Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/19850/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано судом: 04.02.2025. Зареєстровано: 05.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2025.
Дата набрання законної сили: 06.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/161/71/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030580003376

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/19850/24 
		Провадження № 1-кп/161/71/25
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             03 лютого 2025 року             
		Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
		судді  ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024030580003376 від 04.10.2024, який надійшов до суду 28.10.2024 від Луцької окружної прокуратури, про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, згідно 89 КК України не судимого, -
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -
		 
		                             ВС ТА НО ВИ В: 
		 
		ОСОБА_4 24 вересня 2024 року, близько 12 години, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ЗАЗ» моделі «1102», 2002 року випуску, реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », вартість якого згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/103-24/13247-АВ від 17.10.2024 року станом на 24.09.2024 року становить 71 163,30 гривень, законним володільцем якого є ОСОБА_5 , перебуваючи на прилеглій території житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , незаконно заволодів ним та з метою збагачення, того ж дня, реалізував вказаний транспортний засіб ОСОБА_6 , тим самим протиправно вилучив його у законного володільця ОСОБА_5 всупереч його волі, внаслідок чого спричинив йому майнової шкоди на вказану суму.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно він, при обставинах місця і часу, що зазначені в обвинувальному акті, незаконно заволодів транспортним засобом марки «ЗАЗ», який належить потерпілому ОСОБА_5 . У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. 
		Потерпілий ОСОБА_5 в письмовій заяві на адресу суду вказав, що цивільний позов підтримує в повному обсязі. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
		Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження змісту обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст. 289 КК України.
		Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, та дані про особу винного.
		До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.
		Обвинувачений ОСОБА_4 згідно ст.89КК Українине судимий,вперше притягуєтьсядо кримінальноївідповідальності,вчинив кримінальнеправопорушення,що згідност.12КК Українивідноситься докатегорії нетяжкихзлочинів,вину визнавповністю,у вчиненомущиро розкаявся,викрадений транспортнийзасіб повернутопотерпілому. А тому, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, а також думку потерпілого, який при призначенні покарання покладався на розсуд суду, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та йому слід призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.289 КК України, у виді обмеження волі, та на підставіст. 75 КК Українизвільнити його від відбування призначеного покарання із випробуванням та встановленням максимального іспитового строку, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. 
		Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Окрім того, в ході розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_5 пред`явив до обвинуваченого ОСОБА_4 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 70000 гривень.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого, суд виходить із такого.
		Відповідно до ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Частиною 5ст. 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Вина обвинуваченого у спричиненні шкоди потерпілому ОСОБА_5 у судовому засіданні доведено повністю та не оспорюються обвинуваченим.
		Так, судом встановлено, що обвинувачений здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом марки ЗАЗ моделі «1102», 2002 року випуску, реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », належного ОСОБА_5 . Вартість, викраденого транспортного засобу, встановлена висновком судової-товарознавчої експертизи від 17.10.2024 року №СЕ-19/103-24/13247-АВ та складає 71163 грн. 30 коп.
		Водночас, потерпілому ОСОБА_5 , згідно розписки від 02.01.2025 року, повернуто автомобіль марки ЗАЗ, моделі «1102», 2002 року випуску, реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 ».
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Враховуючи, що потерпілому було повернуто викрадений транспортний засіб, у позовній заяві не зазначено про будь-які його пошкодження та не порушується питання про відшкодування завданої моральної шкоди, з урахуванням положень ст.ст.1166, 1192 ЦК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, оскільки потерпілим не доведено факту завдання йому матеріальної шкоди. 
		Згідно ст. ст.100 ч.9, 124 ч.2, 174 ч.4 КПК України суд вирішує долю речових доказів, процесуальних витрат та арештованого майна.
		Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 349,368,370,373,374 КПК України, ст.1166 ЦК України, суд
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого  ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов`язки, а саме:
		-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		У задоволені цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди відмовити. 
		Речові докази: транспортний засіб марки ЗАЗ модель 1102, 202 року випуску, VIN код НОМЕР_2  залишити за належністю законному володільцеві ОСОБА_5 .
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової-товарознавчої експертизи (висновок експерта №СЕ-19/103-24/13247-АВ від 17.10.2024) у сумі 1 989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять ) гривень.
		Арешт, накладений 09.10.2024 ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області, на майно, у кримінальному провадженні №12024030580003376 від 04.10.2024, скасувати. 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного судучерез Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченомута прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
		 
		 
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...