Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/31863/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 10.02.2025. Зареєстровано: 11.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2025.
Дата набрання законної сили: 17.04.2025
Номер судового провадження: П/520/35379/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 лютого 2025 р. Справа № 520/31863/24 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 29.11.2024 року, просить суд:
		- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50% за кожен календарний рік служби та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 1 календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців;
		- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі та зобов`язати виплатити грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало видачі;
		- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 17 календарних місяця служби, передбачену Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою КМУ від 17 вересня 2014 року №460.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено позивачу:
		1) одноразову грошову допомогу у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 1 календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців;
		2) грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало видачі;
		3) одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 17 календарних місяця служби, передбачену Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою КМУ від 17 вересня 2014 року №460.
		Ухвалою суду заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду, поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом та відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання. Запропоновано відповідачу надати відзив на позов. 
		Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.
		Через систему "Електронний суд" представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 №241 визначено виплатити одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 460 у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних місяців служби. Відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення. Тобто, період проходження служби ОСОБА_1 з 23.04.2023 по 30.04.2023(квітень місяць) та з 01.08.2024 по 08.08.2024(серпень місяць), квітень місяць 2023 року та серпень місяць 2024 року не можуть враховуватись як проходження служби у розумінні повного календарного місяця служби. А тому, період проходження служби ОСОБА_1 з 23.04.2023 по 08.08.2024 включає в себе 15 повних календарних місяців служби.
		Крім того, у позивача, зарахованого на всі види грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 відповідно до Указу Президента України та звільненого зі служби в особливий період, не виникло право на отримання грошової компенсації за речове майно, яке не отримане ним під час проходження служби.
		Представником позивача надіслано до суду відповідь на відзив, в якій підтримано правову позицію, викладену у позовній заяві.
		Також, представником відповідача надіслано заперечення на відповідь на відзив.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відповідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 є учасником бойових дій.
		З 23.04.2023 року по 08.08.2024 позивач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №241 від 08.08.2024.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 року № 241 (по стройовій частині) військовослужбовця, призваного за мобілізацією, солдата ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку (за станом здоров`я), з 08 серпня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини, з 09 серпня 2024 року з усіх видів забезпечення військової частини.
		Зміст позовної заяви свідчить, що позивач не погоджується з тим, що відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу:
		1) одноразову грошову допомогу у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 1 календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців;
		2) грошову компенсацію замість речового майна, що підлягало видачі;
		3) одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 17 календарних місяця служби, передбачену Порядком та умовами виплати деяким категоріям військовослужбовцям одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженим постановою КМУ від 17 вересня 2014 року №460, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
		1. Щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за 1 календарний рік служби, передбаченої статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців, суд зазначає наступне.
		Положеннями частин 2, 4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Абзацом першим, шостим частини другої частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
		Відповідно до п.38.1 розділу XXXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом МОУ №260 від 07.06.2018, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
		Частиною 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено види військової служби, зокрема: базова (строкова) військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
		ОСОБА_1 з 23.04.2023 року по 08.08.2024 позивач перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку та витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №241 від 08.08.2024.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 року № 241 (по стройовій частині) військовослужбовця, призваного за мобілізацією, ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку (за станом здоров`я), з 08 серпня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини, з 09 серпня 2024 року з усіх видів забезпечення частини.
		Отже, позивач набув набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2011-XII.
		Проте, позивачу не нараховано та не виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. 
		Натомість, у відзиві на позов представник відповідача з приводу цієї виплати зазначив, що Закон № 2011-XII прийнятий 20.12.1991, постанову КМУ від 17 вересня 2014 р. № 460 - 17.09.2014 якою доповнено та деталізовано список підстав ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», коли виплачується одноразова грошова допомога та в яких розмірах. ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації. Відповідно до вищевикладеного, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, які і було нараховано позивачу.
		Суд не погоджується з такими висновками представника відповідача, з огляду на наступне.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 затверджено Порядок та умови виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, пунктом 1 якої передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
		Суд зазначає, що нормами ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби. 
		Отже, виплата допомоги передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 є окремим видом одноразової допомоги, яка запроваджена Кабінетом Міністрів України та виплачується військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації. Отже, твердження відповідача, що позивач не має права отримати одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби суд вважає необґрунтованим.
		Отже, відповідач зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яка також виплачується у разі звільнення з військової служби за станом здоров`я.
		За таких підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 (один) повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		2. Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі, суд зазначає наступне.
		Відповідно до абзацу другого частини першої статті 9-1 Закону №2232-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
		Постановою КМУ від 16.03.2016 №178 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок №178).
		Пунктом 2 Порядку №178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
		За змістом пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
		Пунктом 2 Порядку №178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
		За змістом пункту 3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
		24.10.2024 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 зі зверненням, в якому просив, зокрема, надати копії первинних документів, які підтверджують отримання ним речового майна та надати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі за період служби, а також виплатити компенсацію вартості неотриманого речового майна.
