Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/1350/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; спори про самочинне будівництво.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.02.2025.
Дата набрання законної сили: 29.01.2025
Номер судового провадження: 61-13093ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		29 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 686/1350/23
		провадження № 61-13093св24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач), 
		судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І., та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року в складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
		 
		Історія справи
		Короткий зміст позову 
		 
		У січні 2023 року ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та про заборону відповідачу використовувати квартиру.
		 
		Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 здійснив незаконне самочинне перепланування своєї двокімнатної квартири у три окремі кімнати з влаштуванням у кожній кімнаті санвузлів та місць для приготування їжі, місць для спання. Всі три кімнати у вказаній квартирі здаються подобово в оренду. З приміщення кухні також влаштовано окрему кімнату (спальне місце, санвузол, місце для приготування їжі), самовільно без будь-яких погоджень та дозволів перероблено систему газопостачання у цій квартирі, закладено вентиляційний канал. Інші кімнати пристосовані теж для приготування їжі, при цьому не мають вентиляційних каналів та розташовані над житловими кімнатами сусідніх квартир. Фактично самовільно проведено реконструкцію квартири, її інженерних мереж, зокрема системи газопостачання, вентиляції, водопостачання та водовідведення, а також змінено її цільове призначення - для використання у підприємницькій діяльності - хостел.
		 
		Для усіх співвласників будинку створюються незручності у проживанні, оскільки у квартиру АДРЕСА_1 постійно ходять незнайомці та щоразу нові люди, які не проживають у цьому будинку, постійно лунає незрозумілий шум від роботи невідомих установок.
		 
		Зборами співвласників ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» відповідно до протоколу № 7 загальних зборів від 27 листопада 2022 року позивача уповноважено на звернення у державні установи з метою захисту інтересів співвласників.
		 
		Порушення прав співвласників зумовлено проведенням відповідачем реконструкції власної квартири, що зумовило підвищення рівня шуму внаслідок роботи додаткового сантехнічного обладнання, створило загрозу затоплення, може спричинити зменшення тиску води в інших співвласників квартир. Самовільне перевлаштування кухні у житлову кімнату загрожує цілісності газової мережі та нормальній експлуатації цілого будинку, життю та здоров`ю людей. Влаштування спальних місць в кухнях та без нормальної системи вентиляції заборонено,зокрема, з метою уникнення отруєння газом. Самовільне перероблення системи газопостачання призводить до загрози руйнування будинку в цілому.
		 
		Використання квартири відповідачем як хостелу створює незручності мешканцям будинку. У квартиру АДРЕСА_1 постійно та щоденно ходять сторонні люди, які не проживають у будинку по АДРЕСА_2 та які завдають неприємності мешканцям будинку, оскільки вони порушують громадський порядок, а саме шумлять, не дотримуються комендантської години, часто зустрічаються у нетверезому стані, плутають під`їзди та у нічний час переривають сон мешканців будинку. Мешканців даного будинку турбує убезпечення власних квартир та майна, що знаходиться всередині. Неможливість досудового врегулювання спору зумовила звернення позивача до суду.
		 
		ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький», з урахуванням заяви від 01 квітня 2024 року про зменшення позовних вимог, просило:
		зобов`язати ОСОБА_1 за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 до первісного стану згідно з проектною документацією та нормами ДБН з демонтажем самовільно та незаконно влаштованих приміщень, санвузлів, кухонь та демонтажем самовільно і незаконно проведених інженерних мереж.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Чевилюк З. А. від 29 квітня 2024 року в задоволенні позову ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
		власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку (стаття 383 ЦК України);
		відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 та здійснив її перепланування, що на думку позивача, порушує права інших співвласників та зумовило звернення до суду;
		за висновком проведеного експертного дослідження, переобладнання в квартирі за адресою АДРЕСА_4 носять характер реконструкції, що здійснена з порушенням нормативних документів в галузі будівництва в частині розташування сантехнічних вузлів, створює підвищення рівня шумових забруднень. В той же час суду не представлено будь-яких доказів фактичного порушення прав мешканців будинку, внаслідок перепланування належної позивачу квартири, як от підтоплення, перевищення рівня шумового забруднення, зниження тиску води. Фактичний рівень шумового забруднення потребує залучення спеціалізованих установ з відповідним обладнанням. Таким чином, рівень шумового забруднення не визначений в експертному висновку;
		маючи право здійснювати звернення до суду в порядку передбаченому Статутом ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для захисту прав співвласників, позивач не довів суду право та наявність повноважень бути суб`єктом звернення до суду з заявленими вимогами: приведення реконструйованої квартири у відповідність до первісного стану. Суду не підтверджено фактичне порушення прав позивача, співвласників відповідачем, позивачем обрано неналежним спосіб порушених прав, підстави для задоволення позову відсутні.
		 
		Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Чевилюк З. А. від 30 травня 2024 року стягнуто з ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
		 
		Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
		заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 19 000 грн подана в порядку та строки визначені законодавством відповідачем по справі. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності; заяву підтримав. Представник позивача в судовому засіданні заперечила можливість задоволення заяви, пославшись на необґрунтованість та не співмірність;
		якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на праову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-пердачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат,то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 552/2145/16-ц);
		за матеріалами справи витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються угодою про надання правової допомоги від 14 березня 2023 року, копіями квитанцій на загальну суму 19 000 грн. Крім того, обсяг наданих послуг також підтверджується наявними в матеріалах справи відзивом на позов, участю представника в судових засіданнях, що підтверджується в т.ч. протоколами судових засідань, звукозаписом судових засідань. Таким чином, враховуючи викладене, оцінивши співмірність та обґрунтованість заявлених витрат на правову допомогу, суд зробив висновок щодо підставності стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року:
		апеляційну скаргу ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» задоволено;
		рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2024 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року скасовано, позов ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» задоволено;
		зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 до первісного стану згідно з проектною документацією та нормами ДБН з демонтажем самовільно та незаконно влаштованих приміщень, санвузлів, кухонь та демонтажем самовільно і незаконно проведених інженерних мереж;
		вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		при відмові в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено доказів фактичного порушення прав мешканців будинку внаслідок перепланування належної позивачу квартири як от підтоплення, перевищення рівня шумового забруднення, зниження тиску води. Позивачем не доведено наявність повноважень бути суб`єктом звернення до суду із вимогами приведення реконструйованої квартири у відповідність до первісного стану. Проте цей висновок суперечить обставинам справи і не ґрунтується на нормах матеріального права;
		відповідно до частин чотири, п`ять, статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Згідно з частиною другою статті 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. За змістом частини першої статті 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання та громадяни під час здійснення будь-яких видів діяльності з метою запобігання утворенню шуму і зменшення його шкідливого впливу на здоров`я людини зобов`язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи із запобігання утворенню та зниження шуму до рівнів, визначених державними медико-санітарними нормативами та правилами; вживати заходів для недопущення упродовж доби перевищення рівнів шуму, встановлених державними медико-санітарними нормативами, зокрема, у приміщеннях житлових будинків і на прибудинковій території;
		суд першої інстанції правильно констатував, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 10 січня 2024 року № 665/01-2024 будівельні роботи, які відбувалися в квартирі АДРЕСА_3 , відповідно до вимог нормативної літератури у галузі будівництва можливо класифікувати як реконструкцію, яка призвела до зміни техніко-економічних показників (зокрема, загальної і житлової площі, кількості приміщень та функціонального призначення частини внутрішнього простору досліджуваного нерухомого майна). Цей висновок цілком узгоджується з даними листа Управління з питань ДАБК №63/01-14 від 29 листопада 2022 року, представниками якого зафіксовано реконструкцію двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Її переплановано в три окремі житлові приміщення із загальним передпокоєм, кожне з яких має власну кухню-кімнату та санвузол. При цьому два вузла винесено над житловими кімнатами нижньої квартири, що порушує пункт 5.21 ДБН В. 2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». Власник квартири ОСОБА_1 підтвердив здійснення будівельних робіт без отримання права на їх виконання, а також використання власної квартири для подобового проживання людей. Такі ж відомості щодо проведеної реконструкції квартири відповідача містить акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації від 03 листопада 2022 року;
