Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 331/2294/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 10.02.2025. Зареєстровано: 10.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2025.
Дата набрання законної сили: 11.03.2025
Номер судового провадження: 1-кп/331/154/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022000000000915

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                       
		Справа № 331/2294/23
		                                                       Провадження № 1-кп/331/154/2025
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 лютого 2025  року Колегія суддів Жовтневого районного суду міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , із участю секретаря ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі спеціального судового провадження у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження № 62022000000000915 від 08 листопада 2022 року з обвинувальним актом щодо
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, українця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.7 ст.111-1 КК України, 
		за участю:
		прокурора               ОСОБА_6 
		захисника             ОСОБА_7 
		 
		У С Т А Н О В И Л А:
		1. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
		Згідно з ст.ст. 1, 2 Конституції України, Україна є суверенною, незалежною та унітарною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до статті 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Статтею 19 Конституції України встановлено один із основних загальних засад правового порядку в Україні, який ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		У період незалежності України російська федерація та її представники систематично, цілеспрямовано вели агресивну політику щодо України, проводили підривну діяльність проти вказаної держави, закладаючи підґрунтя економічного ослаблення України, дискредитації її у міжнародних торгівельних відносинах, штучно створюючи перепони на шляху руху України до вступу у НАТО, інтеграції у Європейський економічний союз, постійно посягали на суверенітет, територіальну цільність та недоторканість України, не визнавали її кордонів, приймали рішення та вчиняли дії, що загрожували обороноздатності, державній та економічній безпеці України.
		Російською федерацією постійно вживались заходи щодо ескалації збройної агресії проти України, нав`язування сепаратизму, провокування міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, масових безпорядків, що загрожує безпеці, життю і здоров`ю громадян, державному суверенітету, конституційному ладу та територіальній цілісності України.
		Продовжуючи реалізацію злочинного плану, з метою створення приводів для ескалації конфлікту і спроби виправдання своєї агресії перед громадянами України, рф та світовою спільнотою, 21 лютого 2022 року рф визнано так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку» незалежними державами.
		22 лютого 2022 року президент російської федерації, реалізуючи злочинний план, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 5 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
		У подальшому, в цей же день на виконання злочинного наказу вищого політичного керівництва рф військовослужбовці зс та інших воєнізованих формувань рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій і Луганській областях, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, у тому числі шляхом застосування оперативно-тактичних ракет (включаючи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом) по позиціям ЗС України та об`єктах цивільної інфраструктури, здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Окрім того, перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 р. та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		15.03.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 року строком на 30 діб.
		21.04.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 року строком на 30 діб.
		22.05.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 року строком на 90 діб.
		15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 р. строком на 90 діб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону № 1207-VII, окупаційна адміністрація рф - сукупність державних органів і структур рф, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.
		Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
		Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:
		1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях; 
		2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 
		3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
		Згідно з Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.
		Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, констатовано факт вторгнення Росії на територію України.
		Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.
		Російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що з початку березня 2022 року військовослужбовцями збройних сил країни агресора - російської федерації, у силовому виді за допомогою військової техніки шляхом вторгнення, було захоплено - окуповано окрему територію міста Маріуполя Донецької області. Для запровадження та утримання у незаконний спосіб місцевих мешканців вказаного населеного пункту військовослужбовці російської федерації та інших військових формувань, контрольованих державою-агресором, з метою повного контролю над захопленою територією, використовуючи силу та вогнепальну зброю на в`їздах та виїздах з території зазначеного міста обладнали ворожі бойові озброєні блокпости, а також ними введено спеціальний режим переміщення місцевого населення окупованою територією.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року» (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 13.09.2022), Маріупольська міська територіальна громада Маріупольського району Донецької області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (п.п. 3 п. 7 розділу ІІ Переліку).
		Наступними редакціями вказаного переліку дана територіальна громада з нього не виключалась.