		У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що відповідно до пункту 29 розділу V Інструкції №232, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.
		Оцінюючи правомірність наведених доводів відповідача, суд зазначає наступне.
		Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2016 за №768/28898).
		Відповідно до пункту 1 Інструкції №232 зазначено, що вона визначає завдання, організацію та порядок речового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, військових шпальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), курсантів, військовозобов`язаних, призваних на навчальні та спеціальні збори, резервістів, мобілізованих, студентів цивільних навчальних закладів, які направляються на навчальні збори (далі - військовослужбовці).
		Згідно з пунктом 4 Розділу ІІІ Інструкції №232 військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
		Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
		Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
		Розділом V Інструкції №232 передбачено особливості речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил в особливий період.
		Зокрема, як визначено у абзаці одинадцятому пункту 29 розділу V Інструкції №232, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, за призовом осіб офіцерського складу предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби, не видаються.
		З урахуванням наведеного суд звертає увагу на те, що наведеною вище нормою Інструкції №232 передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби в особливий період йому не видаються предмети речового майна особистого користування, які не були отримані за період проходження служби.
		Водночас, на переконання суду, немає підстав тлумачити наведену норму права у спосіб, запропонований відповідачем, а саме: за відсутності у військової частини обов`язку видати військовослужбовцю неотримані за період проходження служби предмети речового майна, не виникає обов`язок виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно.
		При цьому суд виходить з того, що у силу пункту 4 Розділу ІІІ Інструкції №232 при звільненні військовослужбовців у мирний час передбачено альтернативу: військовослужбовець за бажанням або отримує речове майно, яке не було отримане ним під час проходження служби, або грошову компенсацію за таке майно, виходячи із його закупівельної вартості.
		Натомість в особливий період згадана альтернатива відсутня, оскільки у силу абзацу одинадцятого пункту 29 розділу V Інструкції №232 видачу військовослужбовцям при звільненні неотриманого за період служби речового майна не передбачено.
		Такий підхід, на переконання суду, пов`язаний зі спеціальним порядком забезпечення військовослужбовців речовим майном в особливий період (зокрема, скасування строків експлуатації (носіння) речового майна, значне збільшення потреби у речовому майні тощо), за яким спроможності держави забезпечити військовослужбовців речовим майном у першу чергу мають бути спрямовані на надання такого майна військовослужбовцям, які проходять військову службу, беруть участь у захисті Батьківщини від збройної агресії.
		Поряд з цим, ні Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ні Порядок №178, ані Інструкція №232 не скасовують в особливий період обов`язок військової частини сплатити військовослужбовцю при звільненні грошову компенсацію за неотримане речове майно.
		Отож, підсумовуючи вищевикладене, суд констатує, що позивач має право на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.
		Порушене право позивача належить захистити шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно, зобов`язавши військову частину нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно у зв`язку зі звільненням з військової служби.
		3. Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 4% за кожен календарний місяць служби, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пунктів 1 - 5 Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460, Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (далі - військовослужбовці) та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога (далі - допомога) в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
		Військовослужбовцям виплата допомоги здійснюється за період військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період із дня їх призову на відповідну військову службу без урахування періоду попередньої військової служби, на якій вони перебували, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні з військової служби не набули права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
		Розмір допомоги обчислюється з урахуванням пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
		Допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.
		Виплата військовослужбовцям допомоги у разі звільнення з військової служби здійснюється Міноборони, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на їх утримання.
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2024 року № 241 (по стройовій частині) військовослужбовця, призваного за мобілізацією, солдата ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку (за станом здоров`я), з 08 серпня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини, з 09 серпня 2024 року з усіх видів забезпечення військової частини.
		В наказі зазначено про виплату позивачу одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до постанови КМУ №460 в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за 15 повних календарних місяців служби.
		У відзиві на позов представником відповідача зазначено, що на здійснення такої виплати потрібен час. Докази здійснення такої виплати будуть надані.
		Проте, на момент прийняття рішення по справі таких доказів представником відповідача до суду не надано, як і не повідомлено про причини їх ненадання.
		Оскільки військовою частиною, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих рішень, дій, бездіяльності, не доведено факт виплати позивачу одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до постанови КМУ №460 в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
		Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року по справі №520/10084/24.
		Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 17 календарних місяця служби, передбачену Порядком №460, не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 1 Порядку №460 визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації та звільняються із служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби.
		З 23.04.2023 року по 08.08.2024 позивач перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами у військовому квитку та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №241 від 08.08.2024. Вказаний період складає повних 15 місяців, а не 17 місяців, як зазначає позивач.
		Отже, відповідачем правомірно визначено до сплати позивачу одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до постанови КМУ №460 в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за повних 15 місяців.
		Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
		Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 (один) повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 1 (один) повний календарний рік служби, встановленої частиною 2 статті 15 закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за повних 15 (п`ятнадцять) календарних місяців служби.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за повних 15 (п`ятнадцять) календарних місяців служби відповідно до Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460.
		Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно у зв`язку зі звільненням з військової служби.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		 
		Суддя Шевченко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...