		за даними цього ж висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 січня 2024 року № 665/01-2024 внаслідок проведення реконструкції фактичне об`ємно-планувальне рішення квартири АДРЕСА_3 , порушує норми чинних нормативних документів в галузі будівництва в частині розташування сантехнічних вузлів. Фактичне розташування санвузлів з супутнім обладнанням в квартирі відповідача порушує вимоги пунктів 2.28 ДБН В.2.2-15-2005, 5.21 ДБН В.2.2-15:2019, які забороняють розміщення санвузла над житловими кімнатами і кухнями, а також кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати. Крім того, відвідна ділянка трубопроводу насосної станції (приміщення № 7) влаштована з безнапірних труб, чим порушено регламент виробника насосного устаткування, що підвищує ризик виникнення аварійних ситуацій та відповідних збитків внаслідок розгерметизації водоносних інженерних мереж у зв`язку з тиском всередині системи, який перевищує розрахункове експлуатаційне значення безнапірних трубопроводів водовідведення (а. 61 висновку). Максимальний рівень гучності влаштованої насосної станції примусового водовідведення «Grundfos Sololift» в квартирі АДРЕСА_3 , (приміщення АДРЕСА_5 , в процесі експлуатації здатен перевищувати встановлені наказом МОЗ України від 22 лютого 2019 № 463 значення, при цьому для визначення фактичного рівня шумового забруднення в суміжних сусідніх квартирах потребує залучення спеціалізованих установ з відповідним обладнанням, що виходить поза межі компетенції судових експертів. Здійснені будівельні роботи з реконструкції в квартирі АДРЕСА_3 , спричинили утворення несприятливих факторів середовища життєдіяльності для власників суміжних об`єктів нерухомого майна у відношенні підвищеного рівня шумових забруднень, тим самим порушуючи вимоги статей 31, 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», а також створюється ризик пошкодження інших об`єктів нерухомості;
		за змістом колективного листа співвласників квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 по АДРЕСА_2 до голови ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» від 01 листопада 2022 року з квартири АДРЕСА_1 постійно доноситься шум в нічний час, у квартиру ходять щоразу нові люди, які не проживають у будинку. Ці незнайомці порушують комендантську годину, часто плутають під`їзд, турбуючи інших сусідів, зустрічаються у нетверезому стані. Згідно заяви ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_12 до Голови ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» від 25 жовтня 2022 року, над його квартирою знаходиться квартира АДРЕСА_1 , з якої постійно чутно якесь незрозуміле гудіння та шум води;
		вказаними доказами цілком підтверджується самочинне проведення відповідачем реконструкції квартири згідно частини першої статті 376 ЦК України без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил в порушення статей 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
		в матеріалах справи дійсно відсутні дані щодо залиття суміжних квартир, перевищення рівня шумового забруднення тощо внаслідок проведеної відповідачем самочинної реконструкції квартири. Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Отже, у наведеній нормі права закріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що існують значні ризики настання такого порушення;
		згідно з висновком судової експертизи проведена реконструкція в квартирі відповідача потягла підвищення рівня шумових забруднень в порушення вимог статей 31, 32 Закону України «Про систему громадського здоров`я», а також створила істотний ризик пошкодження інших квартир у будинку. Наявні порушення нормативних документів в галузі будівництва в частині розташування сантехнічних вузлів, підвищення рівня шумових забруднень вже порушують конституційні права та інтереси мешканців будинку на безпечне для життя та здоров`я довкілля, оскільки несуть ризики заподіяння їм шкоди в будь-який час. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 635/8605/15-ц, від 19 червня 2019 року в справі № 463/3414/16-ц. Відтак наявні підстави для усунення таких порушень шляхом зобов`язання відповідача привести квартиру в первісний стан. Висновок суду першої інстанції про недоведеність права позивача ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» звертатися з таким позовом, недоведеність порушення права позивача є безпідставним;
		ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» має право відповідно до закону та свого статуту захищати права, представляти інтереси співвласників будинку в судах, органах державної влади, тому є належним позивачем у цій справі. Крім того, у позивача наявна матеріально-правова зацікавленість у цьому спорі, оскільки саме ОСББ має обов`язок забезпечити належне утримання та використання спільного майна, в тому числі інженерних мереж будинку, а також забезпечити комфортне та спокійне проживання співвласників/мешканців у житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та задовольнити позов - зобов`язати відповідача за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 до первісного стану згідно з проектною документацією та нормами ДБН з демонтажем самовільно та незаконно влаштованих приміщень, санвузлів, кухонь та демонтажем самовільно і незаконно проведених інженерних мереж.
		у зв`язку зі скасуванням рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 квітня 2024 року наявні підстави для скасування додаткового рішення суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року.
		 
		Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» 14 800 грн понесених судових витрат на проведення експертизи.
		 
		Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		Заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та документи на підтвердження цих витрат подані лише 27 серпня 2024 року. При цьому представниця апелянта не зверталася до суду до закінчення судових дебатів у справі із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та про надання доказів на підтвердження судових витрат у строки, передбачені частиною восьмою статті 141 ЦПК. Наведене свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви ОСББ про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 17 лютого 2021 року у справі №461/606/18, від 17 червня 2020 року у справі № 504/2755/16-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц;
		водночас, сторона позивача понесла судові витрати 14 800 грн (квитанція від 31 серпня 2023 року (а. с. 213) на проведення комісійної будівельно-технічної експертизи, які підлягають стягненню з відповідача. Відтак з врахуванням задоволення позову слід стягнути з відповідача на користь позивача 14800 грн витрат, понесених на проведення експертизи, а у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		19 вересня 2024 року  ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року, в якій просив:
		оскаржені судові рішення скасувати:
		рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2024 року та додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року залишити в силі;
		вирішити питання щодо розподілу судових витрат (сплачений судовий збір).
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		Верховний Суд України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14 виснував правовий висновок та вказав, «... що право на звернення до суду за захистом особа має у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, які мають право захищати права, свободи й інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси; суд має встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від цього вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їхньому задоволенні». Керуючись таким висновком, суд першої інстанції у даній справі справедливо зазначив, що «... позивач не довів суду право та наявність повноважень бути суб`єктом звернення до суду із заявленими вимогами». Проте апеляційний суді дійшов протилежного висновку. Зокрема, апеляційний суду у спірній постанові вказав на «... наявність права у ОСББ захищати права та представляти інтереси співвласників у цій справі». Натомість, як свідчать матеріали справи, повноважень подавати такий позов до суду ні окремі співвласники будинку, ні збори співвласників голові ОСББ не надавали, що і дослідив суд першої інстанції, ухваливши законне рішення. Натомість, у рішенні зборів ОСББ від 27 листопада 2022 року, яким керувався апеляційний суд, йшла мова виключно про заборону використовувати квартиру як «хостел», а не про зобов`язання за свій рахунок привести реконструйовану квартиру до первісного стану;
		у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 369/8792/16 (провадження № 61-21385св18) Верховний Суд зробив висновок, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України);
		безпідставним є посилання апеляційної інстанції на частину другу статті 386 ЦК України, де зазначено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою та може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, оскільки позивач зі справи, ОСББ, не є власником майна в розумінні цієї норми права і, відповідно, не наділений правом звертатися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або про запобігання такому порушенню. Отже, апеляційний суд посилається на норму закону, яка не може застосовуватися до цих правовідносин;
		не може бути вірним твердження апеляційного суду про проведений відповідачем ремонт в квартирі, який суд вважає як реконструкція і така його позиція не відповідає раніше наданим висновкам Верховного Суду. Зокрема,_у постанові Третьої судової палати КЦС ВС від 28 квітня 2020 року у справі N 727/11479/17 (провадження №61-44094св18) наголошувалося на тому, що «...розділом 3 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації відноситься до реконструкції. Таким чином, здійснені відповідачем у належній йому на праві власності квартирі перепланування, які не передбачали втручання у конструктивні елементи будівлі, не потребували отримання відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт». Натомість, матеріали справи № 686/1350/23 не містять доказів, які б підтверджували би факт про змінену відповідачем площу свого житлового приміщення чи його конструкцію або його функціональне призначення, що могло вважатися реконструкцією;
		помилковим є висновок апеляційного суду про те, що «... вказаними доказами цілком підтверджується самочинне проведення реконструкції квартири згідно частини першої статті 376 ЦК України без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту та з істотно порушеннями будівельних норм і правил в порушення статей 34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Натомість, правила статті 152 ЖК (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), де виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання;
		викликає сумнів доцільність апеляційного суду посилатися на висновок комісійної експертизи щодо шумових характеристик змонтованого у квартирі обладнання та, на його думку, допущених відповідачем ОСОБА_1 порушень вимог наказу МОЗ України від 22 лютого 2019 року №463. Проте, припускаючи ймовірні порушення щодо максимального рівня гучності роботи насосної станції, експерти вказують, що для визначення рівня шуму необхідно залучати спеціалізовані установи та відповідне обладнання. Натомість, позивач не надав суду будь яких доказів про наявність шумових забруднень для власників суміжних квартир, а суд їх самостійно не здобув, що є лише припущенням. Зазначене дає підстави стверджувати, що апеляційний суд не дотримався вимог частини шостої статті 81 ЦПК України про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
		представником позивача, ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Хмельницький» адвокатом Смішною І. В. наданий та долучений судом до матеріалів справи ордер на надання правничої (правової) допомоги №1036744 від 18 листопада 2022 року. При цьому, як вбачається з його змісту, цей ордер не надає адвокату Смішній І. В. повноважень представляти інтереси ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1 місто Хмельницький» у Хмельницькому апеляційному суді як конкретному судовому органі, оскільки з його змісту установлено, що адвокат уповноважений на надання правничої допомоги «у будь яких установах, підприємствах, установах, організаціях, будь яких судах, будь якої юрисдикції, будь яких інстанцій». Однак, відповідно до правової позиції КЦС, викладеної у постанові від 19 серпня 2024 року у справі № 591/6387/21 (провадження №61-99св24) «.... ордер про надання правничої (правової) допомоги має містити назву органу, в якому надається правова допомога адвокатом, при цьому в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів. Тобто, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу, на що апеляційний суд уваги не звернув і не зобов`язав апелянта підтвердити свої повноваження у встановленому порядку». На вказані вимоги суд апеляційної інстанції уваги не звернув;
		зобов`язальна частина спірної постанови апеляційного суду містить вимогу до ОСОБА_1 за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 до первісного стану згідно з проектною документацією. З огляду на те, що власник квартири отримав її від забудовника в стані не придатному для проживання, а саме: без штукатурки і оздоблення стін, стелі, підлоги, облицювання стін плиткою, без прокладених у квартирі водо- та електромереж, сантехнічного обладнання тощо, то вказаний у постанові суду спосіб захисту інтересів позивача не може бути реально виконаний, а відтак ефективним в розумінні частини першої статті 2 ЦПК України. Окрім того, вказаним рішенням суду порушуються права та інтереси самого відповідача, гарантовані статтею 41 Конституції України. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21 щодо дисциплінарної відповідальності судді висловила свою правову позицію та зазначила, що « ...не повинно виникати сумнівів чи заперечень відносно того, що всі судові рішення повинні бути: зрозумілими; викладеними чіткою та простою мовою; зрозумілим для сторін та громадськості; логічно структурованими; викладеними в чіткому стилі, доступному для кожного; обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим; необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення»;
		апеляційний суд додатковою постановою від 09 вересня 2024 року вирішив питання про стягнення із скаржника судових витрат, понесених позивачем на оплату судової комісійної будівельно-технічної експертизи. Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі № 161/3482/21 (провадження № 61-14457св21) «... додаткове рішення хоч і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржене в одній апеляційній скарзі разом з основним судовим рішенням». Така позиція КЦС може бути застосовані і в цій справі. Отже вимога скаржника про скасування основної постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2022 року стосується І додаткової постанови від 09 вересня 2024 року, ухваленої цим судом в цій справі.
		 
		08 грудня 2024 року ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький через Електронний суд подало відзив на касаційну скаргу, що підписаний адвокатом Смішною І. В., в якому просило:
		            залишити постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року без змін. 
		 
