Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/8024/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано судом: 07.02.2025. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 07.02.2025
Номер судового провадження: К/990/1868/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №440/8024/23
		адміністративне провадження № К/990/1868/24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №440/8024/23
		за позовом першого заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури в інтересах Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області до Лубенського колективного учбово-виробничого підприємства Полтавського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, 
		за касаційною скаргою Лубенського колективного учбово-виробничого підприємства Полтавського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих, в інтересах якого діє адвокат Бубліченко Наталія Вікторівна
		на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Русанової В.Б., суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С., 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. Перший заступник керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської обласної прокуратури (далі - позивач) в інтересах Виконавчого комітету Лубенської міської ради, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського колективного учбово-виробничого підприємства Полтавського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих (далі - відповідач, Лубенське КУВП Полтавського УВО УТС про:
		- визнання протиправною бездіяльності Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 60632, що розташоване за адресою: проспект Володимирський, буд. 164, м. Лубни Полтавської області;
		- зобов`язання Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС вжити заходів щодо приведення в належний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 60632, що розташоване за вказаною адресою, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09 липня 2018 року «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
		2. Позовні вимоги мотивував тим, що на території м. Лубни наявна захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 60632 за вказаною адресою, балансоутримувачем якого є Лубенське КУВП Полтавського УВО УТС. Відповідно до книги обліку захисних споруд цивільного захисту Лубенського району та облікової картки протирадіаційне укриття № 60632 не готове до використання за призначенням. Таким чином, у відповідності до вимог частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України та пункту 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138 від 10 березня 2017 року, наявні підстави для зобов`язання Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС привести у стан готовності захисну споруду з метою використання її за призначенням.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року позов задоволено.
		4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року визнані неповажними наведені у клопотанні відповідача підстави пропуску строку, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
		5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 440/8024/23.
		5.1. Відмовляючи відповідачу у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія судового рішення, ухваленого у порядку спрощеного позовного провадження, отримана представником відповідача Бубліченко Н.В. 04 вересня 2023 року через підсистему «Електронний суд», що відповідно до частини сьомої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається врученою відповідачу.
		5.2. З апеляційною скаргою відповідач звернувся 01 листопада 2023 року, тобто з пропуском передбаченого законом строку апеляційного оскарження.
		5.3. Доводи апелянта про те, що строк на апеляційне оскарження має відліковуватись з дня отримання копії судового рішення саме відповідачем - 04 жовтня 2023 року, суд апеляційної інстанції визнав безпідставним.
		5.4. Щодо відсутності повноважень адвоката Бубліченко Н.В. на представлення інтересів відповідача в період з 01 по 30 жовтня 2023 року, суд апеляційної інстанції оцінив такі доводи критично, оскільки надані апелянтом листи від 29 вересня 2023 року, які містять лише наміри про призупинення повноважень адвоката за договором, не є належними доказами в підтвердження припинення повноважень адвоката, розірвання, зміни або припинення договору надання правової допомоги без номера від 07 липня 2022 року.
		5.5. Посилання відповідача на очікування результатів розгляду кримінального провадження, як на поважну підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не є обставиною, яка позбавляє особу одночасно звернутись до суду з апеляційною скаргою.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції Лубенське КУВП Полтавського УВО УТС звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 у справі № 440/8024/23 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		6.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з мотивів незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції про неповажність наведених відповідачем причин поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
		6.2. На переконання касатора, висновки суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі є передчасними та такими, що ґрунтуються на формальному підході. Скаржник переконує, що надсилання рішення суду в системі «Електронний суд» представнику відповідача не є формою вручення повного тексту судового рішення, оскільки така копія має бути вручена стороні у справі - відповідачу, який отримав повний текст рішення суду 04 жовтня 2023 року та подав апеляційну скаргу 01 листопада 2023 року - в межах строку на апеляційне оскарження. 
		6.3. Касатор просить Суд урахувати, що, відповідач не на постійній основі співпрацював із адвокатом Бубліченко Н.В. та не мав змоги вчасно отримати правничу допомогу, оскільки повноваження адвоката було призупинено на період з 30 вересня 2023 року по 31 жовтня 2023 року, що підтверджено листом погодження до договору про надання правової допомоги без номера від 07 липня 2022 року. Також просить урахувати, що адміністрація відповідача не знаходиться за місцем розташування гуртожитку куди надходить вся кореспонденція, відповідач не має: доступу до системи «Електронний суд», електронної адреси, службового телефона для зв`язку. 