		Таким чином, у зв`язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, у березні 2022 року окрема територія м. Маріуполя Донецької області тимчасово окупована та збройними формуваннями російської федерації встановлено загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
		Одночасно з початком тимчасової окупації зазначеного населеного пункту в березні 2022 року не пізніше 26.03.2022 окупаційною адміністрацією, а саме фактичним керівництвом так званої «ДНР», з метою забезпечення контролю за поведінкою місцевих мешканців, виявлення та розшуку патріотично налаштованих громадян України, здійснення стосовно них репресивних заходів, а також для вчинення інших протиправних дій створено незаконні правоохоронні органи, а саме відділення поліції «ДНР». 
		Після чого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа представників окупаційної влади російської федерації проведено роботу з виявлення осіб серед місцевого населення м. Маріуполя, які б виконували правоохоронні, організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та інші функції у правоохоронних органах та незаконних органах влади, зокрема, у відділеннях поліції окупаційної адміністрації держави-агресора, а також здійснювали діяльність за відповідними напрямками у співпраці з ними.
		При цьому, значна кількість громадян України з числа співробітників правоохоронних, контролюючих, судових органів та органів місцевої влади м. Маріуполя та Маріупольського району Донецької області, діючи між собою за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи кожен протиправний характер своїх дій, погодилися співпрацювати із окупаційною владою та виконувати вказівки та розпорядження представників окупаційної влади та військових посадових осіб зс рф. При цьому, зазначена група осіб розподілила між собою подальші ролі у реалізації вищевказаного спільного злочинного задуму.
		Так, в березні 2022 року (більш точна дата органом досудового розслідування встановлюється) невстановлені особи із числа представників окупаційних сил російської федерації, запропонували громадянину України ОСОБА_5 обійняти посаду поліцейського в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території - «поліції ДНР». 
		При цьому, наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 476 о/с від 30.08.2021 майора поліції ОСОБА_5 призначено старшим оперуповноваженим організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області, у зв`язку з чим в силу ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», він набув статус працівника правоохоронного органу.
		Крім того, громадянин України ОСОБА_5 , який постійно проживав на території м. Маріуполя Донецької області та тривалий період часу проходив службу в Національній поліції України, був достеменно обізнаний про те, що у 2014 році розпочалась збройна агресія російської федерації проти України, а також про те, що з 24.02.2022 вона переросла у широкомасштабне вторгнення військ рф на територію суверенної держави, до громадянства якої він належить. Також ОСОБА_5 , об`єктивно розумів зміст загальновідомих подій про те, що збройні формування російської федерації шляхом вчинення воєнного нападу захопили Маріупольський район Донецької області та створили на окупованій території окупаційні адміністрації.
		Більш того, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про визначення тимчасового місця служби працівників окремих підрозділів ГУНП в Донецькій області» № 330 від 25.02.2022 особовий склад ГУНП в Донецькій області, в тому числі ОСОБА_5 , мав прибути до Покровського районного управління ГУНП в Донецькій області о 08:45 год. 26.02.2022.
		Незважаючи на вказані факти,  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи, що Україна є унітарною державою, її суверенітет України поширюється на всю територію держави, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, до визначеного тимчасового місця служби 26.02.2022 не прибув та, перебуваючи в тимчасово окупованому м. Маріуполь Донецької області, керуючись корисливими мотивами, з метою сприяння представникам окупаційної влади та військовим посадовим особам зс рф у веденні агресивної війни проти України, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими працівниками правоохоронних, контролюючих, судових органів та незаконних органів влади Донецької області, які перейшли на бік ворога, нехтуючи при цьому положеннями Конституції України та вимогами інших законів України, погодився виконувати відведену йому роль у реалізації спільного злочинного задуму та приблизно 15.03.2022 добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме «поліцейського ДНР».
		У подальшому, влітку 2022 року ОСОБА_5  (більш точний час досудовим слідством на даний момент не встановлено), керуючись корисливими мотивами, з метою сприяння представникам окупаційної влади та військовим посадовим особам зс рф у веденні агресивної війни проти України, діючи за попередньою змовою групою осіб з невстановленими працівниками правоохоронних, контролюючих, судових органів та незаконних органів влади Донецької області, які перейшли на бік ворога, нехтуючи при цьому положеннями Конституції України та вимогами інших законів України, добровільно зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме «начальника отдела уголовного розыска ВУМВД России в Запорожской области», яку займає по даний час.
