Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/8184/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2025.
Дата набрання законної сили: 29.01.2025
Номер судового провадження: 61-10216ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                      
		 
		29 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 183/8184/23
		провадження № 61-10216св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач -    ОСОБА_2 ,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Галина Сергіївна,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року у складі судді 
		Парфьонова Д. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Барильської А. П., Макарова М. О.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст заяви
		1.            У липні 2023 року ОСОБА_1  звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про визнання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
		2.            Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - 
		ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина.
		3.             ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_4 , яка була рідною донькою померлої ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_4 (мати позивача) не встигла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Батько позивача також не встиг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його дружини (матері позивача).
		4.            21 грудня 2021 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Г. С. винесла постанову, якою відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через пропуск ним шестимісячного строку на прийняття спадщини, визначеного законодавцем.
		5.            Вказував, що цей строк пропущено ним із поважних причин, оскільки за короткий проміжок часу померли всі його близькі люди, у зв`язку із чим він перебував у шоковому стані, на грані нервового зриву та проходив лікування, що 
		і стало причиною пропуску строку на прийняття спадщини після смерті 
		ОСОБА_3 .
		6.            З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці з часу набрання рішенням законної сили.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		7.            Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		8.            Відмовляючи у задоволенні позову  ОСОБА_1 , суд першої інстанції виснував, що позивач пропустив строк на прийняття спадщини та не довів поважних причин пропуску цього строку в період із 01 травня 2021 року до 
		21 грудня 2021 року.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		9.            Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		10.         Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року залишено без змін.
		11.         Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим та не вбачав підстав для його скасування. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		12.         У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга  ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 червня 2024 року.
		13.         Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
		14.         Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		15.         У касаційній скарзі  ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
		16.         Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі 
		№ 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22) (пункт 1 частини другої 
		статті 389 ЦПК України).
		17.         Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували поважність пропуску позивачем строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки такий пропуск був зумовлений існуванням перешкод у зверненні із заявою про прийняття спадщини, зокрема тяжким стресовим станом, спричиненим втратою близьких родичів у молодому віці.
		18.         При цьому вказував, що судами попередніх інстанцій не враховано недобросовісну поведінку відповідача, яка полягала у приховуванні від нотаріуса існування ще одного спадкоємця та у завіренні позивача щодо надання згоди на поновлення такого строку, а також факт перебування на лікуванні, зокрема поза межами лікарні.
		19.         Звертає увагу суду, що пропуск строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини є незначним (трохи більше шести місяців).
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		20.         У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу.
		21.         У відзиві ОСОБА_2 хоча і вказує, що подала до Верховного Суду відзив із пропуском строку, встановленого судом касаційної інстанції у змісті ухвали про відкриття касаційного провадження, проте не порушує питання про продовження строку на подачу відзиву, відповідно, останній не враховується судом касаційної інстанції та залишається без розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		22.          ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (баба позивача), що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 
		від 29 грудня 2021 року (а.с. 9).
		23.         Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: квартира АДРЕСА_1 ; земельні ділянки кадастровий номер 1223285000:02:017:0211, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 15-17), та кадастровий номер 1223285000:02:016:0132, за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 12-14).
		24.          ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 (мама позивача), що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 
		від 06 липня 2021 року (а.с. 11).
		25.          ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (батько позивача), що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 
		від 06 липня 2021 року (а.с. 10).
		26.         Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (мати позивача) не встигла звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки померла через два місяці, тяжко хворіючи. 
		27.          ОСОБА_5 (батько позивача) не встиг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті його дружини- ОСОБА_4 (матері позивача), оскільки помер майже через два місяці після її смерті, також хворіючи.
		28.          ОСОБА_1 з 13 січня 2015 року зареєстрований за адресою: 
		АДРЕСА_4 (а.с. 7).
		29.         У період з 17 квітня 2021 року по 01 травня 2021 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні та психологічній реабілітації у товаристві з обмеженою відповідальністю «Ретрієвал» та був виписаний в зв`язку із одужанням (а.с. 19). 
		30.         За результатами лікування встановлено висновок лікаря нарколога: «Психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання психоактивних речовин, епізодичне вживання, F19.8». Рекомендовано тривале вживання медичного препарату, тривала індивідуальна психотерапія, повторний огляд через 4 місяці (а.с. 20).
		31.         21 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Г. С. із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , у якій вказала, що 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба - ОСОБА_3 , дочка якої ( ОСОБА_4 ) є матір`ю ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказала, що спадкове майно заявник приймає, крім заявника інших спадкоємців немає (а.с. 35). 
		32.         21 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Г. С. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_3 , дочка якої ( ОСОБА_4 ) є матір`ю заявника та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 35 зворот). 
		33.         Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Журавльової Г. С. від 21 грудня 2021 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , після померлої 
		ОСОБА_3 з підстав пропуску заявником строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с. 55).
		34.         21 грудня 2021 року ОСОБА_1 подано повідомлення про звернення до суду з питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 56).
		35.         30 грудня 2021 року ОСОБА_1 вперше звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавльова Г. С., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року залишено без розгляду за заявою ОСОБА_1 (справа № 183/9195/21).
		36.         11 червня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 . Повідомила про наявність іншого спадкоємця - ОСОБА_1 
		(а.с. 65).
		37.          ОСОБА_4 на момент смерті постійно мешкала за адресою: 
		АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою Орлівщинського старостинського округу № 3 Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 11 червня 2021 року № 700 (а.с. 70).
