Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 743/555/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 07.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/743/6/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024270450000057

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 743/555/24
		Провадження №1-кп/743/6/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   06 лютого 2025 року                         селище Ріпки
		 
		Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024270450000057 по обвинуваченню  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Грабів Ріпкинського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, не працевлаштованого, зі спеціальною технічною освітою, військовозобов`язаного, такого, що народним депутатом та депутатом органів місцевого самоврядування не є, осіб на утриманні не має, інвалідність не встановлена, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України, сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачений, інші учасники судового провадження: захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		    ОСОБА_6 , будучи військовозобов`язаним, 05.03.2024 р. прибув до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з оголошенням Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р. «Про загальну мобілізацію» загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, пройшовши медичний огляд відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р., за результатами якого визнаний обмежено придатним до військової служби, непридатний до служби у ДШВ, морській піхоті, плавскладі, спецспорудах (за винятком підрозділів забезпечення).
		   Після цього, 05.03.2024 р. ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , та будучи належним чином повідомленим про призов на військову службу під час загальної мобілізації та наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» та ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 р., на території України введено воєнний стан та діє особливий період, отримав під свій особистий підпис повістку, за якою мав з`явитися 11.03.2024 р. о 07 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки до навчального центру з метою подальшого проходження військової служби за мобілізацією.
		В подальшому, ОСОБА_6 з метою ухилення від призову за мобілізацією, на особливий період, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XIІ, та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 р. № 69/2022, до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на дату та час, вказані у повістці, не з`явився, не маючи на те поважних причин, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ст. 336 КК України.
		У судовому засіданні 24.06.2024 р. ОСОБА_6 вину визнав частково та показав, що має тяжке захворювання з 2009 року, у нього болять ноги, він скоро перестане ходити, має три грижі, поганий зір. Коли розпочалась АТО він проходив ВЛК та був визнаний непридатним до проходження служби. Перед цими подіями у нього відкрилася виразка, забрала швидка, він лежав у реанімації (уточнивши у судовому засіданні 06.02.2025 р., що лежав у реанімації під час проходження ВЛК на початку 2024 року, саме тому візит до терапевта здійснено на півтора місяці пізніше візитів до інших лікарів).
		Проти того, що 11.03.2024 р. він не з`явився до РТЦК, обвинувачений не заперечує, однак мав на те поважні причини.
		Обвинувачений показав, що 05.03.2024 р. з`явився до територіального центру комплектування, де проходив тестування, що складалося приблизно з 300 запитань. На переконання обвинуваченого, там було запитання чи погоджується він з тим, що ВЛК визнала його придатним для проходження служби. Він написав, що не погоджується. Після проходження тестування йому видали повістку на 11.03.2024 р. Того ж дня він звернувся до лікаря-невропатолога зі скаргами на біль у ногах. Лікар направила його у лікарню до м. Чернігова для проходження обстеження. 06.03.2024 р. він поїхав до лікарні, пройшов обстеження та повернувся до селища Ріпки з висновком до лікаря. Лікар місцевої лікарні повідомила його, що це не лікується, та поклала його у лікарню на стаціонарне лікування з метою зменшення печії у ногах за допомогою крапельниць.
		За словами обвинуваченого, лікар дозволила йому поїхати додому зібрати речі у лікарню. Тому він оформився у лікарню та поїхав додому за речами. Лікування того дня йому не проводили. Увечері того ж дня йому зателефонував троюрідний брат, що працює у лікарні у бухгалтерії, та повідомив йому, що його стаціонар скасований.
		Наступного дня, 07.03.2024 р., обвинувачений приїхав до військкомату, де йому повідомили, що лікар не знайшов підстав для його госпіталізації. Після цього він звернувся до лікаря, яка запитала його, чи він думав, що вона не зателефонує у військкомат, та сказала, що він вільний.
		Після цього обвинувачений повернувся додому та увесь час перебував там. 11.03.2024 р. він не зміг з`явитися до РТЦК так як йому було сильно погано: боліли ноги. Коли саме він відчув погіршення порівняно з 07.03.2024 р., коли він зміг прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачений не вказав, причин погіршення стану здоров`я назвати не зміг. Вважає, що стан його здоров`я погіршився після виразки. Менше чим через місяць у одну з п`ятниць до нього додому приїхали працівники поліції та допитували його під відеозапис.
		Обвинувачений зазначив, що якби у нього був задовільний стан здоров`я, то він би пішов служити.
		У судовому засіданні 19.07.2024 р. свідок ОСОБА_8 , старший інструктор відділення рекрутингу ІНФОРМАЦІЯ_4 , показав, що часу та дати він не пам`ятає, але пам`ятає, що громадянин ОСОБА_9 був сповіщений про необхідність прибути до ТЦК. Коли він з`явився, то його було направлено на ВЛК. Після проходження ВЛК громадянин ОСОБА_9 з`явився до ТЦК, особисто приніс результати ВЛК, згідно яких він був обмежено придатний до військової служби, після чого йому була вручена повістка про необхідність прибуття до навчального центру. 
