Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2671/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підкуп працівника підприємства, установи чи організації.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2025.
Дата набрання законної сили: 05.02.2025
Номер судового провадження: 13-45кс24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017221080000195

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		5 лютого 2025 року
		м. Київ
		Справа № 640/2671/18
		Провадження № 13-45кс24
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,   ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 
		перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року і
		ВСТАНОВИЛА:
		Вироком Київського районного суду м. Харкова від 5 серпня 2021 року    ОСОБА_22 визнана винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 354 Кримінального кодексу України (далі - КК), з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 400  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн.
		Також ОСОБА_22 визнана невинуватою за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК, та виправдана у зв`язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення. 
		Змінюючи правову кваліфікацію пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення зі статті 368 на статтю 354 КК, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_22 виконувала функцію своїх професійних обов`язків педагогічного працівника як викладач і не була наділена організаційно-розпорядчими функціями, тому не може вважатися службовою особою і нести відповідальність за статтею 368  КК.
		Полтавський апеляційний суд ухвалою від 31 січня 2024 року змінив вирок місцевого суду на підставі статті 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Відповідно до статті 49 та частини п`ятої статті 74 КК ОСОБА_22 звільнив від призначеного покарання за частиною третьою статті  354 КК. В іншій частині вирок залишив без змін.
		Суди попередніх інстанцій визнали ОСОБА_22 винуватою у тому, що вона як  професор кафедри організації виробництва та управління персоналом Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», 20 червня 2017 року приблизно о 16:25 в коридорі біля кабінету деканату на виконання раніше досягнутої домовленості одержала від ОСОБА_23 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2500 грн для себе особисто за вчинення нею в інтересах студентки дій з використанням наданого їй становища, а саме - успішної здачі двох предметів екзаменаційної сесії «Адміністративний менеджмент» і «Управління якістю і сертифікації продукції», що було в подальшому виконано.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		Не погодившись з ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року, прокурор в апеляційному провадженні звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її через істотне порушення вимог статті 370, частини першої статті 412, статей 414, 419 КПК та призначити новий розгляд вказаного кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. Як на основний довід скасування ухвали апеляційного суду прокурор, зокрема, покликається на те, що цей суд належним чином не перевірив та не спростував доводи апеляційної скарги в частині того, що  ОСОБА_22 є суб`єктом, на якого поширюються обмеження та заборони, встановлені в підпункті «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», тому не погоджується з перекваліфікацією діянь зі статті 368 на статтю 354 КК.
		Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - колегія суддів, Суд, Касаційний кримінальний суд) ухвалою від 3 грудня 2024 року передала кримінальне провадження щодо ОСОБА_22 на  розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) на підставі частини п`ятої статті 4341 КПК.
		Як підставу передачі справи на розгляд Великої Палати колегія суддів вбачає наявність виключної правової проблеми, яку необхідно вирішити для подальшого забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Обґрунтовуючи наявність у справі виключної правової проблеми, Суд послався на усталений підхід до кримінально-правової оцінки отримання неправомірної вигоди викладачем, який є членом державної екзаменаційної комісії, що викладено у постанові Касаційного кримінального суду від 21 листопада 2023 року у справі № 461/3472/17, якою скасовано рішення апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції, а також на наукові висновки членів Науково- консультативної ради при Верховному Суді, які стосуються аналізованої проблеми. 
		Касаційний кримінальний суд вважає, що кримінально-правова оцінка дій викладача, який отримав чи вчинив інші кримінально-карані діяння, пов`язані з отриманням неправомірної вигоди, безпосередньо залежить від того, як саме виставлення оцінки студенту за певну форму контролю впливає на подальше його навчання. 
		На думку колегії суддів, кожен із видів контролю має значний вплив на успішність навчання студента, адже без здачі усіх заліків та іспитів він не буде допущений до  складання фінального іспиту, за результатами якого присвоюється кваліфікація. Тому рівень контролю знань студента викладачем впливає на кримінально-правову оцінку аналізованих дій, які полягають в отриманні неправомірної вигоди.