		Займаючи вищевказані посади в незаконних правоохоронних органах, ОСОБА_5 , достовірно розуміючи, що на території м. Маріуполя Донецької області та окремій території Запорізької області діє окупаційний режим, введений у зв`язку із захопленням військовослужбовцями та представникам збройних сил російської федерації території та державної влади у вказаних адміністративних одиницях, всупереч передбаченого Законом України «Про Національну поліцію» порядку, приступив до виконання покладених на нього представниками рф організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських та правоохоронних функцій у незаконному правоохоронному органі, створеному державою-агресором, до яких, окрім сприяння протиправній діяльності державі-агресору, входять: організація роботи підрозділу незаконного правоохоронного органу та здійснення керівництва його діяльністю; призначення осіб на посади в підрозділ незаконного правоохоронного органу; встановлення обмеження щодо перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без визначених документів; тимчасове обмеження або заборона руху транспортних засобів і пішоходів на вулицях, дорогах та ділянках місцевості; організація перевірки документів, що посвідчують особу, у фізичних осіб, а в разі потреби - огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян; здійснення оперативно-розшукової діяльності, проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій тощо.
		У такий спосіб ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді «начальника отдела уголовного розыска ВУМВД России в Запорожской области», діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з іншими представниками окупаційної адміністрації, у тому числі з працівниками правоохоронних органів України, які перейшли на бік ворога, здійснює незаконні владні та правоохоронні повноваження на окремій тимчасово окупованій території Запорізької області, а отже виконує організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та правоохоронні функції.
		Займаючи посаду «начальника отдела уголовного розыска ВУМВД России в Запорожской области» в незаконному правоохоронному органі і виконуючи організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські та правоохоронні функції стосовно мешканців окремої тимчасово окупованої території Запорізької області, діючи за попередньою змовою групою осіб з іншими представниками окупаційної адміністрації, у тому числі з працівниками правоохоронних органів України, які перейшли на бік ворога, ОСОБА_5 умисно, з корисливих мотивів з метою сприяння окупаційній адміністрації упродовж 23-27 вересня 2022 року в ході проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованій окремій території Запорізької області забезпечував «громадський порядок» на «ділянці виборчої комісії», яка розташовувалась у будівлі за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Смоленська, 3, чим сприяв проведенню вказаного референдуму. 
		Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 знижує рівень захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якого забезпечується сталий розвиток суспільства, його дії завдають шкоди верховенству державної влади її самостійності усередині країни; нерозривності взаємозв`язку всіх складових території держави, що характеризуються єдністю і не мають власного суверенітету; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; захищеності державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності України, її економічного, оборонного потенціалу, правопорядку, життєво важливої інфраструктури та населення від розвідувально-підривної діяльності від іноземних спеціальних служб; захищеності інтересів України у сфері економіки.
		 
		2. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність 
		Дії обвинуваченого   ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.28 ч.7 ст. 111-1 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		 
		3. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		Судовий розгляд кримінального провадження щодо  ОСОБА_5 здійснювався у порядку спеціального судового провадження на підставі ухвали колегії суддів від 29.06.2023 за відсутності обвинуваченого.
		У той же час обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово викликався до суду за місцем свого проживання, яке розташоване на тимчасово окупованій території України ( АДРЕСА_1 ) через засоби масової інформації шляхом опублікування повісток про виклик у газеті «Урядовий кур`єр», а також шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя. Крім того, повістки про виклик обвинуваченого вручалась особисто його захисникам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
		Жодного разу обвинувачений ОСОБА_5 до суду не прибув, заяв про неможливість взяти участь у судовому розгляді суду не подав, письмових пояснень із повідомленням поважності причин своєї неявки до суду не надіслав, що свідчить про його небажання скористатися передбаченим діючим КПК України правами обвинуваченого.
