Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/15172/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками.
Надіслано судом: 07.02.2025. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/522/1016/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023160000000299

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №522/15172/23
		Провадження №1-кп/522/1016/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		04 лютого 2024 року                            м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		здійснивши судовий розгляд, на підставі обвинувального акту, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023160000000299 від 25.07.2023 року, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси, стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Одеси,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		захисника  ОСОБА_6 ,
		ВСТАНОВИВ:
		24.02.2022 р. о 05:00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_7 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
		Указані протиправні дії Російської Федерації, її військово-політичного керівництва, військовослужбовців, службових осіб, громадян, їх спільників з числа громадян інших країн, в тому числі України, суперечать цілому ряду міжнародно-правових нормативних актів, Конституції України, законам України.
		Так, 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.
		Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:
		а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;
		b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;
		e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;
		f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;
		g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.
		Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		Враховуючи міжнародно-правове визначення агресії, з 20 лютого 2014 року Російською Федерацією розпочато збройну агресію проти України, яка триває до теперішнього часу.
		Згідно зі статтею 6 Закону України «Про правонаступництво України»
		від 12 вересня 1991 року, Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні їх зобов`язання згідно з принципами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим (далі  АР Крим), м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Згідно зі статтею 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Відповідно до статті 28 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
		Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування.
		Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Частиною 1 статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до преамбули та ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією внаслідок збройної агресії Російської Федерації частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Згідно з п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної республіки Крим та міста Севастополя. 
		Відповідно до п. 4 ст. 1 Частини I Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, боротьба з іноземною окупацією є формою збройного конфлікту.
		В розумінні положень ст. 2 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Заявою Верховної Ради України "Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України", схваленою Постановою Верховної Ради України № 1596-VII від 22.07.2014; Заявою Верховної Ради України "Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму", схваленою Постановою Верховної Ради України № 1597-VII від 22.07.2014; Зверненням до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 106-VIII від 14.01.2015; Зверненням Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VІІІ; Заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VІІІ; Заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VІІІ, протиправні дії Російської Федерації визначені як збройна агресія проти України.
		У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, термін дії воєнного стану продовжено на 30 днів Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 (затверджений Законом України № 2119-IX від 15.03.2022) та від 18.04.2022 № 259/2022 (затверджений Законом України 2212-IX від 21.04.2022), а також на 90 днів - Указами Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 (затверджений Законом України № 2263-IX від 22.05.2022), від 12.08.2022 № 573/2022 (затверджений Законом України № 2500-IX від 15.08.2022), від 07.11.2022 (затверджений Законом України № 2738-IX від 16.11.2022), від 06.02.2023 № 58/2023 (затверджений Законом України № 2915-IX від 07.02.2023).
		Громадянин України ОСОБА_3 , діючи умисно, маючи умисел на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, будучи обізнаним щодо розпочатої 24.02.2022 відкритої збройної агресії Російської Федерації проти України, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які він розповсюджує у загальнодоступній соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації її учасників, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи належний йому ноутбук марки ACER, модель ASPIRE 5230, серійний номер JAW0, під`єднаний до мережі Інтернет, з використанням встановленого у ноутбуці програмного додатку Yandex, який дозволяє здійснити вхід та перегляд інформації, що міститься на заблокованих Інтернет-сайтах, у тому числі доступ до яких заблоковано Інтернет-провайдерами на підставі указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №133/2017 від 15.05.2017, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» як користувач « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив, шляхом вподобання, для вільного огляду на так званій «Ленте» (публічній дошці оголошень, вільно доступній необмеженому колу користувачів) створеної ним сторінки (аккаунта) « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», наступні публікації, попередньо розміщені іншими користувачами:
		- ІНФОРМАЦІЯ_3 поширив публікацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_3 користувачем в групі « ОСОБА_9 », наступного змісту: «В Крымском парламенте предложили расширить границы СВО до Одессы. Для безопасности Крыма и его жителей, для освобождения всей Новороссии!»;
		- ІНФОРМАЦІЯ_4 поширив публікацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_4 користувачем « ОСОБА_10 », наступного змісту: зображення військовослужбовця збройних сил Російської Федерації на фоні військових гелікоптерів збройних сил Російської Федерації, над зображенням текст наступного змісту: «Укры уже выложили ролик, как те самые "мирные" несчастные бабушки у подъездов, которых наши волонтеры и военные усиленно опекали и кормили пайками, подвозя тонны продуктовых пакетов гуманитарки, с радостью и восторгом встречают всушников, целуют их, обнимают, называют сынками, и рассказывают, как их гнобили и мучали русские, и как они их ждали с нетерпением. Предлагали покормить захистников! Надо думать, обед и пирожки пекли из наших же продуктов и муки! Вот такие они - мирные украинцы. Лицемерие и предательство - их национальная черта. Это их берегут и спасают наши солдаты ценой своих жизней ? Нет там мирных. Есть враги.»;
		- ІНФОРМАЦІЯ_3 поширив публікацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_3 користувачем « ОСОБА_11 », наступного змісту: зображення трьох осіб чоловічої статі, зовні схожих на ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , під зображенням текст «Эти люди достойны уважения. Ставь класс если согласен».
