Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/956/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про звільнення від покарання або від подальшого його відбування за хворобою.
Надіслано судом: 07.02.2025. Зареєстровано: 07.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 13.02.2025
Номер судового провадження: 1-в/635/362/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		05.02.25    
		 
		Справа № 635/956/25
		Провадження № 1-в/635/362/2025
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 лютого 2025 року                                 с-ще Покотилівка
		 
		Харківський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю:
		секретарясудового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
		представника ДУ Темнівська ВП (№100)   ОСОБА_5 
		засудженого  ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Покотилівка в режимі відеоконференції із Державною установою «Темнівська виправна колонія (№100) подання
		в.о. начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_7 про звільнення від покарання за хворобою засудженого:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
		с. Комарівка, Великомихайлівського району, Одеської області, громадянина України, українця, має середньо-технічну освіту, одружений, працював охоронцем в ОА «Суперкентавр», проживав за адресою: АДРЕСА_1 , засуджено: 27.11.2006 року Апеляційним судом Одеської області за п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		03.02.2025 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло подання
		в.о. начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_7 про звільнення засудженого ОСОБА_6 від покарання за хворобою.
		В обґрунтування подання посилався на те, що засуджений ОСОБА_6 в місцях позбавлення волі знаходиться з 19.09.2005 року. Під час тримання в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо, порушення режиму тримання
		не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав. 
		З 28.06.2007 року знаходився в Державній установі «Київський слідчий ізолятор»
		де характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання, до дисциплінарної відповідальності притягався - 2 рази. Заохочень не мав.
		З 14.12.2009 року знаходився в Державній установі «Роменська виправна колонія (№56)»
		де характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності притягався - 2 рази. Заохочень не мав.
		З 15.03.2018 року знаходився в Державній установі «Одеська УВП (№21)»
		де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 24.12.2018 року знаходився в Державній установі «Роменська виправна колонія (№56)»
		де характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності притягався - 2 рази. Заохочень не мав.
		З 14.12.2022 року знаходився в Темнівській багатопрофільній лікарні № 100
		де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 08.03.2023 року знаходився в Державній установі «Роменська виправна колонія (№56)» де характеризувався позитивно, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень мав - 1.
		З 29.01.2024 року знаходився в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№81)» де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 07.03.2024 року знаходився в Державній установі «Роменська виправна колонія (№56)»
		де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 19.07.2024 року знаходився в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№81)» де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 18.10.2024 року знаходився в Державній установі «Стрижавська виправна колонія (№81)» де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання,
		до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 22.11.2024 року знаходився в Державній установі «Роменська виправна колонія (№56)»
		де характеризувався посередньо, не допускав порушення режиму тримання, до дисциплінарної відповідальності не притягався. Заохочень не мав.
		З 06.01.2025 року проходить курс лікування в Темнівській багатопрофільній лікарні №100. За період лікування характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності
		не притягався, стягнень не має. Персоналом установи не заохочувався. Дотримується правил поведінки та розкладу дня в лікувальному закладі. Всі медичні призначення, а також вимоги адміністрації виконує. До медичного персоналу установи ставиться з повагою, вимоги виконує. Спальне місце та при ліжкову тумбочку намагається утримувати у чистоті і порядку, намагається мати задовільний зовнішній вигляд. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки.
		У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Соціально-корисні зв`язки підтримує з рідними шляхом отримання посилок. На даний час засуджений на профілактичних обліках не перебуває. Згідно висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання
		в суди матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання у засудженого ОСОБА_6 встановлено заключний діагноз: Хвороби нервової системи та органів чуття (VII.2). Ранній відновлюваний період, повторний (2) ішемічний інсульт у правій півкулі головного мозку
		з глибоким лівобічним геміпарезом до плегіїї в руці, елементами сенсо- моторної афазії
		з розповсюдженими розладами чутливості, розладами функцій тазових органів (у вигляді нетримання сечі та калу), трофічні порушення у вигляді обширних пролежнів. Токсична дистальна сенсо-моторна полінейропатія. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст. Ризик 4. CH І-ПА стадії Інтоксикаційний синдром. Пролежні сідниць. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей.
