Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/2032/16 (904/1912/23) : не визначено.
Надіслано судом: 11.02.2025. Зареєстровано: 11.02.2025. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2025.
Дата набрання законної сили: 28.01.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 січня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/2032/16 (904/1912/23) 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
		за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
		 
		за участю представників:
		Кабінету Міністрів України (відповідача-1) - Кокизи Н. В.,
		Фонду державного майна (відповідача-2) - Скороход Р. В.
		керуючого санацією ДП "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України"- арбітражного керуючого Савченка В. А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів касаційні скарги Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України
		на постанову Центрального апеляційного господарського суду 
		від 17.07.2024
		у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуючого), Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.
		та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
		від 30.01.2024
		у складі судді: Соловйової А.Є.
		у справі № 904/2032/16 (904/1912/23)
		за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" 
		до відповідача-1: Кабінету Міністрів України; відповідача-2: Фонду державного майна України; відповідача-3: Національної академії аграрних наук України 
		про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.           05.04.2016 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2032/16 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ", боржник); введено процедуру розпорядження майном боржника.
		 
		2.           13.12.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №    904/2032/16 припинено процедуру розпорядження майном боржника; введено процедуру санації боржника.
		 
		3.          Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року у справі №    904/2032/16 (з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.01.2024 року) продовжено строк процедури санації боржника до 30.06.2024 року; продовжено повноваження арбітражного керуючого Савченка В.А. на посаді керуючого санацією боржника до 30.06.2024 року.
		 
		4.           17.04.2023 керуючий санацією ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" звернувся в Дніпропетровський суд Дніпропетровської області з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Фонду державного майна України (далі - ФДМУ), Національної академії аграрних наук України (далі - Академії) про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними, а саме:
		 
		1) визнати недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року №    37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності» (далі - розпорядження № 37-р) в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;
		 
		2) спростувати майнові дії Національної академії аграрних наук України та Фонду державного майна України щодо передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна, оформлені Актом (без номера, без дати) приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (код згідно з ЄДРПОУ 00846286) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності", затвердженим першим заступником Голови Фонду державного майна України Д.О.Клименком;
		 
		3) визнати протиправними дії Фонду державного майна України (в особі першого заступника Голови Фонду державного майна України Д.О.Клименка) щодо затвердження Акту без номера, без дати) приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (код згідно з ЄДРПОУ 00846286) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.202 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
		 
		Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		5.          Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 року у справі №904/2032/16    (904/1912/23) позовну заяву Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" до відповідача-1: Кабінету Міністрів України, відповідача-2: Фонду державного майна України, відповідача-3: Національної академії аграрних наук України про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними - задоволено;
		 
		визнано недійсним Розпорядження Кабінету Міністрів України видано від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" в частині передання єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" із сфери управління Національної  академії  аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна;
		 
		спростовано майнові дії Національної академії аграрних наук України та Фонду державного майна України щодо передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне          господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України"  із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України, оформлені Актом (без номера, без дати) приймання-передачі єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України» із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності", затвердженим першим заступником Голови Фонду державного майна України Д.О.Клименком;
		визнано протиправними дії Фонду державного майна України (в особі першого заступника Голови Фонду державного майна України Д.О.Клименка) щодо затвердження Акту (без номера, без дати) приймання-передач єдиного майнового комплексу державного підприємства "Дослідне господарство "Руно" Національної академії аграрних наук України" із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
		 
		6.          Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України оскаржили його в апеляційному порядку.
		 
		7.          Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 у справі №    904/2032/16    (904/1912/23) апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) залишено без змін.
		 
		Рух касаційної скарги 
		 
		8.           23.09.2024 Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23), сформована в системі "Електронний суд" 23.09.2024.
		 
		9.          Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фонду державного майна України у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024.
		 
		10.          Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2024 касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) залишено без руху.
		11.          Фонд державного майна України усунув недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
		 
		12.          Касаційна скарга Фонду державного майна України містить клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) до закінчення розгляду касаційної скарги.
		 
		13.          Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 та призначено розгляд касаційної скарги Фонду державного майна України на 12.11.2024 року о 10:00; відмовлено у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про зупинення дії рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23).
		 
		14.           07.10.2024 Кабінет Міністрів України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою № 52899/11.4-14 від 04.10.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
		 
		15.          Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді -Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 09.10.2024.
		 
		16.          Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України № 52899/11.4-14 від 04.10.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) залишено без руху.
		 
		17.          Кабінет Міністрів України усунув недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
		 
		18.          Ухвалою Суду від 31.1.2024 відкрито касаційне провадження у справі №    904/2032/16    (904/1912/23) за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України №    52899/11.4-14 від 04.10.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024; об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційними скаргами Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України № 52899/11.4-14 від 04.10.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23); призначено розгляд касаційної скарги Кабінету Міністрів України № 52899/11.4-14 від 04.10.2024 на 12.11.2024 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
		 
		19.          Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2024 справу № 904/2032/16 (904/1912/23) за касаційними скаргами Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.
		 
		20.          Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 справу №    904/2032/16 (904/1912/23) за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Національної академії аграрних наук України про визнання недійсним акта органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними за касаційними скаргами Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 повернуто Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.
		 
