Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/2196/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; звернень органів доходів і зборів, у тому числі щодо; припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця).
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 07.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2025.
Дата набрання законної сили: 05.02.2025
Номер судового провадження: К/990/31906/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/2196/24
		адміністративне провадження № К/990/31623/24, №К/990/31906/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І.В.,
		суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Агро Поділля» та приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської Ольги Ігорівни на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, ухвалене суддею Салюком П.І., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, прийняту колегією суддів у складі: Мацького Є.М., Сушка О.О., Залімського І.Г., у справі № 560/2196/24 за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської Ольги Ігорівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Летичів Агро", про скасування реєстраційної дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		У лютому 2024 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської Ольги Ігорівни (далі - приватний нотаріус Пулавська О.І., відповідачка), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Летичів Агро (далі - ТОВ «Нью Летичів Агро»), в якому просило скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006561120011000735, вчинену приватним нотаріусом Пулавською Ольгою Ігорівною про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Летичів Агро» (податковий номер 42843795).
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачкою всупереч положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "Нью Летичів Агро" в результаті реорганізації, у зв`язку з чим ГУ ДПС у Хмельницькій області фактично позбавлено можливості виконати свої функції стосовно належного обліку зазначеного підприємства та здійснення контрольно-перевірочної роботи.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, позов задоволено.
		Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію №1006561120011000735 здійснену приватним нотаріусом Пулавською Ольгою Ігорівною про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Летичів Агро" (податковий номер 42843795).
		Задовольняючи позов та уважаючи здійснену приватним нотаріусом Пулавською О.І. реєстраційну дію щодо державної реєстрації припинення ТОВ "Нью Летичів Агро" протиправною, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приватний нотаріус Пулавська О.І., здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи 29.01.2021, запис №1006561120011000735, протиправно не направила запит до позивача щодо наявності заборгованості ТОВ «Нью Летичів Агро». Такі дії відповідачки призвели до того, що ГУ ДПС у Хмельницькій області не мало можливості сформувати та направити державному реєстратору заперечення за формою № 27-ОПП на виконання п. п. 11.8 п. 11 Порядку №1588 та здійснити заходи податкового контролю платника податку, що призвело до припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Летичів Агро" за принципом «мовчазної згоди».
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		ТОВ "Нью Летичів Агро" (код ЄДРПОУ 42843795) зареєстроване 25.02.2019 Деражнянською районною державною адміністрацією Хмельницької області.
		Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 29.01.2021 приватним нотаріусом Пулавською О.І. здійснено реєстраційну дію по відношенню до ТОВ "Нью Летичів Агро", а саме внесено запис № 1006561120011000735 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
		Наказом міністра юстиції № 1689/7 від 25.05.2021, відмовлено у задоволенні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.03.2021 на реєстраційну дію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Летичів Агро" у зв`язку з тим, що приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І. прийнято рішення про припинення ТОВ "Нью Летичів Агро".
		Позивач, уважаючи внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення ТОВ "Нью Летичів Агро" протиправним, оскільки приватним нотаріусом Пулавською О.І. порушено вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», звернувся з цим позовом до суду.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Не погодившись із судовими рішеннями, приватний нотаріус Пулавська О.І. звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.
		Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, відповідачка зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень застосовано норму ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15, від 06.02.2019 у справі №462/2646/17, від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, від 09.03.2021 у справі № 640/18587/20, від 04.07.2024 у справі № 914/2039/23.
		При цьому, скаржниця зазначила про наявність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, які сформовані у постанові від 02.12.2020 у справі № 640/717/20.
		Поряд із цим, відповідачка покликалася на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм ст. ст. 122, 123 КАС України у справі за позовом податкового органу про скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення юридичної особи у результаті реорганізації.
