Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 375/1468/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 06.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2025.
Дата набрання законної сили: 07.03.2025
Номер судового провадження: 2/375/101/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 375/1468/24
		Провадження № 2/375/101/25
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 лютого 2025 року селище Рокитне
		 
		Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
		головуючого  судді Смик М.М., 
		за участю секретаря судових засідань Киричок В.В., 
		 
		учасники справи:
		позивач  Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області,
		відповідач  ОСОБА_1 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		У вересні 2024 року заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.
		Позов обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 вересня 2019року набула право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3223782000:03:006:0019) з цільовим призначенням  для введення товарно сільськогосподарського виробництва площею 3,5500 га, яка розташована на території Запрудянської сільської ради Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області. Право власності на зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 вересня 2019 року. 
		Однак, ОСОБА_1 , яка не є громадянкою України, всупереч вимог чинного законодавства впродовж року після набуття права власності на вказану земельну ділянку не відчужила її, а тому є підстави для її конфіскації у власність держави. 
		Враховуючи виявлені порушення, Головному управлінню Держгеокадастру у м.Києві та Київській області надіслано лист № 50/2-5408 вих-24 від 31 травня 2024 року з вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі, в судовому порядку. Разом з цим, уповноваженим державою органом заходи щодо конфіскації земельних ділянок не вжито та повідомлено листом № 10-10-0.61-7882/2-24 від 16 серпня 2024 року про те, що Головне управління не заперечує щодо подання прокуратурою позову стосовно конфіскації земельної ділянки. 
		Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області вважає, що ОСОБА_1 порушила визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями80,81,145Земельного кодексуУкраїни процедуру використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужила її упродовж року після набуття права власності, продовжуючи безперешкодне використання спірної земельної ділянки на території України. 
		Посилаючись на зазначене, заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку площею 3,5500 га (кадастровий номер 3223782000:03:006:0019) з цільовим призначенням  для введення товарно сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Запрудянської сільської ради Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області, та яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 вересня 2019 року належить ОСОБА_1 , а також просив вирішити питання щодо судових витрат.
		Позиція інших учасників справи 
		Відзив на позовну заяву не надходив. 
		Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
		Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23 жовтня 2024 року 11 год 00 хв.
		За клопотанням прокурора підготовче засідання, яке призначено на 23 жовтня 2024року, відкладено на 31 жовтня 2024 року 15 год 00 хв.
		31 жовтня 2024 року ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області підготовче засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті на 28листопада 2024 року 13 год 30 хв. 
		28 листопада 2024 року справа знята з розгляду у звязку знеструмленням електропостачання та призначена на 19 грудня 2024 року 13 год 00 хв. 
		19 грудня 2024 року та 26 грудня 2024 року розгляд справи відкладено за клопотаннями прокурора. Справу призначено на 5 лютого 2025 року 14 год 00 хв. 
		У судовому засіданні прокурор Федун М.М. позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, та просив його задовольнити.
		Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області представника в судове засідання не направило, просило розглянути справу без його участі, позов підтримало та просило його задовольнити.
		Щодо повідомлення про судовий розгляд справи відповідача - громадянки російської федерації ОСОБА_1 , місце проживання якої зареєстровано на території російської федерації, суд виходить з наступного.
		У статті 496ЦПК України визначено, що іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно достатті 498ЦПК Україниу разіякщо впроцесі розглядусправи судунеобхідно вручитидокументи,отримати докази,провести окреміпроцесуальні діїна територіїіншої держави,суд Україниможе звернутисяз відповіднимсудовим дорученнямдо іноземногосуду абоіншого компетентногооргану іноземноїдержави (далі-іноземний суд)у порядку,встановленому цимКодексом абоміжнародним договором,згода наобов`язковість якогонадана ВерховноюРадою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
		Порядок складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення карного переслідування, розшуку і видачі осіб, що вчинили злочини, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також вручення документів, в тому числі на території російської федерації, регулюється Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах вчиненої від імені України у м. Мінськ, 22 січня 1993 року, та ратифікованої Законом України від10листопада 1994 року № 240/94-ВР, а також Протоколом до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
		Разом з тим, у зв`язку з повномасштабною військовою агресією російської федерації проти України, Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022від 24лютого 2022«Про введеннявоєнного станув Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє дотепер. 
		За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією російської федерації проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
		Відповідно до Закону України від 1 грудня 2022 року, який набрав чинності 23грудня 2022 року, для України зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та Україна вийшла з цих Конвенції та Протоколу.
		Згідно листа Міністерства юстиції України від 21 березня 2022 року №25814/12.1.1/32-22 «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
		Міністерство юстиції України листом від 6 жовтня 2022 року № 91935/114287-22-22/12.1.1 щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку статті 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 3 жовтня 2022 року №71/14-500-77469) 24 лютого 2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією у зв`язку з повномасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади російської федерації за посередництва третіх держав також не здійснюється.