		Працівник ТЦК також повідомив, що ним у телефонному режимі періодично проводиться звірка військовозобов`язаних з головою ВЛК Ріпкинської центральної лікарні, однак жодних дій на здійснення перешкод пацієнтам у лікуванні він не вчиняє. Свідок вказав, що, дійсно, він повідомляв голову ВЛК про осіб, які отримували повістки, та визнав, що обвинувачений приходив до нього повідомити, що йому скасували лікарняний. Свідок повідомив обвинуваченого, що це питання лікарів і що зазначені час та дата у отриманій раніше обвинуваченим повістці залишаються актуальними. Натомість, у призначені дату та час обвинувачений не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідав. Свідок вказав, що за таких умов, він зазвичай вичікує кілька днів аби надати особі можливість самостійно з`явитися чи зателефонувати до ТЦК і повідомити причини свого неприбуття. Однак, обвинувачений жодним чином про причини неприбуття не повідомив, тому документи були передані до органу поліції.
		У судовому засіданні 21.08.2024 р. свідок ОСОБА_10 , завідувач неврологічного відділення Ріпкинської ЦЛ, показала, що не пам`ятає якого дня близько 08 години біля кабінету на неї чекав працівник бухгалтерії лікарні ОСОБА_11 з пацієнтом, що є обвинуваченим, та висловив прохання його госпіталізувати. Свідок запитала, чи не направлявся він для проходження ВЛК, на що обвинувачений ствердно відповів. Проблема, з якою звернувся пацієнт, була плановою, а не ургентною. Загрози життю пацієнта не становила, у наданні екстреної медичної допомоги потреби не було. Тому свідок сказала обвинуваченому, щоб він проходив ВЛК, і потім, якщо у ТЦК до нього не буде питань, приходив до неї для вирішення питання про госпіталізацію. Обстеження пацієнта у складі ВЛК здійснювала також свідок, як невропатолог. За результатами обстеження нею було встановлено діагноз та зазначено про придатність обвинуваченого до військової служби за статтею 64-В (остеохондроз). Після проходження ВЛК обвинувачений звернувся до неї знову і повідомив, що ТЦК до нього претензій не має. Тому свідок направила обвинуваченого для проходження обстеження. 06 березня свідок видала йому направлення для оформлення на стаціонарне лікування. Однак, після 14 години того ж дня їй зателефонувала голова ВЛК та повідомила, що обвинувачений має «бойову» повістку. Після цього свідок отримала інформацію від персоналу відділення, у яке був госпіталізований обвинувачений, у якій свідка повідомили про те, що обвинувачений прийшов у приймальне відділення, оформився, йому видали довідку про стаціонарне лікування і він пішов. Дозволу свідок на те, щоб обвинувачений поїхав додому за речами, не давала, оскільки обвинувачений в той же день повинен був приступити до лікування. Свідок зазначила, що у зв`язку з тим, що обвинувачений самовільно покинув відділення, а також через те, що його лікування не було екстреним та таблетовано він міг пройти його і під час несення служби, вона анулювала історію хвороби обвинуваченого, про що повідомила ОСОБА_12 . На наступний день обвинувачений знову звернувся до свідка з проханням його госпіталізувати, але свідок йому відмовила.
		Також свідок припустила, що за результатами додаткового обстеження обвинуваченого, що мало місце після проходження ВЛК, можливо, мала б місце стаття 23-Б Розкладу хвороб, однак, на придатність до військової служби обвинуваченого це б впливу не мало, позаяк за результатами ВЛК у обвинуваченого вже є стаття 53-Б, що визначає такі ж самі обмеження у придатності до військової служби.
		Свідок пояснила, що якби обвинувачений не погодився з результатами ВЛК, то він мав право оскаржити результати до конфліктної ВЛК, яка б могла змінити висновок місцевої ВЛК або залишити його таким же. Крім того, якби свідок побачила при повторному зверненні, що новий діагноз пацієнта потребує проходження повторного ВЛК для уточнення результатів, вона б сформувала відповідний висновок, на підставі якого ТЦК могло направити обвинуваченого для повторного проходження ВЛК, проте, у випадку обвинуваченого це є недоцільним, оскільки у ступені придатності для нього нічого не зміниться.
		Свідок повідомила, що як до 04.05.2024 р. (внесення змін у законодавство), так і після цієї дати для обвинуваченого нічого б не змінилося, оскільки стаття 64-В та сама.
		Також свідок пояснила, що захворювання обвинуваченого може прогресувати в залежності від багатьох факторів, в тому числі такого фактора як вживання токсичних речовин, їх якості та кількості. На момент звернення обвинуваченого до лікарні жодного загострення у нього не було, але з часом хвороба може прогресувати.
		Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2024 р. обвинуваченим підписано аркуш доведення вимог законодавства України з питань оборони, яким ознайомлено обвинуваченого з положеннями ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		05.03.2024 р. обвинуваченим підписана розписка про необхідність з`явитися 11.03.2024 р. о 07 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , команда № 180 НЦ ТрО, ВОС № 102.
		Згідно довідки № 47/1 військово-лікарської комісії на підставі ст. ст. 53-Б, 64-В ОСОБА_6 обмежено придатний до військової служби.
