Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/9494/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 07.02.2025. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 29.01.2025
Номер судового провадження: 16735/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2025 р.Справа № 440/9494/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Русанової В.Б.,
		Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,
		за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024, (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, повний текст складено 01.11.24 року) по справі № 440/9494/24
		за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 
		до Головного управління ДПС у Полтавській області 
		про скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 № 00079660405, видане ГУ ДПС у Полтавській області. 
		В обґрунтування позову зазначило, що відповідачем не враховані обставини затримки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, сформованих позивачем у серпні 2022 року.
		Зокрема, через невиконання податковим органом обов`язку щодо поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА) за проведеними взаєморозрахунками, не прийняття Міністерством фінансів України рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 № 332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 субвенції» на загальну суму 9 963027,49 грн, позивач не мав можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
		Отже, на думку позивача, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації підприємством податкових накладних відбулося з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податків, та як наслідок, правомірність притягнення його до відповідальності.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 позов задоволено.
		ГУ ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне та неповне встановлення судом обставин у справі та помилкове застосування норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, вказує, що підставою для звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН є неможливість останнього виконати свій податковий обов`язок у зв`язку з форс-мажорними обставинами, пов`язаними з введенням воєнного стану на території України, про що податковому органу подається заява із додаванням підтверджуючих документів. Разом з тим, позивач не звертався до відповідача із такою заявою, а отже мав дотримуватись строків реєстрації податкових накладних.
		Вважає, що обов`язок підприємства щодо реєстрації податкових накладних не пов`язаний з отриманням відповідних субвенцій або невиконання державою своїх фінансових зобов`язань перед ним, а відсутність субвенцій не може бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.
		Також, зазначає, що відсутність реєстраційного ліміту не є поважною причиною неможливості своєчасного подання на реєстрацію податкових накладних, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач, як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.
		На думку апелянта, у даній справі не встановлено обставин, за яких несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась внаслідок протиправних дій саме суб`єкта владних повноважень, що може бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності.
		Посилається на постанови Верховного Суду, від 24.04.2018 у справі № 808/2289/17, від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 29.09.2022 у справі № 440/5579/18, від 21.03.2024 у справі № 280/7271/21.
		Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. 
		Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутності.
		Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у квітні 2024 р. ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних КП ПОР "Полтававодоканал" за серпень 2022 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2024 № 5295/16-31-04-05-03/03361661 (т. 1 а.с. 32-34).
		Актом встановлено порушення КП ПОР "Полтававодоканал" п. 201.10 ст. 201 ПК України у зв`язку з несвоєчасною реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за серпень 2022 року на загальну суму ПДВ 2046 589,65 грн.
		08.05.2024 КП ПОР «Полтававодоканал» подало заперечення на акт перевірки, за наслідками яких відповідач прийняв рішення від 24.05.2024, яким залишив їх без задоволення, а висновки акту перевірки  без змін (т. 1 а.с. 37-42).
		30.05.2024, ГУ ДПС у Полтавській області прийняло податкове повідомлення - рішення № 00079660405, яким, на підставі п. 120-1.1 статті 120 ПК України, застосувало до КП ПОР «Полтававодоканал» штраф у розмірі 304 793,75 грн (т. 1 а.с. 44-45).
		Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що невиконання вимог податкового законодавства стосовно реєстрації позивачем податкових накладних у спірний період відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діяння платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
		При цьому, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
		Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Відповідно до пунктів 200-1.1, 200-1.2 ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
		Відповідно до п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пункту 43.41 статті 43 цього Кодексу.
		З рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника, відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачено, що перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з ПДВ у цьому звітному періоді.
		У відповідності до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
		У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
		Таким чином, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування з урахуванням граничних строків для виконання платником податків свого податкового обов`язку. У разі ж порушення строків реєстрації до платника податків застосовуються штрафні санкції.
		Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
		Згідно п. 120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема:
		10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
		20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
		30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
		40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
		Отже, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
		Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
		Судом встановлено, що КП ПОР «Полтававодоканал» складено та зареєстровано наступні податкові накладні:
		- від 01.08.2022 № 1, від 02.08.2022 № 13, від 03.08.2022 № 258, № 19, № 259, від 04.08.2022 № 50, № 49, № 56, від 09.08.2022 № 86, № 80, № 254, № 83, від 11.08.2022 № 253, № 96, від 12.08.2022 № 99, від 15.08.2022 № 109, № 107 поза межами граничного строку реєстрації в 15 днів, а саме 15.09.2022;
		- від 01.08.2022 № 1, № 7, № 8, № 5, № 4, № 6, № 3, № 2, від 02.08.2022 № 261, № 9, № 15, № 10, № 262, № 12, № 16, № 11, № 257, № 14, від 03.08.2022 № 26, № 21, № 20, № 25, № 30, № 27, № 28, № 23, № 24, № 18, № 31, № 29, № 17, № 22, від 04.08.2022 № 47, № 53, № 51, № 52, № 58, № 60, № 59, № 57, № 54, № 61, № 48, № 55, від 05.08.2022 № 39, № 43, № 36, № 38, № 40, № 32, № 37, № 46, № 45, № 62, № 42, № 34, № 63, № 35, № 41, № 44, № 33, від 08.08.2022 № 73, № 70, № 65, № 64, № 69, № 72, № 68, № 67, № 71, № 66, від 09.08.2022 № 75, № 89, № 88, № 82, № 79, № 74, № 84, № 78, № 90, № 85, № 87, № 76, № 81, № 77, від 10.08.2022 № 92, № 91, № 93, від 11.08.2022 № 95, № 94, від 12.08.2022 № 100, № 101, № 103, № 97, №102, № 104, № 98, від 15.08.2022 № 3, №110, № 108, № 105, № 106, № 111 поза межами граничного строку реєстрації в 14 днів, а саме 14.09.2022;
		- від 05.08.2022 № 498, № 499 поза межами граничного строку реєстрації в 1 день, а саме 01.09.2022;
		- від 11.08.2022 № 501 поза межами граничного строку реєстрації в 7 днів, а саме 07.09.2022;
		- від 31.08.2022 № 3346839 поза межами граничного строку реєстрації в 61 день, а саме 15.11.2022;
		- від 31.08.2022 № 506, № 504 поза межами граничного строку реєстрації в 1 день, а саме 16.09.2022;
		- від 31.08.2022 № 3568 поза межами граничного строку реєстрації в 15 днів, а саме 30.09.2022;
		- від 31.08.2022 № 1 поза межами граничного строку реєстрації в 28 днів, а саме 13.10.2022;
		- від 31.08.2022 № 507 поза межами граничного строку реєстрації в 29 днів, а саме 14.10.2022;
		- від 31.08.2022 № 3572, № 3573, № 3569 поза межами граничного строку реєстрації в 34 дні, а саме 19.10.2022;
		- від 31.08.2022 № 3575, № 3574 поза межами граничного строку реєстрації в 62 дні, а саме 16.11.2022, що підтверджується відомостями з акту перевірки та розрахунком штрафних санкцій до податкового повідомлення рішення (т. 1 а.с. 35-36, 46-50).
		Факт порушення граничних строків реєстрації вищенаведених податкових накладних не заперечується сторонами по справі.
		Разом з тим, позивач, з твердженням якого погодився суд першої інстанції, вказував, що реєстрація податкових накладних поза граничним строком відбулась з вини суб`єктів владних повноважень, зокрема, не зарахування відповідачем коштів у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526 877,96 грн та не перерахунок Мінфіном субвенцій в розмірі 9 963 027,49 грн у 2017 р. фактично призвели до зменшення ліміту в СЕА для реєстрації податкових накладних.
