Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/22662/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 06.02.2025. Зареєстровано: 07.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2025.
Дата набрання законної сили: 06.02.2025
Номер судового провадження: К/990/40792/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 521/22662/23
		адміністративне провадження № К/990/40792/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 521/22662/23
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
		за касаційною скаргою Одеської митниці на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: А. І. Бітов, О. В. Лук`янчук, І. Г. Ступакова) від 25 вересня 2024 року,
		УСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Одеської митниці, у якому просив визнати протиправним та скасувати постанову Одеської митниці від 31 травня 2023 року №  0256/50000/23 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 471 Митного кодексу України (далі - МК України).
		2. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2023 року поновлено позивачу пропущений процесуальний строк, встановлений законом для його звернення за захистом до суду.
		Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
		3. У матеріалах справи міститься супровідний лист суду першої інстанції від 09 жовтня 2023 року про направлення на адресу сторін копію ухвали від 09 жовтня 2023 року про відкриття провадження по справі. Разом з тим, у додатках вказано: копія ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2023 року, копія позовної заяви з додатками для відповідача. Утім, доказів отримання сторонами указаних відправлень або повернення неотриманого ним поштового відправлення у матеріалах справи відсутні, що ставить під сумнів здійснення судом першої інстанції фактичного направлення таких відправлень саме відповідачу. 
		4. Окрім того, відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про відкриття провадження у справі від 09 жовтня 2023 року у справі № 521/22662/23 було надіслано 01  листопада 2023 року одержувачу, на його електронну адресу od.post@customs.gov.ua та доставлено до електронної скриньки 01 листопада 2023 року о 16:09 год.
		5. Через систему «Електронний суд» 14 листопада 2023 року до суду першої інстанції надійшло клопотання, у якому Одеська митниця повідомила суд, що 01 листопада 2023 року відповідач отримав ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження. Однак, станом на 14 листопада 2023 року Митниця не ознайомлена з позовною заявою, оскільки остання не була надіслана на його адресу. В електронному суді позовна заява також відсутня. З метою ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_1 щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та подання відзиву, просив: 
		надати можливість ознайомитись з позовною заявою по справі № 521/22662/23, шляхом приєднання матеріалів до електронного суду;
		продовжити подання відзиву протягом 15 днів з моменту приєднання або ознайомлення з матеріалами справи;
		долучити до матеріалів справи № 521/22662/23 матеріали провадження Одеської митниці у справі про порушення митних правил № 0256/50000/23 від 17 лютого 2023 року.
		6. Через систему «Електронний суд» 05 грудня 2023 року до суду першої інстанції знову надійшло клопотання, у якому зазначено, що станом на 05 грудня 2023 року Одеська митниця не приєднана до справи № 521/22662/23 в електронному суді, не ознайомлена з позовною заявою та не отримано інформацію щодо результату розгляду клопотання від 14 листопада 2023 року.
		7. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року, яке прийняте за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено. Повний текст рішення виготовлений 09 січня 2024 року.
		8. Згідно довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Рішення» від 09 січня 2024 по справі № 521/22662/23, а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу Одеська митниця Державної митної служби України в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 13 січня 2024 року о 02:10 год.
		9. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач через систему «Електронний суд» звернувся з апеляційною скаргою до П`ятого апеляційного адміністративного суду, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження  та задовольнити апеляційну скаргу Митниці, скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року. 
		10. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 296 КАС України та надано десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків, шляхом  надання до суду: 1) документ про сплату судового збору в розмірі 1  288,32 грн.; 2) заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення строку, у зв`язку з тим, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою заявником пропущено строк на апеляційне оскарження судового рішення, однак заяви про поновлення строку не подано (відсутня).
		11. Згідно із відомостями електронної справи, що формувалась в суді апеляційної інстанції та довідки про доставку електронного листа Одеською митницею отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 11 вересня 2024 року о 08:21 год.
