Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/3283/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 06.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/619/137/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221270000032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/3283/24
		провадження № 1-кп/619/137/25
		 
		ВИРОК
		іменем України 
		 
		06 лютого 2025 року,
		м. Дергачі,
		Дергачівський районний суд Харківської області
		у складі:    головуючого    судді            - ОСОБА_1 
		   за участю:    секретаря судового засідання    - ОСОБА_2 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024221270000032 від 23.01.2024 за обвинуваченням: 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Довжик Харківськоїобласті, громадянинаУкраїни,з середньоюосвітою,не одруженого,не працюючого,раніше несудимого,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
		 
		Сторони кримінального провадження:
		прокурор            -  ОСОБА_4 
		обвинувачений        -  ОСОБА_3 .
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_3 , перебуваючи як солдат запасу з 11.06.2006 на загальновійськовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами медичного огляду, визнаний 08 вересня 2023 року військово- лікарською комісією при КНП «Золочівська лікарня» Золочівської селищної ради, придатним до військової служби. На виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03.03.2022 № 2105-ІХ, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17.05.2022 № 342/2022, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 22.05.2022 № 2264-ІХ, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 12.08.2022 № 574/2022, Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації " від 15.08.2022 №2501- IX, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 07.11.2022 № 758/2022, Закону України "Про затвердження Указу Президента України" Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 16.11.2022 №2739-ІХ, Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06.02.2023 № 59/2023, Закону України "Про затвердження Указу Президента України" Про продовження строку проведення загальної мобілізації № 255/2023 від. 01.05.2023" від 02.05.2023 3058-ІХ, Закону України "Про затвердження Указу Президента України" Про продовження строку проведення загальної мобілізації № 452/2023 від. 26.07.2023" від 27.07.2023 3276-ІХ, Закону України "Про затвердження Указу Президента України" Про продовження строку проведення загальної мобілізації № 735/2023 від. 06.11.2023" від 08.11.2023 3430-ІХ, Закону України "Про затвердження Указу Президента України" Про продовження строку проведення загальної мобілізації № 50/2024 від. 05.02.2024" від 06.02.2024 №3564-ІХ, ч. 9 ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, ОСОБА_3 , 19 грудня 2023 року, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , будучи попередженим співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_2 про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, отримав повістку від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зобов`язувала його з`явитись 22.12.2023 о 06:40 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого відправлення до військової частини у команді НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період. Однак, ОСОБА_3 , усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не з`явився без поважних причин у визначений термін та час, у пункт збору до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для відправлення у команді НОМЕР_1 до військової частини для проходження військової служби за мобілізацією, чим порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації і тим самим ухилився від військової служби під час мобілізації, на особливий період.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він не мав можливості прибути на виклик за бойовою повісткою, оскільки був змушений здійснювати догляд за хворою матір`ю, яка була обмежена у пересуванні і потребувала стороннього догляду. Вони проживали удвох з матір`ю, батько помер на початку війни. Після вручення йому першої повістки він пройшов медкомісію, був визнаний обмежено придатним та надав до ТЦК документи по догляду за матір`ю. Потім сестра забрала матір до себе у Нідерланди. У листопаді та грудні 2023 року, коли йому були вручені повістки, по яким він не з`явився, матері вже дома не було. Він розумів, що ухиляється від призову, наслідки ухилення йому були роз`яснені, але він хворіє, у лікарню не звертається, бо немає грошей для цього. 
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні яких визнаються обвинувачені.
		Своїми діями  ОСОБА_3  вчинив злочин, передбачений ст.336КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Винуватість  ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні повністю доведена прокурором та підтверджується зібраними та безпосередньо, відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України, дослідженими в судовому засіданні доказами, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме:
		-повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.12.2023 про кримінальне правопорушення за статтею 336 КК України щодо ОСОБА_3 , адресоване ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області (а.с. 48);
		-копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 11.06.2009, за відомостями якого ОСОБА_3 22.12.2023 призваний у Збройні сили України на підставі Указу Президента України № 735/2023 від 06.11.2023 за мобілізацією (а.с. 51-53)
		-дублікатами повісток на відправку на ім`я ОСОБА_3 про явку 24.11.2024, 22.12.2024 для подальшого відправлення до військової частини у команді НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, які отримані ним особисто 20.11.2024 о о 16 год 58 хв, 19.12.2023 об 11 год 15 хв, про що свідчить особистий підпис обвинуваченого (а.с. 54-55);
		-довідкою № 2 військово-лікарської комісії, за відомостями якої проведено медичний огляд ВЛК при КНП «Золочівська лікарня» Золочівської селищної ради 06.04.2023 ОСОБА_3 . На підставі ст. 79в графи ІІ Розкладу хвороб є обмежено придатним до військової служби у воєнний час (а.с. 56);
		-відомостями журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, виданих військовозобов`язаним для проходження медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_4 , де під №241 міститься запис від 21.03.2023 щодо ОСОБА_3 (а.с. 57-58);
		-відомостями Книги протоколів засідань медичної комісії оглядів військовозобов`язаних солдат, сержантів ІНФОРМАЦІЯ_4 , де під № 2 від 06.04.2023 міститься запис про те, що ОСОБА_3 на підставі ст. 79 «в» графи ІІ обмежено придатний до військової служби у воєнний час (а.с. 59-60);
		-відомостями Журналу вручення мобілізаційних розпоряджень військовозобов`язаним, призначеним у команди ІНФОРМАЦІЯ_5 , де під № 26 міститься запис про те, що солдат ОСОБА_3 20.11.2023 отримав повістку на 24.11.2023, під № 54 міститься запис про те, що солдат ОСОБА_3 19.12.2023 отримав повістку на 22.12.2023, ознайомлений з відповідальністю за порушення правил військового обліку, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 61-63);
		-розписками ОСОБА_3 про отримання повісток про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 09.03.2023, 28.03.2023, 03.04.2023, 06.04.2023 (а.с. 64).