		38.         Відомості про заповіти, видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 іншим спадкоємцям відсутні (а.с. 67-69).
		39.         11 червня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . Повідомила про наявність іншого спадкоємця - 
		ОСОБА_1 (а.с. 59).
		40.         11 червня 2021 року нотаріусом повідомлено ОСОБА_1 про відкриття спадкової справи (а.с. 60).
		41.          ОСОБА_5  на момент смерті постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується довідкою Орлівщинського старостинського округу № 3 Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 11 червня 2021 року № 701 (а.с. 64).
		42.         Відомості про заповіти, видачу свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_5  іншим спадкоємцям відсутні (а.с. 62-63).
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		43.          Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		44.         Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою 
		статті 411 цього Кодексу.
		45.         Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		46.         Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи 
		у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		47.         Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
		Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права 
		48.         Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 на обґрунтування поважності пропуску строку на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини зазначав, що за короткий проміжок часу (з жовтня 
		2020 року по березень 2021 року) померли всі його близькі: баба, мати, батько, 
		у зв`язку з чим він перебував у шоковому стані та на грані нервового зриву, після смерті батька тяжко захворів та проходив лікування. 
		49.         На момент смерті батька шестимісячний строк після смерті баби позивача ОСОБА_3 ще не сплинув. Він планував звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після її смерті, однак смерть батька його остаточно зломила, він тяжко захворів, та проходив курс лікування у стаціонарному відділенні 
		з 17 квітня 2021 року по 01 травня 2021 рік включно, через що пропустив строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
		50.         Крім того, вказував, що вже звертався до суду з позовною заявою про поновлення строку на прийняття спадщини, однак вимушений був залишити позовну заяву без розгляду, що було зумовлено психологічним станом та відсутністю доступу до своєї медичної документації.
		51.         Колегія суддів відхиляє вказані доводи касаційної скарги виходячи з наступного. 
		52.         Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК країни).
		53.         Спадкування здійснюється за заповітом або за законом 
		(стаття 1217 ЦК України).
		54.         До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
		55.         Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).
		56.         У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, 
		у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
		57.         Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (стаття 1276 ЦК України).
		58.         З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відноситься до спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_3 , оскільки його матір (дочка 
		ОСОБА_3 ) померла після відкриття спадщини, не встигнувши прийняти її.
		59.         Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦПК України).
		60.         Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або 
		в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
		61.         Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
		62.         Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
		63.         За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
		64.         Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21 (провадження № 61-6134св23)).
		65.         Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанови Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19)).
		66.         Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо (постанови Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17 (провадження 
		№ 61-17764св20), від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 (провадження № 61-9796св22)).
		67.         З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням юридичної визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі їхньої відсутності - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
		68.         Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача.
		69.         Заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 подав лише 21 грудня 2021 року.
		70.         У період з 17 квітня 2021 року по 01 травня 2021 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні та психологічній реабілітації, був виписаний в зв`язку з одужанням.
		71.         За результатами лікування встановлено висновок лікаря нарколога: «Психічні та поведінкові розлади, внаслідок вживання психоактивних речовин, епізодичне вживання, F19.8». Рекомендовано тривале вживання медичного препарату, тривала індивідуальна психотерапія, повторний огляд через 4 місяці.
		72.         Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. 
		Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду України від 04 листопада 
		2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження 
		№ 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження 
		№ 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження 
		№ 61-21447св19)).
		73.         У справі що переглядається суди попередніх інстанцій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, зробили правильні висновки про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів наявності об`єктивних перешкод для подачі заяви про прийняття спадщини як до 17 квітня 2021 року, так і в період з 01 травня 2021 року до 21 грудня 2021 року, враховуючи що він звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
		74.         Доводи ОСОБА_1 про те, що внаслідок смерті близьких родичів 
		у короткий проміжок часу членів його родини він перебував у шоковому стані, як і посилання на висновки щодо застосування норм права, наведені у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження 
		№ 61-13061св22) не заслуговують на увагу, оскільки у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22) Верховним Судом ураховано саме незначний проміжок пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (менше двох місяців), в той час, як у цій справі проміжок часу є більшим за сім місяців. 
		75.         Перебування ж ОСОБА_1 у шоковому стані після смерті близьких людей саме по собі не свідчить про пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини із поважних причин, адже законодавець, встановлюючи строк для прийняття спадщини тривалістю шість місяців для усіх спадкоємців, очевидно враховував морально-психологічну сторону прийняття спадщини для спадкоємців (постанова Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20)).
		76.         Посилання заявника касаційної скарги на те, що ОСОБА_2 у розмовах запевняла його, що надасть згоду на прийняття ним спадщини після смерті 
		баби, навіть не дивлячись на пропуск ним строку, не мають жодного значення для вирішення даної справи, з урахуванням того, що позивач є онуком спадкодавця, 
		у зв`язку із чим повинен був усвідомлювати, що він є учасником процесу спадкування, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем та має вчинити певні дії у строк, встановлений законом.
		77.         Крім того, зазначеним вище обставинам була надана оцінка судами попередніх інстанцій.
		78.         Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що  ОСОБА_1  пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин.
		79.         Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		80.         Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		81.         Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
		Розподіл судових витрат
		82.         Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		83.         Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, то судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		84.         Стороною відповідача, в свою чергу, було порушено строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.            Касаційну скаргу  ОСОБА_1  залишити без задоволення.
		2.            Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду 
		від 18 червня 2024 рокузалишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...