		12. Через систему «Електронний суд» 18 вересня 2024 року до суду апеляційної інстанції від Одеської митниці надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого, зазначено, що позивач зазначив код ЄДРПОУ відповідача 37607526, який належить Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області, у зв`язку з чим Одеська митниця не отримувала в електронному кабінеті жодних документів. ЄДРПОУ Одеської митниці 44005631, яке наявне у всіх документах, який долучав позивач.
		Одеська митниця вважає, що позивач навмисно зазначив інший код ЄДРПОУ, а суд неналежним чином розглядав справу, чим позбавив відповідача, на доступ до правосуддя.
		Також відповідач зазначає, що 01 листопада 2023 року Одеською митницею за вх.№ 26168/8.19 на електронну пошту "post@customs.gov.ua" надійшла ухвала Малиновського районного суду м.  Одеси у справі № 521/22662/23 (провадження 2-а/521/183/23) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження. Більше на електронну пошту "post@customs.gov.ua" документів не надходило. Одеська митниця неодноразово зверталася до суду першої інстанції з клопотаннями про приєднання до електронного кабінету по цій справі. Враховуючи, що 14 листопада 2023 року Одеська митниця не ознайомлена та не отримала позовну заяву позивача щодо скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В електронному суді позовна заява також відсутня. Разом з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження було подано, зокрема, скріни кабінету Електронному суді.
		13. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року відмовлено Одеській митниці в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року.
		14. Не погоджуючись з ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, відповідач через систему «Електронний Суд» 24 жовтня 2024 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить зазначене судове рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		15. Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. 
		16. У зв`язку з ненадходженням справи до суду касаційної інстанції та з метою забезпечення своєчасного розгляду касаційної скарги, також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судами попередніх інстанцій інстанції.
		17. 22 січня 2025 року адміністративна справа № 521/22662/23 надійшла до суду касаційної інстанції. 
		18. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження
		19. Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає подальшому розгляду у справі.
		IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		20. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, та указав, що апелянт, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, не зазначає об`єктивних причин, які унеможливлювали подати апеляційну скаргу у більш стислий термін, оскільки загальний строк, що сплинув після ухвалення рішення суду першої інстанції і до дня подання цієї апеляційної скарги становить більше ніж вісім місяців, що не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на звернення до суду з апеляційною скаргою.
		21. Суд апеляційної інстанції критично віднісся до посилання скаржника, що 19 липня 2024 року дізналась про наявність рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №  521/22662/23, мотивуючи це тим, що відповідно до електронного ресурсу «Єдиний державний реєстр судових рішень» електронну копію рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року, зареєстровано 12 січня 2024 року та оприлюднено 12 січня 2024 року. 
		21.1 Крім того, колегія суддів констатувала, що апелянт був обізнаний про позовне провадження відносно нього, оскільки сам же підтверджує отримання на електронну "post@customs.gov.ua" ухвали Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/22662/23 (провадження 2-а/521/183/23) про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження.
		21.2 Тобто, з 12 січня 2024 року апелянт мав можливість дізнатися на якій стадії судового процесу знаходиться позовне провадження та, як наслідок, ознайомитися з текстом рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року, при цьому така можливість залежала виключно від бажання самого скаржника.
		22. Суд також наголосив, що відповідач, як орган державної влади, має відповідну організаційну структуру, кожна складова частина якої виконує відповідні завдання, як забезпечення правового супроводу діяльності Одеської митниці. Вказане, зокрема, підтверджується доданими до апеляційної скарги документами.
		23. Колегія суддів зауважила, що апелянт, обґрунтовуючи неможливість подання апеляційної скарги у передбачений положеннями КАС України строк, посилається на неможливість ознайомлення з позовною заявою.
		24. Разом з тим, колегія суддів акцентувала увагу на тому, що Одеська митниця була обізнана про відкриття спрощеного провадження у даній справі та не була позбавлена можливості ознайомитись з рішенням суду першої інстанції, зокрема, через Єдиний реєстр судових рішень.
		25. За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що з огляду на вказані обставини, не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження. У встановлений термін вказані в ухвалі недоліки не усунуті, заявником не подано до суду докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.