		21.          Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фонду державного майна України у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Васьковського О.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.01.2025.
		 
		22.          Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. (головуючого), Васьковського О.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 02.01.2025.
		 
		23.          Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2025 прийнято до свого провадження касаційні скарги Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23); призначено касаційні скарги Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №    904/2032/16 (904/1912/23) до розгляду на 28.01.2025 року о 10:30.
		 
		24.          Ухвалою Верховного Суду від 21.01.20025 задоволено клопотання керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" - арбітражного керуючого Савченка В.А. про участь у судовому засіданні у справі № 904/2032/16 (904/1912/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		25.          Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Фондом державного майна України подано касаційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.07.2024 та рішення суду першої інстанції від 30.01.2024 та закрити провадження у справі № 904/2032/16 (904/1912/23).
		 
		26.          Касаційну скаргу подано на підставі на підставі ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 231, п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 287, п. 6 ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 313 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України).
		 
		27.          Узагальнені доводи касаційної скарги Фонду державного майна України.
		 
		27.1.          Суди першої та апеляційної інстанції відмовляючи у клопотанні про закриття провадження у справі №904/2032/16 (904/1912/23) у зв`язку з порушенням правил юрисдикції даного спору визначених п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/13614/21: « 5.46. Беручи до уваги наведене вище й ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що спір в частині позовних вимог про визнання протиправним Розпорядження № 1101-р не належить до юрисдикції господарських судів оскільки Розпорядження №1101-р не стосуються приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» і відповідач 2 при прийнятті оскаржуваного розпорядження Діяв як суб`єкт управління об`єктами Державної власності та виконував покладені на нього Законом України «Про управління об`єктами Державної власності» публічно-владні управлінські функції».
		 
		27.2.          Судами як першої так і апеляційної інстанцій не враховано висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.02.2024 у справі № 160/4029/23, де зазначено, що "Положення №1482 дійсно пов`язує момент переходу прав на управління об`єктом передачі з моментом підписання акту приймання- передачі, проте сам акт приймання-передачі лише закріплює та підтверджує факт передачі та може слугувати лише доказом у справі, не є індивідуальним актом, оскільки не містить рішення суб`єкта та не може порушувати прав позивача.... ".
		 
		28.          Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Кабінетом Міністрів України подано касаційну скаргу, в якій останній просить постанову суду апеляційної інстанції від 17.07.2024 та рішення суду першої інстанції від 30.01.2024 у цій справі скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви; розгляд справи проводити за участі уповноваженої особи Кабінету міністрів України.
		 
		29.          Касаційну скаргу подано на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
		 
		30.          Узагальнені доводи касаційної скарги Кабінету Міністрів України.
		 
		30.1.          Судові рішення прийняті з неправильним застосування судами норм матеріального права при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пунктів 2 та 5 Положення № 1482.
		 
		30.2.          Відповідно до абзацу першого пункту 2 Положення № 1482 об`єктами передачі є: а) єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (далі підприємства). Підпунктом «а» пункту 2 Положенні №    1482 єдиний (цілісний) майновий комплекс (підприємство) визначений як окремий об`єкт передачі державної власності. Підприємство в цілому, як об`єкт передачі, та майно цього підприємства, як окремий об`єкт передачі, не є тотожними. Отже, до них застосовуються різні процедури погодження передачі визначеного майна відповідно до Положення № 1482.
		 
		30.3.          Відповідно до оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» передані саме єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з Додатком 1 із сфери управління уповноважених органів управління (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду державного майна, зокрема, Державне підприємство «Дослідне господарство «РУНО» Національної академії аграрних наук України» (код в ЄДРПОУ - 00846286), а не окреме майно цього державного підприємства.
		 
		30.4.          Приписами абзацу четвертого пункту 5 Положення № 1482 закріплено, що пропозиції погоджуються ініціатором передачі з підприємством у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) окремого майна, але в даному випадку передається не індивідуально визначене майно ДП «ДГ «РУНО» НААН», а державне підприємство як єдиний майновий комплекс, у зв`язку з чим відповідне погодження наданих пропозицій зі сторони державного підприємства законодавством не вимагається.
		 
		30.5.          Суди першої та апеляційної інстанції не обґрунтовуючи належним чином рішення від 30.01.2024 та постанову від 17.07.2024, всупереч вимогам статті 236 ГПК України дійшли помилкових висновків щодо порушення процедури погодження проекту розпорядження № 37-р.
		 
		30.6.          При прийняті оскаржуваного розпорядження Кабінет Міністрів України діяв як суб`єкт управління об`єктами державної власності та виконував покладені на нього Законом України «Про управління об`єктами державної власності» публічно - владні управлінські функції. За таких обставин, позовна вимога щодо визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» у відповідній частині має характер публічно-правового спору, а тому, така вимога не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.
		 
		30.7.          Приймаючи до розгляду даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки, що наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/13614/21, (про те, що позовна вимога про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» у відповідній частині має характер публічно-правового спору, а тому, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підпадає під юрисдикцію адміністративних судів), а відтак припустилися порушення частини четвертої статті 236 ГПК України.
		 
