Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/7488/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 07.02.2025. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 07.02.2025
Номер судового провадження: К/990/25624/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 лютого 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 120/7488/23
		адміністративне провадження № К/990/25624/24  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Білак М.В.,
		суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е., 
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Стаценко Джамал Русланович, 
		на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року (головуючий суддя - Сторчак В.Ю., судді: Полотнянко Ю.П., Граб Л.С.)
		у справі № 120/7488/23
		за позовом ОСОБА_1 
		до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		I.  РУХ СПРАВИ
		1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
		2. В обґрунтування позову зазначив, що йому не зараховано періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року до періодів безпосередньої участі у бойових діях та не виплачено винагороду, встановлену положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова № 168), що і стало підставою для звернення до суду. 
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року позов задоволено. 
		Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.
		4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
		5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції представник позивача - адвокат Стаценко Д.Р. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
		6. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2024 року відкрито касаційне провадження  за вказаною касаційною скаргою.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		7. Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 07 квітня 2022 року № 5-вв позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який входить в оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з 07 квітня 2022 року з метою прийняття участі у заходах, на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56-Т.
		8. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року № 1758, ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. Підставою для видачі такої довідки є бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56гриф.
		9. На переконання позивача, військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо невидачі наказу про виплату та невиплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови № 168, у зв`язку з чим він звернувся до суду.
		IІI.  ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		10. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях впродовж періодів з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року.
		11. Проаналізувавши норми пунктів 3-5 наказу № 164-АГ суд дійшов висновку, що оформлена відносно позивача довідка від 05 серпня 2022 року № 1673 є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої його участі (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди, вказані у відповідній довідці.
		12. Військові частини НОМЕР_5 та НОМЕР_6 не ставлять під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах в межах визначених у довідці періодів.
		13. Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що за відсутності «списків військовослужбовців» у нього відсутні підстави для виплати позивачу додаткової винагороди, суд першої інстанції зауважив, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1758, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року № 56 гриф. Тому, враховуючи те, що позивач зі свого боку набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена власними діями відповідача та військової частини НОМЕР_2 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, суд першої інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Адміністрацією ДПС України порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.
		14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції обґрунтовував власну позицію тим, що довідка від 05 серпня 2023 року № 1758 не підтверджує право позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі у вказаний у ній період, адже підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме списки військовослужбовців. Не містить така довідка і конкретних дат, місць та видів залучення позивача до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови № 168, а лише підтверджує період часу, під час якого військовослужбовець перебував у відрядженні.
		15. Також суд виходив з того, що і матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.
		16. Посилаючись на правову позицію в частині щодо надання оцінки довідці, виданій НОМЕР_4 прикордонним загоном, як доказу на підтвердження участі у бойових діях, викладену в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року (справа №560/1216/23), суд апеляційної інстанції вказував, що і зміст наданої позивачу довідки у частині кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях ставить під сумнів можливість безперервного виконання ним бойових завдань у вказаний у довідці період.
		17. Сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн, яка передбачена пунктом 1 постанови № 168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
		18. Надана військовою частиною НОМЕР_7 інформація свідчить про те, що саме з підстав ненадходження з військової частини НОМЕР_2 керівництву НОМЕР_3 прикордонного загону, в обов`язки якого входить організація служби відряджених до НОМЕР_4 прикордонного загону військовослужбовців, та як наслідок відсутність необхідних документів, позбавляє відповідача можливості здійснити виплату додаткової винагороди у збільшеному вигляді.
		19. У той же час, військова частина НОМЕР_2 не є відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції, який виходячи із норм статті 48 КАС України, позбавлений права здійснити заміну відповідача у справі чи залучити військову частину НОМЕР_2 як співвідповідача, не може надавати правову оцінку діям військової частини НОМЕР_2 в рамках розгляду цієї справи.
		20. Щодо підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в повному обсязі за квітень 2022 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно з пунктом 9 наказу №  164-АГ до наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн визначено не включати військовослужбовців, які перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення. У зв`язку із тим, що 12 квітня 2022 року позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння, за фактом чого складено матеріали про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 08 травня 2022 року № 243-ОС не виплачено додаткову винагороду військовослужбовцю за квітень 2022 року, тобто за місяць в якому допущено порушення та складено відповідні документи адміністративного правопорушення.
		ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		21. У касаційній скарзі адвокат Стаценко Д.Р., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підставою для касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вказує, що суд апеляційної інстанції застосував пункт 1 постанови № 168 без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 560/3145/23 у подібних правовідносинах.
		22. Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
		23. На переконання представника позивача, право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05 серпня 2022 року № 1758, виданою на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №  56 гриф.
		24. При цьому сам відповідач не заперечував безпосередню участь позивача у згаданих заходах, лише вказував на її неналежне підтвердження, тобто вказував на неподання списків.