		III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
		27. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судового рішення у цій справі скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції, застосував норму права пункту 4  частини першої статті 299 КАС України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 473/653/17, від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, від 16 травня 2024 року у справі № 320/1410/23, від 26 квітня 2022 року у справі № 400/5829/21, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Авотіньш проти Латвії», заява №17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016, «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів», пункт 33, від 27  жовтня 1993 року; «Беер проти Австрії», заява №30428/96, пункти 17 і 18, від 06 лютого 2001 року; «Харченко проти України», заява №37666/13, пункт 6, від 03 жовтня 2019 року) щодо принципу рівності сторін у процесі як однієї із фундаментальних засад справедливого судового розгляду у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.
		28. Відповідач аналізуючи норми КАС України вказує, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
		Оприлюднення судового рішення є виключно додатковою дією суду щодо забезпечення прозорості та гласності судового процесу, в той момент як направлення рішення сторонам процесу є прямим обов`язком суду.
		На думку скаржника, твердження суду апеляційної інстанції, що апелянт міг дізнатися про судове рішення через ЄДРСР, ігнорує факт того, що неналежне повідомлення сторони про рішення є прямим порушенням процесуальних прав, визначених пунктами 1, 3 частини третьої статті 44 КАС України, що прямо впливає на реалізацію права оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках (пункт 5 частина третя стаття 44 КАС України), та як наслідок порушує фундаментальне право на доступ до судового рішення зокрема, та матеріалів справи в цілому.
		Право на доступ до матеріалів справи має забезпечуватися судом, а не покладатися на активність сторін. Стверджуючи, що «можливість ознайомитися з текстом рішення залежала виключно від бажання самого скаржника», ігнорує обов`язок суду належним чином повідомляти сторони про винесене рішення. Крім того, забезпечення принципу рівності сторін вимагає від суду активного дотримання своїх обов`язків щодо забезпечення доступу до інформації.
		Водночас, дане право не реалізовувалась не те, що неактивними діями Суду, зокрема направлення процесуальних документів в електронний кабінет Одеської митниці, та повним ігноруванням клопотань Одеської митниці з проханням ознайомитись з матеріалами справи, зокрема позовною заявою.
		29. Відповідач акцентує увагу на тому, що апеляційна скарга Одеської митниці подана протягом десяти днів з дня наступного після ознайомлення з рішенням Малиновського районного суду м.  Одеси, що відповідає вимогам статті 286 КАС України. Це свідчить про те, що Митниця не зволікала і діяла в межах розумного строку, усунувши всі обставини, які перешкоджали своєчасному ознайомленню з матеріалами справи. Принцип юридичної визначеності не може служити підставою для обмеження прав сторін, якщо обставини, що виправдовують їхню затримку, дійсно є непереборними. В даному випадку, Одеська митниця зазнала обмеження в доступі до інформації, що унеможливило своєчасне подання апеляційної скарги. Таким чином, на переконання скаржника важливо враховувати, що мета процесуальних норм полягає не лише в забезпеченні юридичної визначеності, а й у захисті прав сторін.
		30. Враховуючи надані Одеською митницею докази на підтвердження непереборних обставин та недопущення тривалого зволікання з подання апеляційної скарги (одразу після ознайомлення з рішенням суду першої інстанції) відповідач вважає, що в даному конкретному випадку в діях Одеської митниці не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. Пропуск строку на апеляційне оскарження був внаслідок об`єктивних та незалежних від Митниці обставин, а тому перегляд рішення суду першої інстанції не порушив би принципу resjudicata.
		31. Натомість, суд апеляційної інстанції взагалі залишив поза увагою доводи апелянта про порушення судом першої інстанції принципі рівності та змагальності сторін при розгляді справи, а також не врахував активну позицію з боку Одеської митниці щодо неодноразового звернення до Суду з проханням надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.
		32. Отже, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у поновленні строків на апеляційне оскарження та внаслідок цього відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, належним чином не врахував доводів Одеської митниці, не з`ясував, не дослідив та не дав правової оцінки наведеним Митницею обставинам, що призвело до порушення права відповідача на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (в аспекті доступу до суду).
