Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/5141/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2025.
Дата набрання законної сили: 30.01.2025
Номер судового провадження: 51-3264км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021102070000292

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 січня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа №758/5141/23 
		провадження № 51-3264км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                      ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  
		за участю:
		секретаря судового засідання                      ОСОБА_4 , 
		прокурора                                                          ОСОБА_5 , 
		захисниківОСОБА_6                          ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		захисника ОСОБА_9                              ОСОБА_10 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та повернення апеляційних скарг у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42021102070000292.
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року задоволено клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_9 -  адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 42021102070000292 від 14 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України), на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Ухвалено закрити кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42021102070000292 від 14 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		На цю ухвалу адвокати ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 подали апеляційні скарги з клопотаннями про поновлення строків на апеляційне оскарження.
		Київський апеляційний суд ухвалою від 28 травня 2024 року відмовив у задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а апеляційні скарги разом з доданими матеріалами повернув апелянтам.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Зазначає про те, що 05 березня 2024 року місцевий суд оголосив лише резолютивну частину ухвали, а тому сторона захисту не мала можливості оцінити мотиви та підстави постановлення вказаного рішення. Звертає увагу на те, що повний текст ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року був оприлюднений та отриманий стороною захисту 18 березня 2024 року і з цього часу захисник ознайомився з її повним текстом. Після цього було виявлено, що в мотивувальній частині ухвали суд не вказав позицію сторони захисту та не спростував і не підтвердив її як підставу для закриття кримінального провадження.
		Вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про закриття кримінального провадження у зв`язку з тим, що обвинувальний акт направлений до суду поза межами строку досудового розслідування, що й було відображено в резолютивній частині ухвали від 05 березня 2024 року, і тому сторона захисту не вбачала необхідності подавати апеляційну скаргу на вступну та резолютивну частини ухвали. 
		При цьому посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду            від 15 вересня 2021 року (справа № 305/1149/17) та від 07 лютого 2019 року (справа       № 465/2577/18).
		Указує на те, що Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 10 квітня 2024 року (справа № 454/1883/22) звернула увагу на те, що, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи в реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. 
		Стверджує, що покладення на особу, яка подає апеляційну скаргу на ухвалу судді, обов`язку подавати «скорочену», «попередню» скаргу без обґрунтування незаконності чи необґрунтованості судового рішення або доводити поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, обумовлених процесуальними діями того ж судді, є проявом надмірного формалізму. Тому вважає, що днем початку строку на апеляційне оскарження є наступний день за днем оголошення судом повного тексту ухвали, а саме 19 березня 2024 року, а днем спливу такого строку - 25 березня 2024 року. Тобто, на думку захисника, апеляційна скарга подана ним у строк, визначений на апеляційне оскарження.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник ОСОБА_7 підтримав свою касаційну скаргу.
		Захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_10 підтримали касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 .
		Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах ОСОБА_6 , такою, що не підлягає задоволенню.
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Мотиви Суду
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
		Відповідно до положень ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
		Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК України).
		Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року «Про судоустрій і статус суддів»). Згадані правові норми конкретизовано в пунктах 1, 2 і 17 ст. 7 КПК України, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		Суд наголошує, що відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
		Положення КПК України про строки регламентують їхню тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.
		Відповідно до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. 
		Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПКУкраїни передбачено, що апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, у випадку, якщо таку скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що формулювання підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження є формальним з огляду на те, що адвокат ОСОБА_7 разом з обвинуваченим ОСОБА_6 були присутні під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, отже були обізнані про постановлену ухвалу, зміст резолютивної частини і строки апеляційного оскарження. А тому суд апеляційної інстанції вважав, що в цьому випадку дата отримання повного тексту ухвали суду не може вважатися поважною підставою пропуску строку на апеляційне оскарження.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для поновлення строку є поважні причини його пропуску, якими є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.  
		Частинами 1 та 2 ст. 376 КПК України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. 
		Якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.
		Також у резолютивній частині ухвали має бути зазначено строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження (п. 3 ч. 1 ст. 372 КПК України).
		Як убачається з ухвали Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, захисник   ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу через засоби електронного зв`язку 14 березня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив у своєму рішенні про те, що в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просив поновити йому строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст ухвали він отримав 19 березня 2024 року. 
		З матеріалів кримінального провадження убачається, що проголошення повного тексту ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року відбулося 08 березня 2024 року, учасники судового провадження на оголошення ухвали не з`явилися.
		Як зазначено в ухвалі Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року, захисник   ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу місцевого суду через засоби електронного зв`язку 14 березня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження цієї ухвали. Також суд апеляційної інстанції вказав у рішенні про те, що в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просив поновити йому строк на подання апеляційної скарги, оскільки повний текст ухвали він отримав 19 березня 2024 року. 
		Колегія суддів Верховного Суду з матеріалів провадження убачає, що захиснику  ОСОБА_7 повний текст ухвали від 05 березня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області надіслав 15 березня 2024 року (матеріали оскарження ухвали, а. 17), його підзахисний ОСОБА_6 отримав копію ухвали 19 березня 2024 року, про що складено розписку (матеріали оскарження ухвали, а. 18).
		Разом з тим у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали суду від 05 березня 2024 року захисник ОСОБА_7 зазначив, що сторона захисту не мала можливості знати наперед змісту мотивувальної частини ухвали та фактичної можливості подати повноцінну й обґрунтовану скаргу протягом 7 днів з моменту проголошення повного тексту ухвали.
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 стверджує, що повний текст ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2024 року був оприлюднений та отриманий стороною захисту 18 березня 2024 року, із цього часу захисник ознайомився з її повним текстом. Далі він виявив, що в мотивувальній частині ухвали суд не вказав позиції сторони захисту та не спростував і не підтвердив її як підставу для закриття кримінального провадження.
		Згідно з позицією, викладеною в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18 (провадження № 51-6470кмо18), у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення вказане за їхнім клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
		Колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції не дав оцінки доводам захисника ОСОБА_7 , висловленим на обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку в заявленому ним клопотанні, не врахував наведеної вище позиції Верховного Суду та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
		З огляду на вказане ухвала апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно урахувати викладене та постановити законне й обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Отже, касаційна скарга захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 травня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 та              ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області                         від 05 березня 2024 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та повернення  апеляційних скарг скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                              ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...