		За цих обставин допит обвинуваченого у судовому засіданні не здійснювався.
		 
		4. Докази на підтвердження встановлених колегією суддів обставин скоєння кримінального правопорушення.
		Так, винуватість ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що з 1997 року по 2001 рік він з ОСОБА_5 навчався в одному навчальному закладі, після чого працювали в міліції у різних підрозділах. У 2018 році працювали разом в Управлінні карного розшуку Управління Національної поліції у Донецькій області, яке розташовувалось за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова. Останній раз спілкувався в телефонному режимі з ОСОБА_5 приблизно у січні-лютому 2022 року. Зазначає, що у 2022 році під час вторгнення РФ на територію України він був у відрядженні та працював викладачем в Національній академії внутрішніх справ. У той же час, ОСОБА_5 залишився у м. Маріуполь, від спільних знайомих йому стало відомо про те, що ОСОБА_5 було запропоновано евакуюватись разом з іншими працівниками правоохоронних органів з тимчасово окупованої території, однак останній знаходив причини та постійно відмовлявся від вказаної пропозиції, внаслідок чого залишився на тимчасово окупованій території. Він намагався зв`язатись з ОСОБА_5 для того, щоб дізнатись його позицію та запитати чому він вирішив залишитись на тимчасово окупованій території, але ОСОБА_5 не відповідав на його дзвінки. Пізніше він побачив відео ролик в мережі Інтернет на якому, було зображено ОСОБА_5 та інших колишніх працівників правоохоронних органів, які прийшли до поліції окупаційної влади на територію приміщення колишнього ГУНП в Донецькій області з метою працевлаштування. При цьому, ОСОБА_5 був у зеленій форм, яка здебільшого використовується російськими військами та з білою пов`язкою на руці, яка була розпізнавальним знаком окупаційних військ. Вказані особи на відео стояли, спілкувались між собою, потім їх запросили до приміщення актової зали колишнього ГУНП в Донецькій області. Крім того, у мережі Інтернет він бачив офіційний документ, які підтверджував факт того, що ОСОБА_5 був задіяний до охорони виборчої дільниці під час проведення псевдо-референдуму, однак безпосередньо з ОСОБА_5 він не спілкувався, оскільки останній не бажає цього. Крім того, спільні знайомі, зокрема, начальник кримінальної поліції - ОСОБА_10 , безпосередній керівник ОСОБА_5 , не однократно наголошували на тому, що ОСОБА_5 співпрацює з окупаційними військами та раніше працював у Маріуполі, а пізніше був відряджений до Запорізької області у м. Бердянськ на посаду начальника карного розшуку. Впевнений у тому, що ОСОБА_5 добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органу, створеному на тимчасово окупованій території, оскільки у всіх працівників правоохоронних органів була можливість виїхати з тимчасово окупованої території, у момент коли була загальна евакуація. Пізніше у ОСОБА_5 також була можливість виїхати на підконтрольну територію України, однак останній свідомо прийняв рішення працювати з окупаційними військами, оскільки майже одразу ОСОБА_5 одягнув їх форму та розпізнавальні знаки. Крім того, в мережі Інтернет є ролик на якому племінник ОСОБА_5 , який також залишився на тимчасово окупованій території та працює в правоохоронних органах, негативно висловлювався проти України. Зазначив, що жодних поважних причин залишення ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території та зайняття вказаної посади йому невідомі, однак вказує на те, що ОСОБА_5 самостійно та без примусу прийняв рішення перейти на бік ворога. 
		Свідок ОСОБА_11 у судовому засідання пояснив, що ОСОБА_5 являється його колегою по роботі, оскільки вони разом працювали у м. Маріуполь. Він займав посаду оперуповноваженого в ОКР, а ОСОБА_5 працював оперуповноваженим у першому відділі. Приблизно 15 березня 2022 року, коли місто було тимчасово окупованим він приїхав до ОСОБА_5 додому та повідомив, що окупанти вже в місті, йшли вуличні бої та потрібно терміново евакуйовуватись, однак ОСОБА_5 не захотів їхати з ним, зазначивши, що в цей час він був на лікарняному, більш того на його утриманні перебуває хвора мати та наголосив на тому, що планує залишитись вдома. У подальшому про долю ОСОБА_5 йому нічого не було відомо. Однак, зазначає, що на просторах Інтернету бачив відео, на якому вже в момент окупації ОСОБА_5 стоїть на зборах в приміщенні Головного управління Національної поліції. На зазначеному відео були тільки ті особи, які залишились на тимчасового окупованій території та не захотіли виїжджати на підконтрольну територію України. 