		Відзив мотивований тим, що:
		в цьому випадку наявне порушення прав позивача - порушення прав мешканців будинку, від імені яких і звернулось до суду ОСББ, що обґрунтовується наступним. Усі кімнати квартири відповідача обладнані окремими санвузлами, кухнями з мийками та водовідведенням, а один із санвузлів додатково обладнаний каналізаційним насосом. Два санвузла розташовані з порушенням сантехнічних норм та вимог ДБН, а саме, розміщені над житловими кімнатами квартири, що знаходиться нижче квартири Відповідача, труби водопостачання та водовідведення закріплені до стін суміжних квартир - зокрема тих, що знаходяться з права та з ліва від квартири Відповідача. Тому, у випадку прориву труб, в тому числі каналізаційних та/або у разі виходу з ладу каналізаційного насосу, який працює від електроенергії (електроенергію вимикають), існує ризик затоплення житлових кімнат, що знаходяться з права та з ліва від квартири Відповідача та квартири, що знаходяться поверхом нижче. При чому, варто наголосити, що затоплення може бути не лише чистою водою з водопровідних труб, а можливе затоплення стоками від каналізації. Влаштоване водопостачання і водовідведення в даній квартирі здійснює додаткове навантаження на систему мереж водопостачання і водовідведення всього будинку, адже в будинку встановлені підвищувальні насосні станції для подачі води на верхні поверхи, які розраховані на певну кількість сантехнічних вузлів та кухонь. Таке додаткове навантаження, перед влаштуванням додаткових санвузлів та кухонь з мийками, Відповідач не розраховував і не звертався до Позивача для отримання дозволу і для виконання розрахунку навантаження, а тому такі дії можуть призвести до низького тиску води в інших співвласників квартир або до поламки обладнання або до розбалансування системи водопостачання та водовідведення. Влаштування додаткових санвузлів та інших мокрих точок (кухонь з мийками) без отримання технічних умов, проектної документації, отримання дозвільних документів заборонено законом. Під час вимкнення електроенергії, примусова система відведення стічних вод не працює, що також створює додаткову загрозу до прориву каналізаційних мереж. Примусова каналізаційна система під час роботи створює сильну вібрацію та шуми. Мешканці сусідніх квартир постійно скаржаться, що вночі не можливо спати від зазначеного шуму;
		самовільне перевлаштування кухні у житлову кімнату загрожує цілісності газових мереж та нормальній експлуатації цілого будинку, життю та здоров`ю людей. Адже влаштування спальних місць в кухнях та ще й без нормальної системи вентиляції заборонено зокрема з метою уникнення отруєння газом. Самовільне перероблення системи газопостачання призводить до загрози руйнування будинку в цілому. З метою усунення цих порушень виїжджали працівники АТ «Хмельницькгаз» для вчинення дій щодо перекриття газу в квартирі відповідача, проте ОСОБА_1 не допустив їх у квартиру;
		реконструкція проведена у квартирі Відповідача впливає на інші сусідні квартири. Адже тепер виходить що після реконструкції, співвласники суміжних квартири порушують норми щодо квартири відповідача (вірніше Відповідач своєю реконструкцією зробив так, що вони стали порушувати). До прикладу, квартира АДРЕСА_7 (зліва від квартири Відповідача), квартира АДРЕСА_13 (поверхом вище від квартири Відповідача) та квартира АДРЕСА_14 (поверхом нижче від квартири Відповідача) стали по неволі порушниками до квартири Відповідача, оскільки кухня квартири АДРЕСА_7 межує з спальним місцем влаштованим Відповідачем в кухні, що категорично заборонено нормами ДБН. Також кухні квартир АДРЕСА_13 та АДРЕСА_14 відповідно до проекту були розташовані над і під кухнею Відповідача, в якій Відповідач здійснив реконструкцію та розмістив спальне місце. Квартира АДРЕСА_8 (справа від квартири Відповідача) стала по неволі порушником до квартири Відповідача, оскільки спальня квартири АДРЕСА_8 межує з санвузлом з примусовою каналізаційною системою та кухнею, що влаштовані Відповідачем в житловій кімнаті. У випадку настання якоїсь аварійної ситуації з газовим обладнанням (витоку газу), яке розміщено у кухнях інших співвласників можуть постраждати мешканці, які проживають в реконструйованій кухні Відповідача;
		у квартиру АДРЕСА_1 постійно та щоденно ходять сторонні люди, які не проживають у будинку по АДРЕСА_2 та які завдають неприємності мешканцям будинку, оскільки вони порушують громадський порядок, а саме шумлять, не дотримуються комендантської години, часто зустрічаються у нетверезому стані, плутають під`їзди та у нічний час та переривають сон мешканців будинку. Мешканців цього будинку турбує убезпечення власних квартир та майна, що знаходиться всередині;
		Відповідач здійснив незаконну самочинну реконструкцію своєї двокімнатної квартири у три окремі кімнати з влаштуванням у кожній кімнаті санвузлів, місць для приготування їжі (кухонь) та місць для спання. Всі три кімнати у вказаній квартирі здаються подобово в оренду. З приміщення кухні також влаштовано окрему кімнату (спальне місце, санвузол, місце для приготування їжі), самовільно без будь-яких погоджень та дозволів перероблено систему газопостачання у цій квартирі, закладено вентиляційний канал. Інші кімнати теж пристосовані для приготування їжі, при цьому не мають вентиляційних каналів та розташовані над житловими кімнатами сусідніх квартир. Фактично самовільно проведено реконструкцію квартири, її інженерних мереж, зокрема системи газопостачання, вентиляції, водопостачання та водовідведення, а також змінено функціональне призначення квартири в цілому, квартира фактично втратила правовий режим житлового приміщення (повністю відсутня житлова площа) і перетворилась на нежитлове приміщення, яке використовується Відповідачем як хостел, що не заперечується Відповідачем. Житлова площа квартири визначається сумою площі приміщень, які безпосередньо використовуються для проживання. Житлова площа не охоплює технічні приміщення та допоміжні приміщення, такі як коридори, санвузли, кухні, комори, тощо. Згідно п.2.22 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки споруди. Житлові будинки. Основні положення», у квартирах повинні бути передбачені такі приміщення: житлові кімнати і підсобні приміщення-кухня, передпокій, санвузли, внутрішньо квартирні коридор, вбудовані комори, антресолі, літні приміщення тощо. У реконструйованій квартирі Відповідача повністю відсутні житлові кімнати;