		30.8.          Оскільки суди не залучили до участі у справі в якості третьої особи Міністерство економіки України (далі - Мінекономіки), а відтак останнє не надавало жодних відомостей з питання процедури прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, яке оскаржується у даній справі, та не висловлювало своєї правової позиції щодо обставин справи та заявлених вимог,оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням частини другої статті 50 ГПК України. 
		 
		31.          У судових засіданнях 12.11.2024 та 28.01.2025 представник ФДМУ та представник КМУ підтримали свої касаційні скарги.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		32.          Керуючим санацією ДП "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" арбітражним керуючим Савченко В.А. подано відзиви на касаційну скаргу Фонду державного майна та касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, в яких останній просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав, наведених у відзивах.
		 
		33.          У судових засіданнях 12.11.2024 та 28.01.2025 керуючий санацією заперечив проти касаційних скарг ФДМУ та КМУ.
		 
		Розгляд клопотань Верховним Судом
		 
		34.          Керуючий санацією ДП "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" арбітражний керуючий Савченко В.А. у відзиві на касаційну скаргу Кабінету Міністрів України просив розглянути питання щодо повернення касаційної скарги Кабінету міністрів України як такої, подання якої є зловживанням процесуальними правами.
		 
		35.          У судовому засіданні 12.11.2024 керуючий санацією підтримав вказане клопотання, представник ФДМУ та представник КМУ заперечили проти вказаного клопотання.
		 
		36.          Колегія суддів розглянула у судовому засіданні 12.11.2024 вказане клопотання та дійшла висновку про відмову у його задоволенні.
		 
		37.          Фонд державного майна України у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 17.07.2024 та рішення суду першої інстанції від 30.01.2024 та закрити провадження у справі № 904/2032/16 (904/1912/23).
		 
		38.          Вказане клопотання ФДМУ мотивовано порушенням правил юрисдикції даного спору визначених п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, посилаючись на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/13614/21 (про те, що позовна вимога про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 № 37-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» у відповідній частині має характер публічно-правового спору, а тому, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та підпадає під юрисдикцію адміністративних судів) та у постанові від 21.02.2024 у справі № 160/4029/23, де зазначено, що «Положення №1482 дійсно пов`язує момент переходу прав на управління об`єктом передачі з моментом підписання акту приймання- передачі, проте сам акт приймання-передачі лише закріплює та підтверджує факт передачі та може слугувати лише доказом у справі, не є індивідуальним актом, оскільки не містить рішення суб`єкта та не може порушувати прав позивача....».
		 
		39.           У судовому засіданні 28.01.2025 представник ФДМУ підтримала вказане клопотання, керуючи санацією заперечив проти вказаного клопотання.
		 
		40.          Розглянувши вказане клопотання колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.
		 
		40.1.          Колегія суддів зазначає, що у статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.
		 
		40.2.          Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.
		 
		40.3.          Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
		 
		40.4.          У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
		 
		40.5.          Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
		 
		40.6.          Аргументи клопотання про те, що судами попередніх інстанцій порушено правила юрисдикції даного спору, визначених у п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України та не було враховано висновків Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №    910/13614/21, як підстава для закриття касаційного провадження, є передчасними, оскільки такі аргументи касаційної скарги, в цьому випадку, підлягають дослідженню під час касаційного розгляду по суті.
		 
		40.7.          Окрім того, в ухвалі Верховного Суду від 16.10.2024 колегія суддів дійшла висновку про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду державного майна України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі № 904/2032/16 (904/1912/23).
		 
		40.8.          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про закриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України слід відмовити.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		41.          Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		42.          Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		43.          Об`єктом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними в межах справи про банкрутство.
		 
		44.          Отже, перед судом постало питання щодо юрисдикції розгляду даного спору та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог керуючого санацією.
		 
		45.          Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 05.04.2016 року триває процедура банкрутства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України", та на час розгляду справи судами попередніх інстанцій підприємство перебуває у процедурі санації.
		 
		46.          Судами попередніх інстанцій також встановлено наступні обставини справи.
		 
		46.1.          Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
		 
		46.2.           Зі змісту Пояснювальної записки до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" (том - 1, а.с. - 200) слідує, що прийняття останнього забезпечить передачу до сфери управління Фонду державного майна об`єктів державної власності та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо суб`єктів господарювання, з метою зменшення навантаження на державний сектор економіки та на уповноважені органи управління цих об`єктів, а також підвищення ефективності управління суб`єктами господарювання, та, у подальшому, прийняття Фондом державного майна відповідних ефективних управлінських рішень щодо поводження з такими об`єктами (пункт 1). Також, зазначено, що проєктом розпорядження пропонується, зокрема, передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 зі сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна (пункт 3).
		 
		46.3.           За результатами правової експертизи проєкту оскарженого розпорядження Міністерством юстиції України складено висновок №119651/153983-26-22/8.1.6 від 16.12.2022 року (том - 1, а.с. 203), згідно якого проєкт оскарженого розпорядження відповідає Конституції України, відповідає актам законодавства, що мають вищу юридичну силу та узгоджується з актами такої ж юридичної сили, із зауваженнями щодо недотримання вимог нормопроєктувальної техніки.
		 
