Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/2331/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано судом: 07.02.2025. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/761/2259/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024000000000563

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/2331/25
		Провадження № 1-кс/761/2259/2025
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       24 січня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000563 від 20.06.2024
		ВСТАНОВИЛА
		В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000563 від 20.06.2024.
		Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024.
		15.08.2024 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 затримано в порядку пункту 2 частини 1 статті 208 та пункт 6 частини 1 статті 615 КПК України, та 16.08.2024 повідомлено про підозру у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Перебуваючи у період з 31.08.2022 по 17.08.2024 на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 був особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зазначеною у підпункті «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		ОСОБА_6 28.03.2024 о 20 год. 37 хв. подав щорічну Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік. Під час заповнення декларації ОСОБА_6 вніс до відповідних розділів інформацію про членів сім`ї декларування, об`єкти нерухомості, доходи, у тому числі подарунки, грошові активи, банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування. У розділі 12 «Грошові активи» декларації ОСОБА_6 зазначив, що зберігає готівкові кошти у розмірі 67 000 доларів США, 54059 грн. як свої особисті заощадження, які розміщені на банківському рахунку АТ «КБ Приватбанк», відкритому на його ім`я, а також 41616 грн. як свої особисті заощадження, які розміщені на банківському рахунку АТ «Державний Ощадний банк», відкритому на його ім`я. Будь-які інші грошові активи ОСОБА_6 у щорічній Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, не вказав. 
		Разом з цим, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час та місце, але не пізніше 15.08.2024 ОСОБА_6 , перебуваючи на території м. Буча Київської області, набув активи (грошові кошти в сумі, еквівалентній 18 194 327 грн.), вартість яких перевищує його законні доходи на 15 330 212 грн., які зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
		Слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України 15.08.2024 у ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 432 300 доларів США (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 17 862 636 грн), 5 500 Євро (згідно з курсом НБУ на дату проведення обшуку становить 250 470 грн), 49 000 гривень, та злиток золота 999 проби вагою 10 грам (згідно з визначеною НБУ вартістю за 1 грам відповідної проби дорогоцінного металу на дату проведення обшуку становить 32 221 грн), тобто на загальну суму 18 194 327 грн, походження яких ОСОБА_6 пояснити не зміг.
		Упродовж 2023 року ОСОБА_6 отримав дохід на суму 779 399 грн, з яких утримано податків, дружина декларанта ОСОБА_7 за 2023 отримала дохід на суму 161 039 грн, з яких утримано податки. Різниця між вартістю набутих активів та підтвердженою сумою грошових надходжень складає 14 389 774 грн.
		Відтак на думку слідства, ОСОБА_6 не пізніше 15.08.2024 набув активи (грошові кошти в сумі, еквівалентній 18 194 327 грн.), вартість яких перевищує його законні доходи на 14 389 774 грн.
		ОСОБА_6 підозрюється у незаконному збагаченні, тобто набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
		Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав, приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Беручи до уваги достатності підстав вважати, що речі, предмети та документи, які знаходяться за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , зберегли на собі сліди злочину та містять відомості, що можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні а також те, що вказане майно, може бути знищене, 15.08.2024 в період часу з 13 год. 31 хв. до 21 год. 34 хв., у зв`язку із невідкладним випадком, з метою врятування (збереження) майна, окремих речей, предметів та документів, у вказаному кримінальному провадженні, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, а також з підстав наведених у листі Департаменту військової контррозвідки СБ України № 17/1/2/1-3756нт від 15.08.2024, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема: 419 500 (чотириста дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) доларів США, 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) Євро, 49 000 (сорок дев`ять тисяч) гривень, два золоті злитки 999-ї проби вагою 10г кожен.
		20.08.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, за результатом розгляду вказаного вище клопотання прийнято рішення про надання дозволу на проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_6 та вилучення зазначеного майна.
		У подальшому, 24.09.2024 вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти слідчим передано на зберігання до ФЕУ СБУ та розміщено на рахунку СБУ в АТ «Укрексімбанк».
		Прокурор у клопотанні зазначає, що існує необхідність у наклаженні арешту на майно ОСОБА_6 з метою забезпечення подальшого виконання покарання у виді конфіскації майна. Крім цього, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ст. 368-5 КК України. Сума незаконного збагачення, яка на цей час інкримінується ОСОБА_6 становить 14 389 774 гривень. Вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти та дорогоцінні метали є предметом вказаного кримінального правопорушення, та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України підлягають спеціальність конфіскації.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 долучив клопотання про уточнення та просив клопотання задовольнити, накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також з метою застосування спеціальної конфіскації. Зауважив, що до органу досудового розслідування не надходило від від будь-кого клопотань про повернення грошових коштів.
		Володілець майна, на яке слідчий просить накласти арешт, у судове засідання не викликався, з огляду на положення ч.2 ст. 172 КПК України.
		Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, документи, що надійшли на адресу суду, слідча суддя приходить до наступного висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи із наступного.
		Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000563 від 20.06.2024.
		05.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 369, ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 114-1, ст. 368-5 КК України.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину.
		               При вирішенні клопотання слідчого про арешт майна слідча суддя враховує, що санкція ч.3 ст. 369 КК України, за якою зокрема ОСОБА_6 , повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді конфіскації майна, а тому, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, та зважаючи на наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно може бути перетворено або відчужене, клопотання слідчого підлягає задоволенню з підстав, визначених п.3 ч.2 ст. 170 КПК України
		       Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		       Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		У свою чергу, ч. 2 ст. 96-2 КК України передбачає, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		Так, слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення подальшої спеціальної конфіскації.
		Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Матеріали справи свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна та забезпечення подальшої спеціальної конфіскації, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
		Доказів настання невиправданих негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у межах даного клопотання прокурора, слідчою суддею не встановлено. 
		Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, викладене вище обґрунтування, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно, відомості щодо належності якого підтверджені прокурором.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідча суддя
		ПОСТАНОВИЛА
		Клопотання задовольнити.
		Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також застосування спеціальної конфіскації, а саме на:
		?419 500 (чотириста дев`ятнадцять тисяч пятсот) доларів США;
		?5 500 (п`ять тисяч пятсот) Євро;
		?49 000 (сорок дев`ять тисяч) гривень;
		?два золоті злитки 999-ї проби вагою 10 грамів кожен.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. 
		Повний текст оголосити 28.01.2025 о 11.45 год.
		 
		Слідча суддя ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...