		Крім того, провина ОСОБА_5 у вчинені злочину підтверджується наступними доказами:
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2022 та фототаблиці до нього, свідок ОСОБА_9 упізнав ОСОБА_5 за світло-русим волоссям, блакитними очима, великим носом, овальним обличчям (особа під № 3) як особу, яка йому відома за ім`ям ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким знайомий з 1997 року, разом навчались у навчальному закладі, після чого працювали в різних підрозділах МВС та Національної поліції України (т.2 а.с.114-118 )
		- протоколом огляду від 18.10.2022, відповідно до якого встановлено, при переході за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 у браузері « Google chrome » відкривається сторінка телеграм каналу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому 02.06.2022 в 18 год 47 хв розміщено відео файли з текстом: «МарZота найвижчого рівння. Поліцаї. Співробітники поліції м. Маріуполя та Донецької області в момент переходу на співпрацю з ворогом. Самостійно. Зрадивши присязі, людям, країні та місту. Сподіваюсь що при деблокуванні Маріуполя кожен з них опиниться на передовій і відвідає потойбічна життя набагато швидше за справедливий суд. Сволота». Після відкриття відео файлу з`являється допис до відео: «Сотрудники украинской полиции массово переходят на службу в МВД ДНР». На 00:37 секунді відео починається словами невідомої молодої жінки- «мысль у меня была одна, оставаться в городе, не бросать ничего, тут жилье, как бы, хочется работать, до конца, в принципе до пенсии, других мыслей у меня нет». 00:56 в кадрі показують поліцейські автомобілі. 01 хв. 00 сек. У кадрі з`являється чоловік та розповідає наступне: «на выезд, ну как бы говорили руководители, ну как бы организованно выезжаем, ну типа, выезжайте либо на своих машинах или так, у кого нету машин, никто никуда не ехал, родственники все здесь, ни кто ни куда не собирался, поэтому остаемся здесь, ехать нету смысла. Сам с Шахтерска просто я, служил здесь, остался здесь. Все друзья, все родственники в Шахтерске. Ну Шахтерск , Новый Азов , здесь. Ну и так родственники, как говорится с 14 года не виделись, вот такое». 01 хв 45 сек у кадрі одягнені в уніформу люди вишукувались у шеренгу під прапором рф. 01 хв 46 сек у кадрі стоїть в шерензі чоловік у зеленій формі та дивиться на оператора. 01 хв 54 сек у кадрі на фоні вишикуваних людей у формі з`являється чоловік та розповідає наступне: «за всю жизнь, я робив. 20 лет проработал, ранее, как бы, мне работа эта всегда нравилась, устраивала, устраивала и в дальнейшем хочу продолжить службу в том же так сказать ритме, помогать людям, значит это задача так сказать, желания однозначно не было уехать, находился до последнего на службе, на службе, с райотдела ушел самый последний, закрывал райотдел я, остаток людей которые со мной оставалось, пусть как бы со мной тоже вышли с райотдела и ушли в укрытия, потому что оставаться было нецелесообразно, потому что велись большие огневые действия, прилетали снаряды, попадание было в райотдел, в восточную часть крыла, потом перебазировались в соседний дом в подвальное помещение, где продолжали нести службу, потом переместились в дк на левом берегу Мариуполя, там было 700 человек, где самоорганизовался, продолжал нести службу, эвакуировал людей в город там где было более спокойно». 02 хв 54 сек чоловіки та жінки заходять до приміщення актового залу. 03 хв 14 сек чоловік, який сидить у кріслі в приміщенні актового залу розповідає наступне: «если руководство не понимает что делать, подчиненным очень тяжело организовывать работу, проводить ее, осуществлять эту работу и работа в частности там допустим по охране порядка она уже не осуществлялась как таковая. Руководство в этот момент, по большей части его не было уже. Они сбежали? Да. Бросили». 03 хв55 сек чоловік в уніформі йде з іншими чоловіками у патрулювання по місту, при цьому розповідає наступне: «руководство оставило на произвол судьбы, руководству были важны только свои ценности и своя позиция по поводу националистических настроений в целом, ну и свое, скажем так, теплое место, они эвакуировались опять же централизовано, команд нам не поступало, никакая эвакуация не было и не могло быть речи, все делали они только от себя и для себя. В итоге по моим данным они эвакуировались в Покровск, а сейчас по слухам бегают по все Украине». 