		6.4. Ще однією причиною поважності пропуску строку на апеляційне оскарження касатор вказує триваюче, на той час, кримінальне провадження                                     № 12023170570000165 від 13 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України щодо умисного невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов`язків в.о. директора Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС з приводу організації утримання та приведення до належного стану захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) в гуртожитку; провадження у якому було закрито 30 вересня 2023 року на підставі пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Переконує, що результат досудового розслідування має ключове значення для розгляду цієї справи, оскільки стосується того ж предмета доказування і відповідач разом із апеляційною скаргою подавав клопотання про долучення нових доказів безпідставності та незаконності, на його думку, позовних вимог у справі.
		7. Ухвалою Верховного Суду Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження (№ К/990/1868/24) за цією касаційною скаргою.
		8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 06 лютого 2025 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
		Оцінка Верховного Суду
		Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		9. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
		10. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		11. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		12. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
		13. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
		14. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
		14.1. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		14.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		14.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
		15. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		16. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
		17. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
		18. Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		19. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
		20. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
		21. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
		22. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
		23. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
		24. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
		25. Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права.
		26. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		27. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
		28. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		29. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		30. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
		31. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі    № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
		32. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		33. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
		34. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
		35. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19).
		36. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
		37. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		38. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
		39. За обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції відмовляючи відповідачу у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, виходив з того, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/8024/23 прийнято 04 вересня 2023 року в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, отримано представником відповідача в електронному кабінеті через систему «Електронний суд» 04 вересня 2023 року, отже останнім днем подання апеляційної скарги є 04 жовтня 2023 року, натомість апеляційну скаргу подано 01 листопада 2023 року, тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
		39.1. Оцінюючи доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. 
		40. За доводами касаційної скарги представник відповідача наполягає на тому, що надсилання рішення суду в системі «Електронний суд» представнику відповідача не є формою вручення повного тексту судового рішення, оскільки така копія має бути вручена стороні у справі - відповідачу.
		41. Згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		42. Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
		1) день вручення судового рішення під розписку;
		2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
		3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
		4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
		5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		43. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
		44. Відповідно до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
		45. У частині першій статті 18 КАС України передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
		46. Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частина друга статті 18 КАС України).
		47. Згідно із частиною четвертою статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		48. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 18 КАС України).
		49. Відповідно до частин шостої, сьомої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
		50. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
		51. За частиною восьмою статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
		52. Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		53. За частинами першою, четвертою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
		53.1. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
		53.2. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом (пункт 5 частини п`ятої статті 46 КАС України).
		54. Згідно із частинами першою, другою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
		55. Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
		56. За частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю;                    2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
		57. Відповідно до частин першої, другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
		58. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
		59. За частиною третьою статті 60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
		Висновки Верховного Суду, оцінка висновків суду апеляційної інстанції, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи.
		60. За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
		61. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
		62. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
		63. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		64. Як убачається з матеріалів справи, інтереси відповідача у суді першої інстанції представляла адвокат Бубліченко Н.В., яка діяла на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги та договору.
		65. 04 вересня 2023 року Полтавський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у цій справі в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та того ж дня о 19 год. 26 хв. це судове рішення було доставлено до електронного кабінету адвоката Бубліченко Н.В., що підтверджується довідкою відповідного змісту (т. 1 а/с 110).
		66. Апеляційну скаргу на зазначене судове рішення представник відповідача адвокат Бубліченко Н.В. направила до суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» 01 листопада 2023 року, тобто поза межами тридцятиденного строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.
		67. Ключові мотиви щодо наявності поважних підстав пропуску цього строку обґрунтовано тим, що копії оспорюваного рішення сам відповідач отримав лише 04 жовтня 2023 року, а надсилання копії судового рішення в особистий кабінет представнику відповідача в системі «Електронний суд» не є формою вручення повного тексту судового рішення.
		68. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 лютого 2024 року в справі №480/8341/22 (провадження №К/990/34473/23) вже надавав відповідь на питання щодо застосування норм права у світлі подібних доводів стосовно поважності підстав пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, де об`єднана палата, зокрема, зазначила, що адвокат як представник (стаття 57 КАС України) бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Відомо й те, що адвокат як представник не є і не може бути учасником (стороною) матеріально-правового спору, як і не може мати в ньому особистого інтересу; участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає у реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії/рішення/позиція представника у судовому процесі створюють юридичні наслідки саме для особи, від імені якої він діє, й остання має теж це розуміти.
		69. Суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката), водночас участь сторони у судовому процесі через свого представника (адвоката) - що є правом сторони - дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію з цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні казуальні підстави.
		70. Зважаючи на наведені міркування, об`єднана палата трактувала участь позивача (як учасника справи) у судовому процесі через свого представника - повноваження якого належно підтверджені - саме як участь позивача, тобто «учасника справи», для якого у статті 295 КАС України визначені строки на апеляційне оскарження судового рішення.
