Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/21290/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 06.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2025.
Дата набрання законної сили: 08.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/344/629/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091010002814

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/21290/24 
		       Провадження № 1-кп/344/629/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі:
		прокурора ОСОБА_4 , 
		обвинуваченої ОСОБА_5 , 
		захисника ОСОБА_6 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Івано-Франківська, Івано-Франківської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, одруженої, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, на утриманні має одну малолітню дитину, депутатом та особою з інвалідністю не є, РНОКПП: НОМЕР_1 , згідно з ст. 89 КК України не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_5 будучи особою, яка керує транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Кримінальні правопорушення вчинено за таких обставин.
		Досудовим розслідуванням установлено, що 29.10.2024 року близько 10 год. 35 хв ОСОБА_5 перебувала в автомобілі марки «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований поруч із будинком № 26 по вул. Вовчинецька в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області. Надалі, водій ОСОБА_5 запустила двигун автомобіля та розпочала рух керованим нею транспортним засобом заднім ходом. У той час позаду автомобіля марки «Hyundai Getz» зліва направо відносно руху автомобіля проходила пішохід ОСОБА_7 .
		Порушуючи вимоги пунктів 2.3 б, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_5 проявила неуважність, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернулась за допомогою до інших осіб, щоб виїхати на проїзну частину дороги вул. Вовчинецька в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, продовжила рух транспортним засобом заднім ходом та задньою частиною автомобіля вчинила наїзд на ОСОБА_7 . 
		При цьому ОСОБА_5 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: 
		п. 2.3, в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		п. 10.1, який вказує, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		п. 10.9, відповідно до якого під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
		У результаті порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої верхньої кінцівки з переломами променевої кістки у нижній третині, шилоподібного відростка ліктьової кістки із зміщенням, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров`я, і не є небезпечні для життя в момент спричинення. 
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала повністю та беззастережно, підтвердила всі без винятку викладені в обвинувальному акті обставини та суду пояснила, що в той день вийшла з приміщення «Нової пошти», сіла за кермо автомобіля, дитину посадила ззаду. Вона намагалася завести автомобіля, але не вдавалося. Орієнтовно через п`ять хвилин, авто запрацювало. Після цього, вона хотіла виїхати з паркомісця, рухаючись заднім ходом, однак одразу відчула удар. Вийшовши з машини, побачила потерпілу. Жінка лежала на землі та повідомила, що її болить рука. Вона запропонувала викликати швидку, проте остання відмовилася. Після цього вона поїхала. Добровільно відшкодували всі завдані матеріальні збитки та моральну шкоду. У вчиненому щиро каялася, належні висновки для себе зробила та шкодує про вчинене. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самою обвинуваченою. Суд обмежився допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів, які характеризують її особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. 
		Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 слід врахувати: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу; її вік; стан здоров`я та її майновий стан; вона не працює, з середньою спеціальною освітою, має на утриманні одну малолітню дитину; на обліку в лікарів психіатра та нарколога вона не перебуває; згідно з ст. 89 КК України не судима. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття. 
		Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено. 
		Крім цього, в досудовій доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинувачену ОСОБА_5 зазначено про середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_5 на думку органу пробації без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб. 
		Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив врахувати пом`якшуючу обставину у виді щиро каяття та відсутності обтяжуючих обставин та призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік, потерпілої, яка в письмовій заяві просила не карати обвинувачену, обвинуваченої, який просила суворо її не карати, вину визнала та щиро покаялась, та захисника, який просив урахувати обставини, які виникли напередодні дорожньо-транспортної пригоди, а саме: донька підзахисної травмувала ногу та брат підзахисної загинув в зоні ведення бойових дій, також, врахувати, що потерпіла просила зовсім не карати обвинувачену, визнати обставинами, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розслідуванню кримінального правопорушення та добровільне відшкодування шкоди, на основі наведеного, призначити покарання у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України в розміри 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортним засобом, суд, виходячи з принципу індивідуалізації та співмірності покарання, дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід призначити основне покарання у виді штрафу та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, і такі покарання будуть достатніми, справедливими та необхідними для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так й іншими особами. 
		У той же час достатніх правових підстав для застосування за клопотанням сторони захисту положень ст. 69 КК України судом встановлено не було. 
		Цивільний позов не заявлявся.
		Процесуальні витрати покласти на обвинувачену, а долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_5 судом не обирався. 
		Арешт, накладений на майно, - скасувати. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. 
		Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення експертизи. 
		Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.11.2024 року (344/19738/24) - скасувати.
		 
		Речові докази: 
		- автомобіль марки «Hyundai Getz» реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова слідчого від 31.10.2024 року)  вважати повернутим ОСОБА_5 ;
		- оптичний DVD-диск, на якому міститься запис (постанова слідчого від 01.11.2024 року)  зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
		Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники мають право отримати його копію в суді. 
		Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		 
		 
		 
		 
		Головуюча суддя ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...