		-показаннями свідків у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 про те, що вона є головою вуличного комітету, знає сім`ю Тінякових. Мати обвинуваченого хворіє, вона робила їй уколи, коли остання була вдома. Син здійснював за матір`ю догляд, але декілька разів вона приходила, а ОСОБА_3 не було дома, потім донька забрала матір закордон; 
		-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , яка є старостою. На початку війни помер батько обвинуваченого, а мати захворіла і була обмежена у пересуванні, потребувала стороннього догляду, тривалий час перебувала у лікарнях, потім короткий період була вдома, де за нею здійснював догляд син  ОСОБА_7 , а потім вони поклали її у Золочівську лікарню, звідки і забрала її донька на проживання і лікування до себе у Нідерланди. Скарг від мешканців села на ОСОБА_3 не надходило;
		-показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що працював у ІНФОРМАЦІЯ_7 та обвинуваченому були вручені дві повістки, на які він не з`явився. Обвинувачений за висновком ЛВК був визнаний обмежено придатним та мав бути направлений на військову службу у небойову військову частину. Їм було відомо про хворобу матері, але обвинувачений із заявою про надання відстрочки у встановленому законом порядку не звертався. Та й у листопаді-грудні 2023 року матері дома вже не було і обвинувачений проживав один. 
		   Доводи обвинуваченого щодо відсутності умислу на ухилення від мобілізації у зв`язку з доглядом за хворою матір`ю є безпідставними, з огляду на таке.
		Стаття 336 ККУкраїнипередбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом.
		Прямим умисел є тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК).
		Тобто особа усвідомлює небезпечний і протиправний характер своїх вчинків, проте має намір та бажання так діяти, а саме досягти мети  уникнути самого призову за мобілізацією.
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює усі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є шкідливим для суспільства.
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Дослідивши наявні в матеріалах кримінального провадження докази, суд установив, що поведінка засудженого беззаперечно свідчить про спрямованість його умислу на ухилення від призову.
		Так, ОСОБА_3 , будучим визнаним обмежено придатним до військової служби, мав обов`язок як громадянин України з`явитися 24.11.2023 о 06:40 год та 22 грудня 2023 року о 06:40 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для подальшого відправлення до військової частини у команді НОМЕР_1 для проходження військової служби під час мобілізації, однак свій обов`язок не виконав.
		Надані обвинуваченим медична документація щодо матері ОСОБА_9 та акт про проживання з хворою матір`ю не свідчать про наявність поважної причини, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не перебуває на обліку як опікун, піклувальник, чи особа, яка здійснює догляд за особами, які потребують постійного догляду. Водночас хвороба матері не звільняла його від прибуття у визначені в повістці дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_4 . До того ж, у судовому засіданні встановлено, що станом на листопада-грудень 2023 року мати обвинуваченого вже перебувала за межами території України і проживає закордоном у доньки. 
		Той факт, що ОСОБА_3 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, підтверджується наданими показаннями самого обвинуваченого, який не заперечував факту отримання ним повісток про відправку його до військової частини та неприбуття у вказані в них дату і час.
		Указанепідтверджує наявність умислу в діях ОСОБА_3 уникнути самого призову за мобілізацією.
		   Аналізуючи показання обвинуваченого щодо непричетності до вчинення злочину, суд зазначає, що такі показання є непереконливими, не знайшли свого підтвердження та спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами. 
		   Суд оцінивши показання свідків та обвинуваченого у сукупності з дослідженими іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими, і в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм злочину.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання судом не встановлено. 
		Мотиви призначення покарання. 
		Відповідно до змісту ст. 50, 65 КК України,покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»(в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 р.), суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимогст. 65 КК Українистосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченим враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно дост. 12 КК Українивідносяться до нетяжкого злочину, дані про особу винного, конкретні обставини вчинення злочину, характер та спосіб вчиненого, відсутність обставин, котрі пом`якшують покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_3 установлено, що він раніше не судимий, не працює, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа скарг стосовної якої не надходило.
		Суд зазначає, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, що визначає підвищену суспільну небезпечність інкримінованого йому злочину, адже Україна протистоїть відкритій військовій агресії РФ. І у разі призначення судом покарання із застосуванням положень ст. 75 КК, це призведе до свідомого та відвертого ігнорування повісток іншими чоловіками, які підлягають мобілізації. Відповідно, така ситуація негативно впливає на стан укомплектованості військових частин, а, отже, і обороноздатність всієї країни. Реальне покарання у виді позбавлення волі за вчинене кримінальне правопорушення гарантуватиме адекватне реагування на загрозу національної безпеки держави та сприятиме досягненню цілей покарання, передбачених 50 КК, а саме: запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так й іншими особами, усуне хибне припущення про те, що можна ухилитися від захисту Вітчизни і реального покарання за це не настане. Покарання у виді позбавлення волі із звільненням від його реального відбування не змінить ставлення ОСОБА_3 до конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.
		У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України захист незалежності та територіальної цілісності держави набув особливого значення для кожного громадянина та має забезпечуватися всіма можливими засобами. Наслідки ухилення осіб від військової служби в цих умовах через призначене їм покарання мають досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. 
		Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2024 року (справа № 669/398/23, провадження № 51-6954км23).
		За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції цієї статті, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, оскільки вважає, що виправлення і перевиховання їх можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, так як за відсутності підстав, передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин, при оголошеній загальній мобілізації, обвинувачений умисно проігнорував своїм конституційним обов`язком по захисту України.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керується суд.
		Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. 
		Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд,
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положеньчастини третьої статті 349цього Кодексу.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		         Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...