		33. Наступне, на що окремо звернуто увагу, це факт того, що апеляційним судом не враховано особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначених статтею 286 КАС України, зокрема щодо строку апеляційного оскарження, водночас, зазначаємо, що на національні суди покладається обов`язок з`ясувати, чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами, та за необхідності зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення у справі «Ганкін та інші проти Росії»). У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
		34. Також вважає, хибними посилання суду в оскаржуваній ухвалі на судову практику Верховного Суду, оскільки наведена судова практика жодним чином не корелює з обставинами цієї справи.
		IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		35. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		36. Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
		37. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		38. Статтею 295 КАС України визначено таке:
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		39. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		40. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
		41. Частинами другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		42. В той же час, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України. Зокрема, за змістом норм частин першої, четвертої і п`ятої цієї статті Кодексу (у редакції, чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції) адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
		43. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 289-5 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
		44. Частинами першою, п`ятою статті 270 КАС України визначено, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
		Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
		45. За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		46. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		47. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
		48. При цьому, згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		49. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
		50. Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
		51. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.
		52. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1)  це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		53. Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
		54. Водночас, проаналізувавши наведені вище процесуальні норми у сукупності, Суд зазначає, що стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальний у співвідношенні до статті 295 КАС України   строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
		55. У той же час, статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, передбачений   статтею 286 КАС України строк на апеляційне оскарження не є присічним.
		56. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, із урахуванням визначених частиною четвертою статті 286 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
		57. Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.
		58. Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.
		59. На вказаному неодноразово наголошував Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2019 року у справах № 212/2354/18, № 214/2338/18, від 19 червня 2019 року у справах № 191/2416/18, № 191/2261/18, № 175/4952/18, від 16 серпня 2019 року у справі № 205/9089/2018, від 27 лютого 2020 року у справі № 201/1557/19, від 04 квітня 2019 року у справі № 391/609/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 522/17819/17, від 17 вересня 2019 року у справі № 202/672/19, від 25  вересня 2019 року у справі № 191/954/19, від 07 жовтня 2019 року у справі № 202/1083/19, від 11 лютого 2020 року у справі № 462/1961/19, від 04 червня 2021 року у справі № 522/5733/20, від 28 червня 2023 року у справі № 202/7905/22 і від 07 лютого 2024 року у справі № 280/7218/22 і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від таких висновків.
		60. Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене 09 січня 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без участі учасників справи. Повний текс судового рішення виготовлений 09 січня 2024 року, з його оприлюдненням в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 січня 2024 року (тобто, на третій день після виготовлення повного тексту судового рішення).
		61. Згідно довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді «Рішення» від 09 січня 2024 по справі № 521/22662/23, а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу Одеська митниця Державної митної служби України в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 13 січня 2024 року о 02:10 год.
		62. До іншого ж способу надсилання судового рішення (а саме - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення) суд першої інстанції не вдавався, що підтверджується матеріалами справи. 
		63. Однак, відповідач оскаржив це рішення лише 01 серпня 2024 року.
		64. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач у апеляційній скарзі, відповідній заяві на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 09  вересня 2024 року та в касаційній скарзі зазначав про те, що судом першої інстанції було допущено порушення порядку направлення копії судового рішення (неотримання рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд»), а також те, що судом першої інстанції проігноровано неодноразові звернення до суду з проханням надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, шляхом приєднання до електронного суду з метою ознайомлення з позовною заявою та подання відзиву. Звертає увагу на те, що апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня наступного після ознайомлення з рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, що відповідає вимогам статті 286 КАС України. На думку відповідача, вказане свідчить про те, що Митниця не зволікала і діяла в межах розумного строку, усунувши всі обставини, які перешкоджали своєчасному ознайомленню з матеріалами справи.
