53цього Кодексу; 2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу; 3)враховуючи ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,особу винногота обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Згідно роз`яснень п.3 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо. 
		Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
		Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 зокрема те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину.
		Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 ,згідно якоїіснує середнійризик вчиненняповторного кримінальногоправопорушення тасередній ризикнебезпеки длясуспільства,у томучислі окремихосіб,та органпробації вважає,що виправленняобвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
		Що стосується питання осудності обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд враховує те, що поведінка обвинуваченого в судовому засіданні була адекватною, свої показання він надавав послідовно та змістовно, а тому на стійке переконання суду обвинувачений є осудною особою.
		Крім того, суд враховує обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому, щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання.
		При призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченого у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		Беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді штрафу на рівні нижньої межі в межах санкцій ч.1 ст. 369 КК України, що на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченою, так і іншими особами. 
		Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуваннямст.69КК України суд не вбачає.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. 
		Накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.12.2024 арешт на майно відповідно до ст.174 КПК України слід скасувати.
		При вирішення питання щодо долі речових доказів, суд виходить з наступного.
		Згідно з ч. 9ст. 100 КПК Українипитання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		Відповідно до положень ч. 1ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цьогоКодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно п. 1 ч. 2ст. 96-1 КК Україниспеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.
		Спеціальна конфіскація, відповідно до положень пункту 2 частини першоїстатті 96-2 КК України, застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.
		З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне до речових доказів у вигляді грошових коштів, а саме 5 купюр номіналом 100 доларів США - PD34278912С 2017 року, PC54953453В 2017 року, LL81778325А 2009 року, РЕ 29280971D 2017 року, PA 57182536В 2017 року, які згідно акту прийому - передачі майна на зберігання від 07.01.2025 в одному цінному спецпакеті №4263467 знаходяться в керівника Відділу регіональної каси перерахунку ГО ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 , - на підставі ст.96-1,96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави.
		Питання інших речових доказів слід вирішити в порядкуст.100 КПК України, а саме: CD-R диск, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		Керуючись ст.100, 174, 349, 368-371,373-376 КПК України суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 03.12.2024, на 5 купюр номіналом 100 доларів США PD34278912С 2017 року, PC54953453В 2017 року, LL81778325А 2009 року, РЕ 29280971D 2017 року, PA 57182536В 2017 року.
		На підставістатей96-1,96-2КК України грошові кошти, а саме: 5 купюр номіналом 100 доларів США PD34278912С 2017 року, PC54953453В 2017 року, LL81778325А 2009 року, РЕ 29280971D 2017 року, PA 57182536В 2017 року, які згідно акту прийому - передачі майна на зберігання від 07.01.2025 в одному цінному спецпакеті №4263467 знаходяться в керівника Відділу регіональної каси перерахунку ГО ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 - в порядкуспеціальної конфіскації конфіскувати у власність держави.
		Речовий доказ CD-R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12024141320000569 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12024141320000569.
		Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2ст.394 КПК Українине може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 цього Кодексу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...