		Судом встановлено, що КП ПОР «Полтававодоканал» є комунальним унітарним комерційним підприємством та суб`єктом господарювання, який надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі № 816/1031/17, яке набрало законної сили 12.07.2018, визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП ПОР «Полтававодоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526 877,96 грн з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом збільшення суми з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
		Зобов`язано ДФС України зарахувати на рахунок КП ПОР «Полтававодоканал» № 37512000002372 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 3526 877,96 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків № 1/375-ДФС від 05.08.2015, № 9/375-ДФС від 25.12.2015, № 8/375-ДФС від 21.12.2015 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.
		За висновками суду бездіяльність ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526 877,96 грн призвела до порушення права позивача на автоматичне збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 3526 877,96 грн.
		Також, відповідно до обставин, встановлених рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 440/4713/18, яке набрало законної сили 09.07.2019 між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації та КП «Полтававодоканал» укладений договір про організацію взаєморозрахунків 4-ДФС від 01.08.2017 та Договір про організацію взаєморозрахунків № 6-ДФС від 12.12.2017.
		Згідно підпункту 2 пункту 10 вказаних договорів - сторони, з метою виконання цих договорів зобов`язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
		У зв`язку із укладенням вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок та строки погашення податкової заборгованості позивача перед державним бюджетом з ПДВ на загальну суму 9963 027,49 грн, за рахунок перерахування на користь позивача з державного бюджету цільових субвенцій з різниці в тарифах, на суму 9963 027,49 грн, які мали б спрямуватись позивачем до Державного бюджету для погашення вищевказаного податкового зобов`язання.
		Таким чином, погашення податкового боргу позивача мало б відбуватись на підставі договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах, як передбачено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 332.
		У свою чергу Міністерством фінансів України, у порушення пункту 8 Порядку № 332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов`язань останнього.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі № 440/4713/18 визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь КП «Полтававодоканал» з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та залишилася непогашеною станом на 01.01.2016 на загальну суму 9 963027,49 грн. 
		Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 № 332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 субвенції на загальну суму 9 963027,49 грн. з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» та Договорів про організацію взаєморозрахунків № 4-ДФС від 01.08.2017 та № 6-ДФС від 12.12.2017.
		Отже, за висновками суду першої інстанції через бездіяльність:
		податкового органу щодо не зарахування на рахунок КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526 877,96 грн, що призвело до порушення права позивача на автоматичне збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
		Міністерства фінансів України в частині незабезпечення сплати (перерахування) субвенцій на користь КП ПОР "Полтававодоканал" на загальну суму 9 963 027,49 грн на погашення заборгованості, що обумовило у подальшому відсутність на рахунку позивача у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість вищевказаної суми, позивач не мав можливості зареєструвати податкові накладні у строк, встановлений ст. 201.10 ст. 201 ПК України.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що протиправна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка вплинула на обсяг суми податку на додану вартість на рахунках в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість, на яку платник податків має зареєструвати податкові накладні, є обставиною, яка вказує на неможливість реалізації платником податку обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у відповідному розмірі саме з вини відповідних державних установ.
		В свою чергу, відсутність вини платника податку, як необхідної складової податкового правопорушення, свідчить про протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
		Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
		Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а зазначав, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. 
		Несвоєчасна реєстрація податкових накладних при обізнаності про їх обов`язкову реєстрацію у визначені законом строки визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків.
		Послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України є об`єктом оподаткування з податку на додану вартість, а величина тарифу базою оподаткування (п. 188.1 ст. 188 ПК України)
		Сторонами по справі не заперечується, що інформація щодо надходження від КП «Полтававодоканал» на рахунки з ПДВ субвенцій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2018 № 332, якою затверджено Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за період охоплений перевіркою відсутня.
		Водночас, колегія суддів зазначає, що обов`язок підприємства щодо своєчасної реєстрації податкових накладних згідно вимог законодавства не пов`язаний з отриманням ним бюджетних субвенцій.
		Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що відсутність субвенції не може бути єдиною і беззаперечною обставиною для звільнення платника податків від відповідальності, а мають оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які підтверджують або спростовують позицію контролюючого органу про фактичну можливість позивача виконати свій податковий обов`язок вчасно.
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19 серпня 2022 року справа № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі № 812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі № 805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.
		На переконання колегії суддів, лише існування факту невиконання державою своїх фінансових зобов`язань перед позивачем у певних договірних правовідносинах не є підставою для невиконання ним своїх податкових зобов`язань та звільнення від відповідальності за це. На цей висновок впливає оцінка і фінансової спроможності позивача, і його поведінки щодо вчинення дій задля виконання покладеного на нього податкового обов`язку або використання права на отримання розстрочення та/або відстрочення сплати податків в порядку, передбаченому статтею 100 ПК України, на фоні відсутності відшкодування субвенції та/або збитковості господарської діяльності.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21.
		Колегія суддів зазначає, що пасивна поведінка позивача не свідчить про те, що він зі свого боку вчинив всі необхідні, можливі та залежні від нього дії для недопущення порушення строків реєстрації податкових накладних, що за встановленої у цій справі сукупності обставин є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1 ст. 120-1 ПК України.
		Жодних належних обґрунтувань та пояснень, яким чином сума отриманих субвенцій у 2017 р. надала б змогу своєчасно зареєструвати податкові накладні, складені у серпні 2022 р. КП «Полтававодоканал» не наведено.
		Висновки суду першої інстанції про бездіяльність контролюючих органів, встановлену рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 у справі № 816/1031/17 щодо не зарахування на рахунок КП ПОР «Полтававодоканал» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526 877,96 грн, внаслідок чого у позивача був відсутній належний розмір грошових коштів, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів вважає такими, що не спростовують сам факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а також не позбавляли платника права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 808/2289/17.
		Натомість, п. 200-1.9 ст. 200-1 ПК України передбачено, що якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.
		Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).
		У пунктах 12, 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 наведено, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).
		На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.
		ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
		Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
		З аналізу наведених норм вбачається, що платники податку отримали технічну можливість реалізувати право реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в разі недостатності суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
		Серед випадків звільнення від податкової відповідальності за статтею 120-1 ПК України відсутні випадки нестачі реєстраційного ліміту платника податку, відсутність у нього коштів для поповнення електронного рахунка або зупинка реєстрації податкової накладної (так зване "блокування" накладних) постачальника у ланцюгу.
		Отже, лише відсутність реєстраційного ліміту не є поважною причиною неможливості подання на реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.
		Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 440/5579/18.
		Верховний Суд у постанові від 07.08.2023 у справі № 640/5075/19 погодився з висновком суду першої інстанції про те, що здійснення платником перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит позивача до податкового органу щодо не поповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже, і не виключає вину платника у здійсненні податкового правопорушення.
		У постанові від 21.03.2024 у справі №280/7271/21 Верховним Судом висловлено правову позицію, що за невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 520/3640/19 та від 25.04.2023 у справі №820/2513/17.
		В даному випадку слід дійти висновку, що позивач не надав належних доказів того, що держава не створила умов для виконання обов`язку здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування за серпень 2022 р.
		Отже висновки суду першої інстанції про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулася не з вини позивача, колегія суддів вважає помилковими та такими, що не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.
		Колегія суддів також погоджується з доводами апелянта про те, що позивач міг бути звільнений від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у випадку неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок на підставі пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за умови надання відповідних доказів.
		Разом з тим, позивач не обґрунтовує протиправність податкового повідомлення  рішення вищенаведеними обставинами. 
		Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.
		Натомість, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не повно встановив обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
		За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 по справі № 440/9494/24 скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" - відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді   А.О. Бегунц   Л.В. Мельнікова   Повний текст постанови складено 07.02.2025 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...