04 хв 34 сек другий чоловік в уніформі який йде з іншими чоловіками у патрулювання по місту, при цьому розповідає слідуюче: «хочу служить дальше продолжать в своем родном городе, в котором я родился, вырос и где у меня вся моя семья, помогать людям, восстанавливать все это, бороться с преступностью и делать мир лучше вокруг нас». Переглянувши дане відео, свідок ОСОБА_9 повідомив, що подія відзнята на весні 2022 року після окупації міста Маріуполь військами рф. На відео зображені колишні поліцейські, які перейшли на бік ворога та знаходяться на території Головного управління Національної поліції в Донецькій області у внутрішньому подвір`ї, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86. Свідок ОСОБА_9 також повідомив, що особа, яка зображена на відеозаписі та відмічена стрілками на фото № 7, 7/1, 7/2, 7/3, є колишній старший оперуповноважений управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відеозаписи були відтворені у судовому засіданні. Свідок також повідомив, що очевидцем даних події він не був (т.2 а.с.120-129 )
		- витягом з наказу «По особовому складу» № 155 о/с від 31.03.2022, відповідно до розділу VII Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції: за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) майора поліції ОСОБА_5 (НОМЕР_2), старшого оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 31 березня 2022 року. Вислуга років на 31 березня 2022 року у календарному обчисленні складає - 18 років 06 місяців 19 днів. Вважати невикористану відпустку за 2022 рік у кількості 11 діб. Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.03.2022 № 396 (т.2 а.с. 132);
		- витягом з наказу «По особовому складу» № 476 о/с від 30.08.2021, про призначення майора поліції ОСОБА_5 (НОМЕР_2) - старшим оперуповноваженим організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з посадовим окладом 2600 гривень та установити надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45%, увільнивши його від посади оперуповноваженого організаційно-методичного відділу управління карного розшуку цього Головного управління. Підстава: рапорт ОСОБА_5 від 05.08.2021; рішення атестаційної комісії ГУНП в Донецькій області від 27.08.2021 (т.2 а.с.133);
		- витягом з наказу «По особовому складу» № 313 о/с від 24.07.2020, про призначення рядового поліції ОСОБА_5 (НОМЕР_2) - оперуповноваженим організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Донецькій області, з посадовим окладом 2500 гривень та установити надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40%, увільнивши його від посади дільничного офіцера поліції сектору превенції Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції. Підстава: рапорт ОСОБА_5 від 10.06.2020 (т.2 а.с.134 );
		- витягом з наказу «По особовому складу» № 469 о/с від 29.10.2019, відповідно до розділу IV Закону України «Про Національну поліцію» прийняти на службу в поліції: ОСОБА_5 - дільничним офіцером поліції сектору превенції Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції, 29 жовтня 2019 року, з посадовим окладом 2400 гривень, присвоїти спеціальне звання «рядовий поліції» та закріпити спеціальний жетон з індивідуальним номером НОМЕР_2. Підстава: заява ОСОБА_5 від 18.10.2019, протокол поліцейської комісії від 24.09.2019 №7 (т.2 а.с.135 );
		- довідкою на майора поліції ОСОБА_5 (НОМЕР_2)(т.2 а.с.136-138 );
		- службовою характеристикою майора поліції ОСОБА_5 (НОМЕР_2)(т.2 а.с.139 );
		- витягом з висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП, Маріупольського РУП (з підпорядкованими підрозділами поліції) та ГУНП в Донецькій області від 31.03.2022 (т.2 а.с. 140-144);
		- витягом з наказу «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Волноваського РВП, Маріупольського РУП (з підпорядкованими підрозділами поліції) та ГУНП в Донецькій області та їх покарання» № 396 від 31.03.2022 (т.2 а.с.145 ).