		Тому, передаючи кримінальне провадження на розгляд Великої Палати, колегія суддів просить вирішити такі правові питання:
		- чи контроль викладача навчального закладу за рівнем знань студента у формі виставлення підсумкової оцінки за іспити, дипломні проєкти, інші види заліково - організаційного контролю є виконанням організаційно-розпорядчих функцій, що полягають у констатації відповідного рівня знань студента;
		- чи вказана вище діяльність викладача дозволяє віднести його до кола службових осіб з огляду на те, що виставлення підсумкової оцінки за іспит, дипломний проєкт тощо впливає на подальше ухвалення щодо цього студента рішення про переведення на наступний курс, призначення стипендії;
		- чи відрізняється кримінально-правова оцінка за отримання викладачем неправомірної вигоди за виставлення оцінки за форму підсумкового контролю від отримання неправомірної вигоди за виставлення оцінки при поточному контролі знань студента.
		Позиція Великої Палати 
		Перевіривши наведені Касаційним кримінальним судом аргументи щодо наявності виключної правової проблеми, матеріали кримінального провадження  та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата не вбачає передумов для використання її повноважень для касаційного перегляду судового рішення у цій справі. 
		Відповідно до вимог частини п`ятої статті 4341 КПК Касаційний кримінальний суд, передаючи кримінальне провадження на розгляд Великої Палати, згідно із  частиною четвертою статті 4342 КПК в ухвалі має обґрунтувати, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. 1
		Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що справа містить виключну правову проблему і метою її вирішення є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
		Велика Палата зазначає, що виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.
		Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а  у  невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з  урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
		Для віднесення справи до такої, що містить виключну правову проблему, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, справа, щонайменше, повинна мати декілька з таких ознак: 
		справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права; 
		існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми, а саме значний перелік подібних справ, які перебувають на розгляді в судах; 
		існують якісні критерії, зокрема: відсутність усталеної судової практики в  застосуванні однієї і тієї ж норми права, у тому числі наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть окреслюватися як  виключна правова проблема; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці.
		Суд, який розглядає справу в касаційному порядку і вирішує передати на розгляд Великої Палати справу як таку, що має саме виключну правову проблему, повинен обґрунтувати не тільки те, що є правова проблема, але й те, що вона є виключною (цьому покликані сприяти відповідні критерії). Констатація наявності певної правової проблеми без відповідного обґрунтування її виключності не означає наявності підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати та не зумовлює доцільності розгляду цієї справи.
		Велика Палата вважає, що в ухвалі Касаційного кримінального суду від 3 грудня 2024 року відсутнє належне обґрунтування виключної правової проблеми з огляду на таке. 
		Як убачається з ухвали Суду, в ній не сформовано, в чому саме полягає виключність правової проблеми з огляду на її якісний та кількісний критерії, а також не наведено обґрунтування неможливості вирішення зазначеного питання колегією суддів під  час касаційного розгляду.  
		Велика Палата зауважує, що посилання в ухвалі Суду на різні позиції науковців щодо кримінально-правової оцінки дій викладача у разі отримання ним неправомірної вигоди за залік чи іспит, які є формою підсумкового контролю знань студента, не є прийнятними, адже позиції окремих науковців не свідчать про наявність виключної правової проблеми і не можуть бути підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати. 
		На думку Великої Палати, враховуючи частину четверту статті 442 КПК, як правило, саме суд касаційної інстанції повинен першим висловитись як застосовувати норму (- ми) права, чим сформувати судову практику з метою її єдності та сталості. 
		З огляду на викладене Велика Палата дійшла висновку, що колегія суддів не навела ні якісного, ні кількісного критеріїв правової проблеми, зокрема не  продемонструвала різних підходів до правозастосування з посиланням на суперечливу судову практику, що свідчать про передчасний висновок про наявність такої проблеми і не позбавляє Касаційний кримінальний суд можливості розтлумачити зазначене вище правове питання самостійно. 
		Згідно з правилами частини шостої статті 4342 КПК кримінальне провадження підлягає поверненню колегії суддів для подальшого розгляду в межах її повноважень відповідно до вимог кримінального процесуального закону. 
		Керуючись статтями 4341, 4342 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року повернути колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду.
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                       ОСОБА_1 
		Судді:                                      ОСОБА_2                                             ОСОБА_12 
		ОСОБА_3                                               ОСОБА_13 
		ОСОБА_4                                               ОСОБА_14 
		ОСОБА_5                                           ОСОБА_15 
		ОСОБА_6                                                  ОСОБА_16 
		ОСОБА_7                                               ОСОБА_17 
		ОСОБА_8                                        ОСОБА_18 
		ОСОБА_9                                                 ОСОБА_19 
		ОСОБА_10                                            ОСОБА_20 
		ОСОБА_11                                            ОСОБА_21

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...