Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 511/431/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 10.02.2025. Зареєстровано: 11.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/511/178/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025166390000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		               Роздільнянський районний суд Одеської області
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа 511/431/25 
		Номер провадження: 1-кп/511/178/25
		10 лютого 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , 
		розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальній акт у кримінальному провадженні №12025166390000010 від 22.01.2025 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Секретарівка, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, призваний по мобілізації, що проходить військову службу на посаді стрілець 1 батальйону 4 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат», раніше судимого вироком Роздільнянського районного суду від 21.12.2024 року за ст. 126-1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік -
		у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем призваним по мобілізації, у званні «солдат», вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.
		Законом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству»№2229-УІІІ,зокрема пунктом3ч.1ст.1Закону визначено,що домашнєнасильство -діяння (діїабо бездіяльність)фізичного,психологічного абоекономічного насильства,що вчиняютьсяв сім`їчи вмежах місцяпроживання абоміж родичами,або міжколишнім читеперішнім подружжям,або міжіншими особами,які спільнопроживають (проживали)однією сім`єю,але неперебувають (неперебували)у родиннихвідносинах чиу шлюбіміж собою,незалежно відтого,чи проживає(проживала)особа,яка вчиниладомашнє насильство,у томусамому місці,що йпостраждала особа,а такожпогрози вчиненнятаких діянь.
		Обвинувачений ОСОБА_3 ,17.01.2025року близько23годин 00хвилин,перебуваючи заадресою: АДРЕСА_1 ,за місцемсвого проживання,діючи умисно,з метоюзаподіяння тілеснихушкоджень,усвідомлюючи небезпечнийхарактер свогодіяння,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,на підґрунтіраніше виниклихнеприязних стосунківзі своїмпасинком ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,спричинив йомусвоєю правоюрукою ножовепоранення двохлівих пальців,чим спричинивсвоєму пасинку ОСОБА_4 ,легкі тілесніушкодження,у виглядірізаних ранм`яких тканин2-3пальців лівоїкисті. 
		Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
		Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального правопорушення (проступку) у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		В заяві від 06.02.2025 року щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, складеній в присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Неповнолітній потерпілий ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_6 також звернулися до суду із заявою, згідно якої, вони згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження та згодні на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Відповідно до ч. 2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
		Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;  письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно зч.3 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
		Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється у визначеному КПК України порядку і повинен відповідати загальним вимогам до вирок. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку), дії обвинуваченого судкваліфікує зач.1 ст. 125 КК України, як нанесення легких тілесних ушкоджень.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК Українита роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого ним правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, а також суд враховує особу обвинуваченого та враховує ті обставини, що він характеризується позитивно за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. 
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є щире каяття.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 є вчинення кримінального проступку особою якою перебуває у сімейних відносинах.
		Таким чином, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання., суд вважає необхідним обрати ОСОБА_3 міру покарання передбачену санкцією ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу. 
		Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 , 21.12.2023 року був засуджений вироком Роздільнянського районного суду Одеської області за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. 
		Вироком Одеського апеляційного суду від 08.05.2024 року, вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.12.2023 року скасовано в частині призначення покарання.
		Призначено ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
		Згідно ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  1 (один) рік.
		Відповідно до п.п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Згідно п. 4 ч.3 ст. 76 КК України покласти додатково на ОСОБА_3 обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Відповідно до п.5 ст. 91-1КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
		В іншій частині вирок залишено без змін.
		У даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення  17.01.2025 року, тобто до повного відбуття покарання за попереднім вироком. 
		Положеннями статті 78 КК України встановлено правові наслідки звільнення від покарання з випробування, зокрема, частиною третьою передбачено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими встаттях 71,72цього Кодексу.
		Суд зазначає, що ч.1 ст.71 КК містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.
		Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов`язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2018 у справі 311/480/15-к зазначила про те, що уразі вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув`язнення.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за цим вироком, необхідно застосувати положення ч.1 ст.71 КК України, та приєднати до призначеного покарання за цим вироком, невідбуте покарання за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.05.2024 року.
		Разом з тим, суд враховує що положеннями ч.3 ст.72 КК України встановлено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 14 вересня 2021 року вказав на те, що у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК, та призначення покарання, яке згідно із частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» зі змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 року, № 8 від 12 червня 2009 року та № 11 від 6листопада 2009 року).
		Аналіз наведених вище положень закону та судової практики дає можливість зробити висновок, що у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.
		Враховуючи викладене, суд вважає, що невідбуте покарання за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.05.2024 року у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, необхідно змінити на реальне відбування покарання, оскільки ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення під час іспитового строку за попереднім вироком.
		Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому та наявність обставин, що обтяжують покарання, на підставі викладеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 58 КК покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених КК, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
		За ч. 2 ст. 58 КК із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
		На підставіст. 58 КК України,наявні підстави для заміни покарання у вигляді обмеження волі на покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців, з відрахуванням в дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 , так як останній продовжує проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
		Суд вважає, що така міра покарання сприятиме виправленню та вихованню особи в дусі додержання законів України, формування у неї звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, що мають негативні юридичні наслідки.
		Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
		Речові докази не приєднувались. 
		Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 21.12.2023 року у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців та штрафу розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
		Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень - виконувати самостійно.
		Відповідно до ст. 58 КК України ОСОБА_3 замінити 1 рік 6 місяців обмеження волі наслужбове обмеження строком на 1 рік 6 місяців із відрахуванням в доход держави у розмірі, двадцяти відсотків із суми грошового забезпечення.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, не обирати.
		Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.
		Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		 
		Суддя:                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...