		Відповідно доч.5ст.154КВК України,п.6ч.1ст.537КПК України,ч.2ст.84КК України2001р.,засуджений ОСОБА_6  вважається особою, якій після здійснення злочину та винесення вироку захворіла на тяжку хворобу, що є перешкодою відбуванню покарання
		та входить до Переліку хвороб, передбачених наказом Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров`я України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року, наказом «Про затвердження Змін
		до деяких нормативно-правових актів № 1517/5/503 від 10.05.2017 року та наказу Міністерства юстиції України Міністерства охорони здоров`я України від 01 липня 2020 року №2256/5/1491 «Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», зазначене
		є підставоюдля звільненнявід подальшогопокарання (пунктомVII.2 Переліку хвороб, які
		є підставою для подання до суду матеріалів щодо звільнення засуджених від подальшого відбування покарання), а також враховуючи те що повний курс обстеження та лікування хворий може отримати лише в закладах охорони здоров`я, вважає,що  ОСОБА_6  може бути звільнений від подальшого відбуття строку покарання за хворобою.
		Представник Державною установою «Темнівська виправна колонія (№100), лікар
		 ОСОБА_5  подання в.о. начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_7 про звільнення від покарання за хворобою засудженого
		 ОСОБА_6  підтримала в повному обсязі, просила задовольнити клопотання, пояснила, що 06.01.2025 року ОСОБА_6 поступив до неврологічного відділення Темнівської багатопрофільної лікарні № 100. При вступі до лікаря стан хворого розцінений, як середнього ступеню важкості за рахунок вираженого неврологічного дефіциту та інтоксикації. Поступив на ношах, самостійно не рухається, не сидить, постійно знаходиться в горизонтальному положенні. За час перебування у стаціонарі позитивної динаміки на фоні лікування немає. 30.01.2025 року хворого направлено до Міської лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги
		ім. проф. О.І. Мєщанінова. Хворому проведено МРТ головного мозгу, консультований лікарем невропатологом діагноз: повторний ішемічний інсульт у правій півкулі головного мозгу з глибоким лівобічним геміпарезом до плегії в руці, з розповсюдженими розладами чутливості, розладами тазових органів (у вигляді нетримання сечі та калу), трофічні порушення у вигляді обширних пролежнів. Токсична дистальна сенсо-моторна полінейропатія. У судовому засіданні надала для огляду матеріали особової справи засудженого.
		Захисник засудженого ОСОБА_6  ОСОБА_4 підтримала подання
		в.о. начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_7 про звільнення від покарання за хворобою засудженого ОСОБА_6 , та повідомила,
		що останній захворів на тяжку хворобу і ця хвороба перешкоджає йому відбувати покарання, подальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує його життю.З огляду на стан здоров`я, засуджений втратив суспільну небезпечність та може бути звільнений від відбуття покарання
		за хворобою.
		Прокурор в судовому засіданні вказав, що проти задоволення клопотання не заперечує.
		Заслухавши думку прокурора, представника Державної установи «Темнівської виправної колонії (№100), лікаря ОСОБА_5 , дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку,
		про відмову в задоволенні подання.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений 27.11.2006 року Апеляційним судом Одеської області за п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289,
		ч. 1 ст. 357, 70 КК України до довічного позбавлення волі. 
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 з 05.09.2005 року.
		Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань,
		які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання у засудженого ОСОБА_6 встановлено заключний діагноз: Хвороби нервової системи та органів чуття (VII.2). Ранній відновлюваний період, повторний (2) ішемічний інсульт у правій півкулі головного мозку з глибоким лівобічним геміпарезом до плегіїї в руці, елементами сенсо- моторної афазії з розповсюдженими розладами чутливості, розладами функцій тазових органів (у вигляді- нетримання сечі та калу) трофічні порушення у вигляді обширних пролежнів. Токсична дистальна сенсо-моторна полінейропатія. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст. Ризик 4. CH І-ПА стадії Інтоксикаційний синдром. Пролежні сідниць. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей.
		06.01.2025 року ОСОБА_6 поступив до неврологічного відділення Темнівської багатопрофільної лікарні № 100.
		З особової справи засудженого ОСОБА_6 встановлено, що останній, за час перебування в місцях позбавлення волі характеризується у цілому посередньо, заохочень
		не мав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
		Згідно ч. 1ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
		У відповідності до ст.ст537,539 КПК України, під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
		Згідно ч. 2ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.
		При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
		Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання визначений спільнимнаказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року.