		Водночас, відповідачка зазначає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося із позовною заявою про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації припинення ТОВ «Нью Летичів Агро» більше ніж через три роки після проведення такої дії, тобто з пропуском передбаченого ст. 122 КАС України строку звернення до суду, у зв`язку з цим до указаної позовної заяви необхідно було застосувати закріплені у ст. 123 КАС України наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Проте суди усупереч вимогам закону зазначених наслідків не застосували.
		Крім того, відповідачка доводить, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень застосовано норму ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 10.04.2020 у справі №806/136/17, від 08.06.2021 у справі № 806/760/17.
		Також у касаційній скарзі мова йде про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у сукупності норм п. 12 ст. 1, ч. 6 ст. 13, ст. ст. 25, 27, 28 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (надалі - «Порядок № 1588»).
		Окремо скаржниця зазначає про недослідження судом зібраних у справі доказів, які підтверджують законність реєстраційної дії, яка була проведена відповідачем.
		З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктами 1, 2, 3,4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
		ТОВ «Нью Агро Поділля» у касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		На обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Нью Агро Поділля» зазначає, що підставою касаційного оскарження судового рішення є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми ст. 28 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №806/136/17 та від 08.06.2021 у справі № 806/760/17, норм ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, від 30.06.2020 у справі № 927/999/19, від 23.05.2018 року у справі № 914/2006/17, від 17.04.2018 у справі № 815/6956/15, від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, від 30.03.2023 у справі № 990/1/23, від 31.08.2023 у справі № 640/26320/20, від 04.07.2024 у справі № 914/2039/23, а також норм ст. 122 та ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм процесуального права, викладених у постановах від 27.06.2024 у справі № 160/3693/24, від 12.06.2024 у справі № 200/9647/21, від 06.10.2021 у справі № 580/4024/19, від 05.06.2024 у справі № 200/9654/21, від 14.03.2024 у справі № 620/278/23. 
		При цьому ТОВ «Нью Агро Поділля» зазначає, що позовні вимоги органу ДПС, заявлені в межах цієї адміністративної справи за позовом про скасування реєстраційної дії про державну реєстрацію припинення товариства має розглядатися за правилами не адміністративного, а саме господарського судочинства.
		Разом із цим, як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та указує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 17, 25, 28 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Розділу 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011, у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах.
		Крім того, на обґрунтування передбаченої п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України підстави касаційного оскарження, скаржник наголошує на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме ст. ст. 90, 211, 242, 246, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи щодо правомірності реєстраційної дії щодо припинення юридичної особи. Зокрема, судами не надано оцінки наказу Міністерства юстиції України від 25.05.2021 №1689/7, висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг, у якому викладено обґрунтування відмови позивачу у задоволенні скарги на реєстраційну дію щодо державної реєстрації припинення ТОВ «Нью Летичів Агро».
		У відзивах на касаційні скарги, позивач уважає, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а доводи скарги - безпідставними, тому просить залишити їх без задоволення.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Указані положення кореспондуються з частиною першою статті 8 КАС України.
		Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Водночас, відповідачка у касаційній скарзі зазначає, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося із позовною заявою про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації припинення ТОВ «Нью Летичів Агро» більше ніж через три роки після проведення такої дії.
		Так, оспорювана реєстраційна дія була проведена 29.01.2021, тоді як з позовом до суду Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося 15.02.2024. Крім того, відповідачка зважає на те, що фактично три роки пройшло і з моменту отримання (30.08.2021) позивачем наказу Міністерства юстиції України № 1689/7 від 25.05.2021, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача на реєстраційну дію щодо державної реєстрації припинення ТОВ «Нью Летичів Агро».
		Ураховуючи викладене, на думку скаржниці, суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували передбачені ст. 123 наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
		У касаційній скарзі ТОВ «Нью Агро Поділля», також наголошує на пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, обґрунтовуючи свої доводи мотивами, аналогічними тим, що містяться у попередній скарзі.
		Суд звертає увагу, що ТОВ «Нью Агро Поділля» та приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської О.І. у апеляційних скаргах також посилалися на пропуск податковим органом строку звернення до адміністративного суду.
		Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року не відповідають.
		Перевіряючи доводи касаційних скарг, колегія суддів уважає, що першочергово варто надати оцінку дотриманню судами попередніх інстанцій норм процесуального права в контексті аргументів касаційних скарг щодо пропуску позивачем строків звернення до адміністративного суду. 
		Так, звернення до суду за межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
		При цьому звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
		Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства, своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також з метою забезпечення юридичної визначеності у спірних правовідносинах.
		Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.
		Зі змісту наведених правових норм убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.
		Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
		Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
		Проте зазначені обставини суди попередніх інстанцій не дослідили та відповідної правової оцінки питанню порушення/дотримання позивачем строку звернення до суду не надали.
		Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі встановили фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.
		Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права.
		Разом із цим, надаючи оцінку доводам ТОВ «Нью Агро Поділля» та приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської О.І. щодо характеру спірних правовідносин та належності спору до юрисдикції господарських судів, колегія суддів виходить з такого.
		Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
		Поряд з цим, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).
		Зазначений обмежувальний принцип щодо можливості звернення суб`єкта владних повноважень з позовом до суду адміністративною юрисдикції продубльований в пунктах третьому та п`ятому частини першої статті 19 КАС України, якими передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (у тому числі делегованих повноважень) та за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
		Предметом судового розгляду у цій справі є правомірність дій приватного нотаріуса Пулавської О.І щодо вчинення реєстраційної дії по відношенню до ТОВ «Нью Летичів Агро», а саме внесення запису № 1006561120011000735 про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті реорганізації та, відповідно, наявність підстав для скасування такого запису.
		Отже, предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятого відповідачем рішення, яке за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та має прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.
		Таким чином, дослідженню в цій справі підлягає саме владне, управлінське рішення відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, прийняте/вчинене відповідачем як суб`єктом владних повноважень.
		Право податкового органу на звернення до суду з позовом про винесення судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців обумовлено спеціальним законодавством.
		Так, відповідно до підпункту 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання.
		Аналогічні положення також закріплені пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.
		У свою чергу, процесуальним законом чітко і недвозначно закріплено юрисдикцію таких спорів за адміністративними судами, про що свідчать положення пункту четвертого частини шостої статті 12 та пункту третього частини першої статті 263  КАС України у сукупністю зі статтею 1 цього Кодексу.
		Щодо посилання скаржників на практику Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18, Суд зазначає таке.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18 зазначено про те, що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема, якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне наслідків. Отже, спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, від 6 лютого 2019 року у справі №462/2646/17 зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.
		Проте, висновки Суду у наведених справах не є релевантними відносно цієї справи, через те, що у цій справі з позовом до адміністративного суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень, обґрунтовуючи таке звернення обставинами, що безпосередньо пов`язані із виконанням владних управлінських функцій, якими наділений податковий орган в силу закону.
		У справі ж №826/10249/18, позовні вимоги були заявлені фізичною особою та обґрунтовувались відсутністю у осіб, які звернулися до державного реєстратора із заявою про припинення юридичної особи, повноважень на вчинення таких дій та, як наслідок, фіксації їх у ЄДР.
		Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідача у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, виникнення якого пов`язане зі здійсненням позивачем владних управлінських функцій, що належить до юрисдикції адміністративних судів.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 640/717/20, від 08 грудня 2020 року №640/9648/19, від 25 червня 2021 року у справі №640/22197/19.
		За змістом частини 2 статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій порушили принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, то такі рішення підлягають скасуванню, а справу, відповідно до правил статті 353 КАС України належить направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		За таких умов, касаційні скарги ТОВ «Нью Агро Поділля» та приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської О.І. підлягають частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Агро Поділля» та приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Пулавської Ольги Ігорівни - задовольнити частково.
		Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі № 560/2196/24 скасувати.
		Справу № 560/2196/24 направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                         І.В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                                                   О.О. Шишов
		 
		                                                                                                                             М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...