		46.4.          Згідно довідки про погодження проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління об`єктами державної власності" (том - 1, а.с. - 241) проєкт погоджено з Національною академією аграрних наук України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством культури та інформаційної політики України, Міністерством соціальної політики.
		 
		46.5.          Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року №37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" прийнято рішення передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 із сфери управління уповноважених органів управління (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду державного майна України.
		46.6.          Згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року №37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" прийнято рішення передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1 із сфери управління уповноважених органів управління (самоврядних організацій) до сфери управління Фонду державного майна України.
		 
		46.7.          Додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року №37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності" ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" включено до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, що передаються із сфери управління Національної академії аграрних наук до сфери управління Фонду державного майна України.
		 
		46.8.          Порядок передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій із сфери управління одного органу до сфери управління іншого регулюється Положенням про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року №1482 (далі - Положення №1482).
		 
		46.9.          Сторонами не спростовується, що майно ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить позивачу на праві господарського відання. Здійснюючи це право, позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством, статутом Академії та своїм Статутом відповідно до мети і статутних завдань ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ".
		 
		46.10.           Фонд держмайна наказом від 20.02.2023 року № 320 "Про утворення комісій з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій" утворив комісію з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, включених у додаток 1 до розпорядження Кабміну від 10 січня 2023 року № 37-р із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду держмайна (у складі згідно з додатками 1-5) на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
		 
		46.11.          Додатком 1 до наказу Фонду державного майна України від 20.02.2023 року №320 визначено склад комісії з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України.
		 
		46.12.           28.02.2023 року першим заступником Голови Фонду державного майна України затверджено Акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" (код згідно з ЄДРПОУ 00846286) із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року № 37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності".
		 
		47.          Позивач звернувся з позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів, оскільки вважає, що оскаржене розпорядження Кабінету Міністрів України та дії Міністерства економіки України щодо підготовки та подання до Кабінету Міністрів України проєкту розпорядження є протиправними у зв`язку з порушення останніми законодавчо визначеної процедури передачі єдиного майнового комплексу за відсутності погодження такої передачі з ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ".
		 
		48.          Суди попередніх інстанції дійшли висновку, що позовні вимоги керуючого санацією є обґрунтованими, а ініціатором передачі майна - Національною академією аграрних наук України не погоджено пропозицію щодо передачі єдиного майнового комплексу з ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ, як це передбачено Положенням №1482, що порушує права позивача, як заінтересованої особи, на участь при прийнятті спірного рішення.
		 
		49.          Колегія суддів в межах доводів та вимог касаційної скарги зазначає наступне.
		 
		50.          Фонд державного майна України зазначає у касаційній скарзі про порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції даного спору, визначених п.    10 ч.    1 ст.    20 ГПК України, та про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 02.06.2022 у справі №    910/13614/21 про те, зокрема: « 5.46. Беручи до уваги наведене вище й ураховуючи суть спірних правовідносин та правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що спір в частині позовних вимог про визнання протиправним Розпорядження № 1101-р не належить до юрисдикції господарських судів оскільки Розпорядження №1101-р не стосуються приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» і відповідач 2 при прийнятті оскаржуваного розпорядження Діяв як суб`єкт управління об`єктами Державної власності та виконував покладені на нього Законом України «Про управління об`єктами Державної власності» публічно-владні управлінські функції».
		 
		51.          Колегія суддів не погоджується з вказаними аргументами касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій правил юрисдикції даного спору та неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, зазначених у постанові від 02.06.2022 у справі №    910/13614/21 з огляду на наступне.
		 
		52.          Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
		 
		53.          Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (див. висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).
		 
		54.          Частиною першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
		 
		55.          За змістом приписів статті 7 КУзПБ правило концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним та не містить виключень залежно від суб`єктного складу сторін спору.
		 
		56.          Розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19). 
		 
		57.          У розвиток наведених правових позицій у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок за яким, якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
		 
		58.          У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №    911/4706/15 (911/1626/21) зазначено, що стаття 7 КУзПБ по суті є спеціальною у відносинах неплатоспроможності і розширює (коригує) правове регулювання кола питань, які відносяться як до предметної та суб`єктної юрисдикції, так і до територіальної (виключної) (статті 20, 30 ГПК України) спорів у справах про банкрутство. Це очевидно у порівнянні норми пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України з частиною другою статті 7 КУзПБ, де законодавець розширив предметну підсудність майнових спорів у справах про банкрутство від "вимоги до боржника" до "всі майнові спори, стороною в яких є боржник". Тому з набуттям чинності КУзПБ до господарської юрисдикції віднесено як позовні вимоги до боржника, так і вимоги боржника до інших осіб щодо його майна (майнових прав). 
		 
		59.          Правило статті 7 КУзПБ має важливий системний зв`язок і вплив на судове провадження за участю боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство, оскільки дана норма забезпечує вирішення та досягнення основних завдань які законодавець заклав для належного вирішення справ про банкрутство.
		 