		За правилом ч. 5ст. 154 КВК України, подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби подається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.
		Згідно п. 1 та п. 2 Розділу VI Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженому спільнимнаказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572 від 15.08.2014 року, медичному обстеженню з метою підготовки та подання до суду матеріалів для вирішення питання про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання підлягають засуджені, які захворіли в установах виконання покарань, а також особи, які захворіли до засудження, але їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в переліку хвороб, які є підставою для подання
		до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, згідно
		з додатком 13 до цього Порядку.
		Медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС), у разі неможливості перенаправлення хворого засудженого до закладу охорони здоров`я ДКВС медичний огляд засуджених осіб проводиться лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я державної або комунальної форм власності після обов`язкового лікування
		і обстеження хворого в стаціонарних умовах закладів охорони здоров`я ДКВС або закладів охорони здоров`я державної або комунальної форм власності з урахуванням результатів його медичного обстеження, проведеного лікування та заключного діагнозу.
		Відповідно до долученого до матеріалів справи висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого  ОСОБА_6 , у останнього встановлено наступний діагноз: Ранній відновлюваний період, повторний (2) ішемічний інсульт у правій півкулі головного мозку
		з глибоким лівобічним геміпарезом до плегіїї в руці, елементами сенсо-моторної афазії
		з розповсюдженими розладами чутливості, розладами функцій тазових органів (у вигляді нетримання сечі та калу) трофічні порушення у вигляді обширних пролежнів. Токсична дистальна сенсо-моторна полінейропатія. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба III ст. Ризик 4. CH І-ПА стадії Інтоксикаційний синдром. Пролежні сідниць. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей.
		Згідно з Переліку хвороб, передбачених наказом Міністерства юстиції та Міністерства охорони здоров`я України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року, наказом «Про затвердження
		Змін до деяких нормативно-правових актів № 1517/5/503 від 10.05.2017 року та наказу Міністерства юстиції України Міністерства охорони здоров`я України від 01 липня 2020 року №2256/5/1491 «Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», матеріали на засудженого  ОСОБА_6  можуть бути подані на розгляд суду.
		Встановлено, що зазначене у висновку лікарськоконсультативної комісії від 31.01.2025 року захворювання  ОСОБА_6  дійсно входить до вищевказаного переліку.
		Водночас, слід відзначити, що аналіз положень чинного законодавства вказує на те,
		що сам факт захворювання засудженого на тяжку хворобу не тягне обов`язкового звільнення від відбуття покарання.
		Вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, крім осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
		Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» вирішуючи питання про звільнення від подальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини.
		Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8 (в редакції від 03.12.1997 року) факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов`язкового звільнення від відбуття покарання.
		Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров`я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного
		в Переліку захворювань.
		Таким чином, звільнення від покарання у зв`язку з хворобою є правом, а не обов`язком суду, і сама по собі наявність того чи іншого захворювання у засудженого ще не свідчить про можливість його звільнення від відбування покарання, згідност. 84 КК України, оскільки має бути доведено, що таке захворювання перешкоджає відбуванню покарання.
		Водночас, під час розгляду справи не встановлено об`єктивних даних про те,
		що лікарня, у якій перебуває ОСОБА_6 , не здатна надати необхідну медичну допомогу останньому, оскільки має необхідні ресурси та спеціалістів, а також може забезпечити участь
		у лікуванні фахівців з інших медичних закладів або провести відповідні обстеження у таких.
		   Очевидним для суду є те, що статус засудженого, його перебування під вартою об`єктивно ускладнює допуск до нього сторонніх осіб, зокрема лікарів, а також ускладнює можливість забезпечити його обстеження у інших лікувальних закладах. Водночас, наведені обставини
		не виключають такої можливості, в тому числі за умови належного виконання відповідних обов`язків представниками установи виконання покарань, пенітенціарної служби, а також самого медичного закладу.
		Засуджений ОСОБА_6 отримує у лікарні установи лікування, яке здійснюється
		за рахунок держави.
		Згідно наявних у особовій справі даних, а також пояснень самих представників лікарні, персонал лікарні постійно оглядає засудженого та оперативно реагує на скарги засудженого
		на стан здоров`я. 
		Варто також відзначити, що згідно пояснень представника лікарні на даний час засуджений знаходиться під наглядом чергових лікарів.