		71. З тих самих мотивів об`єднана палата не погодилася з думкою про обмеження права позивача на апеляційне оскарження судового рішення у ситуації, коли копію цього рішення суд надіслав лише адвокату позивача, а не позивачу (який не має офіційної електронної адреси). Суд зауважив, що такий спосіб вручення судового рішення ніяким чином не може нівелювати право (чи позбавляти права) позивача на отримання копії судового рішення, зокрема й на паперових носіях, відтак і права на апеляційне оскарження. Нагадав суд і про те, що процесуальний закон дозволяє позивачу як учаснику справи отримати копію судового рішення (за відсутності у нього офіційної електронної адреси), навіть якщо його представник вже її отримав. Однак підкреслив, що тут, як і загалом в судочинстві, важливо розуміти, що користування процесуальними правами не може слугувати способом змінити (спотворити) встановлений законом порядок вчинення процесуальних дій.
		72. Крім іншого, об`єднана палата вказала, що ухвалений 27 квітня 2021 року Закон №1416-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Закон №1416-IX), який набрав чинності 26 травня 2021 року, змінив існуючий доти концепт повідомлення учасників справи і вручення їм процесуальних документів суду головно на паперових носіях (засобами поштового зв`язку), змістивши акцент (перевагу) на електронну комунікацію за допомогою функціоналу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, впровадження якої має здійснюватися поетапно.
		73. Тут варто зауважити, що на реалізацію положень Закону №1416-ІХ 17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
		74. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) та на вебпорталі судової влади України Вища рада правосуддя опублікувала оголошення, у якому, серед іншого, зазначено, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку: зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства; .
		75. Отож після того, як Вища рада правосуддя сповістила про початок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи дія підпункту 15.15 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України обмежена і обмін документами між судом і учасниками судового процесу має здійснюватися головним чином через ЄСІТС.
		76. Об`єднана палата зауважила, що наведене не означає, що з набранням чинності Закону №1416-ІХ і з початком функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суди взагалі припинили видавати судові рішення у паперовій формі. Проте початок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, як-то передбачає Закон №1416-ІХ, зобов`язує суди направляти судові рішення на офіційні електронні адреси (тут збережена термінологія КАС України у редакції, викладеній відповідно до Закону №1416-ІХ) учасників справи і тільки якщо такої адреси учасник справи не має, то тоді можуть використовуватися засоби поштового зв`язку
		77. Повертаючись до справи, яка переглядається, колегія суддів, з урахуванням зазначених висновків, відхиляє наведені в касаційній скарзі доводи про те, що надіслання електронної копії рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року представнику відповідача - адвокату               Бубліченко Н.В. до її електронного кабінету є, у розумінні частин п`ятої, сьомої статті 18 КАС України, належним способом вручення судового рішення представнику відповідача, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє, тобто відповідачу.
		78. Надаючи оцінку доводам стосовно того, що договір про надання правничої допомоги відповідачу було призупинено на період з 30 вересня 2023 року по 31 жовтня 2023 року Суд повторює, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
		79. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
		80. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
		81. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
		82. В світлі наведених аргументів, колегія суддів повторює вже цитовану позицію об`єднаної палати про те, що суд не повинні цікавити взаємовідносини адвоката та особи, інтереси якої він представляє (окрім тих, що стосуються обсягу повноважень адвоката).
		83. Як убачається з матеріалів справи, станом на час направлення судом першої інстанції судового рішення в системі «Електронний кабінет» адвокату            Бубліченко Н.В. у суду не було заяви Лубенського КУВП Полтавського УВП УТС або його адвоката Бубліченко Н.В. про припинення представництва або обмеження повноважень представника, поданої у порядку, передбаченому частиною третьою статті 60 КАС України. 
		84. Аргументи ж про наявність перешкод для звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у зв`язку із триваючим, на той час, кримінальним провадження №     12023170570000165 від 13 лютого 2023 року щодо умисного невиконання чи неналежного виконання своїх службових обов`язків в.о. директора Лубенського КУВП Полтавського УВО УТС з приводу організації утримання та приведення до належного стану захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) в гуртожитку, не підтверджують існування об`єктивних причин, які дійсно перешкоджали можливості вчинити дії задля своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції.
		85. Втім, як з апеляційною скаргою, так і на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, де цей суд пропонував скаржникові надати до суду вмотивовану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів, таких доказів надано не було.
		86. Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанцій не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.
		87. Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		88. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.
		89. Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		90. Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставність порушення процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
		91. Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 18 грудня 2023 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		92. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		93. З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної         інстанції - без змін.
		Судові витрати
		94. З огляду на результат касаційного розгляду, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Лубенського колективного учбово-виробничого підприємства Полтавського учбово-виробничого об`єднання Українського товариства сліпих, в інтересах якого діє адвокат Бубліченко Наталія Вікторівна, залишити без задоволення.
		Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 440/8024/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов   А.Г. Загороднюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...