		60.          Мета та завдання розгляду справ позовного провадження, який охоплюється статтею 7 КУзПБ, окрім визначених загальними нормами ГПК України, полягає в тому, що вони повинні перебувати у взаємозв`язку із метою та завданнями, які закладені в основу реалізації судових процедур банкрутства та провадження у справі про банкрутство в цілому.
		 
		61.          Організаційною формою досягнення відповідного взаємозв`язку є запроваджений у статті 7 КУзПБ принцип концентрації, який покликаний спрямувати всі судові провадження щодо боржника у справі про банкрутство відповідно до цілей і завдань, визначених законодавцем у КУзПБ
		 
		62.          Таким чином, частина друга статті 7 КУзПБ містить спеціальне правило, яке прямо вирішує питання територіальної (виключної) підсудності спорів у справах про банкрутство. На відміну від ГПК України, в якому за критерій розгляду справи взято місцезнаходження суду або особи, КУзПБ встановлює самостійний універсальний критерій підсудності справ, стороною в яких є боржник: в межах справи про банкрутство.
		 
		63.          У справі, що розглядається №    904/2032/16    (904/1912/23) боржник - Державне підприємство "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" з 2016 року перебуває у процедурі санації.
		 
		64.          У цій справі №    904/2032/16 (904/1912/23) керуючий санацією Державного підприємства Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" ініціював судовий розгляд цього спору з метою захисту свого права на участь у процедурі прийняття рішення про передачу цілісного майнового комплексу, фактичним користувачем якого є підприємство, до відання Фонду державного майна України та урахування інтересів та прав позивача у процесі ухвалення відповідного рішення суб`єктів владних повноважень, у зв`язку з потребою відстоювання своїх господарських прав щодо майна боржника.
		 
		65.          Керуючий санацією, серед іншого, просить визнати недійсним розпорядження №    37-р від 10.01.2023 в частині передання єдиного майнового комплексу ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" із сфери управління Національної академії аграрних наук України до сфери управління Фонду державного майна.
		 
		66.          Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України 10.01.2023 №37-р «Деякі питання управління об`єктами державної власності» єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій за переліком згідно з додатком 1, у тому числі і державного підприємства ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ", передано до сфери управління Фонду державного майна України.
		 
		67.          Статтею 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд держмайна є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		 
		68.          За приписами статті 4 цього Закону одним із завдань Фонду держмайна є управління об`єктами державної власності.
		 
		69.          До повноважень Фонду держмайна належить здійснення повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контроль діяльності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; прийняття рішення про приватизацію; здійснення продажу державного майна в процесі його приватизації (ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України").
		 
		70.          Частиною першою статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
		 
		71.          Згідно з частинами першою - третьою, десятою статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці. Перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України. Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
		 
		72.          З наведених норм убачається, що у правовідносинах приватизації саме Фонд державного майна України виконує функції власника майна та вчиняє правочини, спрямовані на відчуження речових прав держави на майно іншим фізичним та юридичним особам.
		 
		73.          Отже, розпорядження №37-р щодо передачі Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" (боржника) як цілісного майнового комплексу у відання Фонду державного майна і спір щодо визнання недійсним цього розпорядження в частині такої передачі впливає на зміну конкурсної маси боржника.
		 
		74.          Оскільки предмет спору безпосередньо пов`язаний із зміною органу управління боржника, переданням всього його майна в управління іншому суб`єкту, що впливає на зміну конкурсної маси боржника, а відтак і законні інтереси боржника та його кредиторів, суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо визначення юрисдикції даного спору, а саме розгляду позовних вимог ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" про визнання недійсним акту органу державної влади, спростування майнових дій та визнання дій протиправними у межах справи №    904/2032/16 про банкрутство ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ", та обґрунтовано врахували правові висновки, викладені у вказівній вище постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №    911/4706/15 (911/1626/21).
		 
		75.          Разом з тим, колегія суддів відхиляє аргументи Фонду державного майна України щодо неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/13614/21, з огляду на те, що обставини у справі, що розглядається є не релевантними до обставин справи №    910/13614/21, в якій позовні вимоги заявлені як окремий позов ТОВ "Зернова група "Киів" до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України та Міністерства економіки, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівенській і Житомирській областях про визнання протиправними і нечинними дій та наказів не в межах справи про банкрутство.
		 
		76.          З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що аргументи касаційної скарги у п.27.1. та у п.30.6. постанови не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.
		 
		77.          Крім того ФДМУ посилається в касаційній скарзі на неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.02.2024 у справі №    160/4029/23 де зазначено, що "Положення №1482 дійсно пов`язує момент переходу прав на управління об`єктом передачі з моментом підписання акту приймання - передачі, проте сам акт приймання-передачі лише закріплює та підтверджує факт передачі та може слугувати лише доказом у справі, не є індивідуальним актом, оскільки не містить рішення суб`єкта та не може порушувати прав позивача.... ". Аналогічні аргументи наведені у касаційній скарзі КМУ (п.30.7. постанови).
		 
		78.          Колегія суддів вважає вказані аргументи необгрунтованими, з огляду на наступне.
		 