		Відтак, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі, дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України від 31 жовтня 2022 року вих. № 100817/98748-22-22/12.1.3).
		Відповідно до повідомлення, розміщеного на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку із збройною агресією з боку російської федерації проти України та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з поштою російської федерації та республіки Білорусь, посилки та перекази в ці країни не приймаються.
		У позовній заяві відсутні відомості про засоби зв`язку з ОСОБА_1 телефоном чи інформація про адресу електронної пошти відповідача.
		Враховуючи зазначене у сукупності, ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації та місце проживання якої зареєстровано на території російської федерації, було повідомлено про судовий розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України в мережі Інтернет.
		Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань суду не надала.
		Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
		Встановлені судом фактичні обставини справи
		Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19 вересня 2019 року державним нотаріусом Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л.Б., ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 3,5500 га з цільовим призначенням для ведення товарно сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3223782000:03:006:0019, яка розташована на території Запрудянської сільської ради Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області. 
		Право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєструвала19вересня 2019 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 345709105 від 7 вересня 2023 року. Відповідно до відомостей, зазначених у даній інформаційній довідці, ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації.
		Згідно з інформацією, наданою Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, інформація стосовно отримання паспорта громадянина України, громадянкою російської федерації ОСОБА_1 відсутня. 
		Білоцерківська окружна прокуратура Київської області направила до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області лист № 50/2-5408 вих-24 від31 травня 2024 року з вимогою вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі в судовому порядку.
		Відповідно до листа № 10-10-0.61-7882/2-24 від 16 серпня 2024 року Головне управління Держгеокадасту у м. Києві та Київській області повідомило про те, що не вживалися заходи щодо конфіскації належної ОСОБА_1 земельної ділянки, а також щодо відсутності заперечень подання прокуратурою позову стосовно конфіскації земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 . 
		Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
		Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.
		Частиною третьою статті 23Закону України«Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		За змістом статей 13 і 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
		Відповідно до статті 1Земельного кодексуУкраїни (далі  ЗК України)земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.
		Частиною п`ятою статті 22 ЗК України передбачено, що набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.
		Відповідно до частини 2 статті 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
		За змістом частини 3 статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
		Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (частини 4 статті81 ЗК України). 
		Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
		Пунктом «е» частити 1 статті 140 ЗК України встановлено, що однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
		Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. «в» частини 1 статті 143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
		Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
		За змістом частин 1 і 2 статті 153ЗК України власник неможе бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.
		Згідно з вимогами пункту 10 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) однією з підстав припинення права власності є конфіскація.
		Якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна (частина 1 статті 348 ЦК України).
		Статтею 41Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
		У правовому висновку, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року в справі № 6-92 цс13, Верховний Суд України вказав, що основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
		Таким чином, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.
		Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
		Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
		Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормамиЗемельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.
		Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
		Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.
		Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
		У даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власниці земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.
		Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, впродовж року після набуття права власності на земельну ділянку з 19вересня 2019 року по даний час не відчужила її, суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за необхідне конфіскувати належну відповідачу зазначену земельну ділянку у власність держави.
		Висновки суду щодо розподілу судових витрат
		Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		Тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню 3028 грн у відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за пред`явлення позову.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 10,12,17,81,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки задовольнити.
		Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області земельну ділянку земельну ділянку площею 3,5500 га (кадастровий номер 3223782000:03:006:0019) з цільовим призначенням  для введення товарно сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Запрудянської сільської ради Рокитнянської селищної територіальної громади Білоцерківського району Київської області, та яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від19вересня 2019 року належить ОСОБА_1 .
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківської окружної прокуратури Київської області 3028 грн у відшкодування судового збору.
		Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: 09100, м. Біла Церква, вулиця Шолом-Алейхема, 38-А, код ЄДРПОУ 0290999621).
		Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
		Повне рішення суду складено 5 лютого 2025 року. 
		 
		Суддя Марина СМИК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...