		в матеріалах справи дійсно відсутні дані щодо залиття суміжних квартир, перевищення рівня шумового забруднення тощо внаслідок проведеної відповідачем самочинної реконструкції квартири. Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Отже, у наведеній нормі права закріплений окремий превентивний (попереджувальний) спосіб захисту права власності, який на відміну від інших способів передбачає захист права власності у випадку, коли порушення права ще не відбулося, але є підстави вважати, що існують значні ризики настання такого порушення;
		скаржник вказує на те, що проведений відповідачем ремонт в квартирі не є реконструкцією, оскільки перепланування не включало втручання в конструктивні елементи будівлі. Таким чином скаржник обґрунтовує і відсутність у нього документів, що дають право на вказане перепланування. Варто зазначити, що у відповідності до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники квартири зобов`язані використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян. Реконструкція квартири - це втручання у геометричні параметри помешкання, зміна його функціонального призначення. Для такої процедури потрібно розробляти проектну документацію, отримувати дозвільні документи для проведення вказаних робіт, здійснити введення в експлуатацію реконструйованого об`єкта. Відповідач здійснив реконструкцію без дозвільної документації, з численними істотними порушеннями норм чинного законодавства у сфері будівництва, Державних будівельних норм, внаслідок чого об`єкт реконструкції є самочинним будівництвом і порушує охоронювані законом права та інтереси Позивача.
		скаржник вказує, що апеляційним судом було досліджено обставини поза межами позовних вимог, а саме той факт, що відповідачем використовується житлове приміщення, як хостел. Постійно доноситься шум в нічний час, у квартиру ходять щоразу нові люди, які не проживають у будинку. Ці незнайомці порушують комендантську годину, часто плутають під`їзд, турбуючи інших сусідів, зустрічаються у нетверезому стані. Так, Позивачем дійсно було зменшено Позовні вимоги в частині відмови від вимог щодо заборони відповідачу використовувати свою квартиру не за призначенням, а саме як хостелу. Однак, наведене вище твердження, а також докази на підтвердження того, що квартира використовується як хостел, жодним чином не прикріплені лише до цієї позовної вимоги. Оскільки внаслідок того, що квартира реконструйована вона використовується не за цільовим призначенням, а фактично перетворена у хостел, відбувається додаткове навантаження на систему мереж водопостачання, водовідведення, електрики, газопостачання всього будинку. Від великої кількості відвідувачів збільшується необхідність прибирання, вивезення сміття, збільшується використання ліфта та використання комунальних послуг, утримання яких здійснюється усіма співвласниками житлового будинку, зміна функціонального призначення квартири відповідача впливає на права та інтереси співвласників. Сторонні особи, які постійно відвідують квартиру Відповідача користуються ліфтом будинку, створюючи додаткове навантаження на електросистему та збільшуючи витрати ОСББ, які покриваються з коштів співвласників, оскільки це є обслуговуванням спільного майна співвласників;
		скаржник вказує, що позовна вимога Позивача про приведення самовільно реконструйованої квартири до первісного стану згідно з проектною документацією не може бути реально виконана, оскільки Відповідач вказує на те, що ним було отримано квартиру від забудовника в стані не придатному для проживання, а саме: без штукатурки і оздоблення стін, стелі, підлоги, облицювання стін плиткою, без прокладених у квартирі водо- та електромереж, сантехнічного обладнання тощо. Однак, позовна вимога Позивача звучить наступним чином: за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_3 до первісного стану згідно з проектною документацією та нормами ДБН з демонтажем самовільно та незаконно влаштованих приміщень, санвузлів, кухонь та демонтажем самовільно і незаконно проведених інженерних мереж.
		щодо стягнення витрат на правничу допомогу Скаржник зазначає, що ордер наявний в матеріалах справи не надає адвокату Смішній І. В. повноважень представляти інтереси ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» у Хмельницькому апеляційному суді як конкретному судовому органі, оскільки з його змісту установлено, що адвокат уповноважений на надання правничої допомоги «в будь яких установах, підприємствах, установах, організаціях, будь яких судах, будь якої юрисдикції, будь яких інстанції» Однак, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 листопада 2019 року у справі № 910/1669/19 зазначено, що «у випадку коли в ордері адвокатом зазначається про надання правової допомоги у будь-яких судах України, це є достатнім для висновку про наявність у адвоката права на підписання апеляційної скарги».
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження.
		 