		Слід також відзначити, що в ході судового розгляду не встановлено доказів безпідставної відмови засудженому у наданні медичної допомоги або упередженого ставлення до нього з боку представників медичного закладу.
		Вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями представника Державної установи «Темнівської виправної колонії (№100), лікарем ОСОБА_5 .
		В цьому контексті слід відзначити, що суд не оцінює сам характер лікування, зокрема застосовані до засудженого протоколи лікування, адже це не входить до його компетенції.
		Таким чином, встановлено, що засуджений отримує постійну професійну медичну допомогу, стан здоров`я засудженого ОСОБА_6 підтримується лікарями на відповідному рівні та не перешкоджає утриманню в установі виконання покарань.
		Крім цього, ухвалюючи рішення у справі, суд враховує наступне.
		Як встановлено вище, ОСОБА_6 засуджений 27.11.2006 року Апеляційним судом Одеської області за п.п. 1, 6, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 289, ч. 1
		ст. 357, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі.
		Згідно з приписамип.12 ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 КК України, довічне позбавлення волі
		є одним із основних видів покарань, яке встановлено за вчинення особливо тяжких злочинів,
		і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених кодексом, якщо відповідно до ч.1 ст. 64 КК України суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Покарання у вигляді довічного позбавлення волі є винятковим та найсуворішим видом покарання, що його встановлено кодексом за вчинення вичерпного переліку особливо тяжких злочинів, найнебезпечніших для суспільства і держави, коли позбавлення волі на певний строк не може досягти мети покарання.
		Абзац 5 пп. 4.1 п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суд України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 року передбачає категорія справедливості, що покарання за злочин має бути домірним злочинові, зокрема передбачений законом склад злочину та рамки покарання мають відповідати один одному.
		Згідно ч.1ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в учиненні кримінального правопорушення,
		і полягає в установленому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
		У ч.ч. 2, 3ст.50КК України також чітко визначено мету покарання винної особи:
		«ч. 2. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		ч. 3. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність».
		Із змістуст. 50 КК Українивипливає, що мета застосування покарання містить такі складники: каральний, ізолювальний, виховний, стримувальний. Отже, покарання особи, чию винуватість установив суд, зокрема, має не лише захистити суспільство, але й бути потрібним і достатнім для її виправлення.
		Відповідно до статей 7,8 КВК України, держава поважає і охороняє права, свободи
		і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду. 
		Приписи ст. ст.1, 2Кримінально-виконавчогокодексу України, регламентуючи порядок
		і умови виконання та відбування кримінальних покарань, вказують на те, що його метою є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так
		і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
		Чинне українське національне законодавство визначає «виправлення засудженого»,
		як «процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки», а «ресоціалізацію»«свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві»; при цьому доконечною умовою ресоціалізації засудженого є його «виправлення» (ст.6 КВК).
		Європейський комітет із питань запобігання катуванню чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню зазначає, що «кара на довічне позбавлення воліце призначене судом покарання на невизначений строк, що обчислюється з моменту винесення обвинувального вироку за карний злочин, яке вимагає утримування засудженого у в`язниці до завершення його/її біологічного життя або до звільнення судовим, квазі судовим, виконавчим або адміністративним порядком на підставі визнання того, що в`язень далі не становитиме загрози загалові.
		В ході судового розгляду не встановлено те, що засуджений  ОСОБА_6  виправився та готовий до самокерованої правослухняної поведінки, а також, що останній перестав бути суспільно-небезпечною особою. Відтак, не спростовано в ході судового розгляду те, що звільнення засудженого від відбування покарання, становитиме загрозу для його оточення та суспільства в цілому.
		За таких обставин, враховуючи викладені доводи та мотиви, а також тяжкість вчинених злочинів, за які відбуває покарання засуджений ОСОБА_6 , мету кримінального покарання, дані про особу засудженого, відомості про можливість забезпечення засудженому права на належну медичну допомогу за рахунок держави, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання в.о. начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_7 про звільнення від покарання за хворобою засудженого  ОСОБА_6 про звільнення від подальшого відбування покарання, у зв`язку з хворобою.
		На підстав викладеного, керуючисьст.84 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, -
		               
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні подання в.о. начальника Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100) ОСОБА_7 про звільнення від покарання за хворобою засудженого  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1   відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів
		з дня її проголошення. 
		   
		Суддя                                         ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...