		Зазначені публікації були доступні для загального ознайомлення всіх користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», які відвідували сторінку користувача « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 та автоматично надійшли як сповіщення всім користувачам соціальної мережі «Одноклассники», які були додані до розділів «Друзі» та «Підписники» вказаного аккаунта.
		Станом на 24.04.2023, в розділі «Друзі» сторінки (аккаунта) « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» наявні 118 користувачів, в розділі «Підписники» - 11 користувачів.
		У вищезазначених публікаціях, поширених ОСОБА_3 на належній йому сторінці (аккаунті) « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		За таких обставин, своїми умисними діями громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 436-2 КК України  виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за ознаками  поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		 
		Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 діючи умисно, маючи умисел приниження національної честі та гідності українського народу, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які вона розповсюджує у загальнодоступній соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення рівності громадян у їх конституційних правах, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи належний йому ноутбук марки ACER, модель ASPIRE 5230, серійний номер JAW0, під`єднаний до мережі Інтернет, з використанням встановленого у ноутбуці програмного додатку Yandex, який дозволяє здійснити вхід та перегляд інформації, що міститься на заблокованих Інтернет-сайтах, у тому числі доступ до яких заблоковано Інтернет-провайдерами на підставі указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №133/2017 від 15.05.2017, авторизувавшись у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» як користувач « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив, шляхом вподобання, для вільного огляду на так званій «Ленте» (публічній дошці оголошень, вільно доступній необмеженому колу користувачів) створеної ним сторінки (аккаунта) « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», публікацію, попередньо розміщену іншим користувачем:
		- ІНФОРМАЦІЯ_4 поширив публікацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_4 користувачем « ОСОБА_10 », наступного змісту: зображення військовослужбовця збройних сил Російської Федерації на фоні військових гелікоптерів збройних сил Російської Федерації, над зображенням текст наступного змісту: «Укры уже выложили ролик, как те самые "мирные" несчастные бабушки у подъездов, которых наши волонтеры и военные усиленно опекали и кормили пайками, подвозя тонны продуктовых пакетов гуманитарки, с радостью и восторгом встречают всушников, целуют их, обнимают, называют сынками, и рассказывают, как их гнобили и мучали русские, и как они их ждали с нетерпением. Предлагали покормить захистников! Надо думать, обед и пирожки пекли из наших же продуктов и муки! Вот такие они - мирные украинцы. Лицемерие и предательство - их национальная черта. Это их берегут и спасают наши солдаты ценой своих жизней? Нет там мирных. Есть враги.».
		Зазначена публікація була доступна для загального ознайомлення всіх користувачів соціальної Інтернет-мережі «Одноклассники», які відвідували сторінки користувача « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 та автоматично надійшли як сповіщення всім користувачам соціальної мережі «Одноклассники», які були додані до розділів «Друзі» та «Підписники» вказаного аккаунта.
		Станом на 24.04.2023, в розділі «Друзі» сторінки (аккаунта) « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники» наявні 118 користувачів, в розділі «Підписники» - 11 користувачів.
		У вищезазначеній публікації, поширеній ОСОБА_3 на належній йому сторінці (аккаунті) « ОСОБА_8 » (web-адреса облікового запису: ІНФОРМАЦІЯ_2 у соціальній Інтернет-мережі «Одноклассники», містяться висловлювання, що за своїм значенням, та з лінгвістичної точки зору, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі.
		 
		У зв`язку з чим, зазначені дії громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 161 КК України - порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, за ознаками: умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі.