		78.1.           У справі №    160/4029/23, яка розглядалась не в межах справи про банкрутство, суди дійшли висновку, що дії та рішення Фонду державного майна України по створенню комісії з питань передачі єдиних майнових комплексів та складанню і затвердженню такою комісією Акта приймання-передачі єдиного майнового комплексу не можуть бути предметом судового розгляду окремо    від    розпорядження Кабінету Міністрів України, яким єдиний майновий комплекс позивача передано із сфери управління Національної академії аграрних наук до сфери управління Фонду державного майна. Позивач не може оскаржувати до суду проміжні рішення між переданням майнового комплексу позивача зі сфери управління Національної академії аграрних наук України до Фонду державного майна України (за умови не оскарження відповідного розпорядження Кабінету Міністрів України) і рішенням Фонду державного майна України про приватизацію майнового комплексу - такі рішення не тягнуть порушення прав та інтересів позивача. Відтак, суди дійшли висновку, що цей спір у справі №    160/4029/23 не підлягає розгляду в судовому порядку, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю, а висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову у цій справі є невірними, тому підлягають скасуванню.
		 
		78.2.           Водночас, у справі, що розглядається боржник (ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ") окрім вимог про спростування майнових дій Національної академії аграрних наук України та Фонду державного майна України щодо передачі єдиного майнового комплексу оскаржив розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2023 року №    37-р "Деякі питання управління об`єктами державної власності» (далі - розпорядження № 37-р) в частині передання єдиного майнового комплексу.
		 
		78.3.          Отже, предмет спору у справі №    160/4029/23 та у справі що розглядається, не є тотожними, а висновки на які посилаються скаржники (ФДМУ та КМУ) взяті з контексту вказаної постанови безвідносно загальних висновків у справі щодо заявлених позовних вимог. При цьому Верховний Суд зазначає, що цитування скаржником окремих висновків, наведених у вказаній постанові Верховного Суду, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а зміст зазначених скаржниками постанов не свідчить про застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах.
		 
		79.          Як встановлено судами попередніх інстанцій позовні вимоги боржника обґрунтовані тим, що прийняття розпорядження № 37-р без попереднього погодження пропозиції щодо передачі єдиного майнового комплексу ДП    "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" із самим підприємством та із трудовим колективом ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ", є порушенням Положення №1482, суперечить загальним вимогам про прийняття рішень та вчинення дій суб`єктів владних повноважень добросовісно, розсудливо і з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; а також суперечить принципам належного врядування та правової (юридичної) визначеності, які є складовими принципу верховенства права.
		 
		80.          Також позивач звертав увагу, що згідно з розпорядженням №37-р, єдиний майновий комплекс ДП "ДГ "РУНО" передається до сфери управління "Фонду державного майна", в той час, як відповідно до Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 року 4107-УІ, в Україні діє Фонд державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що розпорядження № 37-р (в частині, що стосується передання єдиного майнового комплексу ДП "ДГ "РУНО" із сфери управління НААН України до сфери управління Фонду державного майна) суперечить законодавству.
		 
		81.          Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено.
		 
		82.          Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ініціатором передачі майна - Академією не погоджено пропозицію щодо передачі єдиного майнового комплексу з ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ", як це передбачено Положенням №1482. З урахуванням обов`язку держави забезпечувати додержання прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності, а також задля утвердження дії конституційного принципу верховенства права при здійсненні органами влади управлінських функцій, проєкт оскаржуваного розпорядження в частині передачі майна позивача повинен був бути узгоджений із ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ". Водночас, допущене порушення правової процедури призвело до недотримання принципу верховенства права в прояві "належного урядування" та позбавлення позивача, як заінтересованої особи, права на участь при прийнятті спірного рішення. За наслідком прийняття спірного розпорядження фактично позивач був позбавлений можливості подальшого користування цим майном, що впливає на інтереси боржника та його кредиторів.
		 
		83.          Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на такі обставини.
		 
		84.          Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		 
		85.          КМУ здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону (п. 3 ст. 116 Конституції України).
		 
		86.          Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабмін в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
		 
		87.          Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" КМУ на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
		 
		88.          Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		89.          Повноваження КМУ визначені статтями 2 та 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", відповідно до яких до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об`єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб`єктам господарювання; сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки; забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
		 
		90.          Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об`єктами державної власності" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		 
		91.          Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є, зокрема державне майно, надане суб`єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.
		 
		92.          Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Кабінет Міністрів України.
		 
		93.          Відповідно до пунктів 1 та 2 частини другої статті 5 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабмін: 1) визначає органи виконавчої влади та державні колегіальні органи, які здійснюють функції з управління об`єктами державної власності; 2) встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом.
		 
		94.          Зі змісту наведених вище норм права вбачається, що Кабінет Міністрів України є центральним органом виконавчої влади, на який покладено повноваження, зокрема щодо здійснення управління об`єктами державної власності, включаючи визначення органів влади, уповноважених виконувати функції з управління об`єктами державної власності, та встановлення порядку передачі об`єктів державної власності таким органам.
		 
		95.          Питання щодо передачі державного майна у комунальну власність регулюються Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" та Положенням № 1482 (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
		 
		96.          Відповідно до статті 3 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" ініціатива щодо передачі об`єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.
		 