		Показання обвинуваченого та свідків, а також наявні в матеріалах справи докази не суперечать фактичним обставинам справи, викладеним у формулюванні обвинувачення.
		При цьому, суд звертає увагу на ЕНМГ нижніх кінцівок від 06.03.2024 р., відповідно до якої у обвинуваченого відмічається виражене зниження амплітуди швидкості М-відповіді моторної та сенсорної порції зі зниженням іннервації проведення по довгим нервам нижніх кінцівок більш як на 60 % від норми. Блоки проведення 2-3-го ступеню за демієлінізуючим типом. Н-рефлекси  амплітуда низька. Сенсорна відповідь  знижена як на проксимальному рівні, так і на дистальному.
		Електронне скерування № 5640-2454-4649-7648 за діагнозом: G62.1 (алкогольна поліневропатія) на електроміографію було виписано лікарем-невропатологом 05.03.2024 р. лише після того, як обвинувачений звернувся з відповідними скаргами на болі у ногах.
		При цьому, з карти обстеження та медичного огляду судом встановлено, що переважну більшість обстежень обвинувачений пройшов у період з 12.01.2024 р. до 17.01.2024 р. і лише обстеження у терапевта здійснив 05.03.2024 р.
		З огляду на наведене, суд позбавлений можливості виключати склад правопорушення з тих підстав, що при проходженні ВЛК лікарями не у повній мірі були встановлені відповідні діагнози, позаяк згідно п. «д» ч. 1 ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров`я кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає кваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу із забезпеченням належного рівня захисту персональних даних, включаючи вільний вибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я, а також доступ до необхідних лікарських засобів та медичних виробів у порядку, встановленому законодавством.
		Таким чином, чинне законодавство передбачає право особи на звернення до обраного ним лікаря за отриманням медичної допомоги, а не обов`язок лікарів самостійно здійснювати пошук захворювань у особи та застосовувати примусові обстеження щодо неї з метою встановлення діагнозу у випадку, коли особа заперечує наявність у неї скарг на стан свого здоров`я.
		Суд враховує те, що після звернення до лікаря-невропатолога 05.03.2024 р. та проведення ЕНМГ 06.03.2024 р. обвинувачений до конфліктної ВЛК не звернувся, а 06.03.2024 р. покинув стаціонар, не розпочавши лікування.
		Відтак, керуючись внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_6 , знайшло своє підтвердження у судовому засіданні і обвинувачений своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
		Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття, позаяк обвинувачений свою вину в ухиленні від призову не заперечував, так само як і свого обов`язку по захисту Вітчизни, та висловив щирий жаль з приводу наявності у нього захворювання, спричиненого його способом життя та несвоєчасного звернення за медичною допомогою, а також у ході судового розгляду пройшов додаткові обстеження, звернувся за консультаціями до спеціалістів та розпочав лікування, спрямоване на покращення стану його здоров`я аби мати змогу у подальшому приступити до виконання свого конституційного обов`язку.
		З огляду на те, що санкція ст. 336 КК України передбачає безальтернативний вид покарання, обвинуваченому слід призначити покарання в межах цієї санкції у виді позбавлення волі.
		При цьому, за положеннями ст. 50 КК України метою покарання, крім кари, є виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні покарання суд враховує висновок досудової доповіді органу пробації, що надійшла до суду 24.06.2024 р. за вх. № 2408/24, згідно якої виправлення цієї особи можливе без ізоляції від суспільства та ризик небезпеки для суспільства оцінено як низький. 
		Крім того, після проходження ВЛК обвинувачений пройшов діагностичне обстеження нижніх кінцівок, за результатами якого в поєднанні з показаннями свідка з медичною освітою та візуальним сприйняттям судом фізіологічних даних особи обвинуваченого у судових засіданнях вбачається суттєве порушення функції ходи, яке у подальшому може прогресувати, що також враховується судом при вирішенні питання про доцільність перебування обвинуваченого в установі виконання покарань. 
		Як свідчать матеріали справи, обвинувачений кримінальних та адміністративних правопорушень не допускав, неагресивний, неконфліктний.
		Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає такими, що заслуговують на увагу, висновки органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Надання можливості обвинуваченому виправитись у період іспитового строку відповідатиме меті покарання та сприятиме налаштуванню обвинуваченого на законослухняну поведінку, яке він продемонстрував у ході судового розгляду.
		Таким чином, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання, з огляду на що на підставі ст. 75 КК України останнього слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням.
		Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`явлено.
		Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
		Запобіжний захід у кримінальному провадженні не обирався та обранню не підлягає.
		Долю документів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України.
		Призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 3 (три) роки.
		На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Документи: оригінал картки медичного огляду на двох аркушах, оригінал довідки військово-лікарської комісії № 47/1 на одному аркуші, оригінал розписки про отримання повістки на 11 березня 2024 року, оригінал аркушу доведення вимог законодавства України з питань оборони, оригінал повістки на відправку на 07:00 годину 11 березня 2024 року залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ріпкинський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати іншим учасникам судового провадження.
		 
		Суддя                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...