Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/2223/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 07.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 10.03.2025
Номер судового провадження: 2/553/171/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ленінський районний суд м.Полтави 
		Справа № 553/2223/24 
		Провадження № 2/553/171/2025 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		06.02.2025м. Полтава
		 
		 
		Ленінський районний суд м. Полтави в складі: 
		головуючого судді                Ткачука Ю.А.,
		за участю секретаря судового засідання    Чоповди А.В.
		представника позивача        Забари В.М.,
		відповідача                 ОСОБА_1 ,
		представника відповідача         ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Полтаві, в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
		УСТАНОВИВ:
		 
		04.07.2024 позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просив стягнути з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.11.2006 у розмірі 44860,44 грн., станом на 10.04.2024, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 35223,21 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 9637,23 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 03.11.2006 між ним та відповідачкою укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. За умовами цього договору відповідачці відкритий картковий рахунок та видана кредитна картка, на яку був встановлений початковий кредитний ліміт, який в подальшому був збільшений до 54000,00 грн. Після отримання картки за умовами укладеного договору, відповідачка здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, отримувала кредитні кошти та частково сплачувала заборгованість за договором. 10.09.2021 відповідачкою підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про відсоткові ставки за кредитування по картковим рахункам. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних. Відповідачка жодного разу не надавала банку заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому здійснювала погашення заборгованості. В процесі користування рахунком, 02.01.2023 відповідачка власноруч, на планшеті, підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримала додаткову кредитну картку, також між сторонами були погоджені інші суттєві умови користування рахунком. Тобто відповідачка була належним чином повідомлена про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 02.01.2023 відсотки нараховувались відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п.1.3., у розмірі 40,8% річних. За погодженою ставкою банком нараховані відповідачу відсотки у розмірі 9637,23 грн. Відповідачка зобов`язалася повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. Також позивач зазначив, що в процесі підготовки позовної заяви було встановлено, що відповідачка перестала вносити кошти, посилаючись на «спірні» операції, які були проведені по кредитній картці номер НОМЕР_1 за 08.05.2023. В ході перевірки даної інформації встановлено, що банком 08.05.2023 зафіксовано звернення клієнтки ОСОБА_1 щодо не підтвердження списання з картки 4149629361022817 декількох платежів. За словами клієнтки, 08.05.2023 їй зателефонували на фінансовий номер телефону невстановлені особи та представились представниками банку. Невстановлені особи продиктували клієнтці ОСОБА_1 всі необхідні дії, в результаті яких клієнтка самостійно здійснила переказ коштів через Приват24 на рахунок ОСОБА_3 . Проте, за наявною у банку інформацією, 08.05.2023 жодні представники банку самостійно не телефонували клієнтці ОСОБА_1 . Отже несанкціоновані операції по переказу коштів за рахунок клієнтки ОСОБА_1 стали можливим внаслідок дій самої клієнтки. Вина банку в проведених операціях відсутня. Крім того, відповідачка після 08.05.2023 продовжила користуватись карткою та кредитним коштами на рахунку та декілька разів здійснювала часткове поповнення картки. Банком не передавались третім особам дані, які дають змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Тому АТ «ПриватБанк» вважає відмову від сплати заборгованості за кредитом необґрунтованою, такою, що суперечить чинному законодавству та умовам та правилам надання банківських послуг. У зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 10.04.2024 у відповідачки утворилась заборгованість у розмірі 44860,44 грн. Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.11.2006.
		Ухвалою судді від 24 липня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		15.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачка зазначила, що дійсно, 03.11.2006 з метою отримання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк», нею була підписана заява б/н та був відкритий кредитний рахунок. За період користування картою нею неодноразово зараховувались кошти на рахунок, вона завжди вчасно погашала кредитну заборгованість. Проте, із позовними вимогами відповідачка не згодна, оскільки в один день їй зателефонували двоє чоловіків та представились представниками банку. Скориставшись її довірою, невідомі особи через застосунок Приват24 зняли декількома платежами кредитні кошти, які заходились на її кредитній картці. Тому кошти у розмірі 35223,21 грн. вона не отримувала та ними не користувалась. Про шахрайські дії вона повідомила працівників банку та подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до ГУНП в Полтавській області. На підставі її заяви було відкрите кримінальне провадження. Також відповідачка зазначила, що у анкеті заяві відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом. Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи не підписані нею, тому їх не можна розцінювати, як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 03.11.2006. У анкеті-заяві розмір наданого кредитного ліміту не вказаний, процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про строки повернення коштів і встановлення відповідальності у вигляді неустойки (штрафів, пені) за порушення зобов`язання. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем у позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу. Тому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
		31.07.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що кредитний договір між позивачем та відповідачкою укладений відповідно до норм законодавства та є чинним. У поданій анкеті-заяві від 03.11.2006 була зазначена інформація необхідна для отримання кредитної картки, відповідачка висловила згоду на укладення договору, виявила бажання оформити на своє ім`я кредитну карту «Універсальна» та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім того, на момент оформлення кредиту банком встановлена поточна процентна ставка у розмірі 36% на рік, вказані розміри комісій та штрафів, розмір щомісячного платежу, тощо. Відповідно до виписки по рахунку, відповідачка активно користувалась кредитним рахунком починаючи з 14.09.2007. Користуючись кредитним коштами, відповідачці були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому її твердження щодо незнання тарифів, умов та правил не відповідає дійсності. Відповідачкою розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий. Враховуючи викладене, представник позивача просив задовольнити позовні вимогу у повному обсязі.