		- протоколом огляду від 07.11.2022, відповідно до якого встановлено, що сайт «Миротворець» містить інформацію про перехід на службу РФ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.177);
		- протоколом огляду від 20.10.2022, відповідно до якого встановлено, що незаконний референдум на тимчасово окупованій окремій території Запорізької області проведено впродовж 23-27.09.2022. Охорону «громадського порядку» під час проведення вказаного незаконного референдуму в приміщенні «виборчої комісії» за адресою: м. Бердянськ, пл. Смоленська, 3, окрім інших осіб здійснював ОСОБА_5 26.03.2022, який був визначений як працівник МВД Росии по Запорожской области (т.2 а.с.218-223). 
		 
		5. Мотиви колегії суддів
		5.1. Чи належить обвинувачений до суб`єкту кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.7 ст. 111-1 КК України
		Наявність у  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянства України підтверджується копією особової картки ф.№ 1 долученої до матеріалів справи (т.2 а.с.224) з якої вбачається, що останній документований паспортом громадянина України серії  НОМЕР_1 , виданим 21.01.2016 Жовтневим РВ у м. Маріуполі ГУ ДМС України в Донецькій області.
		Отже,  ОСОБА_5  є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.7 ст. 111-1 КК України.
		 
		5.2 Щодо доведеності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 зазначив, що прокурором не було надано суду достатніх доказів на підтвердження провини обвинуваченого. Фактично свідки, допитані у судовому засіданні, не повідомили жодної інформації, чи дійсно ОСОБА_5 почав співпрацювати із окупаційною владою, а якщо так, яку саме посаду він зайняв. Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 сказали, що вони знають про небажання обвинуваченого залишати місто Маріуполь та ймовірне залишення на тимчасово окупованій території, про подальшу долю ОСОБА_5 їм нічого не відомо.
		Колегія суддів, оцінивши усі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, ураховує, що з відеозапису, який був продемонстрований у судовому засіданні, видно, що на ньому зображені особи, які переважно одягнуті у військову форму РФ, вони знаходяться у дворі приміщення ГУНП у Донецькій області. При цьому свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_9 вказали, що вони впізнали на цьому відеозаписі ОСОБА_5 , із яким раніше працювали, та запевнили суд, що події, які зафіксовані на цьому відео, відбувались вже після остаточної окупації м. Маріуполь, та у дворі ГУНП перебувають лише ті люди, які залишились та почали працювати у новостровеному правоохоронному органі. 
		Крім того, прокурором було надано протокол огляду від 20.10.2022, згідно якого були оглянуті документи, які виносились представниками окупаційної влади під час проведення референдуму на тимчасово окупованій окремій території Запорізької області впродовж 23-27.09.2022. Так із "расстановки личного состава" видно, що охорону «громадського порядку» під час проведення вказаного незаконного референдуму в приміщенні «виборчої комісії» за адресою: м. Бердянськ, пл. Смоленська, 3, окрім інших осіб здійснював ОСОБА_5 26.03.2022, який був визначений як працівник МВД Росии по Запорожской области (т.2 а.с.218-223), тобто видається очевидним, що у подальшому ОСОБА_5 зайняв іншу посаду, а саме: «начальника отдела уголовного розыска ВУМВД России в Запорожской области».