		97.          Разом з тим, пунктом 2 Положення № 1482 визначено, що об`єктами передачі згідно з цим Положенням, зокрема є: єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів (абзац перший підпункту "а"); державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації (підпункт «г»).
		 
		98.          Відповідно до пункту 3 Положення № 1482 ініціатива щодо передачі об`єктів права державної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій.
		 
		99.          Передача об`єктів права державної власності здійснюється за рішенням, зокрема: КМУ - щодо об`єктів, визначених підпунктами «а» і « ґ» пункту 2 цього Положення; засновника господарського товариства та органу, уповноваженого управляти державним майном, який приймає майно, за погодженням з Фондом державного майна - щодо об`єктів, визначених підпунктом «г» пункту 2 цього Положення.
		 
		100.          Пунктом 5 Положення № 1482 передбачено, що пропозиції щодо передачі об`єктів права державної власності, яка здійснюється за рішенням Кабміну, погоджуються ініціатором передачі з: 
		 
		-відповідним органом, уповноваженим управляти державним майном, або самоврядною організацією; 
		 
		-відповідним органом охорони культурної спадщини - у разі передачі об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками;
		-Антимонопольним комітетом - шляхом отримання дозволу на зазначену передачу у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції;
		 
		-підприємством - у разі передачі закріпленого за ним на праві господарського відання (оперативного управління) майна, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції;
		 
		-орендодавцем і орендарем - у разі передачі об`єктів, що були передані в оренду у складі єдиних (цілісних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;
		 
		-трудовим колективом підприємства - у разі передачі об`єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів цього підприємства, крім випадків, коли підприємство розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції. Згода трудового колективу підприємства подається у формі виписки з протоколу загальних зборів (конференції представників).
		 
		101.          У разі недосягнення згоди між сторонами, що передають і приймають об`єкти передачі, або з іншими сторонами, що погоджують передачу об`єктів, спільним рішенням цих сторін може створюватися тимчасова узгоджувальна робоча група для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі.
		 
		102.          Якщо виконання зазначених додаткових умов передачі залежить від органу, не задіяного раніше у процесі передачі, ініціатор передачі погоджує додаткові умови з цим органом.
		 
		103.          Пунктом 6 Положення № 1482 визначено, що у разі, якщо передача здійснюється за рішенням КМУ, пропозиції, погоджені відповідно до вимог пункту 5 цього Положення, подаються ініціатором такої передачі до Мінекономіки.
		 
		У пропозиціях зазначається:
		 
		-найменування підприємства, його місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, найменування органу, який здійснює повноваження з управління зазначеним державним майном, стан приватизації (корпоратизації) підприємства;
		 
		-у разі передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу структурного підрозділу підприємства або нерухомого майна - характеристика об`єкта, що передається.
		 
		Мінекономіки на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Положення, готує і у місячний строк подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна, а у разі передачі об`єктів, зазначених в абзаці першому підпункту «а» пункту 2 цього Положення, - з Державною службою статистики проекти відповідних рішень Кабміну.
		 
		У разі передачі об`єктів, визначених абзацом другим підпункту «а» пункту 2 цього Положення, до сфери управління Фонду державного майна, Мінекономіки на підставі пропозицій, підготовлених з дотриманням вимог цього Положення, та наявних документів і відомостей з відкритих відповідних державних реєстрів, зокрема Єдиного реєстру об`єктів державної власності та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Єдиного державного реєстру, готує і протягом семи робочих днів подає за погодженням у триденний термін з Мінфіном та Держстатом проекти відповідних рішень Кабміну.
		 
		104.          Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що об`єкти державної власності, які складаються, зокрема з єдиних (цілісних) майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, можуть передаватися зі сфери управління одного органу до сфери управління Фонду держмайна за ініціативою Кабміну. При цьому у разі передачі закріпленого за підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) майна, рішення про передачу погоджується з таким підприємством, крім випадків, коли останнє розташоване на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції. Погоджувальна процедура включає подання пропозицій та зауважень зацікавленими сторонами та, у разі не досягнення згоди - утворення тимчасової узгоджувальної робочої групи для опрацювання взаємоприйнятних рішень та визначення у разі потреби додаткових умов запропонованої передачі. Тільки після проходження етапу погодження така пропозиція подається до Мінекономіки, яке готує проєкт відповідного рішення та після погодження з Мінфіном, Фондом державного майна та Державною службою статистики передає його на розгляд Кабміну.
		 
		105.          У цій справі позивач доводить відсутність такого погодження з підприємством Боржника.
		 
		106.          Скаржники (як в касаційних скаргах так і в апеляційних скаргах) зазначають про відсутність необхідності погодження передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу підприємства з таким підприємством, оскільки на думку скаржників, у розумінні пункту 5 Положення № 1482 таке погодження має здійснюватися тільки у разі, якщо передається окреме майно, водночас, передача єдиного (цілісного) майнового комплексу не потребує погодження з підприємством.
		107.          В контексті вказаних аргументів колегія суддів цілком погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимога стосовно необхідності погодження передачі об`єктів державної власності з підприємством ставиться у залежність від таких умов: якщо передача здійснюється за рішенням КМУ; якщо відповідний об`єкт закріплений за підприємством на праві господарського відання (оперативного управління); якщо таке підприємство не перебуває на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції.
		 