		07.10.2024 відповідачкою ОСОБА_1 до суду подані заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідачка зазначила, що про вчиненні щодо неї шахрайські дії вона повідомляла працівників банку та подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої було відкрито кримінальне провадження. Вона одразу повідомила банк про ситуацію, яка трапилася, проте працівниками банку не було надано жодної відповіді, яка б могла сприяти врегулюванню справи. Згідно проведеного службового розслідування АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що кредитна заборгованість виникла внаслідок списання коштів з її особового рахунку у результаті шахрайських дій третіх осіб. Просила відмовити позивачу у задоволенні позову.
		25.10.2024 від представника позивача до суду надійшли пояснення на заперечення, у яких представник позивача на заперечення відповідачки щодо заволодіння кредитними коштами третіми особами, зазначив, що банком було проведене службове розслідування, за результатами якого вбачається, що 08.05.20223 з картки № НОМЕР_1 через додаток Приват24 були здійснені три перекази власних коштів одержувачу ОСОБА_3 на загальну суму 35228,58 грн. Перекази коштів з картки були здійснені шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією відповідачки. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації відповідачки. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних. Користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Оскільки на даний час відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Ухвалою суду від 12.11.2024 задоволене клопотання відповідача ОСОБА_1 , витребувані від АТ КБ «Приватбанк» документи, які підтверджують звернення ОСОБА_1 до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у місті Полтаві із заявою від 15.05.2023 та документи, які підтверджують її звернення на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк».
		05.02.2025 від позивача до суду надійшла позовна заява (в новій редакції), у якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.11.2006 у розмірі 44702,35 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 35223,21 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 9479,14 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
		В судовому засіданні уповноважений представник позивача Забара В.М. просив суд вважати позовну заяву (в новій редакції) заявою про виправлення описки щодо дати кредитного договору, укладеного між сторонами та визначення остаточної суми заборгованості з урахуванням суми часткового погашення заборгованості під час судового розгляду. Підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень та остаточно просив суд стягнути з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.11.2006 у розмірі 44702,35 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 35223,21 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 9479,14 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
		Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача  адвокат Чальцев Д.В. в судовому засіданні суду пояснили, що остаточні вимоги позивача їм зрозумілі, додаткового часу для ознайомлення та надання додаткових пояснень та заперечень щодо вказаних вимог вони не потребують. Остаточні позовні вимоги не визнали, підтримали раніше надані заперечення проти позову, просили суд відмовити позивачу у позові в повному обсязі.
		Суд, заслухавши пояснення сторін та їх уповноважених представників, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 02.11.2006 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір б/н, шляхом підписання заяви, у якій ОСОБА_1 просила відкрити рахунки та видати кредитну картку із погодженими умовами: валюта  гривня, тип кредитного ліміту  фінансовий; сума кредитного ліміту  250,00 грн.; базова процентна ставка  36 % з розрахунку 360 днів у році; строк дії кредитного ліміту  відповідає строку дії картки; порядок погашення заборгованості  щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості, погашення заборгованості по кредитному ліміту може здійснюватися як шляхом внесення коштів на картку клієнтом, так і списанням коштів з дебетової картки № НОМЕР_2 . Також у вказаній заяві відповідачка ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилась та згодна з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 28, 28 зв.стор., 121-122). 
		10.09.2021 ОСОБА_1 з використанням ОТП паролю підписаний паспорт споживчого кредиту, згідно з яким, остання підтвердилаотримання таознайомлення зінформацією проумови кредитуваннята орієнтовнузагальну вартістькредиту,надані виходячиз обранихнею умовкредитування (а.с. 9-13).