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав, пояснив суду, що він не мав умислу будь-кому нашкодити своїми діями. В соціальній мережі «Одноклассники» він спілкувався зі своїми однокурсниками, які мають постійне місце мешкання на території Російської Федерації. Його дії нікому не нашкодили, шкоду не нанесли. Обвинувачений зазначив суду, що він ніколи в мітингах проти української державності участі не приймав й має пасивний спосіб життя з причини хвороби суглобів, єдине розважання для нього це приїздити на судові засідання, хоча вважає це коштовним заняттям із-за необхідності користатися послугами таксі. Не дивлячись на не визнання вини, обвинувачений заявив, що має щире каяття й запевнив суд та інших учасників кримінального провадження й вільних слухачів, що він усвідомив свою помилку й подібних дій не вчинятиме. До того ж під час обшуку у нього вилучили ноутбук, тому він не має технічної можливості вчиняти протиправні дії.
		 
		Судом вивчено та досліджено ряд доказів по кримінальній справі.
		Протокол огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет від 24.04.2023 р., відповідно до якого оглянуто акаунт у соціальній мережі «Одноклассники», ім`я користувача « ОСОБА_16 », яким користується ОСОБА_3 . На вказаній сторінці відображений фотознімок ОСОБА_3 за кермом автомобіля та мається наступна інформація: Родился 9 февраля 1947 (76 лет), живет в  город Одесса, работает в ЧМП ОСОБА_17 та інше. Оглядом сторінці виявлено 6 публікацій, а саме:
		- 24.02.2023 наступного змісту: «В Крымском парламенте предложили расширить границы СВО до Одессы. Для безопасности Крыма и его жителей, для освобождения всей Новороссии!»;
		- 11.09.2022 наступного змісту: зображення військовослужбовця збройних сил Російської Федерації на фоні військових гелікоптерів збройних сил Російської Федерації, над зображенням текст наступного змісту: «Укры уже выложили ролик, как те самые "мирные" несчастные бабушки у подъездов, которых наши волонтеры и военные усиленно опекали и кормили пайками, подвозя тонны продуктовых пакетов гуманитарки, с радостью и восторгом встречают всушников, целуют их, обнимают, называют сынками, и рассказывают, как их гнобили и мучали русские, и как они их ждали с нетерпением. Предлагали покормить захистников! Надо думать, обед и пирожки пекли из наших же продуктов и муки! Вот такие они - мирные украинцы. Лицемерие и предательство - их национальная черта. Это их берегут и спасают наши солдаты ценой своих жизней ? Нет там мирных. Есть враги.»;
		- 24.02.2023 наступного змісту: зображення трьох осіб чоловічої статі, зовні схожих на ОСОБА_18 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , під зображенням текст «Эти люди достойны уважения. Ставь класс если согласен».
		За результатами огляду виготовлені роздруківки сторінки на 7 аркушах у вигляді додатку до протоколу, а також долучений DVD-R диск із копією вищезазначеної інформації.
		Висновок експерта за № 213 від 29.06.2023 р., відповідно до якого у наданих на дослідження публікаціях, розміщених користувачем соціальної мережі «Одноклассники», ім`я користувача « ОСОБА_16 », зафіксованих у протоколі огляду інформації, яка міститься в мережі Інтернет від 24.04.2023 р. наявні висловлювання, зміст яких спрямований на виправдовування, визнання правомірною збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію РФ проти України, розпочату у 2014 році, а також висловлювання, що за своїм значенням, та з лінгвістичної точки зору, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі. Довідка-розрахунок фактичної вартості робіт з проведення лінгвістичної експертизи від 29.06.2023, яка склала 2389,3 грн.
		Протокол обшуку від 06.07.2023 р., складений слідчим ОСОБА_19 , згідно якого у період з 07:40 по 09:57 за участю понятих та інших учасників, проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено ноутбук марки Acer модель Aspire, на якому наявне підключення до мережі Інтернет, а також встановлено веб-браузер «Яндекс», де перехід до соціальної мережі «Одноклассники». Після переходу до вказаної соціальної мережі здійснюється автоматичний перехід до сторінки користувача « ОСОБА_20 ». У ході обшуку за допомогою функції ноутбуку здійснено фіксацію публікацій, розміщеної на вказаній сторінці, які скопійовано у вигляді файлів та збережено у створеній папці «Обшук 06.07.2023 ОСОБА_21 14 кв 3» на робочому столі ноутбуку. При цьому, ОСОБА_3 повідомив, що в нього є сторінка у соціальній мережі «Одноклассники», якою він користується за допомогою вказаного ноутбуку. До протоколу обшуку долучений носій інформації  карта 32 Gb, на якій зафіксований хід проведення обшуку та який був досліджений у судовому засіданні.