		108.          При цьому абзац п`ятий 5 Положення № 1482 не уточнює вид державного майна, передача якого потребує погодження з підприємством, за яким таке майно закріплене на праві господарського відання (оперативного управління), а також не вказує на виключення, що свідчить про те, що поняття "майно", застосоване у вказаній нормі, включає усі види майна, у тому числі й ті об`єкти державної власності, що визначені підпунктом "а" пункту 2 Положення № 1482 - єдині (цілісні) майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів.
		 
		109.          Оскільки складовою частиною процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу є погодження такої передачі з підприємствами, за якими відповідні об`єкти державної власності закріплені на праві господарського відання (оперативного управління); виключення складають випадки знаходження підприємства на тимчасово окупованій території України або на території проведення антитерористичної операції; недотримання погоджувальної процедури свідчить про порушення встановленого законодавством порядку передачі об`єктів державної власності зі сфери управління одного державного органу до іншого, оскільки при цьому не враховуються інтереси підприємства як фактичного користувача такого майна.
		 
		110.          З огляду на перебування ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ" у процесі банкрутства, суди дійшли обґрунтованого висновку, що зміна органу управління єдиним (цілісним) майновим комплексом підприємства впливає на зміну конкурсної маси боржника, а відтак на права та інтереси боржника та його кредиторів, включаючи виконання останнім зобов`язань за судовими рішеннями, а також на обов`язки держави щодо відшкодування заборгованості ДП "Дослідне господарство "РУНО" НААНУ".
		 
		111.          З огляду на викладене, аргументи касаційної скарги КМУ (п.30.2. - 30.4. постанови) є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду, а суди попередніх інстанцій, в свою чергу, мотивовано відхилили вказані аргументи скаржника. 
		 
		112.          Щодо аргументів касаційної скарги КМУ про те, що суди в порушення норм процесуального права (ч.2 ст. 50 ГПК України) не залучили до участі у справі Мінекономіки, яке не давало жодних відомостей щодо процедури прийняття КМУ рішення яке оскаржується, колегія суддів зазначає наступне.
		 
		113.          Пунктом 6 Положення № 1482 визначено, що Мінекономіки на підставі узгоджених пропозицій, внесених із дотриманням вимог цього Положення, готує і у місячний строк подає за погодженням з Мінфіном, Фондом державного майна, а у разі передачі об`єктів, зазначених в абзаці першому підпункту "а" пункту 2 цього Положення, - з Державною службою статистики проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України.
		 
		114.          Згідно п. 9 ст. 116 Конституції України; п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" апелянт-1 - Кабінет Міністрів України:
		 
		1) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснює контроль за їх діяльністю;
		 
		2) в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України);
		 
		3) є вищим органом у системі органів виконавчої влади та здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
		 
		115.          Тобто, Мінекономіки є органом, що підпорядкований Кабінету Міністрів України, залучений до процедури прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, яке оскаржується у даній справі.
		 
		116.          Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції КМУ як учасник справи не ініціював залучення до справи Мінекономіки в якості третьої особи; як уповноважений орган публічної влади не доручив Мінекономіки вступити у дану справу в якості третьої особи.
		 
		117.          У цій справі оскаржується рішення Кабінету Міністрів України, відтак, вказуючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, у зв`язку з незалученням Мінекономіки, скаржник не зазначає яким чином задоволення судом вимог позивача може вплинути у цій справі на права та інтереси Мінекономіки.
		 
		118.          Відтак, суди попередніх інстанцій в контексті оцінки вказаних аргументів, дійшли висновку про суперечливість поведінки скаржника, яка суперечить правилу venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
		 
		119.          З огляду на викладене, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій ч.2 ст. 50 ГПК України не знайшли свого підтвердження.
		 
		120.          З огляду на встановлені судами обставини щодо неправомірності прийняття оскарженого розпорядження КМУ та дій щодо його підготовки та подання для подальшого прийняття, що не були спростовані відповідачами у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Водночас, аргументи касаційних скарг Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		121.          За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		122.          З огляду на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, що не спростовано скаржниками під час касаційного розгляду справи.
		 
		123.          Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		124.          Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №    904/2032/16    (904/1912/23) прийняті відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх зміни або скасування відсутні, водночас аргументи касаційних скарг Фонду державного майна України, Кабінету Міністрів України не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування правомірних та обґрунтованих рішень судів попередніх інстанції.
		125.          Оскільки підстав для скасування оскаржуваних постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України за подання касаційних скарг покладається на скаржників.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення                    Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №    904/2032/16    (904/1912/23) залишити без задоволення.
		 
		2. Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України № 52899/11.4-14 від 04.10.2024 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №    904/2032/16 (904/1912/23) залишити без задоволення.
		 
		3. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.07.2024 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2024 у справі №    904/2032/16 (904/1912/23) залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                  В. В. Білоус
		 
		Судді                                                                                              О. В. Васьковський
		 
		                                                                                                       В. Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...