Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/6193/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого.
Надіслано судом: 05.02.2025. Зареєстровано: 05.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/398/69/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021121060000227

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		  Справа №: 398/6193/21
		провадження №: 1-кп/398/69/25
		ВИРОК
		Іменем України 
		 
		"04" лютого 2025 р.                             м. Олександрія
		Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Олександрії об`єднане кримінальне провадження №12021121060000227 від 23.03.2021 та №12023121060000973 від 02.06.2023 стосовно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 03 листопада 2009 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки,
		-16 серпня 2010 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, звільненого 07.03.2013 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 19 днів,
		-17 жовтня 2013 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 297, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 06.01.2017 умовно-достроково з невідбутим строком 2 місяці 9 днів,
		-27 лютого 2018 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч. 3 ст.297 КК України,
		сторони кримінального провадження:
		прокурор ОСОБА_4 ,
		обвинувачений ОСОБА_3 ,
		захисник ОСОБА_5 ,
		ВСТАНОВИВ:
		1. 20 березня 2021 року, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_3 , з метою викрадення предметів з місць поховання людей, прийшов на територію цвинтаря, розташованого поблизу вулиці 1-го Травня в селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, на якому знаходяться місця поховання людей. 
		Перебуваючи на території вказаного цвинтаря, ОСОБА_3 побачив на могилі поховання громадянина ОСОБА_6 два металеві швелери.
		Усвідомлюючи, що заволодіння предметами, розташованими на могилі, є кримінально караним діянням, маючи на меті заволодіти металевими швелерами з метою подальшого збагачення, образливо ставлячись та демонструючи зневагу до місця поховання, ОСОБА_3 незаконно демонтував два металеві швелери довжиною по 150 см кожний, висотою 18 см, шириною полки по 70 мм, товщиною стінки по 5,1 мм, товщиною полки по 8,7 мм, вагою по 24,45 кг кожний, вартість яких, згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-21/9142-ТВ від 26.10.2021, становить 619 гривень 56 копійок, заволодів у такий спосіб швелерами тау подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, а саме, вчинення наруги над могилою, з корисливих мотивів.
		2. 01 червня 2021 року, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_3 , з метою викрадення предметів з місць поховання людей, прийшов на територію цвинтаря, розташованого поблизу вулиці Григорівська в селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, на якому знаходяться місця поховання людей.
		   Перебуваючи на території вказаного цвинтаря, ОСОБА_3 побачив на могилі поховання громадянина ОСОБА_7 два металеві швелери.
		Усвідомлюючи, що заволодіння предметами, розташованими на могилі, є кримінально караним діянням, маючи на меті заволодіти металевими швелерами з метою подальшого збагачення, образливо ставлячись та демонструючи зневагу до місця поховання, діючи повторно, незаконно демонтував два металеві швелери довжиною по 120 см кожний, висотою 20 см, шириною полки по 76 мм, товщиною стінки по 5,2 мм, товщиною полки по 9 мм, вагою по 22,08 кг кожний, вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-21/9145-ТВ від 27.10.2021 становить 559 гривень 50 копійок, заволодів у такий спосіб швелерами тау подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, а саме, вчинення наруги над могилою, повторно, з корисливих мотивів.
		3. 20 червня 2021 року, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_3 , з метою викрадення предметів з місць поховання людей, прийшов на територію цвинтаря, розташованого поблизу вулиці Курганна в селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, на якому знаходяться місця поховання людей.
		Перебуваючи на території вказаного цвинтаря, ОСОБА_3 побачив на могилі поховання громадянина ОСОБА_8 два металеві швелери.
		Усвідомлюючи, що заволодіння предметами, розташованими на могилі, є кримінально караним діянням, маючи на меті заволодіти металевими швелерами з метою подальшого збагачення, образливо ставлячись та демонструючи зневагу до місця поховання, діючи повторно, незаконно демонтував два металеві швелери довжиною по 120 см кожний, висотою 20 см, шириною полки по 76 мм, товщиною стінки по 5,2 мм, товщиною полки по 9 мм, вагою по 22,08 кг кожний, вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-21/9144-ТВ від 27.10.2021 становить 559 гривень 50 копійок, заволодів у такий спосіб швелерами тау подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, а самевчинення наруги над могилою, повторно, з корисливих мотивів.
		4. 23 вересня 2021 року, більш точного часу судом не встановлено, ОСОБА_3 , з метою викрадення предметів з місць поховання людей, прийшов на територію цвинтаря, розташованого поблизу вулиці Григорівська в селищі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області, на якому знаходяться місця поховання людей.
		   Перебуваючи на території вказаного цвинтаря, ОСОБА_3 побачив на могилі поховання громадянина ОСОБА_9 два металеві швелери.
		Усвідомлюючи, що заволодіння предметами, розташованими на могилі, є кримінально караним діянням, маючи на меті заволодіти металевими швелерами, з метою подальшого збагачення, образливо ставлячись та демонструючи зневагу до місця поховання, діючи повторно, незаконно демонтував два металеві швелери довжиною по 120 см кожний, висотою 20 см, шириною полки по 76 мм, товщиною стінки по 5,2 мм, товщиною полки по 9 мм, вагою по 22,08 кг кожний, вартість яких згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/112-21/9140-ТВ від 26.10.2021 становить 596 гривень 16 копійок, заволодів у такий спосіб швелерами тау подальшому розпорядився вказаним майном на власний розсуд.
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 297 КК України, а саме, вчинення наруги над могилою, повторно, з корисливих мотивів.
		5. 05 травня 2023 року близько 08.00 год ОСОБА_3 знаходився за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1 . 
		Знаходячись за вказаною адресою, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на незаконне проникнення до житла особи. 
		З цією метою, ОСОБА_3 згадав, що у будинку АДРЕСА_1 тимчасово ніхто не мешкає, а, отже, ОСОБА_3 міг незаконно проникнути у вказаний житловий будинок. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла особи, діючи умисно, ОСОБА_3 близько 08.30 год 05 травня 2023 року прийшов до домоволодіння АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_10 . Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 через хвіртку, яка не має засобу захисту, проник на вищевказану територію домоволодіння. Продовжуючи свої умисні злочинні дії, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 зняв запираючу скобу з вхідних дверей, на яких тримався навісний замок у будинку АДРЕСА_1 , та,всупереч волі власника, маючи умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла ОСОБА_10 , передбаченого статтею 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, через вхідні двері незаконно проник у зазначений житловий будинок. 
		Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.162 КК України, а саме незаконне проникнення до житла особи.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених в обвинувальних актах, не оспорював, оскільки в них все викладено вірно, і пояснив, що він дійсно вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення у спосіб, у час та за обставин, зазначених в обвинувальних актах. По епізодам вчинення наруги над могилою пояснив, що він на цвинтарях витяг з-під пам`ятників металеві бруси, на яких стояли пам`ятники. Вийнявши їх з-під пам`ятників, здав металеві швелери на металобрухт та отримав за них гроші, які витратив на власні потреби. По епізоду незаконного проникнення до житла пояснив, що проник до будинку з метою вчинення крадіжки. Він усвідомлює, що проникнення до житла було незаконне. Зазначив, що у скоєному щиро розкаюється.
		Суд на підставі ч. 3 ст.349КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Частиною 3 ст.337КПК України встановлено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна», згідно яких частиною першою передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також згідно частини другої за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,00 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1статті169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
		Відповідно до підпункту 169.1.1пункту169.1статті169 розділу IVПодаткового кодексуУкраїни податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року.
		З 01 січня 2023 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року в сумі 2684,00 грн. Так, податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1342,00 грн.
		Отже, згідно з новою редакцією ст. 51 КУпАП, відповідальність за ч. 1 ст.51КУпАП настає, якщо вартість викраденого майна шляхом крадіжки на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 671,00 грн. Відповідальність за ч. 2 ст.51КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 671,00 грн до 2684,00 грн.
		Тобто, з 09 серпня 2024 року таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна шляхом крадіжки на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у 2023 році становило 2684,00 грн.
		В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаної з проникненням у житло, вчиненої повторно та в умовах воєнного стану, та кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, при цьому вартість майна, яким заволодів обвинувачений, складає 966,67 грн.
		Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до цього діяння має застосовуватись ст. 5 КК України.
		Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (ч. 1 ст. 12 КК України).
		З огляду на зміст ч. 1 ст.162КК України дії, кваліфіковані за цією нормою, на відміну від дій, кваліфікованих за ч. 4 ст. 185 КК України, є кримінальним проступком, а тому їх перекваліфікація покращує становище засудженого.
		Вирішуючи питання щодо наявності підстав для кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст.162 КК України, суд виходить із фактичних обставин, встановлених в ході судового розгляду.
		Об`єктивна сторона ст.162КК України полягає, зокрема, у незаконному проникненні до житла особи. Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 усвідомлював, що житловий будинок, до якого він протиправно проник з метою крадіжки чужого майна, перебуває у володінні інших осіб.
		На підставі наведеного, враховуючи положення ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч. 4 ст.185КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.
		Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2024 року по справі № 278/1566/21.
		Таким чином, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що зібраними по справі доказами повністю підтверджується вина обвинуваченого і його дії слід кваліфікувати:
		- за першим епізодом за ч.3 ст.297КК України як наруга над могилою, з корисливих мотивів;
		- за другим, третім та четвертим епізодами за ч.3 ст.297КК України як наруга над могилою, вчинена повторно, з корисливих мотивів;
		-за п`ятим епізодом зач. 1 ст.162КК України як незаконне проникнення до житла особи.
		Згідно із ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення відповідно до ст.12ККУкраїни належать до тяжкого злочину та кримінального проступку, є умисними кримінальними правопорушеннями.
		Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, встановлено, що він не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, не працює. За місцем проживання скарг та заяв щодо нього не надходило. На обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зіст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зіст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Підстав для застосування ст.69КК України до обвинуваченого судом не встановлено.
		З урахуванням тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про його особу, наявності обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання, пов`язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, а також відповідатиме цілям покарання.
		Отже, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.1 ст.162 та ч.3 ст. 297 КК України, спочатку призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, після чого на підставі ч. 1 ст.70КК України призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Обвинувачений тримається під вартою в іншому кримінальному провадженні, тому запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
		Суд вирішує питання про долю речових доказів у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання:
		- за ч. 1 ст.162КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;
		- за ч. 3 ст.297КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
		Строк відбування покарання рахувати з 04 лютого 2025 року. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню у розмірі 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн. 92 коп.
		Речові докази:
		- металевий швелер довжиною 150 сантиметрів, висотою 18 сантиметрів, шириною полки 70 міліметрів, товщиною стінки 5,1 міліметрів, товщиною полки 8,7 міліметрів, який переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_11 , - залишити їй за належністю;
		- металеві частини плити пічного опалення, які передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_10 , - залишити йому за належністю.
		Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення, а засудженим - з дня отримання копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Відповідно до ч. 15 ст.615КПК України суд після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копія повного тексту вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня.
		 
		   Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...