Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 587/920/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 04.02.2025
Номер судового провадження: 51-5287км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022200480000337

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		04 лютого 2025 року
		м. Київ
		справа № 587/920/22
		провадження № 51-5287км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                  ОСОБА_1 ,
		суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора                                       ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Сумського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 
		№12022200480000337, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 
		- 27 грудня 2017 року вироком Сумського районного суду Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, 
		ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
		Вступ
		ОСОБА_6 з кінця листопада по грудень 2021 року, 16 лютого 2022 року, у середині березня 2022 року, 15 травня 2022 року, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони ніким не будуть помічені, проник до дачних будинків, розташованіу с. Нижня Сироватка Сумського району Сумської області, звідки викрав майно ОСОБА_7 на загальну суму 828 грн та ОСОБА_8 на загальну суму 2346 грн, повторно, в умовах воєнного стану, викрав майно ОСОБА_9 на загальну суму 641 грн  і ОСОБА_10 на загальну суму 
		1221 грн відповідно, а також 31 березня 2022 року повторно, в умовах воєнного стану намагався викрасти майно ОСОБА_8 на загальну суму 430 грн, однак не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії виявила третя особа. 
		Суд першої інстанції визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, і засудив із застосуванням ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		Апеляційний суд, переглянувши вирок суду першої інстанції, закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 у зв`язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
		Прокурор подав касаційну скаргу з вимогою про скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням цим судом закону України про кримінальну відповідальність. 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ковпаківський районний суд м. Суми вироком від 22 вересня 2022 року визнав ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, і засудив його  до позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 4 роки, ч. 2 ст. 15, ч. 4 
		ст. 185 КК України - на строк 5 років, ч. 4 ст. 185 КК України 
		- на строк 5 років 6 місяців. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони ніким не будуть помічені, проник до дачних будинків, розташованих у с. Нижня Сироватка Сумського району Сумської області,звідки:
		- з кінця листопада по грудень 2021 року, (точну дату і час у ході досудового розслідування не встановлено, викрав майно, належне ОСОБА_7 , на загальну суму 828 грн;
		- 16 лютого 2022 року заволодів майном ОСОБА_8 на загальну суму 
		2346 грн; 
		- у середині березня 2022 року (точну дату і час на досудового розслідуванні встановити не вдалося) повторно, в умовах воєнного стану викрав майно, належне ОСОБА_9 , на загальну суму 641 грн; 
		- 15 травня 2022 року приблизно о 17:00 вкрав майно ОСОБА_10 на загальну суму 1221 грн.
		Разом з тим 31 березня 2022 року приблизно о 17:00 ОСОБА_6 проник до дачного будинку, що належить ОСОБА_8 , звідки повторно, в умовах воєнного стану намагався викрасти майно на загальну суму 430 грн, однак не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії виявила третя особа.
		Сумський апеляційний суд ухвалою від 18 вересня 2024 року скасував вирок та закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Суть доводів касаційної скарги прокурора зводяться до його вказівок на те, що апеляційний суд закрив кримінальне провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України з урахуванням ст. 5 КК України, оскільки вартість викраденого майна не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМ), що діяв на час вчинення кримінальних правопорушень, однак не кваліфікував дій засудженого за ч. 1 ст. 162 КК України у зв`язку з тим, що крадіжка чужого майна, крім іншого, вчинена засудженим із проникненням в інше приміщення. Тож цей суд постановив рішення, що не відповідає вимогам статей 370 КПК України.
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу 
		прокурора не надходили.
		У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
		Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
		Як визначено в п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
		За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, безумовно, повинна відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
		Повертаючись до матеріалів цього кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги прокурора про необхідність перекваліфікації дій засудженого з ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України з урахуванням змін до ст. 51 КУпАП, внесених Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», є обґрунтованими з огляду на таке.
		Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених  ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України. Вартість майна на час його викрадення ОСОБА_6 становила 828 грн (епізод з кінця листопада по грудень 2021 року) та 2346 грн, 641 грн, 430 грн, 1221 грн (епізоди в лютому - травні 2022 року), тобто не перевищувала 2 НМ, з яких настає кримінальна відповідальність, а саме відповідно до Податкового кодексу України та вказаного вище Закону вартість викраденого майна, з якої настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, у 2021 році становила 2270 грн, 
		у 2022 році - 2481 грн. 
		Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 НМ, що діяв на час скоєння кримінальних правопорушень, до цього діяння мала застосовуватися ст. 5 КК України, що і було реалізовано апеляційним судом шляхом скасування вироку та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. 
		Водночас суди попередніх інстанцій установили, що зазначені вище кримінальні правопорушення вчинені з проникненням в інше приміщення, а тому, з огляду на зміст постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження 
		№ 51-2555кмо24), дії засудженого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 162 КК України, про що слушно вказує прокурор у своїй касаційній скарзі.
		У свою чергу апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 на підставі п. 4-1 ч. 1 
		ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння, при цьому
		не кваліфікував дій засудженого за ч. 1 ст. 162 КК України, чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Разом з тим, ухвалюючи рішення, апеляційний суд не взяв до уваги аргументів прокурора про необхідність кваліфікації дій засудженого за вказаною вище нормою закону, а тому апеляційний розгляд відбувся без з`ясування належним чином усіх обставин, необхідних для прийняття відповідного рішення, отже ухвалу апеляційного суду не можна визнати законною, обґрунтованою і вмотивованою. 
		Тож оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		За таких обставин, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, ухвала суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду кримінального провадження суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування прийнятого рішення.
		Таким чином, слід скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, під час якого суд має врахувати викладене вище, провести судовий розгляд відповідно до вимог КПК України, за наслідком чого ухвалити законне, обґрунтоване судове рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:                                                           
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Сумського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...