		16 грудня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року:
		клопотання ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький», яке підписане адвокатом Смішною І. В., про продовження строку на подання відзивузадоволено;
		продовжено ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» строк на подання відзиву на касаційну скаргу;
		справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2024 року вказано, що:
		наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 19 вересня 2019 року у справі № 369/8792/16; від 28 квітня 2020 року у справі № 727/11479/17; від 10 жовтня 2019 року у справі № 676/4546/17; від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21; від 15 грудня 2021 року у справі № 161/3482/21; та постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі № 6-84цс14;
		постанова Верховного Суду від 19 серпня 2024 року у справі № 591/1350/21, на яку міститься посилання у касаційній скарзі, оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень після ухвалення оскарженої постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року. Тому посилання на указану постанову Верховного Суду не може бути підставою касаційного оскарження судового рішення. 
		 
		Фактичні обставини 
		 
		ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» здійснює утримання та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_2 .
		 
		ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .
		 
		Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 травня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111226295), залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112368144): 
		призначено по справі за позовом ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» м. Хмельницький» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинення дій судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити ТОВ «Центр будівельних та земельних експертиз»(м. Житомир, вул. Миколи Лисенка 16, оф. 6);
		попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від дачі висновку;
		на вирішення експертизи поставлено питання:
		до якого виду робіт відносяться роботи проведені ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_3 - перепланування чи реконструкція, чи змінено внаслідок виконання даних робіт техніко-економічні показники цієї квартири, зокрема, житлова площа, кількість житлових кімнат, чи змінено внаслідок проведення таких робіт фактичне призначення цих приміщень?
		чи порушено внаслідок проведення робіт у квартирі АДРЕСА_3 норми ДБН, сантехнічні та/або пожежні норми, якщо так, то які та чи становить це небезпеку/загрозу життю для осіб, що проживають в даному будинку?
		чи дозволяється розміщення санвузла з встановлення дренажного насосу над житловою кімнатою квартири, яка розташована поверхом нижче, якщо так, то за яких умов, якою потужністю, шумовими характеристиками?
		чи впливають проведені у квартирі АДРЕСА_3 роботи на власників суміжних квартир-зверху та знизу, з права та зліва-чи не порушують в такому вигляді власники суміжних квартир норми ДБН відносно відповідача?
		 
		У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 січня 2024 року № 665/01-2024 вказано, що:
		1. будівельні роботи, які відбувалися в квартирі АДРЕСА_3 , відповідно до вимог нормативної літератури у галузі будівництва, можливо класифікувати як реконструкцію, яка призвела до зміни техніко-економічних показників (зокрема загальної і житлової площі, кількості приміщень тощо) та функціонального призначення частини внутрішнього простору досліджуваного об`єкту нерухомого майна;
		2. внаслідок проведення реконструкції, фактичне об`ємно-планувальне рішення квартири АДРЕСА_3 , порушує вимоги чинних нормативних документів в галузі будівництва в частині розташування сантехнічних вузлів, а саме: пункт 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (чинний до 01 грудня 2019 року із змінами) та пункт 5.21 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (чинний від 01 вересня 2022 року зі зміною № 1). Об`єктивне визначення факту наявності небезпеки/загрози для життя співмешканців житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у зв`язку з виконанням будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_3 , що спрямовані на реконструкцію шляхом демонтажу з подальшим влаштуванням огороджувальних конструкцій, а також розміщенням сантехнічного та побутового обладнання - не вбачається за можливе з причин, що наведені в дослідницькій частині висновку;
		3. розміщення санвузла, як із встановленням дренажного насосу так і без встановлення дренажного насосу, над житловою кімнатою квартири, у відповідності до вимог: пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (чинний до 01 грудня 2019 року із змінами); пункту 5.21 ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» (чинний від 01 вересня 2022 зі зміною № 1), не допускається (заборонено). Фактичне розташування санвузлів з супутнім обладнанням в квартирі АДРЕСА_3 , порушує вимоги нормативних документів у галузі будівництва, які наголошують на недопустимості розміщення туалетів, ванних та душових кімнат над житловими кімнатами і кухнями, а також кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати. Максимальний рівень гучності влаштованої насосної станції примусового водовідведення «Grundfos Sololift» в квартирі АДРЕСА_3 , (приміщення АДРЕСА_5 , в процесі експлуатації здатен перевищувати встановлені наказом МОЗ України від 22 лютого 2019 року № 463 значення, при цьому для визначення фактичного рівня шумового забруднення в дольних нормативних одиницях (Дб), зокрема в суміжних сусідніх об`єктах нерухомого майна (квартирах) потребує залучення спеціалізованих установ з відповідним обладнанням, що виходить поза межі компетенції судових експертів;
		4. здійснені будівельні роботи з реконструкції в приміщеннях квартири АДРЕСА_3 , виходячи з обсягу наданих на розгляд експертизи матеріалів, спричинили утворення несприятливих факторів середовища життєдіяльності для власників суміжних об`єктів нерухомого майна у відношенні підвищеного рівня шумових забруднень, тим самим порушуючи вимоги статей 31, 32 Закону України від 06 вересня 2022 року № 2573-ІХ «Про систему громадського здоров`я», а також створюється ризик пошкодження інших об`єктів нерухомості. Визначення фактичного рівня шумового забруднення потребує залучення спеціалізованих установ з відповідним обладнанням, що виходить поза межі компетенції судових експертів.
		 
		У листі Управління з питань ДАБК №63/01-14 від 29 листопада 2022 року вказано, що в багатоквартирному будинку здійснено реконструкцію двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Її переплановано в три окремі житлові приміщення із загальним передпокоєм, кожне з яких має власну кухню-кімнату та санвузол. При цьому два вузла винесено над житловими кімнатами нижньої квартири, що порушує пункт 5.21 ДБН В. 2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення». Власник квартири ОСОБА_1 підтвердив здійснення будівельних робіт без отримання права на їх виконання, а також використання власної квартири для подобового проживання людей. Такі ж відомості щодо проведеної реконструкції квартири відповідача містить акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації від 03 листопада 2022 року. 
		 
		За змістом колективного листа співвласників квартир АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 по АДРЕСА_2 до голови ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» від 01 листопада 2022 року з квартири АДРЕСА_1 постійно доноситься шум в нічний час, у квартиру ходять щоразу нові люди, які не проживають у будинку. Ці незнайомці порушують комендантську годину, часто плутають під`їзд, турбуючи інших сусідів, зустрічаються у нетверезому стані. 
		 
		Згідно заяви ОСОБА_2 , власника квартири АДРЕСА_12 до Голови ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» від 25 жовтня 2022 року, над його квартирою знаходиться квартира АДРЕСА_1 , з якої постійно чутно якесь незрозуміле гудіння та шум води.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		 
		Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
		 
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		 
		Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
		 
		Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).
		 
		Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		Судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина перша та друга статті 414 ЦПК України).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) вказано, що «господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 263/2359/19 (провадження № 14-467цс19) зазначено, що:
		35. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10, від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 335/11807/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 486/836/18, від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17, дійшла висновку, що наявність статусу підприємця не свідчить про те, що з моменту державної реєстрації фізичної особи - підприємця така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах.
		36. Проте у даній справі суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивач у приміщенні № 67 у будинку АДРЕСА_3 здійснює підприємницьку діяльність. Факт здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у вказаному приміщенні доведенню відповідачем не підлягає, оскільки про це прямо вказано і визнано ним у позовній заяві (два останніх речення абз. 7 на стор. 2 позовної заяви).
		37. Крім того, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, з 24 березня 2017 року перебуває на обліку у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області. Одним із основних видів господарської діяльності ОСОБА_1 є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого майна. Згідно з актом від 01 квітня 2019 року, складеним юрисконсультом ККП «Маріупольтепломережа» та працівниками Житлово-комунального підприємства «Житло «Центр», у приміщенні № 67 у будинку № АДРЕСА_3 знаходиться магазин одягу «ІНФОРМАЦІЯ_1».
		38. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач звернувся до суду як суб`єкт підприємницької діяльності на захист інтересів господарської діяльності, яку він здійснює у приміщенні № 67 у будинку АДРЕСА_3, а відтак, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року в справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) вказано, що:
		«5.17. Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.
		5.18. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.
		5.23. Фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
		5.26. У справі, що розглядається, ФОП ОСОБА_2, звертаючись до господарського суду з позовом, зазначила, що відповідачі, виконуючи надані їм повноваження з благоустрою площі Старосінної та реалізовуючи комплексну схему розміщення на ній тимчасових споруд, втрутилися у її право власності та демонтували спірний торговельний павільйон як такий, що не увійшов до комплексної схеми.
		5.27. Цей торговельний павільйон загальною площею 41,6 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, площа Старосінна, належав позивачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 2005 року, був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, використовувався позивачкою у здійсненні її господарської діяльності на підставі дозволів на роботу торговельного павільйону, наданих ФОП ОСОБА_2 органом державного пожежного нагляду України та санітарно-епідеміологічною службою, а також Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на торговельний павільйон видавалась облікова картка для ФОП.
		5.28. Тож спір виник у межах правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної суб`єкту господарювання (позивачу) діями органу місцевого самоврядування та його виконавчого органу під час здійснення повноважень з регулювання підприємницької діяльності (реалізації схеми розташування споруд для здійснення підприємницької діяльності в місті Одесі).
		5.29. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
		5.30. За змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, цей спір є господарським».
		 
		У справі, що переглядається, 
		               у січні 2023 року ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії та про заборону відповідачу використовувати квартиру;
		суди не звернули увагу, що фізична особа, яка є власником, зокрема, нерухомого майна, має право використовувати його для здійснення підприємницької діяльності; вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими;
		у позові ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький»вказувало, що ОСОБА_1 фактично самовільно проведено реконструкцію квартири, її інженерних мереж, зокрема системи газопостачання, вентиляції, водопостачання та водовідведення, а також змінено її цільове призначення - для використання у підприємницькій діяльності - хостел (том 1, а. с. 1);
		            в суді першої інстанції відповідачем  ОСОБА_1 подавалося клопотання про закриття провадження в справі від 26 лютого 2024 року (котре суд першої інстанції не розглянув), в якому вказувалося про те, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності є КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); переобладнана квартира використовується в підприємницькій діяльності; до клопотання додано витяг з реєстру платників єдиного податку від 17 листопада 2022 року (том 1, а. с. 209А - 210);
		            в заяві від 01 квітня 2024 року про зменшення позовних вимог ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» вказувало, що спірну квартиру ОСОБА_1 купив та реконструював саме як фізична особа підприємець, а вже пізніше після проведення зборів ОСББ «ІНФОРМАЦІЯ_1» у місті Хмельницькому щодо заборони надання квартири в оренду у зв`язку порушеннями законодавства та встановлених правил, ОСОБА_1. зареєструвався як приватний підприємець (том 1, а. с. 231);
		згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису про проведення державної реєстрації 2009040000000004629 від 03 листопада 2022 року;
		за таких обставин в цій справі спір між ОСББ та фізичною особою підприємцем не підлягає розгляду в порядку цивільного, а має розглядатися в порядку господарського судочинства. Тому судові рішення належить скасувати і закрити провадження у справі.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково; судові рішення скасувати, провадження в справі закрити. Оскільки касаційний суд вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до суду господарської юрисдикції.
		 
		Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2024 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року скасувати.
		 
		Провадження у справі № 686/1350/23 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» до ОСОБА_1 про зобов`язання за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру до первісного стану закрити.
		 
		Повідомити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький», що розгляд цієї справи за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» місто Хмельницький» до ОСОБА_1 про зобов`язання за власний рахунок привести самовільно реконструйовану квартиру до первісного стану віднесений до юрисдикції господарського суду.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2024 року, додаткове рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 травня 2024 року, постанова Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2024 року та додаткова постанова Хмельницького апеляційного суду від 09 вересня 2024 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                        В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                         Д. А. Гудима
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                                  Є. В. Краснощоков
		 
		П. І. Пархоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...