		65. Отже, у контексті наведеного Суд звертає увагу на приписи статті 251 КАС України, якою визначений загальний порядок вручення судом судових рішень учасникам справи. Так, у силу положень частин першої - шостої зазначеної статті Кодексу копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
		У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
		У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення в електронній формі протягом двох днів із дня його складення у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
		Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		66. При цьому згідно із частиною одинадцятою статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
		67. Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
		68. Згідно із частинами четвертою та п`ятою вказаної статті КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		69. Приписами частин шостої і сьомої статті 18 КАС України обумовлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
		Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		70. Отже, оскільки апеляційна скарга подана суб`єктом владних повноважень, який в обов`язковому порядку повинен був зареєструвати свою офіційну електронну адресу в єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, то питання отримання ним рішення суду першої інстанції в електронній формі через підсистему «Електронний суд» має істотне значення при встановленні дати отримання такого рішення, відповідно, початку обчислення строку на його апеляційне оскарження.
		71. Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
		72. Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС встановлено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
		73. Згідно з пунктом 37 наведеного розділу Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.. 
		До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
		74. Пунктом 42 наведеного розділу передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
		У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
		В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
		75. Отже, суд касаційної інстанції вважає, що формування рішення суду в автоматизованій системі діловодства судів та направлення рішення суду до Єдиного державного реєстру судових рішень супроводжується автоматичним направленням рішення суду до електронного кабінету суб`єкта владних повноважень, який є учасником справи.
		76. Водночас згідно з пунктом 43 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.
		У разі надсилання користувачем документів у справі за допомогою власного Електронного кабінету ідентифікаційні дані користувача вносяться до автоматизованої системи діловодства в автоматичному режимі.
		У разі надсилання особою документів у справі в паперовій формі її ідентифікаційні дані вносяться до автоматизованої системи діловодства працівником суду в обов`язковому порядку. У разі відсутності в поданих документах ідентифікаційних даних учасника справи такі дані вносяться працівником суду одразу після їх отримання судом, в тому числі і за поданими учасниками справи заявами.
		77. Підпункт 5.5 пункту 5 розділу I «Загальні положення» Положення про ЄСІТС дає визначення поняття «ідентифікаційні дані особи» - ідентифікаційні дані особи - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.
		78. Отже, за змістом наведених норм суд використовує функціонал підсистеми «Електронний суд», зокрема щодо направлення і вручення судових рішень, через автоматизовану систему діловодства суду. Ці системи є нерозривно пов`язаними і функціонують в автоматичному порядку, однак, для забезпечення досягнення мети, з якою ЄСІТС було впроваджено у роботу суду, вагоме значення має правильність внесення ідентифікаційних даних особи до автоматизованої системи діловодства, коли такі вносяться працівником суду.
		79. Пунктом 114 розділу IV «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС встановлено, що до матеріалів судової справи в електронному вигляді в АСДС належать:
		114.1) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд": реєстраційні картки; відомості про отримання або надсилання електронних документів; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи в електронній формі, що подані до суду з використанням підсистеми "Електронний суд"; процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом та надіслані на офіційні електронні адреси учасників судового процесу за допомогою ЄСІТС; інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо);
		114.2) у разі подання до суду процесуальних та інших документів, що стосуються розгляду судових справ, у паперовій формі: реєстраційні картки; відомості про отримання або надсилання електронних документів; процесуальні та інші документи в електронній формі, виготовлені судом; інші електронні документи, створені в АСДС в автоматичному режимі (протоколи автоматизованого розподілу справи, протоколи фіксування судових засідань, технічні записи судових засідань тощо).
		80. Згідно з матеріалами справи у суді першої інстанції адміністративний позов подавався позивачем в паперовій формі, відповідно, ідентифікаційні дані осіб підлягали внесенню до автоматизованої системи діловодства працівником суду. Перевірка цих даних, в умовах заперечення відповідача щодо отримання ним через підсистему «Електронний суд» електронного примірника рішення суду першої інстанції, може бути здійснена виключно за допомогою відомостей електронних справ.
		81. Здійснивши за допомогою функціоналу Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронних справ, встановлено, що реєстраційна картка, яка сформована судом першої інстанції, містить інший ідентифікаційний код відповідача у справі, ніж той, який зазначений у численних клопотань відповідача, та який фактично станом на час розгляду справи здійснює повноваження і виконує відповідні функції.
		82. Так, відповідно до витребуваної електронної справи, реєстраційна картка, яка сформована судом першої інстанції, містить ідентифікаційний код відповідача у справі той, який зазначив позивач у позовній заяві,  -  37607526.