		Протокол огляду предметів від 27.06.2023 р., складений слідчим ОСОБА_22 , відповідно до якого здійснений огляд ноутбуку марки Acer модель Aspire серійний номер «JAW0», який вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 . Після ввімкнення даного ноутбуку на робочому столі міститься папка «Обшук 06.07.2023 Грецька 14 кв 3». У папці містяться збережені знімки екрану у вигляді зображень, що містять сторінку користувача соціальної мережі «Одноклассники» з обліковим записом « ОСОБА_20 ». Здійснено копіювання вказаних зображень та їх подальше розміщення у протоколі огляду у вигляді скріншотів. 
		Приймаючи доуваги вищенаведене,судом встановлено,що винність обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 436-2 КК України, повністю доведена та підтверджена матеріалами провадження.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 161 КК України, за кваліфікуючими ознаками  порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, за ознаками: умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, та ч. 2 ст. 436-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками  виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, за ознаками  поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.
		 
		Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах й наданих у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого яким суд надає віри, оскільки вони є послідовними, логічними, не містять суперечностей, а тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості.
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання  конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Суд звертає увагу на поважний вік обвинуваченого, якому на передодні винесення вироку має виконатися 78 років. До того ж, обвинувачений в судовому засіданні висловив крайнє занепокоєння в тому, що в своєму віці може отримати покарання у вигляді позбавлення волі, зазначив про те, що його життєдіяльність підтримує його дружина й донька, яка була присутня на всіх судових засіданнях та організовувала його приїзд до зали судових засідань й підйом по сходах. В ході допиту обвинуваченого було очевидним те, що йому не зовсім зрозуміло в чому його дії є порушенням чинного законодавства України, але ним стверджено про його усвідомлення та ним надано обіцянку щодо уникнення будь-яких дій, які суперечать чинному законодавству України. З огляду на зазначене, судом формально не може бути прийняте щире каяття обвинуваченого в якості пом`якшуючої обставини з причини не визнання вини ОСОБА_3 , але при цьому суд вважає, що відбулося явне виправлення в розумінні та ставленні обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. 
		Пунктом 3 частини 1 статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		З урахуванням вищенаведеного, керуючись вимогами виваженості та справедливості, з метою виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе за умови призначення покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк відповідно ст.75КК України,та у зв`язку з чим, суд, у відповідності до положень ст.77 КК України не застосовує додаткове покарання у виді конфіскації майна, передбачене санкцією ч.2 ст.436-2 КК України, оскільки враховуючи особу винного, який є раніше не судимий та враховуючи його вік. На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання буде законним, достатнім і справедливим для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також наддасть підстави для його майбутньої соціальної реабілітації.
		Крім того, дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,  воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
		Питання про речові докази, процесуальні витрати та цивільних позов, суд вирішує в порядку ст.100, 124, 129 КПК України.
		Кримінальним правопорушеннями шкоду не завдано, цивільний позов не заявлявся.
		Витрати на залучення експертів становлять 2389,80 грн., а тому відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на обвинуваченого.
		Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст.154, ч. 2 і 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, ч. 1 і 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, ч. 1 і 2 ст. 300, ч 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
		Як визначено положеннями ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено,  переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Враховуючи, що вилучений належний ОСОБА_3 ноутбук марки «Асеr» модель «Aspire 5230» c/H JAW0 був предметом кримінальних правопорушень, суд застосовує спеціальну конфіскацію цього майна та передає у власність держави. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 61, 65-67, ч. 2 ст. 292 КК України, ст. ст. 100, ч. 3 ст. 349, 367-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 
		- ч. 1 ст. 161 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 2 (два) роки, 
		- ч. 2 ст. 436-2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації майна.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири роки) років.
		Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
		У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- прочитати книгу «Історія України-Русі» ОСОБА_23 .
		Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_3  не застосовувався.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту ухвалення вироку.
		Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави Україна судові витрати по кримінальному провадженню  залучення експертів у зв`язку з проведенням судових експертиз, суму у розмірі 2389,80 гривень (дві тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят копійок).
		Арешт на майно, яке вилучене 06.07.2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на ноутбук марки «Асеr» модель «Aspire 5230» c/H JAW0, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 26.07.2023 року (провадження №1-кс/522/4279/23)  скасувати.
		На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави на потреби Збройних Сил України: ноутбук марки «Асеr» модель «Aspire 5230» c/H JAW0.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
		 
		 
		 
		Суддя Приморського районного
		суду м. Одеси                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...