		25. Зазначено у такій довідці і конкретні диференційовані періоди участі у заходах: з 07 квітня по 30 квітня 2022 року, з 01 травня по 31 травня 2022 року, з 01 червня по 25 червня 2022 року, а також райони, де позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах: Чернігівська і Сумська області. 
		26. Представник позивача наголошує, що суд апеляційної інстанції не витребував у сторін копії документів, визначених пунктом 3 наказу № 164-АГ. При цьому суд зробив висновок, що підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі є саме списки військовослужбовців, але весь тягар доказування у справі фактично переклав на позивача за наявності при цьому у матеріалах справи доказів його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів - довідки від 05 серпня 2022 року № 1758.
		27. В частині підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в повному обсязі за квітень 2022 року представник позивача зазначив, що особа може вважатися такою, що вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, лише у випадку встановлення судом у її діях складу такого правопорушення за результатами розгляду складеного відносно неї протоколу, про що виноситься постанова. Втім з офіційного веб-порталу судової влади України «Судова влада України» (посилання: https://court.gov.ua/fair/) у розділі «Справи» - далі розділ «Стан розгляду справ» за пошуковим елементом «Сторона по справі: ОСОБА_1 » - немає постанови чи рішення суду щодо позивача за квітень 2022 року, до того ж навіть сам відповідач не надав жодної постанови суду, що підтверджує невинуватість позивача та, як наслідок, протиправність невиплати йому спірної винагороди за квітень 2022 року.
		28. Відповідач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		29. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
		30. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		31. Прикордонний загін є органом охорони державного кордону, призначений для охорони визначеної ділянки державного кордону, а також здійснення інших повноважень, передбачених законодавством України.
		32. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. 
		33. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
		34. Відповідно до частини першої статті 9 Закону Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №  2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. 
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
		35. За приписами частини другої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		36. Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. 
		Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
		37. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України постановою № 168 серед іншого передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
		38. Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії,  Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі  до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць  (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 07 липня 2022 року № 793 (застосовується з 01 червня 2022 року) (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць),  а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів  , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
		39. Водночас реалізація зазначених приписів постанови № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, не врегульовувала цих питань.
		40. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (застосовується з 24 лютого 2022 року) постанову № 168 доповнено  пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
		41. Упродовж спірного у цій справі періоду діяв наказ № 164-АГ, виданий Адміністрацією Державної прикордонної служби України 31 березня 2022 року, що застосовувався з 24 лютого 2022 року. 
		42. Пунктом 1 наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям  Державної прикордонної служби  виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 грн.  Тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
		43. Відповідно до пункту 2 наказу № 164-АГ під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем:
		- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
		- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;    
		- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;    
		- завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районах ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;    
		- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
		- виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;
		- виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
		44. Пунктом 3 наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів:
		- бойового наказу (бойового розпорядження);
		- журналу бойових дій або інших відповідних документів;
		- рапорту начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях.
		45. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
		46. Пунктом 4 наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляють органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах (додаток 2).
		47. Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснюють на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби з обов`язковим зазначенням підстав для його видання.
		48. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був направлений у відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з 07 квітня 2022 року (військова частина НОМЕР_2 ). Військова частина НОМЕР_2 видала 05 серпня 2022 року довідку № 1758, в якій зазначено, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.
		49. Суд першої інстанції визнав цю довідку належним та достатнім доказом, оскільки жодна сторона не заперечує сам факт участі позивача у бойових діях, а єдиною підставою для невиплати додаткової винагороди за вказані у ній періоди, було ненадіслання військовою частиною НОМЕР_2 інформації - списків військовослужбовців у формі за додатком № 2 до наказу  №164-АГ.
		50. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, вказуючи, що хоча довідка від 05 серпня 2022 року № 1758 не відкликана та не скасована, разом з тим, вона не є підставою для виплати додаткової винагороди, позаяк такою є - списки військовослужбовців.
		51. Представник позивача у доводах касаційної скарги стверджує, що така позиція суду апеляційної інстанції не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 квітня 2024 року у справі № 560/3145/23, оскільки підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець; порушення ж порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.
		52. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, слід зазначити про сталість практики Верховного Суду в частині того, що виплата додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі обумовлена участю військовослужбовця у бойових діях (заходах), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, та підтвердженням цих обставин відповідними документами.
		53. Для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 постанови № 168 є саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах)  [правова позиція  Верховного Суду, викладена у постановах від 21 грудня 2023 року у справі № 200/193/23, від 26 червня 2024 року у справі №  200/216/23, від 31 липня 2024 року у справі № 200/625/23, від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23, від 28 серпня 2024 року у справі № 200/1310/23, від 04 вересня 2024 року у справі № 280/2228/23, від 30 вересня 2024 року у справах № 200/232/23 та № 200/440/23].