		83. Відповідач, подаючи численні клопотання про надання можливості ознайомитися з позовною заявою у справі № 521/22662/23, шляхом приєднання до електронного суду, які подавалися до прийняття рішення, вказав свій код - 44005631, за яким фактично на час розгляду справи й здійснював повноваження й виконував відповідні функції.
		84. Однак, відповідні дані не були виправлені в реєстраційних даних відповідача для цілей належного розгляду справи в суді та вручення відповідних процесуальних документів.
		85. Необхідно зауважити, що код ЄДРПОУ - 37607526, який не відповідає Одеській митниці (код ЄДРПОУ 44005631) належить Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		86. Зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що реєстраційна картка в електронній справі, сформованій судом першої інстанції, містила неправильні ідентифікаційні дані відповідача у справі, направлення документів у справі № 521/22662/23 в електронній формі в автоматичному порядку належній особі здійснено не було.
		87. Наведені свідчить про помилковість висновків П`ятого апеляційного адміністративного суду про прийняття довідки Малиновського районного суду м. Одеси про доставку рішення суду до електронного кабінету (а. с. 155) як належного доказу отримання відповідачем копії судового рішення суду першої інстанції саме 13 січня 2024 року та наявність у відповідача можливості оскаржити таке рішення суду з дотриманням десятиденного строку. Отже доводи Митниці про не отримання ним рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» знаходять своє підтвердження.
		88. Тобто, наведеному суд апеляційної інстанції правової оцінки не надав й не перевірив відповідним чином доводи відповідача щодо неотримання рішення суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд», і як наслідок дійшов передчасних висновків про відсутність підстав для поновлення апелянту пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		89. У контексті наведеного Суд повторно зазначає, що в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження (зокрема, у термінових справах) важливим є дотримання судом першої інстанції процесуального порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень. Недотримання ж судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням фактичних обставин.
		90. Таким чином, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, достеменно встановити дату отримання саме скаржником копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після того, як він дізнався (мав можливість дізнатися) про прийняття судом першої інстанцій рішення.
		91. Слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 702/968/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 640/20714/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/7824/18 зазначав, що відмова у відкритті апеляційного провадження внаслідок судової помилки, що не залежить від поведінки особи, яку позбавлено права на апеляційне оскарження, суперечить завданню адміністративного судочинства.
		92. З-поміж іншого, суд апеляційної інстанції також наводив мотиви щодо права на доступ до судових рішень у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до судових рішень», з посиланням на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень.
		93. Проте, на думку суду касаційної інстанції, такі висновки є помилковими, оскільки можливість ознайомлення із судовим рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівнюється до дня вручення судового рішення, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не є належним підтвердженням його вручення учаснику справи.
		94. Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі №  810/202/18, від 06 вересня 2019 року у справі № П/811/13/17 можливість дізнатися про ухвалене судове рішення в ЄДРСР є лише правом заявника, а не його обов`язком. При цьому, сторони не зобов`язані відстежувати судове рішення в ЄДРСР та оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи відповідно до статті 251 КАС України.
		95. Водночас, слід також звернути увагу на те, що відповідач, звертаючись з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу Митниці, скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року, суд апеляційної інстанції в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 09 вересня 2024 року не розглянув заявлене відповідачем клопотання про поновлення пропущеного строку. Висновку про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі ухвала суду від 09  вересня 2024 року не містить.
		96. Таким чином, неповне дослідження судом апеляційної інстанції матеріалів електронної справи, не встановлення дати вручення відповідачу копії рішення суду першої інстанції та ненадання мотивованої оцінки усім його аргументам щодо причини пропуску строку призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.
		97. Зважаючи на обставини даної справи, Суд дійшов висновку, що у цьому випадку апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неповажність наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 січня 2024 року.
		98. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		99. За таких обставин, Суд доходить висновку, що оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження, а тому як наслідок касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Одеської митниці задовольнити.
		Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року скасувати, а справу № 521/22662/23 направити для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 М. М. Яковенко
		Судді                                                                                                    І. В. Дашутін
		                                                                                                    О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...