Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/6132/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Надіслано судом: 05.02.2025. Зареєстровано: 06.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2025.
Дата набрання законної сили: 05.02.2025
Номер судового провадження: К/990/32384/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2025 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 500/6132/23
		 
		касаційне провадження № К/990/32384/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів - Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області
		на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року (головуючий суддя - Чепенюк О.В.)
		та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кухтей Р.В.; судді - Нос С.П., Шевчук С.М.)
		у справі № 500/6132/23 
		за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління ДПС у Тернопільській області
		про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У вересні 2023 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 червня 2023 року № 0597217/18-2407-1915- UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 832707,59 грн, від 06 червня 2023 року № 0597217/19-2407-1915- UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 1527311,74 грн, від 06 червня 2023 року № 0597219-2407-1915-UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 1461989,51 грн, від 06 червня 2023 року № 0597218-2407-1915-UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 2048391,00 грн, від 06 червня 2023 року № 0597217-2407-1915-UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 2222015,25 грн.
		 
		Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2023 року № 0597217/18-2407-1915- UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 818746,34 грн, від 06 червня 2023 року № 0597217/19-2407-1915- UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 1419013,74 грн, від 06 червня 2023 року № 0597219-2407-1915-UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 1461989,51 грн, від 06 червня 2023 року № 0597218-2407-1915-UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 2048391,00 грн, від 06 червня 2023 року № 0597217-2407-1915-UA61040070000079091 в частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 2222015,25 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 червня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без змін. 
		 
		ГУ ДПС у Тернопільській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року в частині задоволення позовних вимог, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. 
		 
		В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безпідставному застосуванні позивачем пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).
		 
		Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Тернопільській області.
		 
		08 жовтня 2024 року від ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона зазначила, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		Судами з`ясовано, що позивач відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 26 березня 1999 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.  
		 
		Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 є 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур. Додатковими видами є: 01.30 Відтворення рослин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 81.30 Надання ландшафтних послуг.
		 
		ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, теплиці з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24399,90 кв. м, (описова частина: теплиці з прибудовою, А, 15099,0 кв. м; склад-ангар, Б, 542,9 кв. м; огорожа, 1-6; відмостка, I, II; складське приміщення з навісом, теплицями з влаштуванням паливної та з підвалом, мансандрою, В, 7428,4 кв. м; піднавіс, Г, 88,4 кв. м; піднавіс, Д, 421,6 кв. м; котельня, Е, 162,7 кв. м; котельня, Ж, 227,3 кв. м; піднавіс, 3, 226,0 кв. м; піднавіс, И, 203,6 кв. м; водонапірна вежа, К; свердловина, Л), що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 вересня 2009 року та копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 червня 2023 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486893261252). Зазначена інформація також підтверджується технічним паспортом на теплиці з допоміжними будівлями і спорудами, виготовленим станом на 16 січня 2007 року, власником яких є позивач. 
		 
		06 червня 2023 року відповідачем сформовано податкові повідомлення-рішення: № 0597217/18-2407-1915- UA61040070000079091 , згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2018 рік у розмірі 832707,59 грн;                       № 0597217/19-2407-1915- UA61040070000079091 , згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2019 рік у розмірі 1527311,74 грн; № 0597219-2407-1915-UA61040070000079091, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020 рік у розмірі 1584560,01 грн; № 0597218-2407-1915-UA61040070000079091, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2021 рік у розмірі 2195991,00 грн; № 0597217-2407-1915-UA61040070000079091, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2022 рік у розмірі 2378990,25 грн.
		 
		Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, Верховний Суд виходить із такого. 
		 
		Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2, підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
		 
		Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що cтавки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
		 
		Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
		 
		За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
		 
		Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
		 
		Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
		 
		Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
		 
		Отже, споруда (будівля) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов: така нежитлова будівля віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник; така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
		 
		Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а.
		 
		У розглядуваній ситуації судами з`ясовано, що ФОП ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля - теплиці з допоміжними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24399,90 кв. м, що відноситься до нежитлових будівель, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
		 
		Віднесення належних ФОП ОСОБА_1 на праві власності будівель до «Будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (код 1271)» підтверджується: копією виписки з рішення В. Березовицької селищної ради Тернопільського р-ну Тернопільської області від 28 грудня 2000 року № 122, яким позивачу передано земельну ділянку, площею 4,0 га, для ведення тепличного господарства; копією договору оренди земельної ділянки від 25 червня 2001 року та копією договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 16 вересня 2016 року, якими підтверджується передача платнику земельної ділянки з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення; копією висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічна інвентаризація об`єктів нерухомості» від 26 травня 2023 року № 26/05-23, яким встановлено, що об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 можна віднести до будівель тепличного господарства, код ДКБС 1271.6.
		 
		Також судовими інстанціями встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює вирощування, переробку та подальший продаж квіткової продукції, тобто є товаровиробником сільськогосподарської продукції.
		 
		На підтвердження статусу товаровиробника сільськогосподарської продукції платником надано податкові декларації про майновий стан і доходи за період з 2018 року по 2022 рік з відомостями про отримані доходи від провадження господарської діяльності, зокрема вирощування однорічних і дворічних культур, узагальнюючу довідку від 01 вересня 2023 року № 2 щодо вирощування, переробки та реалізації квіткової продукції впродовж 2018 - 2022 років, а також копії актів на списання товарно-матеріальних цінностей, актів на оприбуткування квітів, видаткових накладних, договорів купівлі-продажу квіткової продукції тощо.
		 
		З огляду на викладене, є цілком обґрунтованим висновок судових інстанцій про те, що                  ФОП ОСОБА_1 наділена статусом сільськогосподарського товаровиробника в розумінні наведених вище норм права та використовує належні їй на праві власності нежитлові будівлі як об`єкт сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб, а тому такі будівлі в силу норм підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно в тій частині площ, які не передані в оренду.
		 
		Щодо передачі позивачем у позичку (безоплатне користування) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 даху частини приміщень тепличного господарства, площею             2944,5 кв. м, у тому числі для розміщення сонячних панелей, то слід зазначити, що за змістом підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування саме будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, які не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
		 
		Тобто, надаючи пільгу з податку на нерухоме майно, законодавець визначив умовою для її застосування нездійснення передачі в оренду, позичку, лізинг будівлі в цілому.
		 
		У спірній ситуації судами з`ясовано та не заперечується контролюючим органом, що                      ФОП ОСОБА_1 безпосередньо використовує у своїй діяльності приміщення теплиць (здійснює як сільськогосподарський товаровиробник вирощування квітів), відтак має право на користування пільгою зі сплати податку, але одночасно на дахах частини теплиць розміщені сонячні панелі Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , який отримав їх (дахи будівель) у безоплатне користування.
		 
		Предметом укладеного між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору позички не є будівлі та/або споруди - теплиці, а є лише дах таких будівель (споруд), а тому, враховуючи умови надання пільги, встановлені підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, (пільга надається саме на будівлю, не передану в оренду), суди дійшли правильного висновку, що наявний договір позички не створює передумов для нарахування ФОП ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, на площі приміщень, дах яких передано в позичку.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
		 
		У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                             І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                    І. А. Васильєва
		 
		    Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...