		Той факт, що стороні обвинувачення не вдалось отримати та надати суду інших більш переконливих доказів щодо точного найменування посади, яку зайняв ОСОБА_5 , не спростовує наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
		 
		5.3 Щодо доводів сторони захисту в частині добровільності зайняття посади
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 вказував на те, що зібрані стороною обвинувачення докази не доводять факту добровільності зайняття ОСОБА_5 посади у новоствореному правоохоронному органі, оскільки з лютого 2022 року територія м. Маріуполя перебувала під окупацією, а також під контролем збройних формувань РФ, що могло вплинути на прийняття ОСОБА_5 рішення про співпрацю із представниками військової адміністрації, а також з огляду на його особисті обставини (наявність хворої матері на утриманні).
		Однак, колегія суддів не погоджується із доводами сторони захисту та зазначає, що допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_11 повідомили суду, що вони пропонували ОСОБА_5 допомогу в евакуації із м. Маріуполь разом із матір`ю, однак останній відмовився. 
		Більш того, з відеозапису, який був відтворений у судовому засіданні, видно, що під час шикування у дворі ГУНП у Донецькій області усі присутні поводять себе спокійно, добровільно спілкуються із журналістами, погоджуються дати інтерв`ю та повідомляють, що раді залишитися вдома та працювати із новою владою РФ. 
		Отже, встановлені колегією суддів обставини дають підстави стверджувати, що ОСОБА_5 бажав отримати посаду у новостворених окупаційною владою правоохоронних органах та, отримавши її, діяв добровільно без жодного примусу, до того ж під час здійснення своєї діяльності переводився із одного органу в інший, який розташований на тимчасово окупованій території України та був створений незаконно.
		 
		6. Обґрунтування щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Окремо колегією суддів встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, право на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Про час та дату всіх судових засідань ОСОБА_5 повідомлявся у передбачений законом спосіб через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному веб-сайті судової влади України, повістки про його виклик вручались захисникам.
		 
		7. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, колегією суддів не встановлено. 
		8. Мотиви призначення покарання.
		При призначенні ОСОБА_5 покарання колегія суддів згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Зокрема, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, які згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, мешкає на тимчасово окупованій території України, відомостей щодо наявності у обвинуваченого родини та неповнолітніх дітей на утриманні матеріали провадження не містять.
		Окремо колегія суддів враховує, що на момент вчинення злочину у вигляді колабораційної діяльності ОСОБА_5 займав посаду у правоохоронному органі України - Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області, за місцем служби характеризувався посередньо, присягав вірно служити Українському народові, однак зрадив присязі, через що був звільнений із служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 Закону України про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення 31.03.2022.
		На підставі викладеного, беручи до уваги обставини вчиненого ОСОБА_5 злочину, який був ним вчинений у період дії в Україні воєнного стану, та його тяжкість, враховуючи дані біографії обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для виконання його мети: виховання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами. Підстав для застосування ст.. 69 КК України колегією суддів не вбачається. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.2 ст.28 ч.7 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та в правоохоронних органах з конфіскацією усього особистого майна, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
		Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов`язаний із зайняття ним посади в незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК, колегія суддів вважає необхідним позбавити останнього спеціального звання - «майор поліції».
		 
		9. Мотиви ухвалення рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2023 щодо ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, однак на момент винесення вироку ОСОБА_5 затриманий не був, до суду не доставлений, рішення щодо застосування обраного запобіжного заходу судом не приймалось, розгляд справи здійснювався за відсутності обвинуваченого, прокурор в судовому засіданні з клопотанням про застосування будь-якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 не звертався. З викладеного вбачається, що підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили немає.
		Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2023, яке належить ОСОБА_5 , з огляду на призначення йому додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, слід залишити чинним до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації всього належного йому майна. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів
		 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотирнадцять  років  з позбавленням права обіймати посади в органах влади та в правоохоронних органах на строк  п`ятнадцять  років із конфіскацією усього належного йому майна.
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання - «майор поліції».
		Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_5 не обирати.
		Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_5 : 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2023, залишити без змін до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскацій майна обвинуваченого.
		Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку після його проголошення надіслати захиснику у порядку аб. 6 ч.3 ст. 323 КПК України та вручити прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуюча суддя                         ОСОБА_1    
		Судді                                 ОСОБА_2 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...