Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 347/2463/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 04.02.2025. Зареєстровано: 05.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2025.
Дата набрання законної сили: 29.01.2025
Номер судового провадження: А/857/31360/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 347/2463/24 пров. № А/857/31360/24
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
		 
		головуючого судді Ільчишин Н.В., 
		суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
		за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,
		розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2024 року (головуючої судді Кіцули Ю.С., ухвалене у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Косів повний текст рішення складено 18.11.2024) у справі №347/2463/24 провадження №2-а/347/44/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 14.10.2024 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №6980 від 01.10.2024 року за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
		Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 через свого представника Дикуна Ігоря Васильовича подав апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
		Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. 
		В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Дикун І.В. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
		Представник відповідача в судове засідання апеляційного розгляду справи не прибув належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів. 
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №222159 ОСОБА_1 28.03.1981 встановлена ІІІ група з 16.03.2023.
		28.03.2024 за №2328 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь ОСОБА_1 згідно якої повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, як особа з інвалідністю ІІІ групи до 28.09.2024 року або до моменту внесення змін у законодавство» (а.с.14).
		ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання довідки про надання відстрочки, яка 26.09.2024 за №2375 видана з підстав про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підстав пункту 2 частини 1 статті Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - «Визнані в установленому порядку особами з інвалідністю» на строк до 09.11.2024 (а.с.16).
		01.10.2024 начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 6979, в якому вказано, що 01 жовтня 2024 р. о 10 год. 00 хв. в ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи військовозобов`язаним під час дії в Україні особливого періоду, порушив правила військового обліку, визначені ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий, затвердженого постановою КМУ за № 560 від 16.05.2024р., а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024р., не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
		Громадянинові ОСОБА_1 роз`яснено - зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі) повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 00 хв. 01 жовтня 2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 кабінеті № 6.
		До протоколу додано - копію паспорта ОСОБА_1 та витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про оновлення/не оновлення даних від 01.10.2024.
		Копію протоколу про адміністративне правопорушення № 6979 від 01.10.2024 року ОСОБА_1 отримав 01.10.2024 р. про що поставив особистий підпис.
		01.10.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , у присутності ОСОБА_1 винесено постанову № 6980, згідно якої установлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, правопорушення вчинене в особливий період (воєнний стан).
		Не погодившись із даною постановою про адміністративне правопорушення позивач звернувся до суду щодо її скасування.
		Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною, винесеною з дотримання вимог чинного законодавства.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. 
		Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		У відповідності до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
		Згідно частини 3 вказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов`язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
		Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абз. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абз. 6).
		Відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядку № 1487), призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
		Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
		Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (далі - Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
		Таким чином нормами чинного законодавства передбачено три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
		Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
		Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).
		Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).
		Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).
		Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
		Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
		Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
		Відповідно до статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. 
		Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. 
		Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
		Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
		Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
		Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. 
		Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
		Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
		Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01.10.2024, до якого будь яких доказів не подано.
		Відповідач до суду подав витяг із системи «Оберіг» по ОСОБА_1 із зазначенням, що інформація відсутня, також від руки написано - «дані не оновлено», підпис та прізвище ОСОБА_4 (а.с.30).
		Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №222159 підтверджується, що ОСОБА_1 28.03.1981 встановлена ІІІ група з 16.03.2023.
		28.03.2024 за №2328 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь ОСОБА_1 згідно якої повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, як особа з інвалідністю ІІІ групи до 28.09.2024 року або до моменту внесення змін у законодавство» (а.с.14).
		ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для отримання довідки про надання відстрочки, яка 26.09.2024 за №2375 видана з підстав про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підстав пункту 2 частини 1 статті Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - «Визнані в установленому порядку особами з інвалідністю» на строк до 09.11.2024 (а.с.16).
		Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
		Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
		Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
		Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
		Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, обставин, які пом`якшують відповідальність відповідачем не встановлено.
		Однак, з урахуванням вказаних обставин про наявність у позивача інвалідності і дійсної відстрочки, також як засвідчує свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 (а.с. 17) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 , якій відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №223536 встановлена ІІІ група на строк до 22.03.2025, а ОСОБА_5 призначена допомога на дитину з інвалідністю ОСОБА_6 (а.с.20), а тому колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах є пом`якшуючі обставини які не оцінені відповідачем, також уповноважена особа розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не оцінила обставин щодо довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №222159, що ОСОБА_1 28.03.1981 встановлена ІІІ група з 16.03.2023, відповіді від 28.03.2024 за №2328 згідно якої повідомлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, як особа з інвалідністю ІІІ групи до 28.09.2024 року або до моменту внесення змін у законодавство» (а.с.14), а також відповідач до суду подав витяг із системи «Оберіг» по ОСОБА_1 із відсутньою інформацією про наявності відстрочки (а.с.30).
		Судом враховується, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
		Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в порушення вимог статті 245 КУпАП, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. 
		Згідно частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, не доведена в повному обсязі із належними і достовірними доказами, а тому виключає притягнення його до адміністративної відповідальності, таким чином доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення даного позову.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанову за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_1 №6980 від 01.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно з платіжної інструкції №0.0.3932022256.1 від 09.10.2024 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605 грн 60 коп., а за подання апеляційної скарги згідно з платіжної інструкції №0.0.4021218700.1 від 20.11.2024 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 910 грн.
		Отже, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1515 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
		За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
		Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
		Керуючись ст. ст. 268, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити. 
		Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 листопада 2024 року у справі №347/2463/24 провадження №2-а/347/44/24  скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення  задовольнити.
		Скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №6980 від 01.10.2024 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 1515 (одна тисяча п`ятсот п`ятнадцять) грн. 60 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.
		 
		Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
		 
		Судді В.В. Гуляк
		 
		Р.Й. Коваль
		 
		Повний текст постанови складено 03.02.2025

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...