		02.01.2023 ОСОБА_1 підписана Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої сторонами, крім іншого, погоджені: фінансові послуги  відкриття та обслуговування поточного рахунку, емісія та обслуговування платіжного інструменту, споживче кредитування; істотні умови Договору «Кредитні картки», а саме: тип кредиту  відновлювальна кредитна лінія; строк кредитування  12 місяців з пролонгацією, мета отримання кредиту  споживчі цілі, процентна ставка  42,0 % для карт «Універсальна», 40,8% - для карт «Універсальна Gold»; порядок повернення кредиту; відповідальність за невиконання зобов`язань за Договором тощо (а.с. 14-23).
		Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 04.10.2024 № 0000003827968056, по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 03.11.2006 по 01.12.2023 відбувалися зміни кредитного ліміту.
		Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 04.10.2024 № 0000003827968096, за період дії кредитного договору відповідачці були видані картки: 19.10.2006 - картка «Універсальна» № НОМЕР_3 , термін дії 10/13; 08.11.2013 - картка «Універсальна» № НОМЕР_4 , термін дії 07/16; 08.11.2013 - картка «Універсальна з фото» № НОМЕР_5 , термін дії 11/17; 16.11.2017 - картка «Універсальна з фото» № НОМЕР_6 , термін дії 10/21; 06.07.2018 - картка «Універсальна» № НОМЕР_7 , термін дії 05/22; 02.01.2023 - картка «Універсальна GOLD» № НОМЕР_1 , термін дії 08/26; 10.05.2023 - картка «Універсальна GOLD» № НОМЕР_8 , термін дії 04/27.
		З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період 19.10.2024 по 13.04.2024 вбачається, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними. Станом на 01.04.2024 заборгованість відповідачки по картковому рахунку становила 44860,44 грн. (а.с. 29-80).
		За розрахунком заборгованості за договором № б/н станом на 10.04.2024, заборгованість відповідачки за наданим кредитом становила 44 860,44 грн, яка складалася з:
		- 35 223,21 грн.  заборгованість за тілом кредиту; 
		- 9 637,23 грн.  заборгованість за простроченими відсотками (а.с 81-95).
		З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 19.10.2006-03.10.2024 також вбачається, що відповідачка 05.08.2024 здійснила часткове погашення заборгованості у сумі 158,09 грн., внаслідок чого заборгованість відповідачки станом на час розгляду справи становить 44702,35 грн. 
		Відповідно до вимог статей 12,13,81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
		Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
		Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Обґрунтовуючи заперечення проти позову відповідачка ОСОБА_1 , посилається на відсутність домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом у анкеті-заяві, зазначає про неможливість розцінювати надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг частиною кредитного договору, укладеного між сторонами, оскільки вони не підписані відповідачкою, а також зазначає про відсутність доказів існування боргу. При цьому факт отримання кредитних коштів та користування кредитним рахунком протягом тривалого часу відповідачкою не заперечується.
		Суд погоджується із твердженнями відповідачки про те, що надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Такі твердження відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс19.
		Отже, витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг, що розміщений на сайті: https:// www.privatbank.ua та міститься у матеріалах цієї справи, не містить підпису відповідачки, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.11.2006 року шляхом підписання анкети-заяви.
		Проте, як вбачається з банківської виписки з рахунку позичальника ОСОБА_1 за період з 19.10.2006 по 03.10.2024, яка відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пунктів 62, 63, 65 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, відповідачка з 14.09.2007 користується кредитними коштами та має заборгованість перед позивачем щодо їх повернення.
		Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд прийшов до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
		Також, з матеріалівсправи вбачається,що уЗаяві від02.11.2006,яка підписана відповідачкою, містяться дані про тип кредитної картки, розмір кредитного ліміту, строк кредитування, порядок сплати заборгованості, а також про встановлення базової процентної ставки у розмірі 36 % річних (а.с.28, зворот.стор.). 
		Крім того, 02.01.2023 відповідачкою підписана заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить дані щодо умов отримання та повернення кредитних коштів, а також процентної ставки для карт Універсальна GOLD у розмірі 40,8% річних (а.с.14 - 23).
		Зазначеними доказами спростовуються твердження позивачки щодо відсутності домовленості сторін про розмір процентної ставки за користування кредитом.
		При цьому, з розрахунку заборгованості за договором № б/н, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 10.04.2024, вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом (за якими виникла заборгованість), здійснювалось позивачем за погодженою сторонами ставкою у розмірі 40,8% річних у період з 01.10.2023 по 10.04.2024, тобто після підписання відповідачкою Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02.01.2023. А отже, нарахування позивачем відсотків на кредитну заборгованість у вказаному розмірі, є правомірним.
		Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачкою не спростований.
		Щодо твердження відповідачки про шахрайські дії третіх осіб, які призвели до утворення заборгованості суд зазначає таке.
		Відповідно до частини двадцятої статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» (далі - Закон №1591-IX) користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
		В силу Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164:
		- користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором. (пункт 136);
		- користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом (пункт 140);
		- власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146).
		Аналіз указаних нормативно-правових актів, які є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу. Лише наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.
		Такі правові висновки висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 4 жовтня 2024 року (справа №337/6010/23).
		З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2023 о 17:29:49 ОСОБА_1 звернулась на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» з приводу вчинення шахрайських операцій та повідомила, що подзвонив шахрай, сказав, що проводяться списання на певного отримувача (якому в кінці й були відправлені кошти) і для скасування цих оплат потрібно перерахувати кошти на карту, продиктували номер в телефонному режимі. 
		Внаслідок проведеної перевірки повідомлення було встановлено, що ОСОБА_1 через Приват24 самостійно переказала гроші третій особі 08.05.2023, а саме: о 16:53:50 на суму 26471,00 грн., о 16:55:18 на суму 6738,99 грн., о 16:58:50 на суму 2018,59 грн. Всього на загальну суму 35228,58 грн. Зміни пристрою не було. Була проведена зміна паролю в акаунті зі звичного пристрою перед списанням. Отримувач коштів ОСОБА_3 повідомив, що кошти попросив прийняти знайомий, потім відправити далі, ніяких товарів чи послуг не було, повертати не буде. Поінформований про шахрайство та блокування. На звернення відповідачки банк повідомив про неможливість повернення перерахованої суми та рекомендував звернутися до правоохоронних органів для написання заяви за фактом шахрайства.
		10.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначила, що 08.05.2023 о 16:00 год. їй зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником ПриватБанку та попередив її про небезпеку зняття з її картки коштів злочинцями та треба терміново здійснити переказ коштів на іншу картку. Під диктовку цієї особи ОСОБА_1 самостійно здійснила переказ коштів зі свої картки на іншу картку, номер якої був їй продиктований, трьома платежами, на загальну суму 35228,58 грн. Після чого звернулась на гарячу лінію ПриватБанку та повідомила про шахрайство.
		На підставі заяви ОСОБА_1 , 11.05.2023 підрозділом дізнання відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відкрите кримінальне провадження № 12023175460000096 за ч.1 ст. 190 КК України, у якому відповідачка є потерпілою. Відповідно до повідомлення ст. дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області А.Пипенко від 09.10.2024 № 5713/115/113/03-24, станом на 09.10.2024 у вказаному кримінальному провадженні триває досудове розслідування, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення нікому не оголошувалось.
		01.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про крадіжку коштів з банківської картки від 26.05.2023, у якій просила повернути на її картку грошові кошти у сумі 35228,58 грн., які були перераховані шляхом обману та зловживання довірою.
		У відповіді від 12.06.2023 на звернення ОСОБА_1 щодо повернення коштів, які були списані 08.05.2023 з платіжної картки відповідачки, АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що банк не може повернути кошти, оскільки встановлено, що переказ коштів з картки був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Inernet Banking Приват24. Вхід в приват24 був здійснений під авторизацією відповідачки. При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації відповідачки. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування платіжної картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки платіжної картки в стоп-лист платіжною системою. 
		За змістом заяв відповідачки, адресованих АТ КБ «ПриватБанк» та до відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, вона самостійно здійснила операції з перерахуванням кредитних коштів за вказівкою невстановленої особи, а отже своїми діями сприяла зловмисникам у заволодінні коштами на її кредитній картці. Зазначені обставини виключають підстави звільнення відповідачки від обов`язку повернути банку використаний кредит. 
		Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позову у повному обсязі.
		Питання про судові витрати вирішується судом у відповідності до вимогст.141 ЦПК України, за приписами якої судовій збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.
		Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, то у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
		Керуючись статями 13, 81, 526, 527, 610, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Цивільний позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  задовольнити повністю.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02.11.2006 у розмірі 44702,35 грн. (сорок чотири тисячі сімсот дві грн. 35 коп.), що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 35223,21 грн., заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 9479,14 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
		Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
		Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 .
		 
		Повний текст рішення складено 06.02.2025
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ленінського районного  суду м. ПолтавиЮ. А. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...