		54. Також Верховний Суд у постановах від 05 грудня 2024 року у справі № 120/4135/23 та від 17 грудня 2024 року у справі № 120/5140/23  на підставі аналізу положень наказу № 164-АГ зазначив, що  підставою для виплати додаткової винагороди є відповідний наказ командира, а процедура підтвердження участі у бойових діях (пункт 3) здійснюється шляхом видачі довідки (додаток № 1) та базується на одному з визначених документів (бойовому наказі, журналі бойових дій чи рапорті). Таким чином, навіть якщо підтверджуючі докази містять формальні недоліки, але засвідчують фактичну участь у заходах, це може бути достатньо для нарахування додаткової винагороди.
		55. Втім у постанові від 05 серпня 2024 року у справі № 200/4100/23 Верховний Суд зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, при цьому розглядати таку довідку її разом з іншими доказами.
		56. Згідно із позицію Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі  №  120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
		57. У постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд  зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ).  Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані  (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 520/690/23).
		58. Суд апеляційної інстанції, визнаючи довідку від 05 серпня 2022 року № 1758 належним доказом у підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях чи заходах, водночас відхилив її як достатню підставу для виплати підвищеної додаткової винагороди, не навів обґрунтування чому обставини, які визнаються сторонами, потребують додаткового підтвердження.
		59. Також суд не здійснив комплексної оцінки наявних у справі доказів та не з`ясував усіх фактичних обставин, необхідних для правильного вирішення справи, а обмежився формальним аналізом довідки, не дослідив мету та підстави її видачі, не перевірив, які саме документи стали її основою та не встановив, чи підтверджується «безпосередня участь» військовослужбовця у бойових діях іншими доказами.
		60. Зіславшись на відсутність в матеріалах справи документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях, передбаченого пунктом 3 наказу № 164-АГ, суд не надав оцінки бойовому розпорядженню, на підставі якого було видано довідку від 05 серпня 2022 року № 1758, та в порушення принципу офіційного з`ясування обставин у справі не витребував відповідні докази (рапорти начальника, журнали бойових дій тощо) з власної ініціативи, адже саме вони мали б достовірно підтверджували чи спростовували факт безпосередньої участі позивача у бойових діях.
		61. Відсутність окремих списків або порушення порядку передачі документів між військовими частинами не можуть автоматично позбавляти позивача права на винагороду, якщо інші докази свідчать про фактичну його участь у бойових діях.
		62. Також суд апеляційної інстанції не з`ясував: до якого саме органу (підрозділу) Держприкордонслужби був відряджений позивач та під оперативним підпорядкуванням якого командира він перебував у складі НОМЕР_4 прикордонного загону; які конкретні завдання виконував позивач у визначений період, на чому вони ґрунтуються та якими документами це підтверджено; якщо позивач не виконував бойових чи інших завдань, що передбачають додаткову винагороду, де і в яких умовах він проходив службу протягом цього часу.
		63. Отже,  через неповне з`ясування всіх обставин та  без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах довідкою від 05 серпня 2022 року № 1758 у сукупності з іншими доказами, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність права у позивача  на виплату збільшеної винагороди є передчасним.
		64. Аналогічного правового висновку за подібних обставин Верховний Суд дійшов у постановах від 05 грудня 2024 року у справі № 120/12613/23, від 17 грудня 2024 року у справі №120/5140/23 та від 19 грудня 2024 року у справі № 120/16025/23, як враховуються під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №120/7488/23.
		65. Також суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність у позивача права на отримання додаткової винагороди за квітень 2022 року у зв`язку з тим, що 13 квітня 2022 року відносно нього було складено протокол серії КІЧРН № 2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, та наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону від 08 квітня 2022 року №243-ОС вирішено не виплачувати додаткову винагороду за квітень 2022 року на підставі пункту 9 наказу № 164-АГ.
		66. У той же час такі висновки судом зроблено не на підставі зібраних доказів у справі, а з огляду на доводи апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 без їх перевірки та оцінки. Також суд не перевірив результати розгляду вказаного проколу та чи було доведено у судовому порядку вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у квітні 2022 року. 
		67. З цього приводу слід зазначити, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті   2   та частини четвертої статті   9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені   законом   заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а).
		68. Суди повинні ретельно досліджувати весь комплекс доказів, без перекладання тягаря наслідків недбалості чи неефективної роботи посадових осіб на військовослужбовця.
		69. Оскільки суд апеляційної інстанції не вжив усіх, визначених законом, заходів та не встановив усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, то, з урахуванням повноважень касаційного суду (частина друга статті 341 КАС України), відсутня можливість перевірити правильність його висновків загалом по суті спору.
		70. За правилами пункту 1 частини другої  статті 353 КАС України  підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
		71. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		72. Таким чином, з огляду на приписи частини другої статті 353 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.
		73. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Стаценко Джамал Русланович, задовольнити частково.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №120/7488/23 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		М.В. Білак
		І.В. Желєзний
		В.Е. Мацедонська,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...